Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №522/9123/26 — Приморський районний суд м. Одеси

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2026

Справа № 522/9123/26

Провадження № 2/522/8424/26

Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді – Яреми Х.С., при секретарі судового засідання – Бендрікова В.О.

за участю ПРА - ОСОБА_1 , Служба у справах дітей - Чебанюк О.О., неповнолітня дитина - ОСОБА_2 , відповідач - ОСОБА_3

розглянув справу за позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, як органу опіки та піклування, в інтересах малолітньої ОСОБА_2

до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Служба у справах дітей Одеської міської ради про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів.

ВСТАНОВИВ:

25.05.2026 Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, як орган опіки та піклування, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовом до матері ОСОБА_3 .

Позивач просить суд:

відібрати малолітню дитину ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у матері ОСОБА_3 без позбавлення її батьківських прав;

стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 аліменти на малолітню ОСОБА_2 на користь установи чи фізичної особи – опікуна (піклувальника), на утриманні якого буде знаходитися дитина у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.05.2026 і до досягнення дитиною повноліття чи до повернення дитини до матері та батька.

Орган опіки та піклування звернення до суду з цим позовом пояснює тим, що ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_5 . Батьком дитини записаний ОСОБА_4 , хоча він не є біологічним батьком дитини. 28.04.2026 Служба у справах дітей отримала анонімне повідомлення, що в АДРЕСА_1 , в квартирі дитина тривалий час проживає одна, ніхто про неї не піклується, матір дитини проживає окремо зі своїм співмешканцем ОСОБА_6 та ішою малолітньою донькою ОСОБА_7 , матір зловживає зловживає алкогольними напоями та наркотичними речовинами, діти голодні та занедбані. При виїзді інспекторами ювенальної превенції за цією адресою було встановлено, що в одній із комунальних кімнат там знаходиться сама малолітня ОСОБА_5 , батьків не було. Дитина має низький рівень гігієни, має зовнішні ознаки занедбаності, поруч з дитиною відчувається неприємний запах, одягнена в брудний одяг, в квартирі безлад, матір бачить рідко, їжа, яку їй приносить матір, знайдена на смітниках. З метою вжиття невідкладних заходів щодо забезпечення безпеки дитини її було доставлено до КНП «Міська дитяча лікарня №3» для проведення медичного огляду. Виявлено, що дитина має незначні психологічні розлади, вночі ходить. Розпорядженням ПРА від 29.04.2026 дитину невідкладно відібрано у матері ОСОБА_3 . Крім того, у ОСОБА_3 в той же день відібрали ще одну 3-річну дитину, яку поліція знайшла саму на смітнику.

