Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №208/2431/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/2431/26

№ провадження 3/208/943/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Подкопаєва І.А. розглянувши матеріали, які надійшли з Кам`янського районного управління поліції ГУ НП України в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, такого, що раніше до адміністративної відповідальності не притягався,

- за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 641471 встановлено, що 03.02.2026 року приблизно о 16.49 годині ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство за адресою: АДРЕСА_1 , а саме висловлювався нецензурною лайкою в бік оператора лінії «102», на зауваження не реагував, чим порушив громадський порядок та спокій громадян. Своїми діями ОСОБА_2 вчинив дрібне хуліганство, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 173 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2026 року головуючою суддею визначено суддю Подкопаєву І.А..

Постановою судді Заводського районного суду міста Кам`янського від 05.03.2026 року матеріали справи повернуті на доопрацювання, оскільки в матеріалих відсутні копії матеріалів ЖЄО 3623, 3628, 3632 та відео з бодікамери № 862682, на які містить посилання в протоколі.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.03.2026 року справа передана судді Подкопаєвій І.А..

Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу (частина друга статті 268 КУпАП).

В судові засідання, призначені на 06.04.2026, особа, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_3 не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання йому можливості ознайомитись із нею.

В судові засідання, призначені на 20.04.2026, 12.05.2026, 18.05.2026, особа, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_3 не з`явився, відомості про його належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи в матеріалах справи відсутні, поштові відправлення з судовими повістками повернулись на адресу суду із зазначенням причини повернення – «за закінченням терміну зберігання».

В судове засідання, призначене на 09.07.2026, ОСОБА_3 з`явився, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, пояснив, що звертався на лінію «102» із заявою про порушення громадського порядку його сусідами знизу, натомість протокол про адміністративне правопорушення був складений щодо нього, в бік оператора лінії «102» нецензурною лайкою не звертався.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та додані до неї документи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.

Верховний Суд України у постанові від 4 жовтня 2012 року (справа № 5-17 кс 12) сформулював правову позицію, відповідно до якої громадський порядок слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших поза юридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров`я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного тощо.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.

Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 62 Конституції України в Україні діє принцип презумпції невинуватості.

Відповідно до частин першої - третьої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Згідно із вимогами ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фотоі кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як випливає з матеріалів справи, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується лише складеним працівниками поліції протоколом про адміністративне правопорушення без надання інших належних та допустимих доказів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , суд дійшов до висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 221, 247, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд міста Кам`янського особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Суддя І. А. Подкопаєва