Вирок від 12 липня 2026 р. у справі №213/1872/26 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/1872/26

Номер провадження 1-кп/213/229/26

В И Р О К

Іменем України

13 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю прокурора – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника – ОСОБА_6 ,

обвинуваченого – ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в

місті Кривому Розі Дніпропетровської області кримінальне провадження, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 09.02.2026 за №62026170030003590, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в смт. Широке Широківського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, військовослужбовця Збройних сил України військової військової частини НОМЕР_1 , який призначений на посаду кулеметника 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 2 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону, у військовому званні «солдат», зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1) 05.10.2020 Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 186 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю 1 рік. Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 28.05.2021 ОСОБА_7 скасовано звільнення від покарання з випробуванням, призначене вироком Криворізького районного суду м. Кривого рогу Дніпропетровської області від 05.10.2020, та направлено до місць позбавлення волі для відбування покарання у виді 02 (двох) років позбавлення волі;

2) 25.05.2023 Широківським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднано не відбуте покарання за попереднім вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 05.10.2020 та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці позбавлення волі. 05.12.2023 згідно вироку Дніпровського апеляційного суду від 05.12.2023 вирок Широківського районного суду Дніпропетровської області від 25.05.2023 скасовано в частині призначеного покарання, визнано винуватим за ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного цим вироком, частково приєднано не відбуте покарання за попереднім вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 05.10.2020 та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці;

3) 08.02.2024 Широківським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.1 ст.357, ч.1 ст.70, ч.1 ст.72 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, відповідно до ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного цим вироком, більш суворим, призначеного вироком Дніпровського апеляційного суду від 05.12.2023, остаточно призначено покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі. Ухвалою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.12.2024 згідно Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024, ч.2 ст. 74 КК України звільнено від призначеного покарання вироком від 25.05.2023 – за епізодом від 04.04.2021 за ч.3 ст. 185 КК України, вироком від 08.02.2024 – за епізодом від 12.06.2021 за ч.2 ст. 185 КК України. Вважати засудженим за вироком Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 05.10.2020 за ч.1 ст. 186 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю 1 рік. На підставі ухвали Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 28.05.2021 скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено для відбування покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. Вважати засудженим Широківським районним судом Дніпропетровської області від 08.02.2024 за ч.1 ст. 357, ч.1 ст. 185, ч.1, 2 ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком від 05.10.2020 та призначити остаточне покарання 3 роки 3 місяці позбавлення волі. Ухвала набрала законної сили 28.12.2024. Звільнений 31.03.2025 умовно-достроково, невідбутий строк 04 місяці 21 день;

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України 2102-IX, у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

Надалі, Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України строки дії воєнного стану в Україні постійно продовжувались, у тому числі і до теперішнього часу.

Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» було оголошено про проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Даний Указ затверджено Законом України № 2105-IX від 03.03.2022 року.

05.01.2026 наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 11 солдата ОСОБА_7 , зараховано до списків особового складу військової частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на кулеметника 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 2 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 солдат ОСОБА_7 , набув статусу військовослужбовця і під час проходження військової служби повинен, окрім іншого, дотримуватися вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999, Військової Присяги, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Відповідно до статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

20.01.2026 солдат ОСОБА_7 , діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов`язки військової служби та з метою незаконно ухилитися від неї, вирішив стати на злочинний шлях та у порушення зазначених статутних вимог самовільно залишив службу без поважних на це причин.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , 20.01.2026 о 08:00 годині був відсутнім під час ранкової перевірки особового складу, тобто самовільно, без поважних причин та без дозволу командування, залишив пункт дислокації військової частини, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , командуванню про причини свого вибуття ОСОБА_7 , не повідомив, хоча об`єктивно повинен був і міг це зробити, а став проводити час на власний розсуд поза межами місця несення служби, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з`явлення у військову частину чи звернення до органів військового управління за наявності реальної можливості для цього, та був незаконно відсутній на службі тобто до моменту його затримання на території Інгулецького району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, після чого був доставлений працівниками поліції до відділення поліції №6 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Кримінальна відповідальність за діяння, що містить склад кримінального правопорушення, винуватим у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_7 , передбачена ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: самовільне залишення військової частини, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення визнав повністю, каявся. Показав, що 19.01.2026 приблизно о 10:00 годині з дозволу командира залишив військову частину та мав повернутись о 07:45 годині 20.01.2026, проте до військової частини не повернувся, займався лікуванням хронічної хвороби. В подальшому був затриманий за місцем мешкання співмешканки.

Свідчення обвинуваченого відповідають обставинам справи, які ніким не оспорюються. Обставини справи об`єктивно, повно і всесторонньо підтверджені письмовими доказами у справі у встановленому об`ємі.

Судом, з відома учасників судового розгляду, відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України, визнано недоцільним дослідження доказів відносно обставин справи, які ніким не оспорюються.

При цьому судом з`ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви в добровільності і істинності їх позиції, а також роз`яснено судом, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, судовим розглядом встановлено винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: самовільне залишення військової частини, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, за вчинення якого він підлягає покаранню.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відповідно до ч.5 ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу винуватого, який не одружений, дітей на утриманні не має, характеризується за місцем проживання посередньо – скарг на нього не надходило, за місцем служби характеризується негативно, у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога на обліку не перебуває, раніше судимий, упродовж судового провадження дав визнавальні показання щодо обставин вчинення кримінального правопорушення і не оспорював фактичних обставин їх учинення.

Як пом`якшуючу покарання ОСОБА_7 обставину згідно положень ст. 66 КК України суд враховує щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання згідно зі ст.67 КК України, є рецидив злочинів.

З урахуванням вищевикладеного, обставин справи, тяжкості скоєного, особи обвинуваченого, суд вважає, що покарання ОСОБА_7 слід визначити у виді позбавлення волі. Підстав для призначення покарання із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України, суд не бачить.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з моменту затримання – з 25.03.2026.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою.

Процесуальні витрати, речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 349, 368 - 371, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_7 визнати винуватим в скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 обраховувати з дня приведення вироку до виконання, зарахувавши в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 25.03.2026, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою.

Матеріали кримінального провадження №62026170030003590 від 09.02.2026 - залишити при цій справі.

На вирок може бути подано апеляцію до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в строк 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1