Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №352/1067/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1067/26

Провадження № 3/352/284/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Кузьменко С.В., розглянувши матеріали, що надійшли з відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківські області про притягнення

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення:

Поліцейським відділення поліції № 1 ( м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Адамчуком М.І. 08 квітня 2026 року складено протокол про адміністративне правопорушення за наступних обставин:

08 квітня 2026 року о 02 годині 50 хвилин в селі Побережжя, вулиця Ковпака ОСОБА_1 керував автомобілем марки Nissan Qashqai державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився відповідно до встановленого порядку із використанням газоаналізатора алкофор 507, відповідно до тесту номер 00248 результат огляду 2.62 проміле. Таким чином, ОСОБА_1 порушив пункт 2.9а Правил дорожнього руху ( далі – Правила), затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення.

2. Рух провадження

30 квітня 2026 року протокол про адміністративне правопорушення із доданими матеріалами надійшов до Тисменицького районного суду та згідно із протоколом автоматичного розподілу справ переданий до розгляду судді Олійнику М.Ю.

Указом Президента України від 19 травня 2026 року суддю Олійника М.Ю. призначено на посаду судді Чернігівського апеляційного суду, в зв`язку із чим розпорядженням керівника апарату Тисменицького районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_2 від 01 червня 2026 року призначено повторний автоматизований розподіл даної кримінальної справи відповідно до вимог чинного законодавства України, за результатами розгляду якого справа передана судді Кузьменку С.В. та призначена до розгляду на 08 червня 2026 року.

08 червня 2026 року розгляд справи відкладено 09 липня 2026 року.

3. Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Адвокат Горин В.М. (далі- Адвокат), який представляє інтереси ОСОБА_1 на підставі договору, надав клопотання, в якому просив призначити стягнення без позбавлення права керування транспортними засобами.

Зазначив, що:

- ОСОБА_1 є військовослужбовцем та визнає свою вину в повному обсязі;

-у ОСОБА_1 не є водієм в тлумаченні п. 1.10 Правил, а тому його не може бути позбавлено права керування;

-його дії не спричинили істотної шкоди громадським або державним інтересам;

-за аналогією із Кримінальним кодексом може бути застосована стаття 69 КК України та накладено стягнення без позбавлення прав.

В судовому засіданні Адвокат підтримав своє клопотання та просив накласти стягнення без позбавлення права керування

4. Докази, досліджені під час судового розгляду:

4.1. Письмові докази:

Протокол про адміністративне правопорушення:

Згідно із текстом протоколу, 08 квітня 2026 року о 02 годині 50 хвилин в селі Побережжя, вулиця Ковпака ОСОБА_1 керував автомобілем марки Nissan Qashqai державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився відповідно до встановленого порядку із використанням газоаналізатора алкофор 507, відповідно до тесту номер 00248 результат огляду 2.62 проміле. Таким чином, ОСОБА_1 порушив пункт 2.9а Правил.

ОСОБА_1 ознайомлений із протоколом, про що свідчить його підпис.

Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів

Згідно із текстом акту, проведення огляду пов`язано із виявленими ознаками сп`яніння, а саме запах алкоголя з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Результат огляду 2,62 %.

Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08 квітня 2026 року

Згідно із текстом направлення у ОСОБА_1 виявлено такі ознаки сп`яніння: запах з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Результат огляду 2,62 %.

Тест № 00248 від 08 квітня 2026 року, яким встановлено результат 2,62 %

Зобов`язання ОСОБА_1 не керувати транспортним засобом протягом 24 годин

Сертифікат відповідності газоаналізатора Алкофор вимогам технічного регламенту щодо медичних виробів

Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки

Згідно із текстом, свідоцтво чинне до 24 листопада 2026 року. За результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019.

Протокол про адміністративне правопорушення, складений стосовно ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП, згідно із яким ОСОБА_1 08 квітня 2026 року о 02 годині 50 хвилин в селі Побережжя , вулиця Ковпака, під час керування автомобілем марки Nissan Qashqai державний номерний знак НОМЕР_2 не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керування та здійснив з`їзд в кювет, де пошкодив огорожу, чим порушив пункти 2.3.б, 12.1, 13.1 Правил

Постанова про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП за керування автомобілем марки Nissan Qashqai державний номерний знак НОМЕР_2 08 квітня 2026 року о 02 годині 50 хвилин в селі Побережжя , вулиця Ковпака без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом.

