Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №755/4584/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/4584/26

Провадження № 2/755/5762/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Бовкун М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд стягнути з відповідача аліменти на доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу), починаючи від дати пред`явлення позову до суду і до закінчення навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася спільна дитини ОСОБА_3 . Рішенням суду від 03 квітня 2014 року по справі

№ 761/33614/13-ц відповідача позбавлено батьківських прав щодо дитини. Також рішенням Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/534/14-ц з відповідача стягнуто аліменти на дитину. Проте, з 2014 року відповідач жодних виплат на утримання дитини не здійснював, добровільно матеріальної допомоги не надає, має значну заборгованість.

ІНФОРМАЦІЯ_3 донька досягла повноліття. Станом на дату звернення до суду дитина навчається на першому курсі денної форми навчання Харківського гуманітарного університету «Народна українська академія», власного доходу не має, перебуває на утриманні матері, тому потребує фінансової допомоги для забезпечення освітнього процесу та задоволення щоденних потреб.

З посиланням на частину другу статті 166 СК України позовні вимоги просила задовольнити.

В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 01 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків - два дні з дня отримання копії ухвали.

Відповідно до довідки про доставку електронного документа від 02 квітня 2026 року ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 01 квітня 2026 року про залишення позову без руху доставлено до електронного кабінету позивача 02 квітня 2026 року о 20-55 год.

03 квітня 2026 року (вхід. від 28 квітня 2026 року № 25055, № 25057) позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про усунення недоліків, до якої долучила докази надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу, чим виконала вимоги ухвали про залишення позову без руху у встановлений судом строк.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29 квітня 2026 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання на 28 травня 2026 року на

10 год. 30 хв., сторонам роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено процесуальні строки.

28 травня 2026 року сторони у судове засідання не з`явилися. Наступне судове засідання призначено на 07 липня 2026 року на 10 год. 20 хв.

07 липня 2026 року сторони у судове засідання не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, 25 травня 2026 року (вхід. № 32849) та 29 травня 2026 року (вхід. № 34423) подала заяви про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, правом на подання відзиву не скористався. Конверти з ухвалою про відкриття провадження у справі та повістками про виклик до суду, що направлялися на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача повернулися до суду не врученим з відміткою Укрпошти - «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня

2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі

№ 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі

№ 24/260-23/52-б).

Строки для подання відзиву та відповіді на відзив закінчились, а тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України та частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

У провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа

№ 761/33614/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа : Служба у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав

Рішенням Шевченківський районний суд міста Києва від 03 квітня 2014 року по справі

№ 761/33614/13-ц позов задоволено, позбавлено ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час розгляду справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_3 , батьками якої в свідоцтві про народження зазначені позивачка та відповідач.

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано 04 березня 2010 року.

Також у провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа № 761/534/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Рішенням Шевченківський районний суд міста Києва від 01 квітня 2014 року по справі

№ 761/534/14-ц позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 25 грудня 2013 року.

Під час розгляду справи № 761/534/14-ц судом встановлено, що позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрували шлюб 27 липня 2007 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 1306. Від шлюбу мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як встановлено судом позивачка має на вихованні та проживають разом з малолітньою дитиною - дочкою ОСОБА_3 . Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від

30 листопада 2009 року було розірвано шлюб між позивачкою та відповідачем. З того часу спільного господарства не ведуть проживають окремо.

На даний час відповідач одружений з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 шлюб зареєстрований 20 квітня 2012 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві. Від шлюбу народилась дитина - син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

До матеріалів справи долучено копію повторного свідоцтва про народження серії

НОМЕР_2 , виданого Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відповідно до якого ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві 28 лютого 2008 року складено відповідний актовий запис № 641. Батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

З довідки від 22 січня 2026 року, вих. № 34, виданої Харківським гуманітарним університетом «Народна українська академія», встановлено, що ОСОБА_3 є здобувачкою першого курсу першого (освітньо-наукового) рівня вищої освіти факультету «Референт-перекладач» (денне відділення). Навчання платне, стипендія не нараховується. Термін навчання на бакалаврській програмі з 01 вересня 2025 року до 30 червня 2029 року. Термін навчання на першому курсі з 03 вересня 2025 року по 30 червня 2026 року. Наказ на зарахування від 11 серпня 2025 року № 60.

Згідно зі статтею 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку допомогу надавати.

Відповідно до статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і в зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані їх утримувати до досягнення

23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При встановленні судом факту потреби в утриманні повнолітньої дитини, суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків по наданню відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 5) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 6) інші обставини, що мають істотне значення.

Як роз`яснено в пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня

2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

У постанові Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18, провадження

№ 61-16005св20 зазначено, що Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач звернулась до суду із позовом про стягнення коштів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання у навчальному закладі освіти, що підтверджується наявними в матеріалах справи належними та достатніми письмовими доказами.

У довідці навчального закладу зазначено, що ОСОБА_3 є студентом І курсу першого (освітньо-наукового) рівня вищої освіти факультету «Референт-перекладач» денної форми здобуття освіти, наказ на зарахування від 11 серпня 2025 року № 60. Навчання здійснюється за кошти фізичних та/або юридичних осіб (платне). Термін навчання на бакалаврській програмі з 01 вересня 2025 року до 30 червня 2029 року.

Така форма навчання призводить до неможливості студентів офіційно працювати та отримувати доходи, а отже дочка сторін об`єктивно потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання, адже сама по собі денна форма навчання позбавляє можливості повнолітніх дітей працювати та утримувати себе самостійно і за таких умов дитина потребує матеріальної допомоги від своїх батьків.

У постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року в справі № 346/103/17 суд касаційної інстанції, зокрема, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дитина сторін навчається на денній формі, у зв`язку з чим не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

В той же час, враховуючи положення статті 182 СК України, суд приймає до уваги працездатний вік відповідача та відсутність у матеріалах справи будь-яких документально підтверджених доказів про незадовільний стан його здоров`я, наявність на його утриманні інших осіб. Будь-яких даних, які б свідчили про те, що відповідач не має матеріальної можливості допомагати своїй повнолітній дочці, яка продовжує навчання, матеріали справи також не містять.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на повнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі

1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не більше ніж до досягнення нею 23 років за умови продовження навчання.

Виходячи з закріплених частиною дев`ятою статті 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, такий розмір аліментів сприятиме гармонійному фізичному та духовному розвитку дитини, а платник аліментів, враховуючи встановлені судом обставини, має можливість нести відповідні витрати. Аліменти у вказаному розмірі є помірною сумою в умовах сьогодення, з урахуванням віку та потреб дитини, її звичного способу життя та графіку.

Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З урахуванням вказаної норми, аліменти підлягають стягненню з 29 січня 2026 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання, тобто до 30 червня 2029 року, а у разі продовження навчання - не більше, ніж до досягнення останньою 23 років.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Згідно із статтею 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати пропорційно до задоволеної частини вимог.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмір 1 064,96 грн (розраховано з урахуванням коефіцієнту пониження відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

За змістом пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішень у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного та керуючись статтями 182, 198, 199, 200 СК України, статтями

4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 274, 279, 280, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на повнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду

- 29 січня 2026 року і до закінчення нею навчання, тобто до 30 червня 2029 року, а у разі продовження навчання - не більше, ніж до досягнення ОСОБА_3

23 років.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі

1 064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Допустити до негайного виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя О.О. Хромова