Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №345/2552/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2552/26

Провадження № 2/345/2129/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.07.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючої судді Кардаш О.І. розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Калуші цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів (позики),

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з позовом, вимоги якого в подальшому уточнив, про стягнення боргу за договором позики посилаючись на те, що 08 вересня 2022 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір позики, що підтверджується письмовою розпискою. Згідно даної розписки позивач передав у позику ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 10 700 доларів США. При передачі вказаної суми коштів (позики) були також присутні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . В свою чергу, ОСОБА_3 відповідно до згаданої розписки зобов`язувався щомісячно повертати (виплачувати) позивачу грошові кошти (позику) частинами не менше 250 (двісті п`ятдесяти) доларів США до повного погашення. Водночас, відповідачем фактично було повернуто позивачу всього лише частину коштів (позики) на загальну суму 1 750 доларів США, а саме: 250 доларів США — 04.10.2022; 250 доларів США — 02.11.2022; 250 доларів США — 30.12.2022; 500 доларів США — 27.03.2023; 500 доларів США — 01.05.2023. Зазначене підтверджується розпискою кредитора – ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, а залишок боргу (не повернутої позики) на час смерті ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 склав 8950 (вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят) доларів США. В подальшому приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) Гаврилюком Олегом Ігоровичем заведено спадкову справу (номер у спадковому реєстрі: 70504853; номер у нотаріуса: 25/2023) внаслідок смерті ОСОБА_3 . Згідно даних наявної копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Калуським МРВ УМВС України 06.05.2005, останнім зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_3 значиться: АДРЕСА_1 . За цією ж адресою згідно даних Реєстру територіальної громади значиться зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є сином померлого ОСОБА_3 . Також, з відомостей про сімейний стан згідно даних згаданої вже копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Калуським МРВ УМВС України 06.05.2005, слідує, що померлий ОСОБА_3 мав зареєстрований шлюб з громадянкою України ОСОБА_6 .

Отже, з огляду на вказані обставини, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є спадкоємцями ОСОБА_3 , які прийняли спадщину в рівних частках, адже відомості про їх відмову від прийняття такої спадщини чи про вчинення спадкодавцем заповіту позивачу не відомі.

В контексті викладеного слід звернути увагу на те, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 значиться власником квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 79,3 кв.м., реєстраційний номер якої: 2633386126060. Згідно Довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 26.04.2026 № 201-20260426-0011588226, оціночна вартість належної ОСОБА_3 квартири становить 3525442,21 гривень.

Отже, вказана квартира входить до складу спадщини внаслідок смерті ОСОБА_3 , яку було прийнято його спадкоємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_6 в рівних частинах, про що вже згадувалося вище.

Отже, з огляду на положення законодавства, обставини в сукупності вказують на те, що обов`язок повернення позивачу грошових коштів (позики) в розмірі 8950 (вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят) доларів США перейшов в рівних частинах до ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , які є спадкоємцями ОСОБА_3 , оскільки вони прийняли у спадщину належну спадкодавцю квартиру, вартість якої перевищує розмір вимог Позивача. В цьому ж контексті слід зауважити, що наявність зареєстрованого права ОСОБА_3 на зазначену квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно свідчить про те, що свідоцтва про право на спадщину спадкоємцями не одержано, а тому позивачем дотримано законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до відповідачів в даному випадку.

Загальна сума позики, наданої позивачем спадкодавцю відповідачів, складала 10 700,00 доларів США. Фактично ним було повернуто позивачу всього лише 1 750,00 доларів США. Відтак, сума заборгованості (не повернутої позики) ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 за договором позики на даний час становить 8 950 (вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят) доларів США. Загальна сума розрахованих стороною Позивача трьох процентів річних від простроченої суми позики станом на 21.04.2026 становить 406, 95 доларів США, що підлягає стягненню пропорційно з відповідачів, а також судові витрати.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

В подальшому, 12.05.2026 надійшло клопотання представника позивача про витребування доказів, а саме копії спадкової справи за номером у спадковому реєстрі: 70504853 (за номером у нотаріуса: 25/2023), заведеної внаслідок смерті ОСОБА_3 ; відомостей про склад спадкоємців ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та розмір їхніх часток; відомостей про прийняття спадщини спадкоємця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; відомостей про відмову від прийняття спадщини спадкоємця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; відомості про склад спадкового майна, що належали померлому ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини, та його вартість (за наявності); відомостей про видачу свідоцтв про право на спадщину на майно, що належало спадкодавцю ОСОБА_3 ; відомостей про пред`ялення претензії кредитора ОСОБА_1 від 24.05.2023.