Схема місця ДТП яка сталась 08 квітня 2026 року

На схемі місця ДТП зображено місцерозташування автомобіля, огорожі, будинку

Пояснення ОСОБА_1 згідно із якими він 08 квітня 2026 року керував автомобілем марки Nissan Qashqai державний номерний знак НОМЕР_2 після того, як випив два пива та допустив з`їзд в кювет, де врізався в огорожу

4.2 Відеозапис

Відеозапис не оглядався за клопотанням Адвоката., який підтвердив фактичні обставини справи та вважав не потрібним оглядати відеозапис

4.3. Докази, надані Адвокатом

Військовий квиток Дорошенка Н.Б.

5.Опис обставин, установлених під час розгляду справи та висновки суду

У відповідності до вимог статті 252 кодексу України про адміністративні правопорушення суддя оцінює докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до рішення Конституційного Суду № 4-р(П)/2022 від 15 червня 2022 року визначені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) поняття „кримінальне звинувачення“, „кримінальне правопорушення“ мають „автономне значення“. Критеріями, на підставі яких Європейський суд з прав людини встановлює, чи застосовувати кримінальний аспект статті 6 Конвенції, є: 1) юридична кваліфікація діяння в національному законодавстві [тобто з`ясування того, як кваліфікують діяння в національному праві: кримінальне правопорушення (злочин), адміністративне правопорушення, дисциплінарне тощо]; 2) природа правопорушення; 3) характер і суворість (ступінь тяжкості) покарання, що його може бути застосовано до особи. Для застосування статті 6 Конвенції в аспекті розуміння поняття „кримінальне звинувачення“ достатньо, щоб правопорушення за своїм характером вважалось „кримінальним“ згідно з Конвенцією або щоб за вчинене правопорушення до особи було застосовано покарання, яке за своїм характером і ступенем суворості належало в цілому до „кримінальної“ сфери. Таким чином, за сталою практикою Європейського суду з прав людини такі адміністративні стягнення, як адміністративний арешт і значні адміністративні штрафи, є співмірними з кримінальним покаранням

При вирішенні конкретної справі, Cуд звертає увагу на те, що санкцією частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачений такий вид стягнення як штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 гривень із позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік. При цьому розмір штрафу є більшим від розміру покарань, передбачених за вчинення окремих видів кримінальних проступків, а позбавлення права керування транспортним засобом на 1 рік становить втручання в права людини протягом тривалого строку.

В зв`язку із викладеним Суд вважає, що на особу, що притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, розповсюджуються такі ж визначені Конституцією України та Конвенцією гарантії права на справедливий суд, як і на осіб, що притягаються до кримінальної відповідальності, зокрема норми частин третьої статті 62 Конституції України та частини четвертої статті 17 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також принцип індивідуального характеру відповідальності особи у відповідності до статті 61 Конституції України.

Частиною першою статті 251 кодексу України про адміністративні правопорушення обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів по адміністративні правопорушення, в даному випадку на посадових осіб відділення поліції № 1 Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області., які в цій справі фактично представляють сторони звинувачення.

На виконання вищевказаних принципів Судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення, докази, які долучені до протоколу про адміністративні правопорушення.

Суд звертає увагу, що ним, на виконання статті 22 Кримінального процесуального кодексу України, не здійснюється самостійно збір доказів, в зв`язку із чим, будь-які докази, окрім долучених до протоколу та наданих особою, яка притягається до відповідальності і її представником, Судом самостійно не витребовувались та не досліджувались.

За аналогічних обставин у справі «Фігурка проти України» ( заява № 28232/22), Європейський Суд з прав людини дійшов висновку щодо відсутності порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За результатами дослідження доказів у справі у відповідності до вимог статті 252 кодексу України про адміністративні правопорушення, у Суду відсутні будь-які сумніви щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статтею 130 КУпАП, а його винуватість у вчиненні цих правопорушень поза розумним сумнівом доведена доказами, наданими особою, уповноваженою на збирання цих доказів.

5.1 щодо належності і допустимості доказів

Відповідно до статті 251 кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Всі докази, зібрані особою, уповноваженою на збирання доказів, відповідають вказаним вимогам законодавства, в зв`язку із чим визнаються Судом допустимими і належними.