Матір дитини ОСОБА_3 категорично заперечує проти відібрання у неї доньки. Пояснила, що у неї всього четверо дітей від трьох різних чоловіків. Батьком ОСОБА_8 записаний ОСОБА_4 , але він не є біологічним батьком дитини. Ій на праві власності належить кімната в комунальній квартирі на АДРЕСА_1 . Певний час вона там жила з дітьми. Але зараз проживає з іншим чоловіком ОСОБА_6 , який є біологічним батьком наймолодшої дитини ОСОБА_7 . Вони проживають разом в квартирі ОСОБА_6 на АДРЕСА_2 . Донька ОСОБА_8 не дуже ладить з чоловіком ОСОБА_6 , тому попросилась поїхати пожити окремо в квартиру на АДРЕСА_1 . Вона дитину не там саму не залишала, але дозволила їй там побути, приходила майже щодня, приносила їжу, була з донькою постійно на зв`язку в телефонному режимі. Не бачить в тому нічого надзвичайного, оскільки ОСОБА_8 звикла там більше жити в своїй квартирі, там у неї друзі. Ій уже 12 років і багато чого вона може робити сама. Пояснила, що те, що в комунальній кімнати неможливо проживати, не відповідає правді. Там і справді трохи безлад, просто треба прибрати, але не до такої міри, що неможливо проживати, санітарну умови всі є. Насправді таке повідомлення навмисно зробила її сусідка, яка уже тривалий час тисне на неї, щоб вона продала їй свою комунальну кімнату. ОСОБА_3 взагалі не має наміру її продавати, вона її купила за 15 тис. дол. США, а сусідка вимагає продати за 5 тис. дол. США. Зараз їй важко, оскільки вона без роботи, втратила паспорт та займається його видачею, щоб знову працевлаштуватись. До того працювала в супермаркеті АТБ. Зараз підробляє неофіційно прибиранням. Через те, що вона немає паспорту вона не могла прийти до дітей, оскільки потрібен виключно оригінал паспорту, а не копія. Вона 7 разів приходила. ОСОБА_9 з цього приводу, любить дітей. ОСОБА_3 також пояснила, що ніколи такого не було, щоб діти голодували. Ніхто ніколи по смітниках не ходив. В той день, коли служба у справах дітей забрала найменшу 3-річну доньку ОСОБА_7 , ніби-то знайшовши її біля смітника, вона залишила дитину з її біологічним батьком ОСОБА_6 , оскільки увесь день мала інші домашні справи. Батько пішов з дитиною гуляти, одягнув її, але не одягнув памперс, через що дитина сходила під себе. Потім чоловік їй пояснив, що його помітило ТЦК і він почав тікати, так вони і забрали дитину, що залишилась сама. Вона вважає, що вона може й не найкраща матір, але своїх дітей вона любить, ніколи фізично не била. Відчуває свою вину за те, що дозволила ОСОБА_8 уже як два роки ходити до школи. Вона вчиться онлайн, оскільки її там трохи ображали. Зараз вона відновить навчання доньки в школі, молодшій уже 3 роки і вона піде в садок. Вона відновлює паспорт і планує піти працювати в супермаркет. Щодо того, що вона вживає алкоголь та наркотики, взагалі з цим не погоджується, готова пройти усі аналізи, щоб довести, що нічого вона не вживає. Це знову ж таки наклеп сусідів. Раніше мала судимість а крадіжку велосипеда, але вона уже нята, це було давно. Також раніше щодо її сім`ї встановлювався соціальний супровід. Тяжкість у вихованні та утриманні дітей вона відчуває через те, що не є добре матеріально забезпеченою. Але їй частково з двома старшими дітьми (які також прийшли в суд, щоб підтримати матір) допомагає батько цих дітей ОСОБА_4 . Вона з чоловіком залишилась у хороших відносинах, старша дитина майже постійно проживає з батьком. Відповідач має проблеми з працевлаштуванням, а тому змушена часто шукати роботу, в зв`язку з чим менше уваги приділяє доньці, яка незважаючи на свій вік, вже є досить самостійною. Проте матір жодним чином не відмовляється від доньки, та забезпечує її по мірі необхідності. Їжа, яку вона приносить доньці, придбана в крамниці, а не знайдена на смітнику.

Третя особа ОСОБА_4 також пояснив, що він є біологічним батьком лише двох старших дітей, і не є батьком ОСОБА_8 . З колишньою дружиною вони в нормальних відносинах. Своїх дітей він утримує. Іноді вони повністю проживають з ним, особливо старша дитина. Зараз він мобілізований, проходить військову підготовку, має заробітну плату, тож нормально утримує дітей. Нічого поганого про ОСОБА_3 не сказав, вважає, що вона не ідеальна, але дітей відбирати не можна від неї. ЇЇ останній чоловік ОСОБА_6 негативно на неї впливає.

Служба у справах дітей наполягає на відібранні дитини від матері. Вважає, що вона не стане на шлях виправлення, вона залишила дитину саму, приносила гнилу їжу, або взагалі нічого не приносила, в квартирі жахливий безлад. Взагалі недопустимо залишати дитину саму в квартирі. Крім того, показовим є те, що від неї в той день забрали й молодшу 3-річну дитину, яку поліція знайшла саму біля смітника, дитина була брудна у від власних фекалій, голодна.

Особисто малолітня дитина ОСОБА_2 також доставлена до суду із закладу, де вона зараз перебуває. ОСОБА_8 пояснила, що їй уже 12 років, вона сама вміє дещо готувати, може прибирати. Вона з матір`ю та найменшою ОСОБА_7 , і ще з старшою сестрою проживали завжди на вул. Сегедській в комунальній квартирі. Потім мама разом з нею та ОСОБА_7 переїхали до її чоловіка ОСОБА_6 (батько ОСОБА_7 ), який живе на прос. Шевченка. Інша сестра часто жила також в свого рідного батька. Вона любила жити з мамою та сестрами на АДРЕСА_1 , саме це місце вважає своїм житлом, а їх сім єю. ОСОБА_10 ніколи їх не била, вони люблять маму. Ніколи по смітниках не ходили, мама про них дбала, все купувала, в міру того, як мала гроші. Вона допомагала мамі сидіти з найменшою сестрою ОСОБА_7 , поки мама заробляла гроші. Пояснила, що мама завжди ім влаштовувала день народження, щось купувала. Розповіла, що перед тим, як служба її забрала, вона певний час проживала в бабусі в м. Умань. Вона часто до неї їздила, залишилась, їздила не сама, її відвозили. Коли вона поверталась від бабусі в м. Одесу попросила маму, що поїде пожити на квартиру на АДРЕСА_1 . Вона не дуже любить маминого чоловіка ОСОБА_6 , вони не дуже ладять між собою, він словесно її ображав, але не бив. Тому не хотіла їхати жити до них на прос. Шевченка. Мама дозволила, кожен з них має свої ключі від квартири. Вона прожила сама там приблизно 2 тижні, а потім прийшла служба і забрала її. ОСОБА_10 приходила, приносила їсти. Іноді щось готове, а іноді продукти і тоді вона готувала собі сама. Зіпсованих продуктів мама не приносила. Іноді було мало їжі, тож іноді давала їжу сусідка. Вона любить жити в квартирі на АДРЕСА_1 . В школу не хоче ходити, хоча в центрі, де вона зараз перебуває вона навчається, ій це подобається. Але хоче вона до мами і сестер, хоче додому.

Судом встановлені такі обставини справи.

ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 26.01.2018). Батьками є ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

28.04.2026 до Служби у справах дітей Одеської міської ради надійшло анонімне повідомлення щодо родини ОСОБА_12 , яка проживає в АДРЕСА_1 . Зі слів заявника, мати ОСОБА_13 зловживає алкогольними напоями, наркотичними речовинами, має на виховані трьох малолітніх дітей, діти голодні, занедбані.

Службою у справах дітей Одеської міської ради спільно з інспекторами ювенальної превенції, фахівцями соціальної роботи Центру соціальних служб Одеської міської ради було здійснено виїзд за адресою. За слів сусідів комунальної квартири в кімнаті АДРЕСА_3 проживає зараз сама дитина ОСОБА_5 , тривалий час без матері, яка зловживає алкогольними напоями, наркотичними речовинами, веде аморальний спосіб життя, раз на три дні вона приходить до ОСОБА_8 , приносить їжу зі смітників.

Під час бесіди з дитиною стало відомо, що мама разом з трирічною сестрою ОСОБА_7 , проживає окремо зі своїм чоловіком ОСОБА_6 , адресу їмісця їх проживання відмовилась називати. Старша сестра ОСОБА_14 проживає окремо зі своїм рідним батьком.

Службою встановлено, що ОСОБА_2 має зовнішні ознаки занедбаності, низький рівень гігієни, поруч з дитиною відчувається неприємний запах, одягнена в брудний одяг. ОСОБА_8 зазначила, що востаннє бачила матір приблизно два тижні тому.

Спеціалістами Служби у справах дітей Одеської міської ради було проведено телефону бесіду з батьком ОСОБА_4 , який пояснив, що він не є біологічним батьком ОСОБА_8 , а проживає в с. Світле Одеської області з сином ОСОБА_15 та донькою ОСОБА_14 .

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 28.04.2026 кімната, в якій проживає дитина, перебуває в антисанітарному стані, кімната захаращена брудними речами та сміттям.

Відповідно до акту проведення оцінки рівня безпеки дитини від 28.04.2026 було встановлено, що проживання ОСОБА_2 за цією адресою загрожує її життю та здоров`ю. Висновок щодо рівня безпеки - дуже небезпечно.

З метою вжиття невідкладних заходів щодо забезпечення безпеки її було доставлено до КНП «Міська дитяча лікарня № 3» для проведення медичного огляду. Згідно з повідомленням від 29.04.2026 № 296-С КНП «Міська дитяча лікарня № 3» 28.04.2026 до приймально-діагностичного відділення працівниками служби у справах дітей було доставлено дитину ОСОБА_2 . Стан дитини на момент госпіталізації задовільний. Дитина госпіталізовані до педіатричного відділення. Діагноз: Обстеження, ознак занедбаності, слідів жорстокого поводження та видимих тілесних ушкоджень під час огляду в присутності співробітників ЕМД та поліції не виявлено.

