Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №484/2770/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження № 2/484/2037/26

Справа № 484/2770/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі : головуючого - судді Шикері І.А.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Рибакова Людмила Анатоліївна до Комунального некомерційного підприємства "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня" про визнання незаконним та скасування наказу про створення комісії, про визнання актів експертної оцінки якості надання медичної допомоги пацієнтам недійсними, визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Рибакову Л.А., звернувся до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня" про визнання незаконним та скасування наказу про створення комісії, про визнання актів експертної оцінки якості надання медичної допомоги пацієнтам недійсними, визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішення, в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, просив допустити до негайного виконання.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до наказу № 331-к/тр від 09.09.2020 ОСОБА_1 прийнятий до Комунального некомерційного підприємства «Первомайська центральна районна лікарня» Первомайської районного ради Миколаївської області на посаду лікаря - стажиста з хірургії консультативної поліклініки.

Наказом № 382а-к/тр від 25.06.2020 ОСОБА_1 переведено лікарем - хірургом консультативної поліклініки.

05.03.2021 заклад перейменовано на Комунальне некомерційне підприємство «Первомайська центральна районна лікарня» Первомайської міської ради.

Наказом від 07.07.2021 № 437-к/тр ОСОБА_1 звільнений із займаної посади за згодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до наказу № 505-к від 12.07.2021 ОСОБА_1 прийнятий до Комунального некомерційного підприємства «Первомайська центральна міська Багатопрофільна лікарня» Первомайської міської ради Миколаївської області на посаду лікаря-хірурга хірургічного відділення №1 на 0,25 посади та лікаря-хірурга екстреної хірургічної допомоги операційного блоку на 0,75 посади.

Наказом № 189-к від 05.05.2025 ОСОБА_1 переведено на 0.5 посади лікаря-хірурга хірургічного відділення №1 та на 0.5 посади лікаря-хірурга екстреної хірургічної допомоги операційного блоку.

29.05.2025 на підставі наказу № 4-Д ОСОБА_1 було оголошено догану за неетичну поведінку, недотримання правил медичної етики та деонтології.

У зв`язку з проведенням 14.01.2026 виїзного засідання комісії управління охорони здоров`я Миколаївської області державної адміністрації, на виконання доручення МОЗ України від 25.12.2025 № 25-04/19963-зв по перевірці роботи хірургічної служби та лікаря-хірурга хірургічного відділення ОСОБА_1 , до отримання висновку за результатами перевірки та відсутністю відповідних кваліфікаційних вимог у лікаря-хірурга ОСОБА_1 , директором КНП «ПЦМБЛ» О. Чекрижовим 16.01.2026 був виданий наказ № 28-аг про: заборону лікарю-хірургу хірургічного відділення ОСОБА_1 самостійно проводити операції, крім ПХО (первинної хірургічної обробки); під час чергування в хірургічному відділенні та операційному блоці лікаря-хірурга ОСОБА_1 та при наявності хворих, яким показане ургентне хірургічне оперативне втручання (крім ПХО), для проведення операцій викликати в.о. завідувача хірургічним відділенням ОСОБА_2 або іншого лікаря-хірурга, який має не нижче 1 кваліфікаційної категорії, з оплатою праці за фактично відпрацьований час.

Наказом директора КНП «ПЦМБЛ» О. Чекрижова № 74-аг від 24.03.2026, з метою проведення клініко-експертної оцінки якості та обсягу надання медичної допомоги пацієнтам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 лікарем-хірургом ОСОБА_1 в умовах КНП «ПЦМБЛ», було створено клініко-експертну комісію, до якої увійшли: голова комісії – ОСОБА_5 – медичний директор; члени комісії: - ОСОБА_6 – завідувач операційного блоку, лікар-хірург, ОСОБА_7 – лікар-хірург консультативної поліклініки; ОСОБА_8 – завідувач патологоанатомічного відділення, лікар-патологоанатом; ОСОБА_9 – завідувач відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії, лікар-анестезіолог; ОСОБА_10 – лікар-уролог хірургічного відділення; ОСОБА_11 – заступник директора з правових та кадрових питань, секретар комісії ОСОБА_12 – сестра медична адміністративно-управлінського персоналу.

Згідно Акту №1 експертної оцінки якості надання медичної допомоги пацієнту ОСОБА_4 від 14.04.2026, вищевказаними учасниками комісії опрацьовані матеріали: медична карта стаціонарного хворого № 5034/968; рішення лікаря-хірурга ОСОБА_7 , пояснення в.о. завідувача хірургічним відділенням ОСОБА_2 . Пояснення лікаря-хірурга ОСОБА_1 не надані, що розцінюється комісією, як визнання провини або свідоме ухилення від надання інформації. Складений акт про відмову надання пояснень 14.04.2026. Комісія встановила: неадекватну терапію та ігнорування стандартів лікування; фальсифікацію медичної документації та приховування дефектів; відсутність діагностики та динамічного спостереження Комісією зроблено висновок та запропоновано визнати роботу лікаря-хірурга ОСОБА_1 незадовільною, а рівень наданої медичної допомоги таким, що не відповідає державним стандартам та клінічним протоколам.

Лікаря-хірурга ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення згідно п.3 ст. 40 КЗпП України. Згідно Акту №2 експертної оцінки якості надання медичної допомоги пацієнту ОСОБА_13 від 14.04.2026 також вищевказаними учасниками комісії опрацьовані матеріали: медична карта стаціонарного хворого № 5015/986; рішення зав. Опер блока Колебіденка КВ., пояснення в.о. завідувача хірургічним відділенням ОСОБА_2 . Пояснення лікаря-хірурга ОСОБА_1 не надані, що розцінюється комісією, як визнання провини або свідоме ухилення від надання інформації. Складений акт про відмову надання пояснень 14.04.2026. Комісія виснувала якість надання медичної допомоги оцінити як незадовільну, встановлено прямий причино-наслідковий зв`язок між затримкою операції, технічно неправильним виконанням втручання, відсутністю реанімаційного нагляду та летальним наслідком, медична документація велася з грубим порушенням, відсутність передопераційної підготовки та лікування. Комісією запропоновано застосувати до лікаря ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення через грубу тактичну помилку, що призвела до летального наслідку.

Наказом директора КНП «ПЦМБЛ» О. Чекрижова № 2-Д від 14.04.2026 оголошено догану лікарю-хірургу хірургічного відділення, лікарю-хірургу екстреної хірургічної допомоги операційного блоку ОСОБА_1 за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, порушення стандартів обстеження та протоколів надання медичної допомоги, порушення правил ведення медичної документації. Підставою винесення даного наказу є, в тому числі, Акт №2 експертної оцінки якості надання медичної допомоги від 14.04.2026.

Наказом директора КНП «ПЦМБЛ» О. Чекрижова №128-к від 15.04.2026 звільнено ОСОБА_1 , лікаря-хірурга хірургічного відділення 0.5 посади, лікаря-хірурга екстреної хірургічної допомоги операційного блоку 0.5 посади, за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, згідно п.3 ст. 40 КЗпП України. Підставою винесення даного наказу є, в тому числі, Акт №1 експертної оцінки якості надання медичної допомоги від 14.04.2026, наказ № 2-Д від 14.04.2026.

Наказ директора КНП «ПЦМБЛ» О. Чекрижова № 74-аг від 24.03.2026, яким було створено клініко-експертну комісію, з метою проведення клініко-експертної оцінки якості та обсягу надання медичної допомоги пацієнтам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 лікарем-хірургом ОСОБА_1 в умовах КНП «ПЦМБЛ», представник позивача вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки останній не відповідає вимогам Порядку контролю якості медичної допомоги №752, Положенню про клінікоекспертну комісію Міністерства охорони здоров`я України та Положенню про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій № 69. До того ж, до повноважень клініко-експертної комісії не входить визначення та застосування виду дисциплінарного стягнення та встановлення вини відносно лікарів, тоді, як в Акті №1 та №2 від 14.04.2026 маються такі висновки, що вказує на перевищення повноважень членів клініко-експертної комісії. З наведеного випливає, що метою клініко-експертної комісії (КЕК) є лише встановлення дефектів надання медичної допомоги (якщо такі були), оцінити якість для внутрішнього аудиту, покращити клінічні протоколи або надати відповідь пацієнту без негайного покарання лікаря. Тобто, проведення службового розслідування щодо лікаря-хірурга та акт експертної оцінки якості медичної допомоги (КЕК) — це два різні процеси, які мають різні цілі та юридичні наслідки, тому акт експертної оцінки не є достатнім для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Акт експертної оцінки встановлює, чи була порушена методика лікування (чи дотримано протоколів), тоді як службове розслідування встановлює вину працівника, причини порушення та дисциплінарну відповідальність. Окрім цього, представник зазначила про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів, оскільки члени комісії є заінтересованими особами, так як одночасно перебувають у трудових відносинах з КНП «ПЦМБЛ». Крім іншого, в Актах №1 та №2 від 14.04.2026 експертної оцінки якості надання медичної допомоги не міститься жодного підпису, ані голови комісії, ані членів комісії, ані секретаря комісії. Вказані вище порушення у своїй сукупності вказують на незаконність Актів №1 та №2 від 14.04.2026 експертної оцінки якості надання медичної допомоги та недотримання процедури їх прийняття. А тому, вважала, що Акти №1 та №2 від 14.04.2026 експертної оцінки якості надання медичної допомоги підлягають визнанню їх недійсними судом.

Стосовно вимоги позовної заяви щодо скасування наказу про оголошення догани зазначила, що ст. 138 КЗпП України, встановлено обов`язок роботодавця доводити наявність умов, серед них і вина працівника, для притягнення такого працівника до матеріальної відповідальності.

Копію оскаржуваного наказу директора КНП «ПЦМБЛ» О. Чекрижова № 2-Д від 14.04.2026 про оголошення догани ОСОБА_1 видано матері позивача на підставі її заяви від 17.04.2026, копія наказу завірена підписом заступника директора Восковенко Н.М. Станом на 17.04.2026 наказ № 2-Д від 14.04.2026 про оголошення догани ОСОБА_1 ані директором КНП «ПЦМБЛ», ані його заступником не був підписаний. Окрім того, оскаржуваний наказ видано на підставі Акту №2 від 14.04.2026 експертної оцінки якості надання медичної допомоги, який також станом на 17.04.2026 не містить жодного підпису та складений з недотриманням процедури його прийняття, на підставі наказу директора КНП «ПЦМБЛ» від 24.03.2026 № 74-аг, протоколу №2 засідання КЕК від 10.04.2026, акту №2 про відмову у наданні пояснень. Крім того, ОСОБА_1 притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення, які предметом перевірки створеної комісії не були.

Таким чином, вважала, що наказ про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення за № 2-Д від 14.04.2026 не відповідає вимогам трудового законодавства, оскільки він не підписаний директором, у ньому не зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення позивачем трудових обов`язків. Зі змісту оскаржуваного наказу взагалі не зрозуміло, коли був вчинений та коли було виявлено сам проступок, що саме лікар-хірург вчинив/не вчинив в порушення своїх обов`язків, яка дія чи бездіяльність лікаря призвела до накладення на нього дисциплінарного стягнення, обґрунтування обрання певного виду стягнення з урахуванням передбачених законодавством обставин, а дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини працівника, а також бути застосованим тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини працівника. Відповідачем не надано доказів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку, а тому наказ № 2-Д від 14.04.2026 підлягає скасуванню.

Стосовно вимоги позовної заяви про скасування наказу про звільнення представник зазначила, що наказом директора КНП «ПЦМБЛ» О. Чекрижова №128-к від 15.04.2026 було звільнено ОСОБА_1 , лікаря-хірурга хірургічного відділення 0.5 посади, лікаря-хірурга екстреної хірургічної допомоги операційного блоку 0.5 посади, з 15.04.2026 року за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, згідно п.3 ст.40 КЗпП України. В той же час, оскаржуваний наказ не містить самостійного обґрунтування причин звільнення. Підставою винесення даного наказу стали: протокол №1 засідання КЕК від 10.04.2026, Акт №1 експертної оцінки якості надання медичної допомоги від 14.04.2026, наказ № 2-Д від 14.04.2026, який також станом на 17.04.2026 не містив жодного підпису та складений з недотриманням процедури його прийняття, із вказівкою на порушення, які не були предметом перевірки створеної комісії, акт № 1 про відмову у наданні пояснень, наказ № 4-Д від 29.05.2025, наказ № 2-Д від 14.04.2026, який на день винесення наказу про звільнення ОСОБА_1 не був підписаний директором КНП «ПЦМБЛ» та є таким, що не відповідає вимогам трудового законодавства. За таких обставин вважала, що роботодавцем не було встановлено правових підстав для звільнення ОСОБА_1 за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України, зокрема систематичність невиконання позивачем без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, а отже, звільнення позивача з місця роботи є незаконним і він підлягає поновленню на роботі.

Стосовно вимоги позовної заяви про стягнення середнього заробітку представник зазначила, що враховуючи ЗУ «Про оплату праці», Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 з наступними змінами та доповненнями, Постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №3 «Про практику застосування судами про оплату праці», беручи до уваги, що позивача було звільнено 15 квітня 2026 року за п. 3 ст. 40 КЗпП України, тобто останніми повними місяцями його роботи в КНП «ПЦМБЛ» є лютий та березень 2026 року, для розрахунку втраченого заробітку представник взяла отриману позивачем заробітну плату у лютому та березні 2026 року, з яких позивачу з 01 по 28 лютого 2026 року нараховано за 20 відпрацьованих робочих днів 28300 грн.; з 01 по 31 березня 2026 року нараховано за 22 відпрацьовані робочі дні 31250,65 грн. При розрахунку середньої заробітної плати виключаються виплати, зазначені у п.4 розділу ІІІ Порядку №100, зокрема матеріальна допомога на оздоровлення, сума щорічної відпустки та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю. Відповідно, середньоденна заробітна плата позивача складає 1417,87 грн., виходячи з розрахунку (28300+31250,65):42 дні. Таким чином, вважала, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума в розмірі 86490,07 грн. за період: з моменту звільнення позивача з роботи - 15 квітня 2026 року по день ухвалення судового рішення, (орієнтовно до 15 червня 2026 року (61 день х 1417,87) =86490,07 грн.).

На підставі ст.ст. 274, 276 ЦПК України, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник відповідача - адвокат Іванченко О.В. направив до суду відзив, у якому зокрема зазначив, що твердження позивача та його представника про те, що при складанні актів експертної оцінки якості надання медичної допомоги пацієнтам, наказу про оголошення догани, наказу про звільнення мали місце порушення, є безпідставними, надуманими та такими, що не базуються на дійсних обставинах справи, а тому в задоволенні позовних вимог повинно бути відмовлено.

Так, згідно висновку за результатами перевірки комісією управління охорони здоров`я Миколаївської обласної військової адміністрації колективного звернення працівників хірургічного відділення №1 Комунального некомерційного підприємства «Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня» Первомайської міської ради від 18.02.2026 проведено перевірку зазначених у колективному зверненні працівників хірургічного відділення №1 Комунального некомерційного підприємства «Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня» Первомайської міської ради (неправомірних, на думку підписантів звернення, дій працівника хірургічного відділення ординатора ОСОБА_1 та бездіяльності директора підприємства Чекрижова Олега Володимировича. Під час перевірки комісією встановлено наступне: факти неадекватної поведінки ОСОБА_14 , включаючи використання нецензурної лайки незалежно від посади, віку та статі колег, підтверджено свідченнями медичних, працівників Підприємства (лікарів, медичних сестер), опитаних членами комісії поодинці, в порядку черговості. Поведінка лікаря хірурга ОСОБА_1 у спілкуванні з колегами та керівним складом хірургічного відділення №1 суперечить не тільки основним принципам медичної етики і деонтології, але й містить ознаки правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу Законів України про адміністративні правопорушення - «Дрібне хуліганство». Факти погроз ОСОБА_1 фізичною розправою, вбивством засвідчені відеозаписами на мобільному телефоні в.о. завідувача хірургічного відділення №1 КНП «Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня» Первомайської міської ради Поврозника В.П.

Зауважив, що 14 листопада 2025 року Первомайським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань (кримінальне провадження №12025153110000231) внесено відомості про заяву в.о. завідувача хірургічного відділення №1 КНП «Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня» Первомайської міської ради Поврозника В.П. про систематичні погрози позбавити життя його та його дітей з боку ординатора хірургічного відділення №1 підприємства ОСОБА_1 . Кримінальне провадження порушене за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 ст. 129 КК України.

Наказами директора підприємства від 05.02.2025 № 1-Д, за неналежне виконання своїх посадових обов`язків та від 29.05.2025 № 4-Д за неетичну поведінку, недотримання правил медичної етики та деонтології, лікар-хірург ОСОБА_1 притягнутий до дисциплінарної відповідальності - в обох випадках йому оголошено «догану».

Таким чином, враховуючи вищезазначене, комісія дійшла наступного: Всі викладені в колективному зверненні факти щодо неправомірних дій ОСОБА_1 повністю підтвердилися. Така поведінка створює загрозу для нормального функціонування відділення, безпеки пацієнтів та психологічного стану колективу, що може призвести до негативних наслідків, включаючи летальні випадки серед хворих. Комісія пропонує: Негайно відсторонити ОСОБА_1 від чергування у хірургічному відділенні №1. Провести періодичний психіатричний огляд ОСОБА_1 відповідно до наказу МОЗ України від 18.04.2022 №651 «Про затвердження Порядку проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин» (з наступними змінами) для встановлення наявності/відсутності психічної неврівноваженості. Розглянути питання про звільнення ОСОБА_1 за п.3 ст. 40 Кодексу Законів про працю України - «Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця». Повідомити про результати перевірки МОЗ України.

Отже, ще на момент виникнення спірних правовідносин позивач вже мав безліч попереджень та доган, які він не оскаржував. Позивач також не оскаржував висновок комісії управління охорони здоров`я Миколаївської обласної військової адміністрації від 18.02.2026, яка встановила вищевикладені факти, а також не заперечував непоодинокі факти ігнорування зауважень керівництва.

16.01.2026 директором КНП «ПЦМБЛ» був виданий наказ № 28-аг «Про організаційні заходи щодо виконання обов`язків лікаря-хірурга хірургічного відділення ОСОБА_1 », яким заборонено позивачу самостійне проведення операцій, крім ПХО (первинної хірургічної обробки); Під час чергування в хірургічному відділення та операційному блоці лікаря-хірурга ОСОБА_1 , та при наявності хворих, яким показане ургентне хірургічне оперативне втручання (крім ПХО), для проведення операцій викликати в.о. завідувача хірургічним відділенням ОСОБА_2 або іншого лікаря-хірурга, який має не нижче І кваліфікаційної категорії, з оплатою праці за фактично відпрацьований час.

Наказом директора КНП «ПЦМБЛ» № 74-аг від 24.03.2026, з метою проведення клініко-експертної оцінки якості та обсягу надання медичної допомоги пацієнтам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 лікарем-хірургом ОСОБА_1 в умовах КНП «ПЦМБЛ», створено клініко-експертну комісію (надалі КЕК).

10.04.2026 о 13-00 КЕК провела засідання щодо розгляду летального випадку пацієнтки ОСОБА_4 (73 роки), яка перебувала на лікуванні в хірургічному відділенні КНП «ПЦМБЛ» з 13.10.2025 по 17.10.2025 (МКСХ№ 5034/968), на якому був присутній позивач. Висновок комісії: неадекватна терапія. При госпіталізації лікуючий лікар згідно листка призначень не здійснив жодного призначення та в подальшому нічого не було додано (лист призначень щодо обстежень і лікування не містить даних в тому числі і призначення лікаря-кардіолога, які зазначені в його консультації були повністю проігноровані лікуючим лікарем) протягом усього періоду госпіталізації (13.10.2025 - 17.10.2025), пацієнтка не отримувала медикаментозних призначень. Первинний огляд здійснений з датою 02.12.2025, де зазначено діагноз Оз: Множині пролежні та в епікрізі медичної карти №5034/968, але відрізняється які діагнози зазначені в формі №066/о та формі в № 003/о в пункті 22, що свідчить про дописи історії після здійсненого протоколу патологоанатомічного дослідження № 170 від 20 жовтня 2025 року свідчать про спробу приховати дефекти надання допомоги. Лікар-хірург ОСОБА_1 підтвердив, що здійснював допис в історії. Недоліки діагностики: неповна (майже відсутня), несвоєчасна, недооцінка важкості стану, відсутність динамічного спостереження. У хворої перебуваючи з 13.10.2025 по 17.10.2025 на стаціонарному лікуванні відсутні записи лікаря щодо огляду, обстежень, призначень, крім запису після смерті хворої 17.10.2025, що призвело до летального наслідку без спроб реанімації чи корекції терапії.

Під час проведення клініко-експертної оцінки якості та обсягу медичної допомоги лікарю-хірургу ОСОБА_1 було зазначено щодо необхідності надати письмове пояснення щодо виявлений порушень до 12:00 год. 13.04.2026.

10.04.2026 о 14-10 КЕК провела засідання щодо розгляду летального випадку пацієнтки ОСОБА_13 (74 роки), яка перебувала на лікуванні з 19.10.2025 по 20.10.2025 (МКСХ № 5015/986), на якому був присутній позивач. Висновок комісії: 1. Своєчасність та повнота діагностики Порушення: Первинний огляд проведено інтерном Котляровим через 32 хв після доставлення хворої БШМД у ВЕ(Н)МД. Записи чергового хірурга в медичній карті стаціонарного хворого відсутні. Лабораторний контроль: ЗАК взято із запізненням (через 1 годину 33 хвилини). Повний обсяг обстеження згідно з протоколом (коагулограма, печінкові та ниркові проби) відсутній. Інструментальна діагностика: ЕКГ перед операцією не проводилось. Висновок: Діагностичний етап проведено незадовільно, з ігноруванням стандартів обстеження пацієнтів з гострою хірургічною патологією. 2. Передопераційний період та консультації Порушення: Огляд анестезіолога проведено лише через 2 год 03 хв після госпіталізації. Огляд кардіолога відсутній. Передопераційна підготовка: Повністю відсутня, що є критичним при защемленій грижі та підозрі на непрохідність. Порушення часу: Операція розпочата через 3 год 43 хв при нормативі до 1 годину для невідкладних станів. 3. Оперативне втручання Склад бригади: Операцію проводив лікар-хірург ОСОБА_15 (без кваліфікаційної категорії) з асистентом-інтерном, що не відповідає складності операції. Технічна помилка: Виконано ушивання перфорації та некротично зміненої стінки кишки в ділянці странгуляційної борозни. Експертна оцінка: Виконання шва на некротичних тканинах при гострій непрохідності та наявності тромбозу мезентеріальних судин (підтверджено ПАО) є грубою тактичною помилкою. Необхідна була резекція ураженої ділянки кишки. Тривалість: 4 години (невиправдано тривала при такому обсязі втручання). Післяопераційний період Переведення хворої у загальне хірургічне відділення замість відділення інтенсивної терапії (ВАІТ), що є грубим порушенням після складної операції та є злочинною недбалістю. Адекватна терапія згідно з протоколами післяопераційного ведення не надавалась. Відсутність лікування після операції (про що свідчать порожні листки призначень) підтверджує факт залишення пацієнта в небезпеці. 4. Співставлення діагнозів (Клініко-анатомічний аналіз) Клінічний діагноз: Защемлена післяопераційна кила з перфорацією в киловий мішок. Патолого-анатомічний діагноз: Грижа черевної стінки з непрохідністю. Некроз сегмента тонкої кишки, серозний перитоніт. Тромбоз мезентеріальних судин. Гіпертонічна хвороба III ст. Постінфарктний кардіосклероз. Сечокам`яна хвороба. Постхолецистоектомічний синдром. Ожиріння III ступеня. Висновок: Має місце розбіжність діагнозів за ускладненнями. Клінічно не розпізнано тромбоз та некроз, що призвело до неправильного вибору обсягу операції.

Під час проведення клініко-експертної оцінки якості та обсягу медичної допомоги було зазначено лікарю-хірургу ОСОБА_1 щодо необхідності надати письмове пояснення щодо виявлених порушень до 12:00 год. 13.04.2026.

14.04.2026 року комісією було складено Акт №1 та Акт №2 про відмову позивача надавати пояснення комісії.

14.04.2026 КЕК було складено Акт №1 експертної оцінки якості надання медичної допомоги пацієнтці ОСОБА_4 . Комісія встановила: Неадекватна терапія та ігнорування стандартів лікування: Протягом усього періоду госпіталізації (13.10.2025 - 17.10.2025) пацієнтка не отримувала медикаментозного лікування. Згідно з листком призначень (форма № 003-4/о), лікуючим лікарем не було зроблено жодного запису про призначення препаратів чи обстежень. Рекомендації лікаря-кардіолога, надані під час консультації, були повністю проігноровані. Це є грубим порушенням ст. 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я». Фальсифікація медичної документації та приховування дефектів: 1. Встановлено факт внесення недостовірних даних у медичну карту № 5034/968 після смерті пацієнтки: 2. Первинний огляд датований 02.12.2025 р. (через 1,5 місяці після летального випадку). 3. Наявні суттєві розбіжності між діагнозами у формі № 066/о та формі № 003/ о (п. 22). 4. Зміни до клінічного діагнозу вносилися на підставі протоколу патологоанатомічного дослідження № 170, що підтверджує спробу фальсифікації з метою приховування ненадання допомоги.

Лікар-хірург ОСОБА_1 особисто підтвердив факт здійснення дописок в історію хвороби. Дані дії мають ознаки складу злочину, передбаченого ст. 366 КК України. Відсутність діагностики та динамічного спостереження: Діагностика була майже відсутня, важкість стану була критично недооцінена, що призвело до відсутності реанімаційних заходів та корекції терапії. У медичній карті відсутні щоденникові записи лікаря щодо огляду та динаміки стану протягом 4-х діб. Єдиний змістовний запис зроблено лише після настання смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спроб реанімації чи корекції терапії при погіршенні стану не зафіксовано. Висновок: Діагнози не збігаються: Клінічний діагноз був сформований постфактум на основі патологоанатомічного, що свідчить про відсутність прижиттєвого діагностичного процесу. Якість надання медичної допомоги ОСОБА_4 визнана незадовільною. Виявлено дефекти надання допомоги, що мають характер професійної недбалості та службового підроблення. Надання медичної допомоги ОСОБА_4 у КНП «Первомайська ЦМБЛ» було формальним та невідповідним жодним медичним стандартам. 5. Смерть пацієнтки настала на тлі повної відсутності лікувальних заходів та динамічного спостереження. Дії медичного персоналу (зокрема лікаря ОСОБА_1 ) містять ознаки кримінальних правопорушень: - ст. 140 КК України (Неналежне виконання професійних обов`язків медичним працівником). - ст. 366 КК України (Службове підроблення документів). - встановлено спробу системного приховування професійної недбалості шляхом фальсифікації облікових форм МОЗ України.

На основі вищевикладеного Комісія пропонує: Визнати роботу лікаря-хірурга ОСОБА_1 незадовільною, а рівень надання медичної допомоги таким, що не відповідає державним стандартам та клінічним протоколам. Лікаря-хірурга ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення згідно пункту 3 статті 40 КЗпП України. Передати копію даного Акту, висновку та матеріали медичної картки (копію медичної карти №5034/968, акт розтину № НОМЕР_1 ) до правоохоронних органів для проведення досудового розслідування за ознаками складів злочинів, передбачених ст. 140 КК України (неналежне виконання професійних обов`язків) та ст. 366 КК України (службове підроблення). В.о. завідувача хірургічним відділенням ОСОБА_2 притягнути до дисциплінарної відповідальності за неналежне здійснення контролю за веденням медичної документації та станом хворих у відділенні. Медичного директора ОСОБА_5 притягнути до дисциплінарної відповідальності за неналежний контроль за організацією лікувально-діагностичного процесу, порушення регламентів надання невідкладної допомоги та незадовільний стан ведення медичної документації у закладі. Медичному директору ОСОБА_5 посилити контроль за веденням медичної документації у відділенні. Запровадити щотижневий вибірковий аудит листків призначень та щоденникових записів у стаціонарних відділеннях з метою недопущення випадків ненадання медичної допомоги. Організувати та провести до 30.06.2026 р. позапланову перевірку знань всього медичного персоналу відділення на знання галузевих стандартів, клінічних протоколів та Наказу МОЗ України №110.

14.04.2026 КЕК було складено Акт № 2 експертної оцінки якості надання медичної допомоги пацієнтці ОСОБА_13 . Комісія встановила: своєчасність та повнота діагностики: первинний огляд проведено лікарем-інтерном Котляровим через 32 хв після доставлення пацієнтки БШМД у ВЕ(Н)МД. Записи чергового хірурга в медичній карті стаціонарного хворого відсутні. Лабораторний контроль: Загальний аналіз крові взято із запізненням (через 1 год 33 хв). Повний обсяг обстеження згідно з протоколом (коагулограма, печінкові та ниркові проби) відсутній. Інструментальна діагностика: ЕКГ перед операцією не проводилось, що є грубим порушенням з огляду на вік та анамнез. Висновок: Діагностичний етап проведено незадовільно, з ігноруванням стандартів обстеження пацієнтів з гострою хірургічною патологією. 1.2. Передопераційний період та консультації: Огляд анестезіолога проведено лише через 2 год 03 хв після госпіталізації. Консультація кардіолога не організована. Передопераційна підготовка: Повністю відсутня, що є критичним при защемленій грижі та підозрі на непрохідність. Порушення часових регламентів: Операція розпочата через 3 год 43 хв (норматив для невідкладних станів — до 1 години). 1.3. Оперативне втручання: склад бригади: операцію проводив лікар ОСОБА_15 (без кваліфікаційної категорії) з асистентом-інтерном, що не відповідає складності операції. Технічна помилка: Виконано ушивання перфорації та некротично зміненої стінки кишки в ділянці странгуляційної борозни. Експертна оцінка: Виконання шва на некротичних тканинах при наявності тромбозу мезентеріальних судин (підтверджено ПАО) є грубою тактичною помилкою. Необхідна була резекція ураженої ділянки кишки. Тривалість операції склала 4 години, що є невиправдано тривалим для даного обсягу втручання. 1.4. Післяопераційний період: Порушення маршрутизації: Хвору переведено у загальне хірургічне відділення замість відділення інтенсивної терапії (ВАІТ). Це розцінюється як злочинна недбалість після втручання такої складності. Відсутність допомоги: Адекватна терапія не надавалась. Листки призначень після операції порожні, що підтверджує факт залишення пацієнта в небезпеці. 1.5. Співставлення діагнозів (Клініко-анатомічний аналіз): Клінічний діагноз: Защемлена післяопераційна кила з перфорацією в киловий мішок. Патолого-анатомічний діагноз: Грижа черевної стінки з непрохідністю. Тромбоз мезентеріальних судин. Некроз сегмента тонкої кишки, серозний перитоніт. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст. Постінфарктний кардіосклероз. Сечокам`яна хвороба. Постхолецистоектомічний синдром. Ожиріння III ступеня. Висновок: Має місце розбіжність діагнозів за ускладненнями. Клінічно не розпізнано тромбоз та некроз, що призвело до неправильного вибору обсягу операції. Висновок: якість надання медичної допомоги оцінити як незадовільну. Встановлено прямий причинно-наслідковий зв`язок між затримкою операції, технічно неправильним виконанням втручання, відсутністю реанімаційного нагляду та летальним наслідком. Медична документація велася з грубими порушеннями. Відсутність передопераційної підготовки та лікування. На основі вищевикладеного Комісія пропонує: застосувати до лікаря ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення через грубу тактичну помилку, що призвела до летального наслідку. Притягнути в.о. завідувача хірургічним відділенням ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності за незадовільний контроль за роботою підлеглих та допуск до складних операцій осіб без відповідної кваліфікаційної категорії. Медичного директора ОСОБА_5 притягнути до дисциплінарної відповідальності за неналежний контроль за організацією лікувально-діагностичного процесу, порушення регламентів надання невідкладної допомоги (відповідно до Наказу МОЗ №110 та локальних клінічних протоколів) та незадовільний стан ведення медичної документації (форма №003/о) у закладі, що призвело до неможливості своєчасного та якісного надання медичної допомоги пацієнтці. Заборонити проведення складних оперативних втручань лікарями, які не мають кваліфікаційної категорії, без безпосередньої участі та нагляду завідувача відділення або відповідального чергового хірурга. Забезпечити неухильне дотримання часових нормативів («золотої години») при госпіталізації пацієнтів з ознаками гострого живота (забезпечити початок операції не пізніше ніж через 1 годину після госпіталізації). Зобов`язати переведення всіх пацієнтів після складних абдомінальних операцій (перитоніт, непрохідність) виключно у відділення анестезіології та інтенсивної терапії (ВАІТ), минаючи загальні палати. Провести позапланову перевірку знань хірургічного персоналу щодо протоколів лікування гострої кишкової непрохідності, зокрема тактики при мезентеріальному тромбозі та странгуляційній борозні (вимоги щодо резекції некротизованих ділянок). Провести аудит роботи лабораторної служби та приймального відділення щодо причин затримки забору аналізів та проведення ЕКГ. Провести серію семінарів для лікарів щодо правил ведення медичної документації (форма №003/о). Встановити нульову толерантність до відсутності записів профільних спеціалістів (хірурга, анестезіолога) у передопераційному періоді.

14.04.2026 на підставі наказу № 2-Д оголошено догану лікарю-хірургу хірургічного відділення, лікарю-хірургу екстреної хірургічної допомоги операційного блоку ОСОБА_1 за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, порушення стандартів обстеження та протоколів надання медичної допомоги, порушення правил ведення медичної документації.

15.04.2026 на підставі наказу № 128-К у зв`язку з виявленими грубими порушеннями стандартів та протоколів надання медичної допомоги та фальсифікацію медичної документації, що встановлені висновком клініко-експертної комісії - акт від 14.04.2026 № 1 експертної оцінки якості надання медичної допомоги пацієнтці К.М.В., а також враховуючи наявність чинних дисциплінарних стягнень (наказ 4-Д від 29.05.2025, наказ № 2-Д від 14.04.2026), що свідчить про систематичне невиконання лікарем-хірургом ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків та порушення трудової дисципліни, які мають ознаки кримінального правопорушення, - звільнено ОСОБА_1 лікаря-хірурга хірургічного відділення 0.5 посади, лікаря-хірурга екстреної хірургічної допомоги операційного блоку 0.5 посади, 15.04.2026, за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, згідно пункту 3 статті 40 КЗпП України.

15.04.2026 був складений Акт № 3, згідно якого в присутності директора КНП «ПЦМБЛ» Чекрижова О.В., заступника директора з правових і кадрових питань ОСОБА_11 , інспектора з кадрів ОСОБА_16 , завідувача операційним блоком ОСОБА_6 , в.о. завідувача хірургічним відділенням ОСОБА_2 про те, що лікарю-хірургу хірургічного відділення ОСОБА_1 було запропоновано ознайомитись з наказом № 2-Д від 14.04.2026 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності лікаря-хірурга ОСОБА_1 ». Лікар-хірург ОСОБА_1 повідомив, що ознайомлюватись і підписувати наказ № 2-Д від 14.04.2026 року він відмовляється. Тому в присутності вищезазначених осіб заступником директора з правових і кадрових питань ОСОБА_17 було оголошено повністю текст наказу № 2 від 14.04.2026 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності лікаря-хірурга ОСОБА_1 ». Також лікарю-хірургу було запропоновано ознайомитися з наказом про його звільнення № 128-к від 15.04.2026 з 15.04.2026 та одержати трудову книжку. Заступником директора з правових і кадрових питань ОСОБА_11 було оголошено повністю текст наказу № 128-к від 15.04.2026 «Про звільнення лікаря-хірурга ОСОБА_1 ». Під час оголошення вказаних наказів лікар-хірург ОСОБА_1 намагався залишити ординаторську, кричав що накази незаконні, хамив, заважав в оголошенні наказів, відкрив вікно і вийшов на кришу приймального відділення, та через інше вікно зайшов в приміщення лікарні та опинився в коридорі хірургічного відділення. В подальшому лікар-хірург хірургічного відділення ОСОБА_1 в коридорі хірургічного відділення почав шантажувати, що виставить зйомку в ОСОБА_18 , що йому поломали пальця на руці. Спокійно розмовляти і пояснювати йому було неможливо через його агресивну поведінку. Директором КНП «ПЦМБЛ» ОСОБА_19 було викликано наряд поліції.

Під час надання пояснень працівникам поліції про обставини справи, на першому поверсі у відділенні екстреної (невідкладної) медичної допомоги, лікарю-хірургу ОСОБА_1 було вручено копію наказу № 128-к від 15.04.2026 про його звільнення згідно п.3 ст. 40 КЗпП України з 15.04.2026 та надано трудову книжку. Лікар-хірург хірургічного відділення ОСОБА_1 , взявши наказ про звільнення та прочитавши його, порвав, а трудову книжку залишив на столі.

Таким чином, позивач на протязі багатьох років систематично неналежно виконував свої посадові обов`язки, неодноразово притягався до дисциплінарної відповідальності за неналежне ведення первинної облікової медичної документації, неетичну поведінку, порушення правил медичної етики та деонтології тощо. Згідно висновку за результатами перевірки комісією управління охорони здоров`я Миколаївської обласної військової адміністрації від 18.02.2026, поведінка лікаря-хірурга ОСОБА_1 у спілкуванні з колегами та керівним складом хірургічного відділення №1 суперечить не тільки основним принципам медичної етики і деонтології, але й містить ознаки правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу Законів України про адміністративні правопорушення - «Дрібне хуліганство». Крім того до Єдиного реєстру досудових розслідувань (кримінальне провадження №12025153110000231) внесено відомості про заяву в.о. завідувача хірургічного відділення №1 КНП «Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня» Первомайської міської ради Поврозника В.П. про систематичні погрози позбавити життя його та його дітей з боку ординатора хірургічного відділення №1 Підприємства Алієва Е.А. Кримінальне провадження порушене за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 ст. 129 КК України. Комісія рекомендувала розглянути питання про звільнення ОСОБА_1 за п.3 ст. 40 Кодексу Законів про працю України - «Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця». Посилання Позивача на можливу наявність конфлікту інтересів, про порушення чинного законодавства та нормативно-правових актів щодо формального оформлення документів чи прийнятті рішень не мають під собою жодного правового підґрунтя та є виключно домислами чи фантазіями – жодного конкретного факту таких порушень позивачем в позовній заяві не вказано. Уся процедура звільнення Позивача за п.3 ст. 40 Кодексу Законів про працю України виконана відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають. Відповідач вважає слушним посилання позивача на наказ Міністерства охорони здоров`я України від 28.09.2012 № 752, яким затверджено Порядок контролю якості медичної допомоги та який визначає правові й організаційні засади управління якістю медичної допомоги в закладах охорони здоров`я.

Посилання позивача на наказ Міністерства охорони здоров`я України від 05.02.2016 № 69 «Про організацію клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування» вважав помилковим та таким, що не стосується спірних правовідносин.

Зазначений наказ регулює питання організації діяльності клініко-експертних комісій Міністерства охорони здоров`я України та структурних підрозділів з питань охорони здоров`я, тобто органів, які здійснюють зовнішній контроль якості медичної допомоги. Водночас предметом даного спору є правомірність дій закладу охорони здоров`я під час здійснення внутрішнього контролю якості медичної допомоги та оцінки виконання позивачем своїх посадових обов`язків. Натомість саме наказ МОЗ України від 28.09.2012 № 752, є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює діяльність закладів охорони здоров`я у сфері забезпечення та контролю якості медичної допомоги. Відповідно до цього порядку контроль якості медичної допомоги здійснюється шляхом застосування методів зовнішнього та внутрішнього контролю, самооцінки медичних працівників, експертної оцінки, клінічного аудиту, моніторингу індикаторів якості, атестації та сертифікації. Порядком № 752 передбачено, що внутрішній контроль якості медичної допомоги здійснюється керівником закладу охорони здоров`я та/або медичною радою в межах наданих повноважень, зокрема шляхом контролю за дотриманням медичними працівниками стандартів у сфері охорони здоров`я, клінічних протоколів, локальних документів закладу, а також шляхом оцінки якості та своєчасності надання медичної допомоги. Отже, при здійсненні оцінки професійної діяльності позивача та прийнятті відповідних управлінських рішень відповідач керувався саме вимогами наказу МОЗ України № 752, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, тоді як посилання позивача на наказ МОЗ України № 69 не має правового значення для вирішення даного спору.

Позивач фактично намагається перекласти відповідальність за наслідки власної професійної недбалості та систематичного невиконання трудових обов`язків на роботодавця, незважаючи на те, що саме його дії та бездіяльність стали підставою для застосування дисциплінарних стягнень і подальшого звільнення. Матеріали справи свідчать про численні та тривалі порушення з боку позивача, які не були випадковими чи формальними, а мали системний характер. За таких умов рішення про звільнення є не лише законним, а й обґрунтованим та необхідним для забезпечення належного функціонування закладу. Підсумовуючи наведене, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивача витрати на правову допомогу, в сумі 35000 грн.

На виконання ухвали від 18.05.2026, відповідачем було надано такі докази: копію наказу № 505-к від 12.07.2021 «Про зарахування ОСОБА_1 »; копію наказу № 189-к від 05.05.2025 «Про переведення ОСОБА_1 »; копію Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників КНП «ПЦМБЛ»; копію статуту КНП «ПЦМБЛ» від 31.07.2025; копію Колективного договору між адміністрацією КНП «ПЦМБЛ» та профспілкою; копію посадової інструкції лікаря-хірурга екстреної хірургічної допомоги операційного блоку; копію наказу № 4-Д від 29.05.2025 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності лікаря-хірурга ОСОБА_1 »; копію висновку за результатами перевірки комісією УОЗ Миколаївської ОВА на виконання доручення МОЗ України від 25.12.2025 № 25-04/19963-зв колективного звернення працівників хірургічного відділення; копію наказу № 28-аг від 16.01.2026 «Про організаційні заходи щодо виконання обов`язків лікаря-хірурга хірургічного відділення ОСОБА_1 »; копію наказу № 74-аг від 24.03.2026 «Про створення комісії»; копію протоколу № 2 засідання КЕК КНП «ПЦМБЛ» від 10.04.2026; копію акту № 2 експертної оцінки якості надання медичної допомоги пацієнтці ОСОБА_13 від 14.04.2026; копію акту № 2 від 14.04.2026 про відмову у наданні пояснень; копію наказу № 2-Д від 14.04.2026 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності лікаря-хірурга ОСОБА_1 »; копію наказу № 128-к від 15.04.2026 «Про звільнення ОСОБА_1 »; копію протоколу № 1 засідання КЕК КНП «ПЦМБЛ» від 10.04.2026; копію акту № 1 експертної оцінки якості надання медичної допомоги пацієнтці ОСОБА_4 від 14.04.2026; копію акту № 1 від 14.04.2026 про відмову у наданні пояснень; копію акту № 3 від 15.04.2026 про ознайомлення з наказами № 2-Д від 14.04.2026 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності лікаря-хірурга ОСОБА_1 » та № 128-к від 15.04.2026 «Про звільнення ОСОБА_1 »; копію довідки за вих. № 1040 від 27.05.2026 про нараховану та виплачену заробітну плату лікарю-хірургу ОСОБА_1 за жовтень 2025 – квітень 2026 років; копію повідомлення № 773 від 15.04.2026 про необхідність отримання трудової книжки разом із квитанцією «Укрпошти»; копію заяви ОСОБА_20 ; копію журналу обліку трудових книжок.

