Постанова від 26 серпня 2025 р. у справі №210/4115/23 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2025 року

м. Київ

справа № 210/4115/23

провадження № 61-17853св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - судді Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В.,

Ситнік О. М.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг»,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», в інтересах якого діє адвокат Гамей Валентин Володимирович, на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 6 вересня

2023 року, ухвалене у складі судді Сільченка В. Є., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року, ухвалену колегією у складі суддів Зубакової В. П., Бондар Я. М., Остапенко В. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2023 року ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 звернулися з позовом до Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди.

Позов обґрунтований тим, що близький родич позивачів (чоловік, батько, син) ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді водія автотранспортних засобів

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», під час виконання своїх трудових обов`язків

ІНФОРМАЦІЯ_1 о 18 год57 хв в результаті нещасного випадку на виробництві, а саме на території гірничотранспортного цеху гірничого департаменту

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» біля автосамоскиду БелАЗ 75131, гаражний номер № НОМЕР_1 , що знаходився на ремонті, внаслідок падіння з висоти приблизно 2 м від рівня підлоги отримав закриту черепно-мозкову травму, в результаті чого,

у віці 39 років помер.

20 квітня 2023 року рішенням Дзержинського районного суду м. Кривогу Рогу

у справі №210/2570/22, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 1 серпня 2023 року, визнано нещасний випадок, що стався з водієм автотранспортних засобів ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_1 о 18 год 57 хв під час виконання трудових обов`язків, який призвів до його смерті таким, що пов`язаний з виробництвом; визнано недійсним та скасовано Акт № 27 Форми Н-1 від 26 серпня 2021 року спеціального розслідування нещасного випадку, затверджений начальником Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області Бондаренко О.В.

Смертю ОСОБА_4 внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався

ІНФОРМАЦІЯ_1, позивачам завдано глибоких моральних страждань. Втрата є такою, що не може бути відновлена, а тому їх душевні страждання будуть тривати і надалі.

За таких обставин просили стягнути з відповідача на свою користь по 603 000 грн кожному в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю ОСОБА_4 внаслідок нещасного випадку на виробництві, без урахування податків, зборів та інших платежів.

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 6 вересня 2023 року, з урахуваннямухвали цього ж суду

від 12 вересня 2023 рокупро виправлення описки, позов задоволено частково.

Стягнено з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданою смертю чоловіка внаслідок нещасного випадку на виробництві, у розмірі 550 000 грн без урахування податків, зборів та інших платежів.

Стягнено з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_1 , яка є законним представником малолітньої дитини ОСОБА_2 , в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданою смертю батька внаслідок нещасного випадку на виробництві, у розмірі 550 000 грн без урахування податків, зборів та інших платежів.

Стягнено з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданою смертю сина внаслідок нещасного випадку на виробництві у розмірі, 550 000 грн без урахування податків, зборів та інших платежів.

У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Стягнено з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судові витрати

в розмірі 13 420 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 іОСОБА_3 та апеляційну скаргу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» залишено без задоволення, рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 6 вересня 2023 року - залишено без змін.

Рішення місцевого суду, з висновком якого погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що нещасний випадок, який стався під час роботи ОСОБА_4 на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», перебуває у причинному зв`язку з його смертю, тому позивачам у справі має бути відшкодовано моральну шкоду на підставі статей 1167, 1168 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України.

Визначаючи розмір моральної шкоди у сумі по 550 000 грн кожному з позивачів, суди врахували, що сам факт загибелі ОСОБА_4 , беззаперечно, свідчить про те, що його рідні (мати, дружина, син) відчувають від цього негативні наслідки морального та психологічного характеру. Вони втратили близьку людину і таку втрату неможливо відновити, що призвело до порушення їх нормальних життєвих зв`язків і потребує додаткових зусиль для організації свого життя.

При цьому суд дійшов висновку, що сума відшкодування моральної шкоди повинна складати по 550 000 грн кожному, оскільки заявлена у позові сума у розмірі по 603 000 грн не вмотивована, є завищеною і не відповідає тяжкості та характеру завданої позивачам шкоди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

13 грудня 2023 року ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», в інтересах якого діє адвокат Гамей В. В., звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 6 вересня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Підставою касаційного оскарження рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 6 вересня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року заявник вказує неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 5 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21), від 1 березня 2021 року

у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18), у постановах Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 350/1425/17

(провадження № 61-38123св18), від 13 лютого 2019 року у справі № 755/18455/17 (провадження № 61-39253св18), від 15 листопада 2019 року у справі № 907/327/18 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України).

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 5 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21) вказано про те, що транспортний засіб, який не рухався (зберігався на автостоянці), але спричинив завдання шкоди внаслідок його загоряння через технічну несправність електричної чи паливної системи, слід кваліфікувати як джерело підвищеної небезпеки у розумінні частини першої

статті 1187 ЦК України.

Відповідно до статей 1167, 1187 ЦК Україниособа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а моральна шкода відшкодовується особі, якщо шкоди завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (постанова Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 350/1425/17

(провадження № 61-38123св18)).

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 13 лютого 2019 року у справі № 755/18455/17

(провадження № 61-39253св18) зазначено, що наявність шкоди ще не породжує абсолютного права на її відшкодування будь-якою особою, так як необхідно довести наявність усіх складових цивільно-правової відповідальності, правильно визначивши суб`єкта такої відповідальності.

У постанові Верховного Суду від 1 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18) вказано, що тлумачення положень статей 11 та 23 ЦК України дозволяє дійти висновку, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі.

У постанові від 15 листопада 2019 року у справі № 907/327/18 Верховний Суд зазначив про те, що позивач звільняється від обов`язку доказування вини відповідача у заподіянні шкоди.

Також підставою касаційного оскарження судових рішень заявник вказує відсутність у подібних правовідносинах висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини першої статті 1167 ЦК України, а саме, чи визнання нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, презюмує вину власника підприємства, протиправність його поведінки та чи є самостійною підставою для застосування вказаної норми права (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Вказує про відсутність вини товариства у заподіянні моральної шкоди, а також причинно-наслідкового зв`язку між виною та завданою позивачам шкодою, що виключає підстави для відшкодування такої шкоди; визнання нещасного випадку пов`язаним з виробництвом не є безумовним доказом вини.

Вважає, що позивачі повинні довести протиправність поведінки товариства, яка могла полягати у невжитті певних заходів з метою запобігання можливого падіння працівника зі сходів транспортного засобу.

Не погоджується заявник з висновком судів про завдання шкоди ОСОБА_4 джерелом підвищеної небезпеки, оскільки транспортний засіб, який перебував на ремонті, є робочим місцем потерпілого, а основним критерієм, яким діяльність визнається джерелом підвищеної небезпеки, - це неможливість контролю людини над цією діяльністю, тому підлягала доведенню вина відповідача у настанні нещасного випадку.

Зазначає про необґрунтованість заявленого позивачами розміру моральної шкоди та посилається на судові справи у подібних спорах, в яких моральну шкоду за подібних обставин відшкодовано у розмірі 180 000-200 000 грн.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2025 року справу призначено до судового розгляду.

Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи

Суди першої та апеляційної інстанцій зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 встановили, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 квітня 2023 року у справі № 210/2570/22, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 1 серпня 2023 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», Головного управління держпраці у Дніпропетровській області про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, визнання недійсним та скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку.

Визнано нещасний випадок, що стався з водієм автотранспортних засобів

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 о 18 год57 хв

під час виконання трудових обов`язків, який призвів до його смерті, таким, що пов`язаний з виробництвом.

Визнано недійсним та скасовано Акт № 27 Форми Н-1 від 26 серпня 2021 року спеціального розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_1

о 18 год57 хв в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», затверджений начальником Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області Бондаренко О. В.

У справі №210/2570/22 суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що

ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді водія автотранспортних засобів

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», під час виконання своїх трудових обов`язків, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 о 18 год57 хв, в результаті нещасного випадку на території гірничотранспортного цеху гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» біля автосамоскиду БелАЗ 75131, гаражний номер № НОМЕР_1 , що знаходився на ремонті, внаслідок падіння з висоти приблизно 2 м від рівня підлоги отримав закриту черепно-мозкову травму, в результаті чого у віці 39 років помер.

З довідки про причину смерті № 1465 від 14 червня 2021 року та лікарського свідоцтва про смерть № 1465 від 14 червня 2021 року судами встановлено, що безпосередньою причиною смерті ОСОБА_4 є набряк мозку

(пп. ап.11 лікарського свідоцтва про смерть), захворювання та патологічні стани, що зумовили безпосередню причину смерті ОСОБА_4 - перелом склепіння черепу, закрита черепно-мозкова травма, неумисне падіння; місце і обставини, за яких відбулася травма - травма на виробництві ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», смерть ОСОБА_4 настала внаслідок нещасного випадку у зв`язку з виробництвом.

Крім того, з висновку судово-медичного експерта Криворізького міжрайонного відділу Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи ДОР» Железняка С. М. № 1465 від 19 липня 2021 року суди встановили, що виявлені тілесні ушкодження ОСОБА_4 прижиттєві, що підтверджуються крововиливами в ушкоджених тканинах, виникли незадовго до настання смерті у проміжок часу, який становить від секунд до декількох секунд. Виявлені тілесні ушкодження в області голови виникли при падінні з висоти, що перевищує власний зріст потерпілого, на площину на тверду нерівну поверхню на задню поверхню голови; причиною смерті потерпілого експерт зазначив закриту внутрішньочерепну травму, яка супроводжувалася переломами кісток основи черепу та ускладнилася набряком мозку, що підтверджується наявністю тілесних ушкоджень, морфологічними змінами з боку внутрішніх органів та даними судово-гістологічного дослідження; щодо настання природньої смерті потерпілого, експерт вказав, що відповідь неможлива, так як смерть його настала в результаті закритої черепно-мозкової травми.

