Суд: Салтівський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 06 липня 2026 р.
Справа: №643/4366/26
Суддя: Пасічник О. М.
Справа № 643/4366/26
Провадження № 3/643/1160/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.07.2026 м. Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Пасічник О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУПАП відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 26.02.2026 серії ЕПР1 № 600973 26.02.2026, о 07:40 в м. Харків, вул. Академіка Павлова, водій керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, підвищена жвавість ходи та мови, розширені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, блідість обличчя. Водій відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ», за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18А, у лікаря нарколога. Висновок лікаря нарколога 480 від 26.02.2026, правопорушення вчинено повторно протягом року чим порушив п. 2.5. ПДР.
Постановою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 07.10.2025 у справі 333/6045/25 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік.
ОСОБА_1 у судові засідання 24.03.2026, 27.04.2026, 02.06.2026 та 07.07.2026 не з`явився, про дату і час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.
Відповідно до ст. 268 КУпАП явка особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП не є обов`язковою, а тому суд вважає за можливе провести судовий розгляд у відсутність ОСОБА_1 .
Представником ОСОБА_1 адвокатом Андрусенко Даріушем подано клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.2 статті 130 КУпАП.
Клопотання обґрунтовано наступним.
ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, а фізично за станом здоров`я не зміг здати сечу для аналізу, оскільки вранці 26.02.2026 року о 08 год 30 хв йому була призначена операція на кистях рук і за рекомендацією лікаря-хірурга він перебував у стані зневодження з метою уникнення післяопераційних набряків.
ОСОБА_1 просив відповідно до п.12 розділу 3 Інструкції взяти у нього кров для дослідження, на що йому відмовили.
Підставою для огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння стало те, що у нього нібито було виявлено такі ознаки наркотичного сп`яніння, як підвищена жвавість ходи та мови, розширені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, блідість обличчя.
Однак, таке твердження інспектора патрульної поліції є надуманим та таким, що не відповідає дійсності, оскільки по-перше при пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння будь-які ознаки поліцейським не озвучувались взагалі.
По-друге, із наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 протягом усього часу спілкування із працівником патрульної поліції, поводить себе спокійно, мова у нього не порушена, пальці його рук не тремтять та він має цілком природне забарвлення шкіряного покриву.
Отже, наявними в матеріалах справи відеозаписами не підтверджено, що ОСОБА_1 мав ознаки сп`яніння.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять передбачені законом підстави для зупинки ОСОБА_1 .
Відсутні докази, які б підтверджували відсторонення особи від керування транспортним засобом, наприклад: акту тимчасового вилучення автомобіля, розписки уповноваженої особи про передачу права керування, розписки особи, яка притягається до відповідальності із зобов`язанням не здійснювати керування транспортним засобом, що свідчить про формальне складення протоколу за ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Суд, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 адвоката Андрусенко Даріуша, дослідивши матеріали справи дійшов до наступного.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
П. 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 130 КУпАП установлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене повторно протягом року.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно з п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).
Згідно з п. 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.
Відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.
Відповідно до п. 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09.11.2015 № 1452/735, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.
Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.
Відповідно до п. 10 розділу ІІІ Інструкції зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.
Відповідно до п. 12 Інструкції предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Пункт 6 розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі за змістом Інструкція 2) передбачає, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 600973 від 26.02.2026 року, складений саме за відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку.
Дослідивши зібрані матеріалами справи, а саме:
- дані протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 600973 від 26.02.2026;
- висновок КНП ХОР «ОКНЛ» № 480 від 26.02.2026 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного лікарем ОСОБА_2 , стосовно ОСОБА_1 в якому зазначено, що заключний діагноз встановити неможливо за відсутності біологічного середовища (сеча). Здавати біологічне середовище сечу відмовився.
