Рішення від 07 травня 2026 р. у справі №522/25526/25 — Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08.05.2026

Справа № 522/25526/25

Провадження № 2-а/497/11/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2026 року Болградський районний суд Одеської області у складі: головуючого - судді Кравцової А.В., секретар судового засідання Георгієва А.В., розглянувши у порядку письмового провадження, без участі сторін в залі суду в м.Болград справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до департаменту Патрульної поліції Управлення патрульної поліції в Одеської області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

17.12.2025 року до Болградського районного суду Одеської області з Приморського районного суду м.Одеса області надійшов на виконання вимог законодавства щодо правил територіальної підсудності вищевказаний адміністративний позов, яким позивач просить скасувати постанову Патрульної поліції Управлення патрульної поліції в Одеської області серії ЕНА№6148419 від 14.11.2025року, якою його, позивача, поліцейським 2-го взводу 6-ї роти 2-го батальйону ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 8500грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.127-3 КУпАП (справа про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі). Згідно цієї Постанови Позивача притягнуто до відповідальності за використання без відповідного знаку "Навчальний транспортний засіб" учбового автомобіля в ході навчання водійським навичкам учениці.

В обґрунтування вимог позову позивач, стверджуючи, що не скоював зазначеного у постанові правопорушення, вважає, що вказана вище постанова є незаконною та має бути скасована, оскільки не відповідає вимогам закону, ухвалена з порушенням встановленого порядку накладення адміністративних стягнень, не правильно здійснено тлумачення та застосування диспозиції ст.127-3 КУпАП, оскільки дане правопорушення у своєму складі має спеціального суб`єкта, а він не є суб`єктом вказаного правопорушення, а тому висновки патрульного поліцейського ґрунтуються на неповному, необ`єктивному і не всебічному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій його, позивача. Відповідач, на думку позивача, при складанні адміністративного матеріалу допустив грубі порушення та не дослідив усі обставини справи, а тому ухвалена постанова підлягає скасуванню.

30.01.2026р. представником відповідача - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції в Одеській області було надано суду відзив на позов, яким заявник просить суд відмовити в задоволенні вимог позову в повному обсязі, зазначивши, що у справі зібрано достатньо доказів щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Постанова поліцейського містить опис конкретних обставин: дату, час, місце зупинки авто, констатацію того, що позивач здійснював практичну підготовку учня на транспортному засобі автошколи без розпізнавального знаку «Навчальний транспортний засіб» на даху автівки - усупереч вимогам п.30.3.к ПДР. До відзиву долучено відеозапис з нагрудного відеореєстратора №471145, яким зафіксовано правопорушення: як інструктор з підготовки водіїв гр. ОСОБА_1 пред`явивши відповідні документи, та, очевидно, пояснивши, що за кермом робить жінка, яка не має посвідчення водія і яке їй не видавалося (яка на той момент була учнем), - факту виявленого правопорушення не заперечував, пояснив поліцейським, що в цей раз перед початком підготовки учня забув встановити відповідний знак на дах автівки (відволікся) і витягнувши його з багажника автомобіля - встановив на своє місце. Це все чітко зафіксоване відеодоказом - відеозаписом. До того ж зафіксовано, як учениця висловлювала активне невдоволення працівникам поліції, вважаючи, щшо це порушення є дрібним і її вчителя можна не притягувати до відповідальності за це незначне, на її думку, правопорушення.

Таким чином, на твердження представника відповідача, сукупність доказів (відеозапис та самі зафіксовані обставини) однозначно вказують на наявність факту правопорушення в діях Позивача - передбаченого ст.123-3 КУпАП, а не на його відсутність.

Позивач надані суду докази не заперечив, не надавши суду заперечень на відзив: його заперечення ґрунтуються лише на тлумаченні норм чинного законодавства, а не на запереченні факту його зупинки працівниками поліції за вчинення правопорушення і оформлення постанови за цією подією. Отже, відповідач стверджує, що позивач дійсно порушив п.24.8 ПДР (транспортні засоби на яких проводиться навчання, зобов`язані мати розпізнавальні знаки «Навчальний транспортний засіб» - зовні, на даху), та правильне застосування санкції за це правопорушення — що передбачена ст.127-3 КУпАП. Відтак, на твердження представника відповідача, позов є надуманим, нічим не підтвердженим та таким, що не підлягає задоволенню.

Позивач ОСОБА_1 та представник відповідача - Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції в Одеській області, - у судове засідання не прибули. Відповідно до ч.1ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-кого учасників справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, - не перешкоджає розгляду справи по суті.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і об`єктивно оцінивши надані суду докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.

Судом встановлено, що в ході виконання службових обов`язків у складі екіпажу патрульної поліції, поліцейським 2-го взводу 6-ої роти 2-го батальйону полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшим сержантом поліції Мельником В.В., 14.11.2025р. приблизно о 10:00год. за адресою: м.Одеса, вул.Овідіопольська дорога, б.3/1, виявлено громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який, будучи співробітником закладу підготовки водіїв «Турбо драйв» - інструктором з підготовки водіїв, здійснював навчання учня (точніше - учениці) на транспортному засобі «HYUNDAI ELANTRA» з д.номерним знаком НОМЕР_1 , який належить автошколі та не був на той момент обладнаний розпізнавальним знаком «Навчальний транспортний засіб», відповідно до вимог п.30.3.к ПДР, - чим порушив п.24.8 ПДР, і за що передбачена відповідальність ст. 127-3 КУпАП.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до ЗУ "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху (ПДР), які були затверджені постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно законодавству.

Відповідно до ч.5ст.14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п.1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

За приписами п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

Відповідно до п.24.8 ПДР, транспортні засоби (за винятком мотоциклів, мопедів та квадроциклів, на яких проводяться навчання, зобов`язані мати розпізнавальні знаки «Навчальний транспортний засіб» відповідно до вимог підпункту «к» пункту 30.3 цихПравил.

А, ч.2 ст.122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення посадовими особами закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів, фізичними особами-підприємцями встановленого порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, а саме: здійснення підготовки, перепідготовки водіїв транспортних засобів особою, яка не має чинного документа - спеціаліста з підготовки водіїв транспортних засобів; допуск осіб, які не склали теоретичний іспит, до практичної підготовки водіїв; проведення практичної підготовки водіїв з використанням транспортних засобів, обладнаних з порушенням вимог ПДР, або особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідженими матеріалами справи встановлено, що 14.11.2025р. о 10:00год. позивач ОСОБА_1 , перебуваючи на автодорозі біля б.№3/1, що розташований на вул.Овідіопольська дорога, в м.Одеса, здійснював навчання учениці на транспортному засобі марки «HYUNDAI ELANTRA» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , - який належить автошколі і не був обладнаний розпізнавальним знаком «Навчальний транспортний засіб» відповідно до вимог п.30.3.к ПДР, - чим порушив п.24.8 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність статтею 127-3 КУпАП.

З відеозапису нагрудної камери поліцейського, - що була надана представником відповідача, - чітко видно, як позивач виявлене правопорушення не заперечував, та пояснив поліцейським, що просто в цей раз забув встановити відповідний знак на дах авто, відкривши багажник автівки - показав цей знак та зразу ж встановив його на дах автомобіля.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 29.06.2007р. у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» - будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Позивач, реалізуючи своє право володіти та керувати автомобілем, тим більше - навчати його керуванню учня, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Таким чином, не можна вважати вірними твердження Позивача у позові, що його дії працівником поліції кваліфіковано невірно, і що в його діях відсутній склад правопорушення за ст.127-3 КУпАП, а до відповідальності підлягає притягненню директор підприємства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно ч.3ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Встановивши вищевказані обставини, суд дійшов висновку, що постанова серії ЕНА №6148419 від 14.11.2025 про накладення адміністративного стягнення за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відносно ОСОБА_1 - ухвалена на підставі та в межах повноважень, наданих поліцейському, а також - у спосіб, що передбачені Конституцію України та чинним законодавством України, оскільки в діях/бездіяльності позивача ОСОБА_1 дійсно вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.127-3 КпАП України, а саме, - Порушення посадовою особою закладу (вчителем водіння ОСОБА_1 )... встановленого порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, проведення практичної підготовки водіїв з використанням транспортних засобів, обладнаних з порушенням вимог Правил дорожнього руху, що тягне за собою накладення штрафу від п`ятисот до вісімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500грн. до 13600грн.), а, в даному випадку, на позивача ОСОБА_1 накладено штраф в мінімальному розмірі - 8500грн., очевидно, поліцейським було враховано визнання особою вини і усунення наслідків правопорушення шляхом встановлення відповідного знаку на дах автомобіля на місці зупинки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не є обґрунтованими та не підлягали б задоволенню в частині визнання позивача винним та притягнення його до відповідальності.

Однак, згідно ст.38 КУпАП (з останніми змінами відповідно до ЗУ №4240-IX від 12.02.2025), - Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев`ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). А в разі, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, ... крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах 3-8 цієї статті (де містяться перелік статей КУпАП, який не включає ст.127-3 КУпАП, за якою притягується позивач).

Таким чином, оскільки Позивач, як встановив суд, вчинив інкриміноване йому правопорушення, передбачене ст.127-3 КУпАП 14.11.2025р. і з того часу пройшло більше, ніж три місяці, Постанова не набрала законної сили через її оскарження, - тому стягнення на Позивача неможливо накласти відповідно до вимог ст.38 КУпАП, - адже з 14.11.2025р. пройшло понад п`ять місяців, тому вимоги заяви підлягають задоволенню частково - лише в частині закриття провадження у справі через сплив тримісячного строку накладення стягнення на винну особу - що не є реабілітуючою підставою, однак Dura lex, sed lex - закон суворий, але це закон.

Так, відповідно до п.7ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате – підлягає закриттю, в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу. Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається. Приписи статті 247 КУпАП є імперативними, і чітко вказують, що суд має лише закрити провадження не вирішуючи при цьому жодних інших питань. Отже, зазначеними положеннями КУпАП передбачено, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії, що унеможливлює здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності.

У зв`язку з тим, що строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності сплинув, адміністративне провадження підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду судом справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП України - відповідно до вимог п.7ст.247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.72-77,241,268,269,286 КАС України, ст.38, ст.127-3, 247 КУпАП, суд

ухвалив:

Задовольнити частково вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ст.127-3 КУпАП - на підставі п.7ч.1ст.247 КУпАП - у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили в день ухвалення свого рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08.05.2026 року.

Суддя А.В. Кравцова