ОСОБА_3 була матір`ю померлого ОСОБА_4 , ОСОБА_1 - його дружиною, малолітній ОСОБА_2 - сином.

Позиція Верховного Суду, мотиви, якими керується суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши правильність застосування норм матеріального права і додержання процесуального права в межах вимог та доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно з пунктом 9 частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Питання компенсації моральної шкоди особі регулються ЦК України, який є основним актом цивільного законодавства України.

У статті 23 ЦК України вказано, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 1 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц

(провадження № 61-18013сво18), на яку посилається заявник, вказано, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. За свою суттю зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути:

(1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди;

(2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду, в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю (частина друга статті 1168 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про охорону праці» охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Статтею 2 Закону України «Про охорону праці» визначено, що дія Закону України «Про охорону праці» поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

Роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці (частина перша статті 13 Закону України «Про охорону праці»).

Разом з тим, постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на власника або уповноважений ним орган (частина перша статті 160 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) України).

Згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У справі № 210/2570/22 суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що

ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді водія автотранспортних засобів

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», під час виконання своїх трудових обов`язків,

ІНФОРМАЦІЯ_1 о 18 год57 хв в результаті нещасного випадку на території гірничотранспортного цеху гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» біля автосамоскиду БелАЗ 75131, гаражний номер № НОМЕР_1 , що знаходився на ремонті, внаслідок падіння з висоти приблизно 2 м від рівня підлоги отримав закриту черепно-мозкову травму, в результаті чого у віці 39 років помер.

Встановивши факт перебування ОСОБА_4 у трудових відносинах з відповідачем, а також те, що нещасний випадок мав місце під час виконання службових обов`язків, пов`язаний з виробництвом, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про покладення на ТОВ «Арселор Міттал Кривий Ріг» обов`язку з відшкодування позивачам як близьким особам загиблого (матері, дружині, сину) завданої внаслідок нещасного випадку на виробництві працівника моральної шкоди з підстав, визначених частиною першою статті 1167 та частиною другою статті 1168 ЦК України.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суди правильно врахували факт наявності вини потерпілого від нещасного випадку, характер та обсяг страждань позивачів з урахуванням їх тривалості й тяжкості, незворотності втрати, пов`язаних зі смертю близької людини (сина, чоловіка, батька), що сталася внаслідок нещасного випадку на виробництві, виходячи із засад розумності, пропорційності та справедливості.

Доводи касаційної скарги такого висновку не спростовують та зводяться до уникнення відповідачем відповідальності за спричинену моральну шкоду. При цьому аргументам касаційної скарги, які є тотожними доводам апеляційної скарги, надана оцінка судом апеляційної інстанції

У постанові від 21 квітня 2022 року у справі № 748/359/20 Верховний Суд дійшов висновку про те, що будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, тим більше, якщо така компенсація стосується юридичної особи.

У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним.

Отже, рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а моральними стражданнями потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди одразу визначається потерпілим у позовній заяві, хоча остаточне рішення про розмір компенсації моральної шкоди приймає суд.

Посилання позивача на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 5 грудня 2022 року

у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21), від 10 січня 2019 року

у справі № 350/1425/17 (провадження № 61-38123св18), від 13 лютого 2019 року

у справі № 755/18455/17 (провадження № 61-39253св18), від 15 листопада

2019 року у справі № 907/327/18, не суперечать висновкам, яких дійшли суди

у справі, яка переглядається касаційним судом, з огляду на неподібність встановлених судами обставин у цих справах, зокрема:

- у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21) не встановлено обставин смерті на виробництві, а моральну шкоду завдано пожежею автомобіля;

- у справі № 350/1425/17 (провадження № 61-38123св18) моральна шкода завдана внаслідок смерті у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою;

- у справі № 755/18455/17 (провадження № 61-39253св18) моральна шкода завдана з втратою працездатності;

- у справі № 907/327/18 суди вирішували спір про відшкодування майнової шкоди.

Аргументи касаційної скарги спростовуються встановленими фактичними обставинами справи та наведеними нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не входить до компетенції касаційного суду.

Касаційний суд з урахуванням частини першої статті 400 ЦПК України переглянув у касаційному порядку оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі, і підстав для виходу за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав.

Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень першої та апеляційної інстанції - без змін.

Щодо судових витрат

Оскільки суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», в інтересах якого діє адвокат Гамей Валентин Володимирович,залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 6 вересня 2023 рокута постанову Дніпровського апеляційного суду

від 13 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: І. М. Фаловська В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. В. Сердюк О. М. Ситнік