На підставі клопотання Служби у справах дітей від 29.04.2026 про невідкладне відібрання малолітньої ОСОБА_2 у матері ОСОБА_3 , Приморською районною адміністрацією було видано розпорядження від 29.04.2026 №182 про негайне відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав та тимчасове влаштування дитини до державного дитячого закладу на повне державне забезпечення.

В характеристиці на вихованку КУ «ЦСПРД ОМР Одеської області» ОСОБА_2 , зазначено, що адаптація дівчини до умов Центру проходить вкрай складно та супроводжується вираженими поведінковими порушеннями, емоційною нестабільністю та дезадаптованими реакціями. Спостерігаються різкі перепади настрою від зовні спокійної поведінки до неконтрольованих істеричних станів із проявами фізичної агресії. У період первинної адаптації дівчина уникала взаємодії з іншими вихованцями, систематично відмовлялася виконувати встановлені правила та обов`язки. Під час емоційних зривів проявляла агресивну та соціально небезпечну поведінку, наносила удари дітям, хапала працівників за волосся, била ногами медичного працівника. Випадки агресії виникали раптово та супроводжувалися повною відсутністю самоконтролю. На даний час міжособистісні стосунки у колективі залишаються конфліктними та напруженими. Дівчина регулярно провокує конфліктні ситуації, демонструє грубу та зневажливу манеру спілкування, категорично відмовляється дотримуватися встановлених норм поведінки. Конфлікти з однолітками нерідко переходять у фізичні сутички. У взаємодії з молодшими дітьми також спостерігаються прояви фізичної агресії. У спілкуванні з дорослими може демонструвати маніпулятивну поведінку, емоційний тиск та агресивні реакції у відповідь на зауваження чи обмеження. Соціально-побутові навички сформовані на низькому рівні. На момент прибуття до Центру дівчина не володіла базовими навичками самообслуговування, не дотримувалася елементарних правил особистої гігієни, не вміла підтримувати порядок у власному просторі. Спостерігалося повне ігнорування санітарно-гігієнічних норм та неадекватне ставлення до забезпечення власних базових потреб. Особливості розвитку: Освітній рівень дівчинки не відповідає віковим нормам. Зі слів дитини та супровідної інформації встановлено, що відвідування навчального закладу було нерегулярним. Після конфліктної ситуації, пов`язаної із застосуванням фізичної агресії до іншої дитини, навчання було фактично припинено Упродовж близько двох років дівчинка не відвідувала школу. Спостерігається виражена педагогічна та соціальна занедбаність. Виявляються значні прогалини у знаннях, низький рівень навчальних навичок, труднощі у засвоєнні навчального матеріалу та відсутність сформованої навчальної мотивації. Емоційно-вольова сфера: характеризується вираженою емоційною нестабільністю, імпульсивністю та недостатнім рівнем сформованості навичок самоконтролю. Спостерігається низька самооцінка, схильність до самоприниження та використання щодо себе образливих висловлювань. Навіть незначні ситуації чи зауваження можуть провокувати різкі емоційні реакції. Дівчина схильна до афективних спалахів, під час яких втрачає контроль над власною поведінкою, проявляє фізичну та вербальну агресію, влаштовує істерики, може кидатися на інших вихованців, наносити удари та провокувати конфліктні ситуації. Реакції часто носять демонстративний, некерований та деструктивний характер. Характерним є поляризоване сприйняття навколишньої дійсності за принципом «все або нічого», що негативно впливає на побудову міжособистісних стосунків та адаптацію у колективі. Поведінкова сфера: виражена потреба у постійному приверненні уваги до себе. У випадках, коли увага дорослих або однолітків спрямована на інших дітей, дівчина реагує різко негативно, демонструє образу, агресію, істеричні реакції та провокативну поведінку. Характерною є демонстративність, схильність до маніпулятивної поведінки та постійного висування вимог щодо задоволення власних бажань без врахування правил і потреб оточуючих.

Згідно з випискою із медичної картки стаціонарного хворого КНП «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» ОСОБА_2 знаходилась на стаціонарі (психіатричне відділення) в період з 09.06.2026 по 17.06.2026 з діагнозом: розлади поведінки у дитячому віці F=91.0. Після виписки рекомендовано спостереження психіатра та психологічна корекція.

Висновки суду.

Предметом спору є відібання дитини від матері без позбавлення батьківських прав з підстав неналежного виконання батьківських обов`язків.

Орган опіки та служба у справах дітей вважають, що матері не можна віддавати дитину, це небезпечно.

Сама матір визнає, що в якійсь мірі не може приділити та дати належного виховання та утримання, але вона є люблячою матір`ю, і ніколи не допускала ситуацію за якої діти б голодували чи жебракували.

Малолітня дитина дуже хоче додому до мами та сестер, не хоче залишатись в центрі, хоча там є належне харчування, навчання.

Оцінюючи доводи обох сторін суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно з пп. 2-5 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 ч.1 ст. 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органу опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Суд має право вирішити питання про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та передати органу опіки та піклування (якщо цього потребують інтереси дитини), без визначення при цьому конкретного закладу.

Відібрання дитини можливе тоді, коли умови проживання дитини суд оцінить як небезпечні для неї. Оцінювання умов проживання дитини є виключно компетенцією суду.

Батьки, від яких відібрана дитина, не втрачають щодо неї прав та обов`язків, обумовлених походженням. Вони надалі залишаються носіями обов`язку щодо виховання дитини, мають право на особисте її виховання та спілкування з ними. Проте та обставина, що дитина передана начальному закладу, означає, що саме їх напрямок та умови виховання одержали перевагу над тим, що здатні створити батьки, й з цим напрямком батьки повинні будуть погоджувати свою поведінку.

Відтак основними підставами для відібрання дитини є ухилення батьків від виконання своїх обов`язків з виховання дитини; жорстоке поводження з дитиною; захворювання батьків на хронічний алкоголізм або їх наркотична залежність; будь-які види експлуатації дитини, примус її до жебракування та бродяжництва тощо. Інші випадки охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише із поведінки батьків, а й із їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Оцінюючи необхідність відібрання малолітньої ОСОБА_8 , якій 12 років, від її матері, суд враховує наступне.

Про залишення дитини вдома самої, погані умови проживання, поліцію повідомили анонімно.

Судом з`ясовувала ситуація за якої ОСОБА_8 знаходилася вдома сама. Вона пояснила, що перед тим, як служба її забрала, вона на певний час поїхала до бабусі в м. Умань. Вона часто до неї їздила, залишилась, їздила до неї не сама, її відвозили. Коли вона поверталась від бабусі в м. Одесу попросила маму, що поїде пожити на квартиру на АДРЕСА_1 . Вона не дуже любить маминого чоловіка ОСОБА_6 , вони не дуже ладять між собою, він словесно її ображав, але не бив. Тому не хотіла їхати жити до них на прос. Шевченка. Мама постійно дозволила, кожен з них має свої ключі від квартири. Вона прожила сама там приблизно 2 тижні, а потім прийшла служба і забрала її. ОСОБА_10 приходила, приносила їсти. Іноді щось готове, а іноді продукти і тоді вона готувала собі сама. Зіпсованих продуктів мама не приносила. Іноді було мало їжі, тож іноді давала їжу сусідка. Вона любить жити в квартирі на АДРЕСА_1 . В школу не хоче ходити.

Матір також пояснила, що ОСОБА_8 часто проводила час в бабусі. Дійсно вона не любить її чоловіка ОСОБА_6 , тому захотіла поїхати до себе додому. ОСОБА_8 вміє уже готувати, може прибирати вдома. Вона привозила їжу. Те, що їжа була гнила чи зі смітника називає неправдою. Підтвердила це і дитина, хоча і визнає, що хотіла б більше їжі.

Як видно для цієї сім`ї є нормальним дозволяти 12 річній дитині уже бути самостійній. Суд враховує те, що це не можна виправдати як нормальне і звичне виховання дітей, оскільки все таки вона ще дитина, може ввечері кудись піти, а впутсити когось стороннього додому, тощо. В цьому є безвідповідальне ставлення матері. Але й очевидно, що матір не покидала дитину, була на зв`язку, приносила їжу. Те, що, можливо, й служба виявила якусь непридатну іжу, це може бути й від того, що сама ОСОБА_8 її залишила і така зіпсувалась. Тобто, судом не встановлено обставин, що дитину не годували, покинули.

Щодо умов проживання, то з фото видно, що квартира потребує прибирання, але вона не є в такому стані, де немає умов для життя. Сама матір пояснила, що прибере і поскладає речі, в цьому проблеми немає. Вода, світло в квартирі є, санітарні умови є.

Також ОСОБА_8 категорично заперечила, що хто з них шукав їжу на смітнику, такого не було.

Тож судом не встановлено небезпечних умов для дитини. Крім того, сама дитина підтверджує, що мама ніколи нікого з них не била. Матір пояснила, що могла лише дитину поставити в куток. Тож фізичного насилля до дитини в сім`ї теж не застосовувалось.

Що стосується того, що дитина не дуже чиста, не вміє за собою доглядати, це звісно матір мала б навчити. Дівчинці 12 років, вона може уже і повинна сама вмиватись, тощо.

Дитина заперечила відсутність материнської уваги з боку матері. Пояснила, що жодних конфліктних ситуацій у неї з матір`ю немає. Сам факт відібрання її від матері є шокуючим.

З огляду на поведінку дитини, яку вона демонструє у центрі, де перебуває, може битись, адресувати, не приймати правила, та на її зв`язок з власною сім`єю, в центрі вона себе так поводить. оскільки хоче додому, тому і виражає невдоволення, агресію, нерозуміння чому її відібрали.

Інформація про зловживання матір`ю алкоголем чи наркотиками не підтверджена нічим. За зовнішніми ознаками теж не можна сказати, що вона регулярно вживає алкоголь, чи наркотики.

Отже, матір дитини, хоч і є особою з незадовільним матеріальним та тяжким соціальним становищем, проте вона не найгірша мама, намагається забезпечувати своїх дітей мінімальним рівнем догляду, одежею та їжею.

Як пояснила матір та сама дитина, небажання ходити в школу у неї пов`язано з тим, що часто одноклассники ображали. Матір визнає, що це її вина, що вона дозволила дочці не ходити до школи, а вчитись онлайн. Але й немає повідомлення від школи, що дитина зовсім припинила навчання. Взагалі у такому віці мало хто з дітей хоче вчитись, і тут виникає посилений обов`язок у батьків не допустити, щоб дитина не вчилась. Тому вина матері є. Але вона обіція, що з вересня ОСОБА_8 піде в школу. При цьому суд звертає увагу, що незважаючи на не відвідування малолітньою ОСОБА_2 шкоди більше двох років, відповідні міські служби чи школа також на це жодним чином не реагували.

Служба у справах дітей Одеської міської ради пояснила, що за час поміщення дитини до КУ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Одеської міської ради Одеської області» мати її ні разу не відвідала.

Однак мати, пояснила, що приходила 7 разів, але вона загубила паспорт, а без оригіналу відвідування дитини не допускається. Це підтверджує і служба у справах дітей, що потрібен оригінал паспорту.

В судовому засіданні мати відстоювала на залишенні дитини з нею.

Вирішуючи питання про відібрання дитини суд повинен встановити, що позивачем надано належні та достатні докази на підтвердження того, що залишати дитину разом з батьками є для неї небезпечним, та те, що дитина страждає через відсутність піклування або через неповноцінне виховання.

Враховуючи наведене, суд вважає, що залишення малолітньої ОСОБА_2 з матір`ю не створює для дитини безумовної небезпеки для її життя, здоров`я, морального виховання та розвитку. Більше того, дитина не позбавлена материнського виховання та піклування та не бажає, щоб її відібрали у матері. Видно, що у ОСОБА_8 є розуміння хто є її сім`єю, і їх вона любить.

За таких обставин, суд вважає вимоги органу опіки та піклування такими, що не підлягають задоволенню.

Водночас враховуючи, що все таки є певні обставини, що вказують на те, що матір допустила неналежний догляд за дітьми, вона це визнає, пояснює, що перебуває у складних життєвих, матеріальних обставинах, які не може подолати самостійно, але матір присутня в житті дітей, не застосовує до них фізичне чи психологічне насилля, суд вважає за доцільне з метою збереження сім`ї покласти на Центр соціальних служб Одеської міської ради обов`язок розглянути питання щодо взяття під соціальний супровід сім`ю ОСОБА_3 , яка є матір`ю неповнолітньої дитини ОСОБА_2 з метою — допомогти відновити життєдіяльність, подолати кризу та уникнути найвищих ризиків таких як відібрання дитини з родини чи позбавлення батьківських прав.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, як органу опіки та піклування, що діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 – відмовити.

Зобов`язати Центр соціальних служб Одеської міської ради розглянути питання щодо взяття під соціальний супровід сім`ю ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає АДРЕСА_4 ), яка є матрі`ю неповнолітньої дитини – ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 13.07.2026.

Суддя Ярема Х.С.