- відеозаписи з портативного відеореєстратора, на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, де не надав на аналіз біологічне середовище (сечу), перебуваючи у медичному закладі;
- довідку про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія;
- довідку про власника транспортного засобу;
- копію Постанови Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 07.10.2025 у справі 333/6045/25;
- довідкою про повторність інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП Вікторії Бурикіної;
- письмові пояснення ОСОБА_1 ;
- рапорт інспектора 1 взводу 6 роти 2 батальйону УПП в Харківській області ДПП ст. лейтенанта поліції Андрія Косиненко;
- відпустний квиток №615 від 13.03.2026 солдата ОСОБА_1
- довідку ВЛК від 11.03.2026 № 2026-0311-1233-3972-0
- виписку із медичної картки стаціонарного хворого № 849/354
Судом встановлено, що 26.02.2026, о 07:40 в м. Харків, вул. Академіка Павлова, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mazda 6 днз НОМЕР_3 та був зупинений за порушення п. 9.2.б ПДР України, під час спілкування з працівниками поліції виявлено ознаки наркотичного сп`яніння.
Водій погодився пройти огляд на стані наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, та повідомив, що рухався до лікарні за адресою пр-т Любові Малої, 4 на планову операцію, пропонував пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння після операції.
В КНП ХОР «ОКНЛ» ОСОБА_1 був оглянутий 26.02.2026 року лікарем-наркологом, що зафіксовано у висновку медичного огляду від 26.02.2026 року № 480, в якому вказано про відмову здавати біологічне середовище (сечу). Заключний діагноз встановити неможливо за відсутності біологічного середовища (сеча).
В письмових поясненнях, наданих 26.02.2026 року ОСОБА_1 зазначив, що він не зміг здати сечу, оскільки з вечора попереднього дня не вживав їжу та рідину, зранку сходив у туалет.
З дослідженого відео з портативних реєстраторів працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 підчас огляду лікарем наркологом повідомив, що перед операцією не вживав рідину, на що лікар повідомила, що йому перед операцією воду вживати не можна. ОСОБА_1 намагався декілька разів здати біологічне середовище, але позитивного результату це не дало.
ОСОБА_1 повідомив, що поспішає на операцію, біологічне середовище так і не здав, хоча відведений законодавством час ще не був вичерпаний.
Вказане було сприйняте лікарем, як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння.
З дослідженої довідки ВЛК від 11.03.2026 №2026-0311-1233-3972-0 щодо солдата ОСОБА_1 вбачається, що йому проведено операцію 27.02.2026 року, а не в день проведення огляду. З Виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 849/354 КНП «МКЛ № 31» ХМР відділення хірургії кисті вбачається, що ОСОБА_1 перебував у стаціонарі з 25.02.2026 по 13.03.2026 року.
Щодо твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, а фізично за станом здоров`я не зміг здати сечу для аналізу, оскільки вранці 26.02.2026 року о 08 год 30 хв йому була призначена операція на кистях рук і за рекомендацією лікаря-хірурга він перебував у стані зневодження з метою уникнення післяопераційних набряків. ОСОБА_1 просив відповідно до п.12 розділу 3 Інструкції взяти у нього кров для дослідження, на що йому відмовили.
Суд зазначає, що з досліджених відеоматеріалів не вбачається, що ОСОБА_1 пропонував здати інші біологічні матеріали.
Крім того відповідно п.п. 10, 12, 13 розділу ІІІ Інструкції зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Поряд з тим, у даній Інструкції не передбачено, що особа, доставлена для проходження огляду на стан сп`яніння, має право вибирати, зразки якого біологічного середовища слід надати для дослідження. Відтак, такий вибір здійснює лікар, що проводить огляд. При цьому, враховується, які саме зразки біологічного середовища можна дослідити у даному закладі охорони здоров`я, а також швидкість проведення дослідження.
З наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 , роз`яснили, що для проведення дослідження на стан наркотичного сп`яніння необхідно здати саме сечу, на що останній повідомив, що не може здати сечу оскільки не відчуває можливості, оскільки готувався до операції.
ОСОБА_1 намагався декілька разів здати біологічне середовище, але позитивного результату це не дало.
Пунктами 7,12,13 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, встановлено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.
Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Суд зауважує на тому, що положення пункту 13 розділу ІІІ Інструкції не зобов`язує лікаря використовувати для дослідження саме кров, а надає йому можливість її використання, якщо в обстеженої особи неможливо взяти зразки біологічного середовища, зазначених у п.12 цього розділу.
Наявність норми Інструкції, які містять перелік видів біологічного середовища, які, окрім сечі, можуть бути відібрані, жодним чином не означають, що це є альтернатива для особи, яка проходить огляд на стан сп`яніння обирати вид біологічного середовища, яке йому зручно здавати.
