Вирок від 12 липня 2026 р. у справі №752/13743/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/13743/26

Провадження №: 1-кп/752/2129/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.07.2026 рокум. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши в приміщенні суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026100010000376 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Триліси, Київської області, громадянина України, має середню освіту, працює в Київтеплоенерго на посаді слюсара, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

встановив:

ОСОБА_3 04.03.2026 року приблизно о 19 год. 30 хв., проходячи біля продуктового магазину «Топ Маркет» по вул. Васильківській, 27 у м. Києві побачив свою дружину ОСОБА_6 разом зі своїм знайомим ОСОБА_5 , що його обурило. В цей час ОСОБА_3 підійшов до них для з`ясування відносин та на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин і ревнощів до дружини ОСОБА_6 розпочав словесний конфлікт з ОСОБА_5 , під час якого між ними виникла обопільна бійка. Надалі, під час бійки ОСОБА_7 почав тікати від ОСОБА_3 , який був агресивний та розлючений.

Надалі ОСОБА_3 наздогнав ОСОБА_5 , який ховався неподалік за автомобілем, де між ними продовжилась обопільна бійка. Після чого ОСОБА_3 дістав із сумки, яка висіла через плече ніж, взяв його у праву руку, підійшов впритул до ОСОБА_8 та умисно, протиправно наніс один удар ножем у ліву частину живота ОСОБА_5 , спричинивши останньому проникаюче колото-різане поранення живота, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.

Потім ОСОБА_5 , побоюючись за своє життя та здоров`я, втік від ОСОБА_9 та звернувся до перехожої жінки задля надання йому медичної допомоги, а ОСОБА_3 зник з місця вчинення злочину.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Допитаний в суді обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та підтвердив, що дійсно 04.03.2026 року ввечері проходив біля магазину за адресою: м. Київ, вул.Васильківська, 27, як раптом побачив свою дружину, яка розмовляла з ОСОБА_5 . Підійшов до них та почав конфлікт з ОСОБА_5 . Зазначив, що потім в ході конфлікту між ним і ОСОБА_5 трапилась бійка, в ході якої останній почав тікати. Вказав, що потім наздогнав ОСОБА_8 та вони ще трохи побились. Він дістав ніж з своєї сумки та наніс ним в живіт ОСОБА_5 удар. Також зазначив, що потім ОСОБА_5 кудись втік. Щиро розкаюється у вчиненому, просить вибачення у потерпілого, засуджує свою протиправну поведінку, йому соромно. Вказує, що подібного вчиняти більше не буде. Також зазначив, що від поліції не ховався, розповів їм все як було, а потерпілому відшкодував всі збитки. Зазначив, що утримує свою сім`ю, має кредити, дружина хворіє, просить суворо його не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочині при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, потерпілий правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

При призначенні ОСОБА_3 покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до тяжких злочинів, обставини вчинення злочину, зокрема, те, що конфлікт виник раптово на ґрунті ревнощів, при цьому обвинувачений належним чином не розібрався в ситуації, діяв емоційно, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, даних про притягнення до адміністративної відповідальності немає, має постійне місце проживання та реєстрації в м. Києві, офіційно працює, за місцем роботи характеризується виключно позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має міцні соціальні зв"язки, зокрема, дружину, яка страждає на тяжке захворювання, обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття у вчиненому, яке проявилось у визнанні вини, вибаченні перед потерпілим, осуді своїх дій, усвідомленні протиправності такої поведінки та недопущенні її в майбутньому; активне сприяння в розкритті злочину, що проявилось у відсутності опору під час затримання, сприянні встановленню істини у справі шляхом надання визнавальних показань в суді та швидкість розслідування даного провадження і направлення його до суду, негайна явка обвинуваченого за першим викликом до суду та розгляд справи судом у короткий термін; добровільне відшкодування завданих збитків, про що свідчить відсутність будь-яких претензій з боку потерпілого; наявність на утриманні неповнолітньої дитини, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, і вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 121 КК України.

Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, тому, враховуючи дані про особу обвинуваченого, зокрема, те, що злочин ним вчинено вперше, до адміністративної відповідальності не притягувався, його вік, те, що він має міцні соціальні зв`язки: дружину та дитину, постійне місце проживання та реєстрації в м. Києві, наявність офіційної роботи в сфері критичної інфраструктури, думку потерпілого, який немає до обвинуваченого жодних претензій та просить не позбавляти його волі, позицію сторони обвинувачення щодо можливості застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, чотири обставини, що пом`якшують покарання, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням ряду обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

На думку суду, призначене судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нових проступків та злочинів.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ч. ч. 1, 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

диск з відеозаписом, який зберігається при матеріалах кримінального провадження № 12026100010000376, залишити зберігати при матеріалах даного провадження;

предмет зовні схожий на ніж, зразки букального епітелію, змиви з обох рук та зрізи нігтьових пластин з обох рук ОСОБА_3 (квитанція 008646), які зберігаються в Голосіївському УП ГУ НП у м. Києві, - знищити;

штани чорного кольору, кофту коричневого кольору, куртку темносинього кольору, які належать ОСОБА_3 , які поміщені до пакету та зберігаються в Голосіївському УП ГУ НП у м. Києві (пакет Н46665024) - повернути за належністю ОСОБА_3 ;

куртку, чоловічу сумку (пакет NPU 5538377), джинсові штани синього кльору, шкарпетки, нижню білизну, футболку, кофту, пару взуття (пакет NPU 5538375), що належать потерпілому ОСОБА_5 та зберігаються в Голосіївському УП ГУ НП у м. Києві, - повернути за належністю потерпілому ОСОБА_5

мобільний телефон Редмі, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_5 , мобільний телефон Ксяомі, переданий на зберігання обвинуваченому ОСОБА_3 - залишити відповідно ОСОБА_5 та ОСОБА_3 за належністю.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з моменту проголошення з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1