Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №405/4045/26 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Суд: Подільський районний суд міста Кропивницького

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку проведення розрахунків

Дата: 08 липня 2026 р.

Справа: №405/4045/26

Суддя: Майданніков О. І.

Справа № 405/4045/26

провадження № 3/405/613/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2026 м. Кропивницький

Суддя Подільського районного суду міста Кропивницького Майданніков О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Головного управління ДПС у Кіровоградській області ДПС України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , фізичної особи – підприємця, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 155-1 та ч.1 ст.155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №002793 від 08.06.2026, під час проведення фактичної перевірки кіоску, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , біля зупинки громадського транспорту, у якому здійснює господарську діяльність фізична особа – підприємець ОСОБА_1 , встановлено порушення 06.05.2026 о 15 год. 00 хв. порядку проведення розрахунків, а саме реалізацію необлікованого товару на загальну суму 2430 грн, чим порушено пункт 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995, відповідальність за що передбачена частиною першою статті 155-1 КУпАП.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №002792 від 08.06.2026, під час проведення фактичної перевірки кіоску, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , у якому здійснює господарську діяльність фізична особа – підприємець ОСОБА_1 , встановлено порушення 07.05.2026 о 13 год. 30 хв. порядку проведення розрахунків, а саме реалізацію необлікованого товару на загальну суму 2535 грн, чим порушено пункт 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995, відповідальність за що передбачена частиною першою статті 155-1 КУпАП.

На підставі частини другої статті 36 КУпАП постановою Подільського районного суду міста Кропивницького від 12.06.2026 матеріали справ про адміністративні правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 155-1 КУпАП у справі №405/4045/26, провадження №3/405/613/26, та за частиною першою статті 155-1 КУпАП у справі №405/4047/26, провадження №3/405/614/26, об`єднано в одне провадження, якому присвоєно номер справи №405/4045/26 та номер провадження №3/405/613/26.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася.

Щодо можливості розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судові засідання у справі призначалися на 26.06.2026 та 09.07.2026. Судові повістки надсилалися ОСОБА_1 у порядку, передбаченому статтею 277-2 КУпАП, за всіма відомими суду адресами, а саме: за адресою місця проживання, зазначеною у протоколах про адміністративні правопорушення: АДРЕСА_1 , а також за адресами місць здійснення підприємницької діяльності: АДРЕСА_3 , та АДРЕСА_2 .

Поштові відправлення із судовими повістками, які надсилалися ОСОБА_1 за вказаними адресами, повернуто до суду без вручення адресату з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 49–52).

Відомостей про іншу адресу місця проживання або перебування ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Про зміну адреси чи про наявність інших засобів зв`язку ОСОБА_1 суд не повідомляла.

Разом із тим судом вживалися й інші заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про дату, місце та час розгляду справи, у тому числі шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному вебсайті Подільського районного суду міста Кропивницького (а.с. 44–45).

Крім того, на офіційному вебсайті Подільського районного суду міста Кропивницького в розділі «Громадянам», у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду», з моменту призначення справи до розгляду були зазначені дата, час та місце судового засідання.

Отже, судом вжито передбачених законом та об`єктивно можливих заходів для сповіщення ОСОБА_1 про розгляд справи за адресами, повідомленими контролюючому органу та зазначеними у матеріалах справи. ОСОБА_1 у судові засідання не з`явилася, причин неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не подала.

Участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 155-1 КУпАП, не є обов`язковою. З огляду на викладене, а також зважаючи на необхідність дотримання передбачених КУпАП строків розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість її розгляду за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши об`єднані матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд дійшов висновку, що наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 155-1 КУпАП, належними та достатніми доказами не доведена, а провадження у справі щодо неї підлягає закриттю з таких підстав.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління та за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення відповідно до статті 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих і свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган або посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Жоден доказ не має наперед установленої сили та підлягає оцінці у взаємозв`язку з іншими доказами.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган або посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина перша статті 155-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Санкцією частини першої статті 155-1 КУпАП відповідальність передбачено для осіб, які здійснюють розрахункові операції, а також для посадових осіб. Отже, суб`єкт цього правопорушення є спеціальним, а для притягнення конкретної особи до відповідальності необхідно встановити, що саме вона безпосередньо здійснювала відповідну розрахункову операцію або мала статус посадової особи, відповідальної за дотримання встановленого порядку проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів або наданні послуг, зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.

Порядок і форма обліку товарних запасів для фізичних осіб — підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючому органу на початок проведення перевірки документи в паперовій або електронній формі, що підтверджують облік та походження товарних запасів, зокрема документи щодо інвентаризації товарних запасів, отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та внутрішнього переміщення товарів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу.

Як убачається з актів фактичних перевірок, ОСОБА_1 перебувала на загальній системі оподаткування та не була зареєстрована платником податку на додану вартість (а.с. 3–4, 24–25).

Відповідно до абзацу третього пункту 12 статті 3 Закону України №265/95-ВР вимоги щодо ведення обліку товарних запасів не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, крім фізичних осіб – підприємців, які здійснюють реалізацію визначених цією нормою категорій товарів.

Оскільки ОСОБА_1 перебувала на загальній системі оподаткування, передбачений зазначеною нормою виняток на неї не поширювався. Отже, вона як фізична особа – підприємець була зобов`язана вести в установленому законодавством порядку облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.

Згідно зі статтею 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності або розташування господарських чи інших об`єктів права власності такого платника.

Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій і свідоцтв, у тому числі щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, а також дотримання роботодавцем законодавства щодо оформлення трудових відносин із працівниками.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 за протоколом №002792 від 08.06.2026 до суду надано:

-протокол про адміністративне правопорушення №002792 від 08.06.2026 (а.с. 1), згідно з яким головним державним інспектором ГУ ДПС у Кіровоградській області за результатами фактичної перевірки кіоску за адресою: м. Кропивницький, вул. Лінія Перша, буд. 1А, встановлено, що ОСОБА_1 порушила порядок проведення розрахунків, а саме здійснила реалізацію необлікованого товару на загальну суму 2535 грн. Датою, часом і місцем вчинення порушення зазначено 07.05.2026 о 13 год. 30 хв., кіоск за адресою: вул. Лінія Перша, буд. 1А, м. Кропивницький;

-копію чека АТ «Укрпошта» про направлення копії протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 2);

-копію акта фактичної перевірки від 12.05.2026 (а.с. 3–4);

-копію квитанції про доставку документів до Електронного кабінету (а.с. 5);

-копії направлень на перевірку від 04.05.2026 (а.с. 6–7);

-копію акта про відмову від підпису (а.с. 8);

-копію запрошення для складення протоколу (а.с. 9);

-копію чека АТ «Укрпошта» про направлення запрошення для складення протоколу (а.с. 10);

-копії конверта та рекомендованого повідомлення (а.с. 11–14);

-копію акта про неявку до контролюючого органу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с. 15).

Будь-яких інших доказів до матеріалів справи не долучено.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 за протоколом №002793 від 08.06.2026 до суду надано:

-протокол про адміністративне правопорушення №002793 від 08.06.2026 (а.с. 22), згідно з яким головним державним інспектором ГУ ДПС у Кіровоградській області за результатами фактичної перевірки кіоску за адресою: м. Кропивницький, вул. Преображенська, буд. 16, встановлено, що ОСОБА_1 порушила порядок проведення розрахунків, а саме здійснила реалізацію необлікованого товару на загальну суму 2430 грн. Датою, часом і місцем вчинення порушення зазначено 06.05.2026 о 15 год. 00 хв., кіоск за адресою: вул. Преображенська, буд. 16, м. Кропивницький;

-копію чека АТ «Укрпошта» про направлення копії протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 23);

-копію акта фактичної перевірки від 12.05.2026 (а.с. 24–25);

-копію квитанції про доставку документів до Електронного кабінету (а.с. 26);

-копії направлень на перевірку від 04.05.2026 (а.с. 27–28);

-копію акт від 13.05.2026, відповідно до якого на запит контролюючого органу не надано первинні документи на товар, документи щодо оформлення трудових відносин із продавцем та договір оренди кіоску (а.с. 29);

-копію запрошення для складення протоколу (а.с. 30);

-копію чека АТ «Укрпошта» про направлення запрошення для складення протоколу (а.с. 31);

-копії конверта та рекомендованого повідомлення (а.с. 32–35);

-копію акта про неявку до контролюючого органу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с. 36).

Будь-яких інших доказів до матеріалів справи не долучено.

Частина перша статті 155-1 КУпАП має бланкетний характер, оскільки для визначення конкретного змісту порушення відсилає до встановленого іншими нормативно-правовими актами порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Тому у протоколі про адміністративне правопорушення та долучених до нього матеріалах повинні бути наведені такі фактичні обставини, які у сукупності дають можливість установити всі обов`язкові ознаки складу правопорушення, а саме: особу, яка здійснила розрахункову операцію; конкретний товар, що був реалізований; обставини його реалізації; факт відсутності цього товару в установленому обліку, а також спосіб визначення його кількості та вартості.

Як убачається з протоколів про адміністративні правопорушення, суть кожного з інкримінованих ОСОБА_1 правопорушень викладена як «реалізація необлікованого товару» із зазначенням лише загальної вартості такого товару.

Разом із тим протоколи не містять відомостей про те, який саме товар був реалізований, його кількість, ціну кожної одиниці, спосіб реалізації, особу покупця, обставини передання товару та отримання коштів, а також про те, хто саме безпосередньо здійснив відповідну розрахункову операцію.

В актах фактичних перевірок зазначено, що перед початком кожної перевірки посадовими особами контролюючого органу було проведено контрольну розрахункову операцію, під час якої продавцем не видано розрахункового документа.

Зі змісту актів також убачається, що особа, яка перебувала у відповідних кіосках та здійснювала продаж, відмовилася назвати себе й допустити посадових осіб контролюючого органу до приміщення торговельного об`єкта. Викликані на місце працівники поліції також не встановили особу продавця, оскільки їх не було допущено до кіоску.

Отже, за змістом самих актів фактичних перевірок особу, яка безпосередньо здійснювала розрахункові операції, контролюючим органом не встановлено.

Водночас будь-яких інших матеріалів, які б підтверджували проведення зазначених контрольних розрахункових операцій та давали суду можливість перевірити викладені в актах відомості, до протоколів не долучено.

Зокрема, матеріали справи не містять окремого опису перебігу контрольних розрахункових операцій, відомостей про посадову особу, яка безпосередньо здійснювала придбання товару, конкретного найменування та кількості придбаного товару, ціни кожної його одиниці, обставин передання коштів і товару, придбаного товару чи відомостей про його подальше повернення, а також фото- або відеофіксації відповідних операцій.

Невидача продавцем розрахункового документа, про яку зазначено в актах перевірок, пояснює відсутність такого документа в матеріалах справи, однак сама по собі не підтверджує всіх обставин контрольної операції, зокрема конкретного предмета продажу, кількості та вартості реалізованого товару, а також особи продавця.

Акти фактичних перевірок є письмовими доказами та підлягають оцінці у сукупності з іншими матеріалами справи. Проте відтворення в них висновку про проведення контрольної закупівлі без долучення матеріалів, які дозволяють перевірити фактичний перебіг такої операції, не є достатнім для безумовного встановлення всіх обставин, що входять до предмета доказування.

У протоколах зазначено, що порушення вчинила ОСОБА_1 , однак фактичних обставин, які б підтверджували, що 06.05.2026 та 07.05.2026 вона особисто перебувала у відповідних торговельних об`єктах, здійснювала продаж товарів, приймала кошти від покупців або проводила розрахункові операції, не наведено.

Наведені в актах відомості про те, що особа продавця не була встановлена навіть після прибуття працівників поліції, не узгоджуються з безумовним висновком протоколів про здійснення відповідних розрахункових операцій саме ОСОБА_1 .

В актах фактичних перевірок також зазначено, що у ФОП ОСОБА_1 відсутні оформлені наймані працівники. Проте відсутність відомостей про офіційно працевлаштованих осіб сама по собі не доводить, що невстановленою продавчинею була саме ОСОБА_1 .

Наведена обставина не виключає фактичного здійснення продажу іншою неоформленою особою, членом сім`ї, користувачем торговельного об`єкта або іншою особою та не може замінити належне встановлення особи, яка безпосередньо здійснювала розрахункову операцію.

Сам по собі статус ОСОБА_1 як фізичної особи — підприємця та здійснення нею господарської діяльності у відповідних торговельних об`єктах не є достатніми для висновку, що саме вона була особою, яка здійснила розрахункову операцію, тобто спеціальним суб`єктом правопорушення, передбаченого частиною першою статті 155-1 КУпАП. Адміністративна відповідальність має індивідуальний характер і не може ґрунтуватися виключно на належності особі торговельного об`єкта або на її державній реєстрації як підприємця.

Крім того, в актах фактичних перевірок наведено відомості про те, що через зареєстрований за ФОП ОСОБА_1 програмний реєстратор розрахункових операцій із фіскальним номером 4000928632 у період з моменту його реєстрації 03.08.2024 до 12.05.2026 не було проведено жодної розрахункової операції.

Такі відомості можуть свідчити про невикористання зазначеного ПРРО для реєстрації розрахункових операцій. Водночас вони самі по собі не доводять фактичного проведення саме тих контрольних закупівель, про які зазначено в актах, не встановлюють особу продавця та не підтверджують відсутність реалізованого товару в товарному обліку.

Непроведення операції через ПРРО та невидача розрахункового документа можуть свідчити про недотримання передбачених законом вимог щодо реєстрації розрахункової операції та видачі відповідного документа. Однак протоколи у цій справі складено за порушення пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, тобто за реалізацію товару, не відображеного в установленому обліку.

Отже, відсутність зареєстрованих через ПРРО операцій не може сама по собі підтверджувати необлікованість конкретного товару, оскільки обов`язок проводити розрахункові операції через РРО або ПРРО та обов`язок вести облік товарних запасів є окремими вимогами закону.

Для встановлення факту реалізації необлікованого товару необхідно довести не лише наявність певного товару у місці торгівлі, а й факт його продажу, а також відсутність відомостей про такий товар у формі обліку товарних запасів з урахуванням наявних первинних документів.

Щодо епізоду від 06.05.2026 до матеріалів справи долучено акт від 13.05.2026, відповідно до якого на запит контролюючого органу не надано первинні документи на товар, документи щодо оформлення трудових відносин із продавцем та договір оренди кіоску.

Водночас самого письмового запиту із зазначенням конкретного переліку витребуваних документів, відомостей про дату, спосіб та особу, якій його було вручено, до матеріалів справи не долучено. Тому суд не має можливості перевірити зміст поставлених вимог, строк, встановлений для надання документів, та обставини, за яких контролюючий орган констатував їх ненадання.

Крім того, акт від 13.05.2026 підтверджує зафіксований посадовими особами контролюючого органу факт ненадання зазначених у ньому документів, однак сам по собі не встановлює, які конкретно товари були реалізовані 06.05.2026, їх кількість і вартість, чи були вони відображені у формі обліку товарних запасів, а також не підтверджує, що продавцем була саме ОСОБА_1 .

Щодо епізоду від 07.05.2026 матеріали справи не містять ані відповідного письмового запиту про надання документів, ані окремого акта про їх ненадання.

Документи щодо оформлення трудових відносин із фактичним продавцем та правових підстав користування відповідними кіосками до матеріалів справи не долучено. Водночас їх ненадання не є самостійним доказом того, що невстановленою продавчинею була саме ОСОБА_1 , оскільки особу, яка перебувала у кіоску та здійснювала розрахункову операцію, під час перевірки не встановлено.

До справи також не долучено форми обліку товарних запасів ОСОБА_1 , первинних документів щодо походження та надходження товарів, опису документів, які фактично досліджувалися посадовими особами ДПС під час перевірок, порівняльних відомостей щодо фактичних залишків товару і даних його обліку.

Не містять матеріали справи й переліку конкретних товарів, щодо яких контролюючим органом зроблено висновок про відсутність їх в обліку, із зазначенням найменування, кількості та вартості кожного товару.

При цьому сам факт ненадання первинних документів на товар за епізодом від 06.05.2026 не є тотожним установленню факту реалізації товару, не відображеного у формі обліку товарних запасів. Для такого висновку необхідно встановити конкретний товар, який був предметом продажу, його кількість і вартість, а також зіставити ці відомості з даними товарного обліку.

За відсутності зазначених матеріалів суд позбавлений можливості перевірити викладені в актах висновки та встановити, на підставі яких саме фактичних даних посадові особи контролюючого органу віднесли відповідні товари до необлікованих.

Долучений акт про відмову від підписання документів перевірки сам по собі не підтверджує відмову ОСОБА_1 від надання документів щодо обліку товарних запасів та не доводить відсутність таких документів.

Матеріали справи не дають можливості встановити, у який спосіб посадові особи контролюючого органу визначили вартість необлікованого товару саме у розмірі 2535 грн за першим епізодом та 2430 грн за другим епізодом, які товари включено до відповідного розрахунку, їх кількість і ціну.

Посилання в акті фактичної перевірки за першим епізодом на тютюнові вироби не усуває зазначених недоліків, оскільки матеріали справи не містять конкретного переліку таких виробів, їх кількості, вартості та відомостей, які б підтверджували їх продаж саме ОСОБА_1 . За другим епізодом вид і найменування товару взагалі не конкретизовано.

Отже, матеріалами справи підтверджується наявність у ОСОБА_1 обов`язку вести облік товарних запасів. Водночас сама по собі наявність такого нормативного обов`язку не є достатнім доказом його порушення та не звільняє контролюючий орган від обов`язку довести факт реалізації конкретного товару, відсутність його в установленому обліку і вчинення відповідної розрахункової операції саме особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення є одним із джерел доказів, передбачених статтею 251 КУпАП, однак сам по собі він не має наперед установленої доказової сили.

Викладений у протоколах та актах фактичних перевірок висновок посадової особи про реалізацію необлікованого товару не замінює фактичних даних, на підставі яких суд може самостійно перевірити наявність кожного елемента складу адміністративного правопорушення.

Складання протоколу уповноваженою посадовою особою та відтворення в ньому змісту порушеної норми закону не звільняють орган, який склав протокол, від обов`язку надати належні, допустимі та достатні докази винуватості конкретної особи.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини доказування має випливати із сукупності достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою ознак або неспростовних презумпцій, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведена поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що встановлена під час розгляду справи сукупність обставин повинна виключати будь-яке інше розумне пояснення події, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і саме особа, яка притягається до відповідальності, винна у його вчиненні.

Поза розумним сумнівом має бути доведено кожний елемент, що має значення для правової кваліфікації діяння.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Обов`язок доведення обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, не може бути перекладений на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд не вправі самостійно збирати докази на підтвердження позиції органу, який склав протокол, встановлювати замість нього особу продавця, конкретизувати перелік товарів, визначати спосіб їх реалізації та вартість або доповнювати фактичний зміст адміністративного обвинувачення. Виконання судом таких дій суперечило б вимогам неупередженості та фактично означало б покладення на суд функцій сторони обвинувачення.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що на ОСОБА_1 як фізичну особу – підприємця, яка перебувала на загальній системі оподаткування, поширювався передбачений пунктом 12 статті 3 Закону №265/95-ВР обов`язок вести облік товарних запасів.

Акти фактичних перевірок містять відомості про проведення контрольних розрахункових операцій, невидачу розрахункових документів, відмову продавця назвати себе, відсутність у ФОП оформлених найманих працівників та непроведення операцій через зареєстрований ПРРО.

Водночас особу продавця під час перевірок не встановлено, а наведені в актах відомості про контрольні розрахункові операції не підтверджені долученими до протоколів матеріалами, за допомогою яких суд міг би перевірити конкретний предмет продажу, кількість і вартість товару, обставини передання товару та коштів.

За епізодом від 06.05.2026 до справи долучено акт від 13.05.2026 про ненадання первинних документів на товар, документів щодо оформлення трудових відносин із продавцем та договору оренди кіоску. Однак до справи не долучено самого запиту й відомостей про його вручення, що не дає можливості повною мірою перевірити зміст та порядок витребування таких документів. За епізодом від 07.05.2026 відповідного акта про ненадання документів матеріали справи не містять.

При цьому в обох епізодах відсутні форма обліку товарних запасів, порівняльні відомості щодо наявного або реалізованого товару та даних його обліку, а також розрахунки, на підставі яких визначено вартість товару в сумі 2430 грн і 2535 грн відповідно.

Відсутність у ФОП офіційно оформлених найманих працівників та відсутність зареєстрованих через ПРРО розрахункових операцій не доводять поза розумним сумнівом, що невстановленою продавчинею була саме ОСОБА_1 , і самі по собі не підтверджують реалізацію товару, не відображеного в установленому обліку.

Отже, наданою сукупністю доказів не доведено, що розрахункові операції особисто здійснила ОСОБА_1 , а також не підтверджено всі обов`язкові ознаки порушення пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, за яке складено протоколи про адміністративні правопорушення.

Наявні у справі протоколи й акти перевірок містять висновки посадових осіб контролюючого органу, однак не містять достатньої сукупності фактичних даних, які б поза розумним сумнівом підтверджували всі обов`язкові ознаки складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 155-1 КУпАП, та винуватість у їх вчиненні саме ОСОБА_1 .

Отже, сукупність досліджених доказів не дає підстав для висновку поза розумним сумнівом про наявність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованих адміністративних правопорушень. Неповнота доказового матеріалу та недоведеність обов`язкових елементів складу правопорушення не можуть бути усунуті припущеннями суду.

За таких обставин провадження у справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене та керуючись пунктом 1 статті 247, статтями 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя –

постановив:

провадження по справі про адміністративне правопорушення у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 155-1 КУпАП (протокол 002792 від 08.06.2026) та за ч.1 ст. 155-1 КУпАП (протокол 002793 від 08.06.2026), закрити на підставі п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Олексій Іванович Майданніков

Оригінал: reyestr.court.gov.ua