Вказана альтернатива встановлена для тих випадків, коли відсутня реальна об`єктивна можливість здати якийсь із зазначених видів біологічного середовища.
У всякому разі, огляд на стан сп`яніння проводиться лікарем медичного закладу до якого доставлений водій транспортного засобу, і лише лікар може визначити вид зразків біологічного середовища, необхідних для лабораторного дослідження.
При цьому, враховується, які саме зразки біологічного середовища можна дослідити у цьому закладі охорони здоров`я.
Щодо твердження захисника ОСОБА_1 адвоката Андрусенко Д. щодо відсутності ознак, які сприйняті працівниками поліції як ознаки наркотичного сп`яніння, суд зазначає.
Встановлення ознак сп`яніння є результатом візуального сприйняття відповідними особами ознак зовнішності та поведінки певної особи, а відтак носить суб`єктивний характер.
В даному випадку ОСОБА_1 виконуючи п. 2.5 ПДР України погодився на вимогу поліцейських пройти в установленому порядку огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння.
З дослідженого відео вбачається, що при спілкуванні з працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечував факту того, що йому озвучувалися наявні у нього ознаки наркотичного сп`яніння.
Щодо твердження захисника ОСОБА_1 адвоката Андрусенко Д про безпідставність зупинки транспортного засобу суд зазначає наступне.
З дослідженого відео вбачається, що при складанні протоколу працівники поліції повідомили ОСОБА_1 підставу зупинки, а саме, що при перестроюванні водій не включав покажчик повороту чим порушив п. 9.2.б ПДР за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП.
Крім того після зупинки та перевірці документів, було встановлено,, що ОСОБА_1 не має право керувати таким транспортним засобом.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції є, зокрема, надання поліцейських послуг у сферах забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 вказаного закону поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 30 вказаного закону поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом. Поліція для виконання покладених на неї завдань може застосовувати інші заходи, визначені окремими законами.
Зупинення транспортного засобу як превентивний поліцейський захід передбачено п. 4 ч. 1 ст. 31 вказаного закону.
Виходячи з вищезазначеного зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 суд вважає законною.
Щодо твердження захисника ОСОБА_1 адвоката Андрусенко Д. про невідсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
Як вбачається ч. 1, 7 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом.
З рапорту поліцейського Косиненка А. вбачається, що водія відсторонено від керування транспортного засобу, авто залишено на місці зупинки без порушень ПДР.
Щодо твердження захисника ОСОБА_1 адвоката Андрусенко Д. про те, що рапорт не може вважатися належним і допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Суд зазначає, що рапорт працівника поліції за своїм правовим змістом є службовим документом, яким поліцейський інформує керівництво про законність своїх дій. Вказаний документ враховується судом, як додаткове обґрунтування виконання працівниками поліції належної правової процедури та виконання поставлених суспільством обов`язків.
Піддаючи аналізу вищевказаний рапорт працівника поліції, суд дійшов до висновку, що він повністю узгоджується з іншими матеріалами справи в частині послідовності дій працівників поліції щодо оформлення ними протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, саме сукупністю вказаних вище доказів підтверджується відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі, за що передбачена відповідальність за ст.130 КУпАП.
Відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 130 КУпАП установлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене повторно протягом року.
Згідно Постанови Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 07.10.2025 у справі 333/6045/25 ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
За таких обставин суд вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП, яке виразилось у відмові від проходження в установленому законом порядку огляду на стан сп`яніння, вчинене повторно протягом року.
Дотримуючись вимог чинного законодавства суд, врахувавши характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки, а також відомості про особу ОСОБА_1 , дійшов висновку, що достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню нових правопорушень буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 130 Кодексу України з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 грн.
Керуючись ст. 33-35, 40-1, 130, 276, 279, 280, 283-285, 289, 294 КУпАП, суд
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у дохід держави у розмірі дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3/три/роки. (Розрахунковий рахунок: UA168999980313020149000020001, отримувач: ГУК у Харківській області 21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача: 899998, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн. 60 коп. (Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ37993783, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення»).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.
Роз`яснити, що відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз`яснити, що відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. В порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.
Суддя Пасічник О.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua