Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №756/7255/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 756/7255/25

Провадження № 2-а/522/94/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Сафтюк-Панько Б.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Києві, про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 21.05.2025 року звернувся до Оболонського районного суду міста Києва із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в місті Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 19.05.2025 року дізнався про постанову серії ЕНА № 46775884, винесену Управлінням патрульної поліції в м. Києві (Оболонський район) щодо правопорушення, яке нібито сталося 07.05.2025 року. Як зазначає позивач, він є військовослужбовцем 10 ТВУЗ державного спеціального зв`язку та під час події 07.05.2025 року він перебував у місті Києві у відпустці.

Позивач вважає постанову серії ЕНА № 46775884, винесену Управлінням патрульної поліції в м. Києві (Оболонський район) протиправною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з грубими порушеннями процесуального порядку її винесення з наступних підстав:

- неповідомлення позивачу працівниками поліції його прав, обов`язків та відповідальність під час складення постанови;

- ненадання працівниками поліції копії постанови позивачу під час її складення та порушення права позивача на ознайомлення з матеріалами адміністративної справи;

- складення постанови без особистої присутності позивача після залишення працівниками поліції місця події;

- подання позивачем усного клопотання про перенесення розгляду справи через відсутність належних доказів та відмови працівниками поліції з підстав наявності відеозапису автомобіля, який, на думку позивача, не є його автомобілем та не містить чіткої ідентифікації номерних знаків;

- відсутності чітких та достовірних доказів здійснення позивачем будь-яких порушень;

- порушення працівниками поліції процедури розгляду адміністративної справи.

Посилаючись на обставини, пов`язані з виконанням бойових завдань у зоні проведення операції у Запорізькій області, позивач вказав на неможливість його особистої присутності та своєчасного оскарження постанови. З огляду на що, просить про поновлення строку на оскарження постанови серії ЕНА № 46775884 від 07.05.2025 року.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 26 травня 2025 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Києві, про скасування постанови про адміністративне правопорушення, передано для розгляду за підсудністю до Приморського районного суду м. Одеси (м. Одеса, вул. Балківська, 33).

До Приморського районного суду м. Одеси 07 липня 2025 року засобами поштового зв`язку надійшла справа № 756/7255/25.

09 липня 2025 року позивач звернувся до суду із заявою, в якій просить зупинити виконання постанови серії ЕНА № 46775884 від 07.05.2025 року до остаточного розгляду скарги, задля уникнення негативних наслідків для нього, що унеможливить захист прав в судовому порядку, а також витребувати з Управління патрульної поліції в місті Києві належним чином засвідчену копію постанови серії ЕНА № 46775884 від 07.05.2025 року відносно ОСОБА_1 , а також усіх матеріалів, на підставі яких прийнято вказану постанову та відео, яке було надано патрульною поліцією як доказ у справі для подальшого розгляду.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 липня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження постанови серії ЕНА № 46775884 від 07.05.2025 року, відкрито провадження у адміністративній справі з повідомленням (викликом) сторін і призначенням судового засідання, а також витребувано з Управління патрульної поліції в місті Києві належним чином засвідчену копію постанови серії ЕНА № 46775884 від 07.05.2025 року відносно ОСОБА_1 , а також усіх матеріалів, на підставі яких прийнято вказану постанову та відео, яке було надано патрульною поліцією як доказ у справі для подальшого розгляду.

Крім того, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено та зупинено виконання постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 46775884 від 07.05.2025 року до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

24 жовтня 2025 року позивач звернувся до суду із заявою, в якій просить відшкодувати понесені ним витрати на оплату судового збору у розмірі 616 грн. 50 коп., відшкодувати витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 7 300 грн. 00 коп., компенсувати витрати на втрачений заробіток відповідно до середньомісячного заробітку позивача.

31 жовтня 2025 року відповідач у справі надав заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

13 березня 2026 року відповідач у справі повторно надав суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи, яка була виконана 20.03.2026 року.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Відзив на позов до суду не подавав, жодних заперечень проти позову або доказів правомірності оскаржуваної постанови до суду не надавав. Ухвалу про витребування не виконав.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 4 ст. 229 та ч. 3 ст. 268 КАС України, суд доходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутність сторін, без фіксації судового засідання технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У статті 7 КУпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

За статтею 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791-2794 цього Кодексу.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно із абз. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 2791-2794 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

За приписами ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015 року (далі - Закон № 580-VIII), поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання (п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VIII).