5.2 щодо керування транспортним засобом

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується наступними доказами:

-Письмовими поясненнями ОСОБА_1 , наданими в день події, в яких він підтверджує факт керування автомобілем

-Постановою про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за статтею126 КУпАП за фактом керування автомобілем в той самий день та час в тому самому місці;

-протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою в короткий проміжок часу після виявлення факту керування;

щодо керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння

Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується:

-результатом огляду із застосування драгеру, згідно із яким результат огляду ОСОБА_1 позитивний, 2,62 проміле;

-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук;

-поясненнями ОСОБА_1 , в яких він зазначив, що випив два пива та керував автомобілем в стані сп`яніння;

-протоколом про адміністративне правопорушення від 08 квітня 2026 року, яким розпочато провадження в цій справі та який у відповідності до статті 251 кодексу України про адміністративне правопорушення Судля також оцінює в якості доказу, який Суддя, в сукупності з іншими дослідженими доказами, вважає його належним доказом;

висновки суду щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 .

Таким чином, Суддею поза розумним сумнівом встановлено факт керування ОСОБА_1 08 квітня 2026 року о 02 годині 50 хвилин в селі Побережжя, вулиця Ковпака транспортним засобом автомобілем марки Nissan Qashqai державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння.

Вказаними діями ОСОБА_1 допущено порушення вимог частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення за ознаками керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

щодо виду та розміру адміністративного стягнення

Санкцією частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення передбачений такий безальтернативний вид адміністративного покарання як штраф з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Суддя погоджується із доводами Адвоката, що з огляду на характер і суворість стягнення, яке може бути застосовано до особи за статтю 130 КУпАП, правопорушення за цією статтею за своїм характером вважається кримінальним згідно з Конвенцією, а тому на особу поширюються гарантії права на справедливий суд, визначені статтею 6 Конвенції, в тому числі така складова, як принцип індивідуального характеру відповідальності, що може бути підставою для призначення за аналогією зі статтею 69 Кримінального кодексу України більш м`якого покарання, ніж зазначено в санкції статті.

Одночасно, враховуючи небезпеку адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , небезпеку можливості настання наслідків, Суддя вважає, що призначення стягнення в розмірі, меншому, від передбаченого санкцією статті, може мати місце у виключних випадках щодо обставин справи та характеристики особи, яка притягається до відповідальності.

При цьому наявність або відсутність шкоди, спричиненої внаслідок вчинення правопорушення, само по собі не може впливати на визначення стягнення за цією статтею через небезпеку самого діяння, а саме керування автомобілем в стані сп`яніння

Хоча Суд і вважає безумовно позитивною характеристикою особи перебування у лавах Збройних Сил України, однак цього факту за загальним правилом недостатньо для прийняття рішення щодо призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено санкцією із застосуванням статті 69 Кримінального кодексу України, оскільки захист Батьківщини є конституційним обов`язком кожного громадянина.

Про ймовірність застосування статті 69 КК України в умовах конкретних обставин можуть, серед іншого, свідчити, докази активної громадської позиції особи протягом більшої частини його свідомого життя, активного зайняття волонтерською діяльністю протягом тривалого часу, в тому числі до та одразу після повномасштабного вторгнення.

В даному випадку відсутні такі виключні обставини справи та характеристики особи, які б свідчили про можливість призначення більш м`якого стягнення, ніж передбачено санкцією статті для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

В зв`язку із викладеним, Суддя вважає, що стягнення має бути накладено в межах санкції частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення, а підстави для призначення більш м`якого стягнення, ніж визначено санкцією статті, відсутні.

Суддя не погоджується із доводами Адвоката щодо неможливості накладення стягнення у вигляді «позбавлення права керування» на особу, яка не має відповідного посвідчення та не є водієм в тлумаченні пункту 1.10 Правил

На думку Судді цей вид покарання має застосовуватись до особи незалежно від наявності або відсутності в неї відповідного дозволу на керування станом на момент розгляду справи, оскільки відсутність такого права на момент розгляду справи, за відсутності відповідного судового рішення, не позбавить особу можливості отримати це право в майбутньому, що в свою чергу, може нівелювати мету стягнення.

Протилежне тлумачення (що особа без відповідного посвідчення не є водієм в тлумаченні пункту 1.10 Правил), свідчила б про неможливість притягнення таких осіб до відповідальності в інших випадках, передбачених КУпАП, зокрема за статтями 121, 121-1, 121-2, 122-2 цього Кодексу

6.Щодо судового збору

Відповідно до статті 40-1 кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328 гривень.

Таким чином, розмір судового збору станом на час розгляду справи становить 3228х0.2=665 гривень 60 копійок.

В зв`язку із викладеним, керуючись статтями 252, 283-285,294 кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути зі ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в дохід державного бюджету в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят)копійок.

Відповідно до частини першої статті 307 кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно частини другої статті 308 кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО