Рішення від 17 грудня 2025 р. у справі №753/7125/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7125/25

провадження № 2/753/6691/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Котвицького В.Л.,

секретаря судового засідання Зеленої К.Ю.,

позивача за первісним позовом

(відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 ,

представника позивача за первісним позовом

(відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_2 ,

відповідача за первісним позовом

(позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 , про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 позивач звернулась до суду із позовом до відповідача про визначення місця проживання дитини, у якому просить визначити місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 . Позовну заяву мотивовано тим, що 27.03.2019у між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, зареєстрований Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що складено відповідний актовий запис № 425. В шлюбі народилася донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 11.12.2024 рішенням Дарницького районного суду м. Києва позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задоволено, вирішено шлюб укладений 27.03.2019 Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 425, - розірвати. Наразі спільна донька ОСОБА_5 , проживає з позивачем за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 23.04.2025 відкрито провадження у справі та призначений розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання, з дорученням Службі у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надати висновок щодо доцільності визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

У червні 2025 відповідач (за первісним позовом) звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, яка мотивована тим, що 19.05.2025 ним отримано ухвалу Дарницького районного суду м. Києва про відкриття провадження за позовом ОСОБА_1 щодо визначення місця проживання нашої малолітньої доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з цим подає зустрічний позов про визначення місця проживання дитини зі батьком - ОСОБА_3 . Свою позовну заяву, аргументував тим, що після розірвання шлюбу 11.12.2024 між ним та ОСОБА_1 була досягнута домовленість, що донька залишатиметься зареєстрованою та проживатиме у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , де вона проживає від народження разом зі батьком та бабусею - власницею квартири. Також між сторонами було погоджено почергове проживання дитини: один тиждень з батьком, інший - з матір`ю. Дитина адаптувалася до такого порядку та не проявляє занепокоєння. Позов ОСОБА_1 став для батька несподіваним, оскільки жодних перешкод у спілкуванні матері з дитиною він не створював. У первинному позові не наведено жодних доказів того, що проживання дитини зі мною порушує її права чи інтереси. Позивач за зустрічним позовом постійно займається вихованням, розвитком та забезпеченням доньки, має з нею тісний психологічний зв`язок, приділяє їй значну увагу. За власний рахунок оплачував дитячий садок, гуртки, логопеда, одяг, харчування та інші потреби дитини. Загальна сума витрат після розірвання шлюбу становить 164 583,25 грн. Натомість ОСОБА_1 проживає в орендованому житлі, договір оренди є тимчасовим та не гарантує дитині стабільних умов проживання. У позові не обґрунтовано, яким саме чином зміна місця проживання відповідатиме найкращим інтересам дитини. Вважає, що найкращим для доньки є збереження звичного середовища, сімейних зв`язків, умов проживання та існуючого порядку спілкування з обома батьками. Це відповідає вимогам ст. 13 Закону України «Про охорону дитинства», практиці ЄСПЛ та Верховного Суду щодо пріоритету інтересів дитини та можливості спільної участі батьків у її вихованні.

11.06.2025 у підготовче судове засідання сторони з`явились, відповідач (за первісним позовом) підтримав свою зустрічну позовну заяву, просив суд її прийняти до розгляду, позивач (за первісним позовом) та представник позивача не заперечували. Судом надано строк на подачу відзиву на заяву про забезпечення позову.

У судовому засіданні подана представником позивача (за первісним позовом) заява про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом встановлення тимчасової заборони ОСОБА_3 забирати ОСОБА_5 в нічний час без дозволу позивача (за первісним позовом), посилаючись на те, що батько дитини постійно намагається забрати дочку з садочка до себе додому, не погоджуючи з матір`ю дитини місце перебування та тривалість перебування з ним дитини.

Ухвалою суду від 11.06.2025 судом прийнято до спільного розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 , про визначення місця проживання дитини з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини.

13.06.2025 відповідачем (за первісним позовом) подано до суду клопотання про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, в якій зазначається, що 11.06.2025 суд прийняв до спільного розгляду зустрічний позов щодо визначення місця проживання дитини. У цьому ж засіданні представник ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову з вимогою тимчасово заборонити відповідачу (за первісним позовом)забирати доньку ОСОБА_5 без дозволу матері у нічний час до ухвалення рішення у справі. Вважає цю заяву безпідставною, оскільки вона ґрунтується виключно на припущеннях та не містить жодних належних доказів на підтвердження викладених обставин, що суперечить вимогам ЦПК України. Оскільки батько належним чином виконує батьківські обов`язки, постійно займається вихованням, розвитком та утриманням дитини, має з донькою тісний психологічний зв`язок і забезпечує їй належні умови проживання. Дитина тривалий час проживає почергово з обома батьками, адаптувалася до такого порядку та не проявляє занепокоєння. Водночас саме ОСОБА_1 порушила досягнуту між нами домовленість та без погодження батька вивезла дитину до с. Дмитрівка Фастівського району Київської області, де донька перебуває у дідуся та бабусі, тоді як сама ОСОБА_1 повернулася до Києва на роботу. Такі дії фактично обмежують право батька на участь у вихованні дитини та суперечать практиці ЄСПЛ і Верховного Суду щодо необхідності збереження для дитини стабільного середовища, рівноваги між правами батьків та підтримання постійного контакту дитини з обома батьками. Вважає, що справжньою метою поданої заяви є усунення батька від участі у вихованні доньки, а не захист інтересів дитини.

Ухвалою суду від 16.05.2025 було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову через те, що оскільки позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, позивачем не надано суду переконливих доказів на підтвердження вірогідності таких дій відповідача, а відтак не наведено ґрунтовних підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

01.07.2025 представником позивача (за первісним позовом) подано відзив на зустрічну позовну заяву із запереченнями проти зустрічного позову, відповідач (за зустрічним позовом) зазначає, що має офіційне працевлаштування та стабільний дохід, який дозволяє забезпечувати дитині належні умови для проживання, розвитку та виховання. Натомість ОСОБА_3 є пенсіонером та не має офіційного місця роботи, що, на її думку, обмежує його можливості щодо належного забезпечення дитини. Також зазначається, що квартира, де проживає батько з дитиною, належить його матері, а не йому особисто, при цьому не доведено, що ці умови є кращими за житло матері. Водночас орендоване житло матері є придатним для проживання дитини, а завершення строку оренди не створює ризиків, оскільки договір може бути продовжений або укладений новий. Окремо ОСОБА_1 ставить під сумнів належність та доцільність витрат, на які посилається батько, вказуючи, що надані чеки свідчать переважно про придбання фастфуду та товарів, які не підтверджують належного забезпечення інтересів дитини. Крім того, позивачка (за первісним позовом) вказує, що саме вона постійно піклується про здоров`я, безпеку, виховання та розвиток доньки, зокрема забезпечує її безпеку під час повітряних тривог. На її думку, дитина має тісний емоційний зв`язок із матір`ю, а проживання разом із нею найбільше відповідає принципу забезпечення найкращих інтересів дитини, передбаченому Сімейним кодексом України, Конвенцією про права дитини та практикою судів.

07.07.2025 відповідачем (за первісним позовом) подана відповідь на відзив та клопотання про забезпечення зустрічного позову в якій просить заборонити ОСОБА_1 до вирішення справи по суті самовільно утримувати спільну дочку ОСОБА_5 за визначеним нею місцем проживання в селі Дмитрівка Фастівського району Київської області, чи в квартирі АДРЕСА_3 , або за іншою аресою, шляхом повернення її за місцем реєстрації в квартирі АДРЕСА_4 .

17.07.2025 до суду від Служби у справах дітей та сім`ї надійшов висновок Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 08.07.2025 № 101-6277 про визначення місця проживання дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та акт обстеження умов проживання батька від 20.06.2025, акт обстеження умов проживання матері від 15.05.2025. Також служба просила розгляд справи проводити без участі представника та винести рішення відповідно до законодавства України з максимальним врахуванням інтересів малолітньої дитини.

Ухвалою суду від 14.08.2025 заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 , про визначення місця проживання дитини, повернуто заявнику без розгляду через несплату судового збору.

Ухвалою суду від 14.08.2025 закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання позивач та представник позивача (за первісним позовом) з`явилися, просили свої позовні вимоги задовольнити, щодо зустрічного позову заперечують в повному обсязі.

У судове засідання відповідач (за первісним позовом) з`явився, просив задовольнити свої позовні вимоги, щодо задоволення первісного позову заперечує.

У судове засідання представник третьої особи не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представником Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації подане до суду клопотання про слухання справи без їх участі та винести рішення з максимальним врахуванням інтересів неповнолітньої дитини.

Суд, вислухавши пояснення та доводи сторін процесу, оцінивши всі наявні у справі докази кожен окремо та в їх взаємозв`язку і сукупності, повно, об`єктивно та всебічно встановивши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, зареєстрований Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що складено відповідний актовий запис № 425.

В шлюбі народилася донька - ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 .

11.12.2024 рішенням Дарницького районного суду м. Києва позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задоволено, вирішено шлюб укладений 27.03.2019 Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 425 - розірвати.

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір`ю, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , де для проживання, розвитку та навчання дитини створено належні умови. про що працівником служби складено відповідний акт від 15.05.2025. З`ясовано, що мати дитини отримує самостійний дохід, достатній для забезпечення останньої.

Батько ОСОБА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 , де для проживання, розвитку та навчання дитини створено належні умови, про що працівником служби складено відповідний акт від 20.06.2025. З`ясовано, що батько дитини отримує самостійний дохід достатній для забезпечення дитини.

Питання щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини райдержадміністрації 12.06.2025, на якому була присутня мати дитини, ОСОБА_1 , та батько ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 , зазначила, що батько дитини є особою з інвалідністю, тому, на думку матері, він не зможе повноцінно виховувати дитину. Як стверджує мати дитини, ОСОБА_3 , зловживає алкоголем та поводить себе агресивно при дитині. Також мати зазначила, що за згодою між батьками, було визначено перебування (проживання) дитини: тиждень з матір`ю, тиждень з батьком, але батько не дотримувався домовленостей. Зі слів матері, під час відвідування дитиною закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 696 Дарницького району м. Києва, батько без попередження останньої забирав дитину з садка. Саме тому виникла необхідність у правовому закріпленні визначення місце проживання малолітньої дитини. Для розвитку та психічного здоров`я доньки, мати вважає, що дитині краще проживати з нею. У спілкуванні з донькою мати батьку не перешкоджає.

У своїй зустрічній позовній заяві та під час бесіди з працівником служби

ОСОБА_3 , зазначив, що з позовними вимогами ОСОБА_1 не згоден. Між останнім та матір`ю дитини була досягнута домовленість щодо проживання (перебування) дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також батько повідомив, що від народження доньки бере активну учать у її вихованні, розвитку та утриманні. Як стверджує батько дитини, остання звикла щодо почергового проживання з батьками. ОСОБА_3 , вважає позов ОСОБА_1 , незрозумілим та нікчемним, бажає, щоб донька проживала з ним.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи рекомендації комісії, з метою забезпечення прав та інтересів дитини, райдержадміністрація як орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 , за недоцільне визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_3 .

Дитина має право жити з батьками, має право на гармонійний розвиток в належних умовах. Батьки зобов`язані забезпечити дитині відповідні умови. В залежності від віку дитини спочатку місце проживання визначається законом з батьками, потім за їх спільною згодою. Після досягнення дитиною десятирічного віку вже враховується її думка щодо місця проживання з батьками які живуть окремо. За відсутності згоди, щодо визначення місця проживання дитини до чотирнадцяти років спір може бути вирішений судом. Після досягнення чотирнадцяти років дитина самостійно визначає місце проживання і у цьому випадку законом не визначено вирішення спору між батьками у судовому порядку.

За змістом ст. 6 СК України, малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років.

Згідно зі ч. 1 ст. 160, ч. 1 ст. 161 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. У випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно до приписів ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними правовими актами, визнаними в Україні.

Відповідно до статті 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1989 року і яка набула чинності для України з 27 вересня 1991 року передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Частинами 1, 2, 3 та 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Разом з тим, відповідачем (за первісним позовом) суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.

Приймаючи рішення, суд виходить з інтересів дитини, бере до уваги ту обставину, що на день розгляду справи малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із матір`ю, враховуючи висновки, до яких дійшов Орган опіки та піклування Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, за таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити заявлені вимоги та визначити місце проживання дитини разом із позивачем (за первісним позовом).

За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 2-5,11-13, 141, 196, 200, 258, 259, 263, 268, 352,354 ЦПК України, ст.ст. 7,160,161 СК України, Конвенцією про права дитини, суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 1 211,20 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації, ОСОБА_4 , про визначення місця проживання дитини відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Дарницький районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Котвицький В.Л.