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VIII, поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За ст. 31 Закону № 580-VIII, поліція може застосовувати такі превентивні заходи: 1) перевірка документів особи; 2) опитування особи; 3) поверхнева перевірка і огляд; 4) зупинення транспортного засобу; 5) вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території; 6) обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю; 7) проникнення до житла чи іншого володіння особи; 8) перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ; 9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; 10) перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб; 11) поліцейське піклування.

Відповідно до ст. 40 Закону № 580-VIII, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто, положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.

У постанові від 26.04.2018 року по справі № 338/855/17 Верховний Суд вказав, що постанова у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС України).

За приписами ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Суд звертає увагу, що усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень трактуються на користь позивача. Для позивача достатньо вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для цього недоступні. В свою чергу, відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов`язку адміністративний суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, на які вказував позивач. Єдиною умовою для цього є повідомлення позивачем мінімально достатньої інформації про такі рішення чи дії.

Схожі за змістом правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 по справі № 463/1352/16-а.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зауважує, що Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення. Тобто, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, перед складанням постанови та відібранням пояснень від правопорушника роз`яснити його права, надати можливість заявити та розглянути клопотання.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Так як предметом оскарження є постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, суд повинен перевірити законність та обґрунтованість винесення постанови та дослідити, чи було дотримано порядок притягнення позивача до адміністративної відповідальності, чи не порушено права позивача при розгляді адміністративної справи, та інше.

З урахуванням наведених положень чинного законодавства України та фактичних обставин справи, суд доходить висновку, що відповідачем не надано суду належних доказів вчинення позивачем будь-якого правопорушення.

Суду не вдається встановити, що у діях позивача є склад адміністративного правопорушення, адже відповідачем не надано суду жодних заперечень проти позову або доказів, які спростовували б обставини, наведені у позовній заяві. Зокрема, відповідачем не надано витребуваних ухвалою суду доказів, а саме належним чином засвідчену копію оскаржуваної постанови серії ЕНА № 46775884 від 07.05.2025 року, усіх матеріалів, на підставі яких прийнято вказану постанову та відео, яке було надано патрульною поліцією як доказ у справі для подальшого розгляду.

Відповідачем не надано суду й доказів поважності причин ненадання витребуваних ухвалами суду доказів.

Частиною 9 статті 80 КАС України передбачено, що у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Зважаючи на викладене та враховуючи положення ч. 9 ст. 80 КАС України, суд вважає можливим визнати встановленою обставину протиправності складення постанови серії ЕНА № 46775884 від 07.05.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відтак, факт вчинення позивачем будь-якого правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, на думку суду, є недоведеним.

В порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо буде встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Зазначеною нормою кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

З досліджених матеріалів, наявних у розпорядженні суду, суд не вбачає в діях позивача складу будь-якого адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів належним чином правомірності прийнятої постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, внаслідок чого дана постанова підлягає скасуванню.

Зважаючи на те, що на виконання вимог законодавства відповідачем не було вжито заходів до повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин, що мали значення для вирішення справи належним чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення.

Також, суд на підставі ст. ст. 132, 134, 139 КАС України з урахуванням наданих позивачем доказів понесених судових витрат зазначає, що зважаючи на наявність підстав для задоволення позову, судові витрати позивача в частині сплати судового збору у розмірі 605,50 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в місті Києві.

В свою чергу, за відсутності в суду доказів понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та доказів втрати заробітку, суд не вбачає підстав для відшкодування судових витрат позивача в частині витрат на правничу допомогу та втрати заробітку, а також в частині сервісного збору в сумі 10,90 грн., так як він не відноситься до судових витрат.

Керуючись ст. ст. 72, 74, 76, 77, 78, 80, 90, 132, 134, 139, 229, 268, 286 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Києві, про скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА № 46775884, винесену Управлінням патрульної поліції в м. Києві 07.05.2025 року, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в місті Києві (код ЄДРПОУ: 4010864610, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13 липня 2026 року.

Суддя: