Суд: Дарницький районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 06 липня 2026 р.
Справа: №753/11656/26
Суддя: Котвицький В. Л.
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11656/26
провадження № 3/753/3555/26
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" липня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Котвицький В.Л. розглянувши справу про адмiнiстративне правопорушення про притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст.130 КУпАП (протокол серії ЕПР1 № 658227 від 06.05.2026),-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 06.05.2026 о 00 годині 29 хвилин, керуючи електро мопедом безномерним в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння згідно встановленого законом порядку був проведений за допомогою алкотестеру DRAGER ARHK 0513, проба позитивна 0,58 проміле, тест № 5776.
В судові засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи повідомленим двічі належним чином про день, час та місце розгляду справи, не з`явився, про причини неявки не повідомив, а тому, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у його відсутність.
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Згідно вимог п.2.9а водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Так, відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року №14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №18 від 19 грудня 2008 року), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку про доведеність винності водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, оскільки вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом доказами, а саме: даними, що містяться в протоколі про адміністративні правопорушення від 06.05.2026, даними відеозапису з боді камери поліцейського; даними результату тесту приладу Drager, відповідно до яких, вміст алкоголю в організмі ОСОБА_1 становить 0,58 проміле, іншими матеріалами адміністративної справи.
При призначенні адміністративного стягнення, враховую характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь вини правопорушника, обставини, які пом`якшують покарання та які обтяжують покарання, його майновий стан та інші вимоги ст.ст.33-35 КУпАП.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність накладення на винного стягнення, передбачене санкцією статті 130 ч. 1 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б свідчили про необхідність звільнення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а відтак, слід стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в доход держави.
За таких обставин, керуючись вимогами ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя,-
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у сумі 665,60 грн.
Строк стягнення відраховувати з моменту вилучення посвідчення водія.
Штраф має бути сплачено добровільно не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а у разі оскарження постанови, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна у порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 308 КпАП України, у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя В.Л. Котвицький
Оригінал: reyestr.court.gov.ua