Дане клопотання ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12.05.2026 задоволено і 08.06.2026 судом отримано копію спадкової справи №25/2023 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 .

Ознайомившись з даною справою від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог посилаючись на таке.

Під час звернення до суду позивач виходив із наявної на той час у нього інформації про те, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_6 та син ОСОБА_2 , у зв`язку з чим позов було пред`явлено до них обох.

З метою встановлення кола спадкоємців, факту прийняття спадщини, її складу та вартості спадкового майна позивачем було заявлено до суду клопотання про витребування спадкової справи, яка була заведена після смерті ОСОБА_3 . На виконання ухвали суду приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Гаврилюком О.І. до суду подано матеріали спадкової справи № 25/2023. Із зазначених матеріалів спадкової справи слідує, що ОСОБА_6 подала заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , тоді як ОСОБА_2 подав заяву про прийняття спадщини та прийняв спадщину після смерті спадкодавця. Таким чином, ОСОБА_6 не набула статусу спадкоємця та не несе обов`язку щодо задоволення вимог кредиторів спадкодавця. Водночас ОСОБА_2 є спадкоємцем, який прийняв спадщину, а тому відповідно до статей 1281, 1282 Цивільного кодексу України є особою, на яку може бути покладений обов`язок щодо задоволення вимог кредитора спадкодавця.

На момент звернення до суду позивачу не було відомо та об`єктивно не могло бути відомо про факт подання ОСОБА_6 заяви про відмову від прийняття спадщини, оскільки такі відомості містилися виключно у матеріалах спадкової справи та становили нотаріальну таємницю. Зазначені обставини стали відомими позивачу лише після надходження до суду витребуваної спадкової справи та ознайомлення з матеріалами даної судової справи № 345/2552/26.

У зв`язку з викладеним за переконанням позивача наявні підстави для уточнення позовних вимог з урахуванням фактично встановленого кола спадкоємців боржника померлого ОСОБА_3 . При цьому, загальний розмір заявлених позивачем до стягнення вимог та підстави їх стягнення не змінилися порівняно з вимогами та підставами, заявленими позивачем при зверненні до суду.

Тому, просить суд винести рішення яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму грошових коштів (позики) в розмірі 8 950, 00 доларів США, що еквівалентно 394 838,20 гривень; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму трьох процентів річних в розмірі 406, 96 доларів США, що еквівалентно 17 953, 44 гривень; вирішити питання про розподіл судових витрат, які складаються з суми судового збору в розмірі 3 319, 29 гривень та суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000, 00 гривень.

У строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву останній не скористався, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, вважає, що в матеріалах справи достатньо даних, для вирішення спору. Даний позов підлягає до задоволення з наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

Судом встановлено, що 08.09.2022 між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір позики, що підтверджується письмовою розпискою. Згідно даної розписки позивач передав у позику ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 10 700 доларів США. При передачі вказаної суми коштів (позики) були також присутні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . В свою чергу, ОСОБА_3 відповідно до згаданої розписки зобов`язувався щомісячно повертати (виплачувати) позивачу грошові кошти (позику) частинами не менше 250 (двісті п`ятдесяти) доларів США до повного погашення.

При цьому, відповідачем фактично було повернуто позивачу частину коштів (позики) на загальну суму 1 750 доларів США, а саме: 250 доларів США — 04.10.2022; 250 доларів США — 02.11.2022; 250 доларів США — 30.12.2022; 500 доларів США — 27.03.2023; 500 доларів США — 01.05.2023, що підтверджується розпискою кредитора – ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . Однак, залишок боргу (не повернутої позики) на час смерті ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 склав 8950 (вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят) доларів США.

Згідно даних наявної копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Калуським МРВ УМВС України 06.05.2005, останнім зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_3 значиться: АДРЕСА_1 . За цією ж адресою згідно даних Реєстру територіальної громади значиться зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є сином померлого ОСОБА_3 .

В подальшому, приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Івано-Франківськ) Гаврилюком Олегом Ігоровичем заведено спадкову справу (номер у спадковому реєстрі: 70504853; номер у нотаріуса: 25/2023) внаслідок смерті ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

Із матеріалів спадкової справи № 25/2023 слідує, що ОСОБА_2 подав заяву про прийняття спадщини та прийняв спадщину після смерті спадкодавця та є особою, на яку може бути покладений обов`язок щодо задоволення вимог кредитора спадкодавця.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За приписами частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (частина перша стаття 1282 ЦК України).

Згідно зі статтею 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 (провадження № 14-11цс22) вказано, що «задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. Звідси обов`язок спадкоємців боржника перед кредиторами спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (пункт 98)). Не визначення вартості успадкованого майна не впливає на вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Водночас задовольняючи заяву про заміну учасника справи, боржника у виконавчому провадженні, який помер, його спадкоємцем, суд відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України має визначити розмір боргу, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, та вказати, що така заміна здійснюється в межах вартості майна, одержаного у спадщину (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (пункт 109))».

Тобто, спадкоємець, який прийняв спадщину та набув у власність спадкове майно, зобов`язаний погасити заборгованість спадкодавця, проте виключно у межах вартості отриманого ним у спадщину майна.

Саме суд при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника встановлює необхідні для цього обставини: чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у встановлені строки; коло спадкоємців, які прийняли спадщину; дійсний розмір вимог кредитора; частки спадкоємців у спадщині; обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця.

До обов`язку позивача як кредитора спадкодавця належить доказування обставин щодо розміру заборгованості боржника на день відкриття спадщини, наявність спадкоємців боржника, дотримання кредитором строку, визначеного статтею 1282 ЦК України, звернення з вимогою до спадкоємців боржника.

Якщо спадкоємець (спадкоємці) заперечує проти вимог кредитора спадкодавця щодо меж його відповідальності за зобов`язаннями спадкодавця, доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен такий спадкоємець, оскільки, з огляду на характер спірних правовідносин, кредитор не завжди може визначити яке саме майно одержано спадкоємцями у спадщину та яка вартість цього майна. Тому не допускається відмова в позові з тих підстав, що позивачем не надано відповідних доказів. В такій ситуації, задовольняючи позов кредитора до спадкоємця, суд в резолютивній частині рішення зазначає дійсний розмір заборгованості, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, та встановлює, що її належить стягнути у межах вартості майна, одержаного ним у спадщину. Цим суд встановлює порядок виконання рішення про стягнення заборгованості спадкодавця.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три відсотки річних від простроченої суми.

З розрахунку заборгованості встановлено, що загальна сума позики, наданої позивачем спадкодавцю відповідача, складала 10 700,00 доларів США. Фактично спадкодавцем повернуто позивачу 1 750,00 доларів США. Відтак, сума заборгованості (не повернутої позики) ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 за договором позики на даний час становить 8 950 (вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят) доларів США. Загальна сума розрахованих стороною позивача трьох процентів річних від простроченої суми позики станом на 21.04.2026 становить 406, 95 доларів США.

Відповідач своє зобов`язання щодо повернення коштів не виконує, на час звернення з позовом до суду борг відповідачем не погашений.

За таких обставин, суд вважає, що позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики в сумі 8950 доларів США, процентні платежі в сумі 406, 96 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату винесення рішення складає 1 долар США 44, 49 грн., що становитиме 416291, 15 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір в розмірі 3319, 29 грн.

Згідно з п.3 ч.2 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження розміру витрат на правову допомогу, представник позивача не надав жодних документів, які б підтверджувала надання ним послуг та відповідної їх оплати.

Відтак, підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу не встановлено.

Керуючись ст. ст. 263-265, 280-282 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 заборгованість за договором позики від 08.09.2022 в загальній сумі 8950 доларів США, процентні платежі в сумі 406, 96 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату винесення рішення складає 1 долар США 44, 49 грн., що становитиме 416291, 15 грн. та 3319, 29 грн. сплаченого судового збору.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ :