Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №202/3277/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/3277/26

Провадження № 2/202/3783/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

06 липня 2026 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Мачуського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

09 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Індустріального районного суду міста Дніпра з позовною заявою до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначених рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 22.02.2018 року в справі № 202/538/18, з твердої грошової суми 2000,00 гривень щомісячно на 1/4 частку від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28.12.2017 року. Від шлюбних відносин сторони маються спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2018 року, з відповідача. на користь позивача стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , 2012 р.н. року народження, у розмірі 2000,00 гривень, починаючи стягнення з 02.02.2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Відповідач не мав стабільного доходу, тому було обрано сплату аліментів у твердій грошовій сумі. Однак, відповідач ухилявся від сплати аліментів в результаті чого його було засуджено вироком суду. На даний час, позивач проходить службу в ЗСУ, має офіційний дохід, інших осіб на його утриманні немає. З метою покращення матеріального забезпечення дитини, позивач вважає доцільним змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від доходу (заробітку).

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 05 лютого 2026 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, натомість подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення суду.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, згідно з вимогами ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надав, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяв по суті, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що з 28 квітня 2012 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 28 грудня 2017 року в справі № 202/7302/17.

Від шлюбних відносин сторони мають спільну неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народженнясерії НОМЕР_1 , виданого 18 вересня 2012 року Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області.

Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 22 лютого 2018 року у справі № 202/538/18 ухвалено стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 гривень, з подальшою індексацією грошової суми, починаючи стягнення з 02.02.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

На виконання даного рішення, 11.04.2018 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчий лист № 202/7302/17, що перебуває на примусовому виконанні в Індустріальному відділі державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

21.04.2018 року ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_5 , та змінила прізвище на ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим Індустріальним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Спільний син сторін проживає з матір`ю, що не оспорювалось відповідачем.

Відповідно до статті 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Відповідно до статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частиною 1 статті 192 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В позовній заяві, як на підставу для зміни способу стягнення аліментів, зазначено, що раніше відповідач не мав сталого доходу й ухилявся від сплати аліментів, однак наразі він проходить службу в Збройних силах України, почав отримувати постійний офіційний дохід, тому його матеріальне становище значно покращилось.

В ході судового розгляду справи, доводи позивача щодо покращення матеріального стану платника аліментів, відповідачем не оспорювались та не спростовані.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст.183 та ст.184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно з частинами 2,3 статті 183 Сімейного кодексу України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, та Верховним Судом у постанові від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20, відповідно до яких вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182 - 184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.

Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Позивач просить змінити спосіб стягнення з твердої грошової суми і стягнути з відповідача кошти на утримання дитини у розмірі 1/4 частки від доходу відповідача, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що у 2026 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років складає 3512 гривень.

Судом враховуються встановлені обставин справи, що передбачені ст. 182 СК України, те, що з моменту присудження стягнення аліментів змінено прожитковий мінімум для дітей відповідного віку, а одержувачем аліментів заявлено позов про зміну способу стягнення аліментів, доводи якого в ході розгляду справи по суті, відповідач не оспорював та не спростував.

За встановлених обставин, визначаючись щодо зміни способу стягнення/розміру аліментів та зважаючи на реальні й розумні потреби в матеріальному утриманні дитини, взаємний обов`язок батьків по її утриманню, з позиції покращення матеріального становища дитини, суд вважає справедливим та обґрунтованим встановити розмір стягуваних аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу (заробітку), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня набрання даним рішенням законної сили і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повноліття.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилались в обґрунтування своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (п.п. 1,4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі у справах про стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 гривень.

Керуючись ст. 180-184,192 СК України, ст. ст.12,13,81,82, 141,142,263-265,268,274-279,280-282,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються за рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 22 лютого 2018 року у справі № 202/538/18, з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , на утримання спільної неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми 2000 гривень на 1/4 частину від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З моменту набрання даним рішенням законної сили, припинити стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , 2012 р.н. в твердій грошовій сумі 2000,00 гривень, та стягувати аліменти у змінений спосіб - 1/4 частину від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ,, на користь держави судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1331,20 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повногозаочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М. Мачуський