Також повідомлено, що трудовий договір (контракт) між ОСОБА_1 та роботодавцем не укладався. Наказ про створення комісії для проведення службової перевірки (розслідування) не видавався, а видавався наказ № 74-аг від 24.03.2026 «Про створення комісії»; підставою для видання наказу 2-Д від 14.04.2026 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності лікаря-хірурга ОСОБА_1 » є: наказ директора КНП «ПЦМБЛ» від 24.03.2026 року № 74-аг, протокол № 2 засідання КЕК від 10.04.2026 року, акт № 2 експертної оцінки якості надання медичної допомоги від 14.04.2026р., акт № 2 від 14.04.2026 року про відмову у наданні пояснень ; трудова книжка ОСОБА_1 та копія наказу № 128-к від 15.04.2026 року про його звільнення згідно п.3. ст. 40 КЗпП України з 15.04.2026 року були вручені йому особисто 15.04.20926 року на першому поверсі у відділенні екстреної (невідкладної) медичної допомоги під час надання пояснень працівникам поліції про обставини справи. Лікар-хірург ОСОБА_1 , взявши наказ про звільнення та прочитавши його, порвав, а трудову книжку залишив на столі ( акт № 3 від 15.04.2026). Тому 15.04.2026 року за вих. № 773 ОСОБА_1 на зазначену в особовій справі домашню адресу було направлено лист-повідомлення про необхідність отримання трудової книжки. В подальшому 17.04.2026 року трудова книжка лікаря ОСОБА_1 була отримана ОСОБА_20 (мамою ОСОБА_1 ) згідно її заяви від 17.04.2026 року, про що в журналі обліку руху трудових книжок нею було проставлено підпис.

Також повідомлено, що згідно даних та записів медичних карток стаціонарних хворих, посмертних епікризів, карт пацієнтів, які вибули із стаціонару, лікуючим лікарем у ОСОБА_4 та ОСОБА_13 зазначено лікаря-хірурга ОСОБА_1 .

Представник позивача - адвокат Рибакова Л.А. направила до суду відповідь на відзив, у якій зазначила, що підставою звернення до суду з даним позовом стало незаконне звільнення позивача ОСОБА_1 з посади лікаря-хірурга на підставі наказу директора КНП «ПЦМБЛ» О. Чекрижова №128-к від 15.04.2026. В свою чергу, підставою винесення даного наказу про звільнення є наказ № 4-Д від 29 травня 2025 року про оголошення догани та наказ № 2-Д від 14.04.2026 про оголошення догани ОСОБА_1 , протокол № 1 засідання КЕК від 10.04. 2026, Акт № 1 експертної оцінки якості надання медичної допомоги від 14.04.2026, Акт № 1 від 14.04.2026 про відмову у наданні пояснень. Так, 29 травня 2025 року на підставі наказу № 4-Д ОСОБА_1 було оголошено догану за неетичну поведінку, недотримання правил медичної етики та деонтології. Питання щодо скасування вказаного наказу позивачем не ставиться, оскільки минув строк на його оскарження. Щодо наказу № 2-Д від 14.04.2026 про оголошення догани ОСОБА_1 , то підставою винесення його були: наказ директора КНП «ПЦМБЛ» О. Чекрижова № 74-аг від 24.03.2026 року про створення комісії, протокол № 2 засідання КЕК від 10.04.2026, Акт №2 експертної оцінки якості надання медичної допомоги від 14.04.2026, акт №2 від 14.04.2026 про відмову у наданні пояснень. Так, щодо заявлених вимог про визнання наказу директора КНП «ПЦМБЛ» О. Чекрижова № 74-аг від 24.03.2026 про створення комісії незаконним та його скасування, визнання актів №1 та №2 від 14.04.2026 експертної оцінки якості надання медичної допомоги пацієнтам - недійсними.

Додатково звертає увагу суду на те, що протокол №1 та протокол №2 від 10.04.2026 та Акти №1 та №2 від 14.04.2026 не містять відомостей, яким чином були оголошені результати голосування кожного члена комісії, за наслідками засідання. Зі змісту протоколів засідання КЕК від 10.04.2026, зміст яких дублюються в Актах №1 та №2 вбачається, що членам комісії для огляду були представлені лише медичні картки стаціонарних хворих ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , при цьому коли і на підставі чого була надана ця документація, та в якому обсязі, протокол не містить. Акти складені на підставі вивчення неповної медичної документації. Із змісту протоколів та Актів не зрозуміло, хто був лікарем у хворих, тоді як представник відповідача наполягає на тому, що лікарем у цих хворих був ОСОБА_1 , однак доказів щодо цього суду не надано. В Акті №1 не встановлено причино-наслідкового зв`язку між протиправними діями (або бездіяльністю) позивача та наслідками, що настали. Згідно п.6 Висновку із Акту №1: «дії медперсоналу (зокрема ОСОБА_23 ) містять ознаки кримінальних правопорушень». Тобто комісією визначено коло осіб, але не зазначено, яким чином та за які саме порушення несе відповідальність ОСОБА_1 та кожна інша особа медперсоналу. В Акті №2 комісією зроблений висновок про наявність причино-наслідкового зв`язку між грубою тактичною помилкою та летальним наслідком. Пропозиція (висновок) комісії в Актах не містить посилань на конкретні стандарти медичної допомоги або клінічні протоколи, (як зазначено у наказі № 2-Д про притягнення до дисциплінарної відповідальності) тому такий є необґрунтованим, що тягне за собою недійсність Акту.

Підставами для визнання висновків Актів КЕК недійсними, згідно з судовою практикою, є процедурні порушення: недотримання вимог Наказу МОЗ № 69 та Наказу № 752, неповне дослідження, відсутність обґрунтування, неналежний склад, протоколи №1 та №2 засідання КЕК та Акти №1 та №2, складені на підставі Наказу директора 74-аг, не містять чітко сформульованого висновку, де були б вказані конкретизовані дії лікаря-хірурга ОСОБА_1 під час лікування ОСОБА_22 та ОСОБА_21 , та які з цих дій призвели до порушення трудових обов`язків.

Також, як видно із протоколів засідання КЕК №1 та №2 від 10.04.2026, такі засідання проводилися через 1 год. 10 хв., що вказує на поверхневу перевірку контролю якості медичної допомоги та неповне дослідження обставин, що відображають формальний підхід відповідача до процедури накладання дисциплінарного стягнення, визначеної законом.

Також, в п.3 Висновку комісії із протоколу засідання КЕК №2 від 10.04.2026 міститься посилання на те, що операцію пацієнта ОСОБА_22 проводив лікар-хірург ОСОБА_1 без кваліфікаційної категорії. Між тим, до матеріалів справи долучено сертифікат лікаря-спеціаліста ОСОБА_1 , який дійсний до 25.06.2025 року та строк дії якого продовжується під час дії воєнного стану.

Верховний Суд у постановах від 25.03.2021 у справі №520/4577/19 та від 21.12.2021 у справі № 640/11087/19 звернув увагу на те, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються висновок КЕК, суд не може здійснювати власну оцінку обґрунтованості прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка висновку КЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку КЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Наказу №69, затверджених ним Положення про КЕК МОЗ, Положення про КЕК відповідного органу охорони здоров`я та Порядку №752. Зміст самої медичної допомоги та оскаржуваного висновку не є предметом судової перевірки. З`ясуванню підлягає саме правомірність винесення відповідачем оскаржуваного висновку у відповідності до вимог чинного законодавства, тобто в межах повноважень та у спосіб, передбачений відповідними нормативно-правовими актами.

Щодо вимоги про скасування наказу про оголошення догани. Звертає увагу суду на те, що підставою для винесення наказу № 2-Д від 14.04.2026 року про оголошення догани ОСОБА_1 стали: наказ директора КНП «ПЦМБЛ» О. Чекрижова № 74-аг від 24.03.2026 року про створення комісії, протокол № 2 засідання КЕК від 10.04.2026, Акт №2 експертної оцінки якості надання медичної допомоги від 14.04.2026, акт №2 від 14.04.2026 року про відмову у наданні пояснень. Наказ № 2-Д від 14.04.2026 року відносно ОСОБА_1 виданий «за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, порушення стандартів обстеження та протоколів надання медичної допомоги, порушення правил ведення медичної документації».

Як видно, роботодавцем не зазначено, в чому саме конкретно полягали такі порушення. Між тим, комісія КЕК у Акті № 2 пропонувала застосувати до лікаря ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення через грубу тактичну помилку, що призвела до летального наслідку. Вказане не відповідає змісту формулювання наказу № 2-Д, наказ № 2-Д не містить нормативного обґрунтування, тобто посилання на статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно-правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності, у наказі про накладення дисциплінарного стягнення не зазначено, в чому конкретно полягає неналежне виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків, тобто наказ не містить фактичних обставин, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників (див. постанови Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі № 299/2637/21, від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17, постанову Верховного Суду від 18 червня 2026 року у справі № 332/5214/23). Також, наказ № 2-Д про накладення на позивача дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема у ньому не зазначено, коли мало місце порушення позивачем трудових обов`язків. Зі змісту оскаржуваного наказу взагалі незрозуміло, коли (якого числа) та що саме лікар-хірург зробив, порушивши свої обов`язки, коли було виявлено таке порушення та яким нормативним актом передбачені ці обов`язки та які саме, яка дія чи бездіяльність лікаря призвела до накладення на нього дисциплінарного стягнення. Оспорюваний наказ № 2-Д містить лише загальні формулювання та не пояснюють суть порушень, які допустив у роботі позивач. Таким чином, оспорюваний позивачем наказ про оголошення догани, винесений відповідачем на підставі непідтвердженого належними доказами протоколами №1 та №2, актами №1 та №2, роботодавцем не з`ясовано та не встановлено конкретних обставин вчинення дисциплінарного проступку, не встановлено причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і неналежним виконанням покладених на ОСОБА_1 посадових обов`язків та яких саме та наслідками, що настали.

Окрім іншого, відповідач не врахував обставин, за якими вчинений проступок та в оскарженому наказі № 2-Д від 14.04.2026 зазначив декілька порушень трудової дисципліни, які взагалі не конкретизовані, що не узгоджується з вимогами статті 149 КЗпП України, а тому відсутні правові підстави для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді догани. (Постанова Верховного Суду від 18 червня 2026 року справа № 332/5214/23)

Щодо вимоги про скасування наказу про звільнення. Наказом директора КНП «ПЦМБЛ» О. Чекрижова №128-к від 15.04.2026 звільнено ОСОБА_1 , лікаря-хірурга хірургічного відділення 0.5 посади, лікаря хірурга екстреної хірургічної допомоги операційного блоку 0.5 посади, 15.04.2026 року за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, згідно п.3 ст. 40 КЗпП України. Звертає увагу суду на те, що вказаний наказ видано відносно ОСОБА_1 «за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, згідно п.3 ст. 40 КЗпП України». Між тим, трудовий договір між ОСОБА_1 та роботодавцем не укладався. Тому посилання у наказі №128-к від 15.04.2026 як підставу, «за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, згідно п.3 ст. 40 КЗпП України» є необґрунтованим та незаконним. Оскаржуваний наказ взагалі не містить самостійного обґрунтування причин звільнення.

Між тим, відповідно до ст. 31 КЗпП України, роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. Роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності за невиконання обов`язків, не обумовлених трудовим договором, і про які працівник не був поінформований належним чином (див. постанову Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 343/1678/19, постанову Верховного Суду від 18 червня 2026 року у справі № 332/5214/23). Згідно п.2.7 Правил внутрішнього трудового розпорядку Адміністрація КНП «ПЦМБЛ» не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

Щодо вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Оскільки висновок про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу базується на обставинах справи та відповідає вимогам закону, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума в розмірі 86490,07 грн. за період: з моменту звільнення позивача з роботи - 15 квітня 2026 року по день ухвалення судового рішення, (орієнтовно до 15 червня 2026 року (61 день х 1417,87) =86490,07 грн.).

Також, що відповідно до частини 2 статті 5 Закону України від 15 березня 2022 року №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів. У відзиві на позовну заяву представник відповідача посилався на лист Первомайської міської організації профспілки працівників охорони здоров`я від 27.05.2026 року, згідно якого ОСОБА_1 до членства в профспілку не вступав. Тому профспілковий орган не було залучено до даної справи.

Вирішуючи справу на підставі наявних у ній письмових доказів, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до наказу № 331-к/тр від 09.09.2020 ОСОБА_1 прийнятий до Комунального некомерційного підприємства «Первомайська центральна районна лікарня» Первомайської районного ради Миколаївської області на посаду лікаря - стажиста з хірургії консультативної поліклініки (а.с.30).

Наказом № 382а-к/тр від 25.06.2020 ОСОБА_1 переведено лікарем - хірургом консультативної поліклініки (а.с.30).

05.03.2021 заклад перейменовано на Комунальне некомерційне підприємство «Первомайська центральна районна лікарня» Первомайської міської ради.

Наказом від 07.07.2021 № 437-к/тр ОСОБА_1 звільнений із займаної посади за згодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України (а.с.31).

Відповідно до наказу № 505-к від 12.07.2021 ОСОБА_1 прийнятий до Комунального некомерційного підприємства «Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня» Первомайської міської ради Миколаївської області на посаду лікаря-хірурга хірургічного відділення №1 на 0,25 посади та лікаря-хірурга екстреної хірургічної допомоги операційного блоку на 0,75 посади.

Наказом № 189-к від 05.05.2025 ОСОБА_1 переведено на 0.5 посади лікаря-хірурга хірургічного відділення №1 та на 0.5 посади лікаря-хірурга екстреної хірургічної допомоги операційного блоку (а.с.31,32).

29 травня 2025 року на підставі наказу № 4-Д ОСОБА_1 було оголошено догану за неетичну поведінку, недотримання правил медичної етики та деонтології (а.с.19)

У зв`язку з проведенням 14.01.2026 виїзного засідання комісії управління охорони здоров`я Миколаївської області державної адміністрації на виконання доручення МОЗ України від 25.12.2025 № 25-04/19963-зв по перевірці роботи хірургічної служби та лікаря-хірурга хірургічного відділення ОСОБА_1 , до отримання висновку за результатами перевірки та відсутністю відповідних кваліфікаційних вимог у лікаря-хірурга ОСОБА_1 , директором КНП «ПЦМБЛ» О. Чекрижовим 16.01.2026 року виданий наказ № 28-аг про: заборону лікарю-хірургу хірургічного відділення ОСОБА_1 самостійно проводити операції, крім ПХО (первинної хірургічної обробки); під час чергування в хірургічному відділенні та операційному блоці лікаря-хірурга ОСОБА_1 , та при наявності хворих, яким показане ургентне хірургічне оперативне втручання (крім ПХО), для проведення операцій викликати в.о. завідувача хірургічним відділенням ОСОБА_2 або іншого лікаря-хірурга, який має не нижче 1 кваліфікаційної категорії, з оплатою праці за фактично відпрацьований час (а.с.20).

Наказом директора КНП «ПЦМБЛ» О. Чекрижова № 74-аг від 24.03.2026, з метою проведення клініко-експертної оцінки якості та обсягу надання медичної допомоги пацієнтам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 лікарем-хірургом ОСОБА_1 в умовах КНП «ПЦМБЛ», було створено клініко-експертну комісію, до якої увійшли: голова комісії ОСОБА_5 – медичний директор; члени комісії: ОСОБА_6 – завідувач операційного блоку, лікар-хірург, ОСОБА_7 – лікар-хірург консультативної поліклініки; ОСОБА_8 – завідувач патологоанатомічного відділення, лікар-патологоанатом; ОСОБА_9 – завідувач відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії, лікар-анестезіолог; ОСОБА_10 – лікар-уролог хірургічного відділення; ОСОБА_11 – заступник директора з правових та кадрових питань. Секретар комісії ОСОБА_12 – сестра медична адміністративно-управлінського персоналу (а.с.21).

Згідно Акту №1 експертної оцінки якості надання медичної допомоги пацієнту ОСОБА_4 від 14.04.2026 вищевказаними учасниками комісії опрацьовані матеріали: медична карта стаціонарного хворого № 5034/968; рішення лікаря-хірурга ОСОБА_7 , пояснення в.о. завідувача хірургічним відділенням ОСОБА_2 . Пояснення лікаря-хірурга ОСОБА_1 не надані, що розцінюється комісією, як визнання провини або свідоме ухилення від надання інформації. Складений акт про відмову надання пояснень 14.04.2026. Комісія встановила: неадекватну терапію та ігнорування стандартів лікування; фальсифікацію медичної документації та приховування дефектів; відсутність діагностики та динамічного спостереження Комісією зроблено висновок та запропоновано визнати роботу лікаря-хірурга ОСОБА_1 незадовільною, а рівень наданої медичної допомоги таким, що не відповідає державним стандартам та клінічним протоколам (а.с.14,15).

Згідно Акту №2 експертної оцінки якості надання медичної допомоги пацієнту ОСОБА_13 від 14.04.2026 також вищевказаними учасниками комісії опрацьовані матеріали: медична карта стаціонарного хворого № 5015/986; рішення зав. опер блока Колебіденка КВ., пояснення в.о. завідувача хірургічним відділенням ОСОБА_2 . Пояснення лікаря-хірурга ОСОБА_1 не надані, що розцінюється комісією, як визнання провини або свідоме ухилення від надання інформації. Складений акт про відмову надання пояснень 14.04.2026. Комісія виснувала, якість надання медичної допомоги оцінити як незадовільну, встановлено прямий причино-наслідковий зв`язок між затримкою операції, технічно неправильним виконанням втручання, відсутністю реанімаційного нагляду та летальним наслідком, медична документація велася з грубим порушенням, відсутність передопераційної підготовки та лікування. Комісією запропоновано застосувати до лікаря ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення через грубу тактичну помилку, що призвела до летального наслідку (а.с.12,13).

Наказом директора КНП «ПЦМБЛ» О. Чекрижова № 2-Д від 14.04.2026 було оголошено догану лікарю-хірургу хірургічного відділення, лікарю-хірургу екстреної хірургічної допомоги операційного блоку ОСОБА_1 за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, порушення стандартів обстеження та протоколів надання медичної допомоги, порушення правил ведення медичної документації. Підставою винесення даного наказу є: наказ директора КНП «ПЦМБЛ» № 74-аг від 24.03.2026; протокол засідання КЕК від 10.04.2026, акт №2 експертної оцінки якості надання медичної допомоги від 14.04.2026, акт № 2 від 14.04.2026 про відмову у наданні пояснень(а.с.18).

Наказом директора КНП «ПЦМБЛ» О. Чекрижова №128-к від 15.04.2026 було звільнено ОСОБА_1 , лікаря-хірурга хірургічного відділення 0.5 посади, лікаря-хірурга екстреної хірургічної допомоги операційного блоку 0.5 посади, 15.04.2026 за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, згідно п.3 ст. 40 КЗпП України. Підставою винесення даного наказу є: протокол засідання КЕК від 10.04.2026; акт №1 експертної оцінки якості надання медичної допомоги від 14.04.2026, акт № 1 від 14.04.2026 про відмову у наданні пояснень; наказ № 4-Д від 29.05.2026; наказ № 2-Д від 14.04.2026 (а.с.22).

Своє звільнення позивач вважає незаконним, в зв`язку з чим, просить визнати незаконним та скасувати наказ про створення комісії, про визнання актів експертної оцінки якості надання медичної допомоги пацієнтам недійсними, визнати незаконним та скасувати наказ про оголошення догани, визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення, поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Стосовно позовної вимоги щодо визнання незаконним та скасування наказу про створення комісії, про визнання актів експертної оцінки якості надання медичної допомоги пацієнтам недійсними, суд зазначає таке.

Згідно п.1 Розділу І Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я України, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України 05.02.2016 № 69 (далі-Положення), клініко-експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України (далі – КЕК МОЗ) є консультативно-дорадчим органом, діючим на постійній (без виїзду на місце конкретного випадку) або тимчасовій основі (у разі виїзду на місце конкретного випадку), що утворюється для колегіального розгляду звернень фізичних та юридичних осіб, правоохоронних органів щодо клініко-експертних питань профілактики, діагностики, медичного лікування, реабілітації, оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування за конкретними випадками у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування (далі – ЗОЗ), а також фізичних осіб – підприємців, що провадять господарську діяльність у сфері охорони здоров`я у відповідній адміністративно-територіальній одиниці України (далі – ФОП).

Відповідно до п.2,3 Розділу І Положення, підставою для розгляду КЕК МОЗ відповідних клінічних питань профілактики, діагностики, лікування та реабілітації у ЗОЗ та ФОП і здійснення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до цього Положення є наказ МОЗ. Клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування КЕК МОЗ проводиться після розгляду скарг КЕК Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Також клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування КЕК МОЗ проводиться у разі незгоди заявника з висновком за результатами клініко-експертної оцінки КЕК Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Відповідно до п.п.2,3,4 Розділу ІІ Положення, основним завданням КЕК МОЗ є проведення експертної оцінки запитуваної КЕК МОЗ документації, яка передбачає клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування шляхом експертизи первинної облікової документації, клінічних питань профілактики, діагностики, медичного лікування та реабілітації, наявності відповідної кваліфікації спеціалістів за напрямом надання медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до вимог клінічних протоколів надання медичної допомоги, нормативно-правових актів у сфері охорони здоров`я. Клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування проводиться у випадках смерті пацієнтів, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання ЗОЗ або ФОП стандартів медичної допомоги та медичного обслуговування, клінічних локальних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами заявника та/або особи, яка представляє інтереси заявника. Клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування проводиться протягом 30 календарних днів з дня надходження запиту чи звернення фізичної або юридичної особи. У разі неможливості прийняття рішення за цей час строк розгляду може бути продовжений на 15 календарних днів. За результатами проведеної клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування складається Експертний висновок за формою, наведеною у додатку до цього Положення, який затверджується висновком за результатами клініко-експертної оцінки КЕК МОЗ за формою, наведеною у додатку до Порядку контролю якості медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ України від 28 вересня 2012 року № 752, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2012 року за № 1996/22308 (далі – висновок КЕО).

У відзиві представник відповідача зауважив, що при здійсненні оцінки професійної діяльності позивача та прийнятті відповідних управлінських рішень відповідач керувався саме вимогами наказу МОЗ України № 752, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, тоді як посилання позивача на наказ МОЗ України № 69 не має правового значення для вирішення даного спору.

Відповідно до пункту 4 Порядку контролю якості медичної допомоги, який затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України 28.09.2012 №752 (далі – Порядок №752), контроль якості надання медичної допомоги здійснюється шляхом застосування методів зовнішнього та внутрішнього контролю якості медичної допомоги, самооцінки медичних працівників, експертної оцінки, клінічного аудиту, моніторингу системи індикаторів якості, атестації/сертифікації відповідно до вимог чинного законодавства України та законодавства Європейського Союзу.

Пунктом 5 Порядку №752 визначено, що внутрішній контроль якості надання медичної допомоги здійснюється керівництвом закладів охорони здоров`я та/або медичними радами закладів охорони здоров`я в межах повноважень, визначених законодавством, зокрема шляхом контролю за кваліфікацією лікарів, молодших спеціалістів з медичною освітою та професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють у закладі охорони здоров`я; самооцінки медичних працівників; організації надання медичної допомоги у закладі охорони здоров`я; моніторингу реалізації управлінських рішень; моніторингу дотримання структурними підрозділами закладу охорони здоров`я стандартів у сфері охорони здоров`я, клінічних протоколів; моніторингу системи індикаторів якості медичної допомоги; вивчення думки пацієнтів щодо наданої медичної допомоги.

А у пунктах 7,8 Порядку №752 передбачено, що контроль якості надання медичної допомоги здійснюється за такими складовими: структура, процес та результати медичної допомоги; організація надання медичної допомоги; контроль за реалізацією управлінських рішень; відповідність кваліфікаційним вимогам медичних працівників, у тому числі керівників закладів охорони здоров`я; вивчення думки пацієнтів щодо наданої медичної допомоги; забезпечення прав та безпеки пацієнтів під час надання їм медичної допомоги.

Контроль якості наданої медичної допомоги проводиться у випадках смерті пацієнтів, первинного виходу на інвалідність осіб працездатного віку, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання закладами охорони здоров`я стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами пацієнтів та/або близьких осіб, які доглядають за пацієнтами, шляхом клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги.

Клініко-експертна оцінка якості та обсягів медичної допомоги здійснюється шляхом експертизи клінічних питань діагностики, лікування та реабілітації медичними радами закладів охорони здоров`я, клініко-експертними комісіями Міністерства охорони здоров`я України та/або управлінь охорони здоров`я протягом 30 днів з дня надходження відповідного звернення або з ініціативи Міністерства охорони здоров`я України, про що складається висновок за результатами клініко-експертної оцінки за формою, наведеною в додатку до цього Порядку.

З аналізу вищенаведених підзаконних нормативно-правових актів слідує, що контроль якості надання медичної допомоги, зокрема в частині структури, процесу та результатів медичної допомоги, організації надання медичної допомоги, контроль за реалізацією управлінських рішень, здійснюється медичними радами закладу охорони здоров`я (внутрішній контроль), або клініко-експертними комісіями МОЗ чи відповідними управлінням охорони здоров`я (зовнішній контроль), про що складається відповідний висновок, за формою, який вказаний у додатку до Порядку №752.

Крім того, Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05 лютого 2016 року №69 затверджено Положення про медичну раду закладу охорони здоров`я, яке визначає порядок проведення внутрішнього контролю якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування закладами охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування.

Суд окремо зауважує, що вказані підзаконні нормативно-правові акти поширюють свою дію на заклади охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування, про що прямо зазначено у них, а отже вони обов`язкові і для відповідача, який є комунальним підприємством.

Всупереч вищенаведеному, внутрішній контроль якості наданої медичної допомоги лікарем ОСОБА_1 (позивачем), в тому числі в частині належності організації надання медичної допомоги ОСОБА_13 та ОСОБА_4 , що включає в себе і питання порушення ведення медичної документації, проводився не медичною радою відповідача, а комісією оцінки якості та обсягу надання медичної допомоги пацієнтам, тобто не уповноваженим на те органом.

Доказів формування відповідачем медичної ради закладу охорони здоров`я, як це передбачено Порядком №752 та Положенням про медичну раду закладу охорони здоров`я, відповідач суду не надав.

Крім того, за результатом проведення такого внутрішнього контролю не був складений висновок за результатами клініко-експертної оцінки за формою, яка визначена у додатку до Порядку №752, а акти комісії № № 1 та 2 від 14.04.2026 такими висновками не являються.

Суд зауважує, що у випадку неможливості сформувати медичну раду для проведення внутрішнього контролю, відповідач не був позбавлений можливості провести відповідний зовнішній контроль, як це передбачено Порядком №752.

У постанові від 21.12.2021 у справі № 640/11087/19 Верховний Суд зазначив, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються висновок КЕК, суд не може здійснювати власну оцінку обґрунтованості прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка висновку КЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку КЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Наказу № 69, затверджених ним Положення про КЕК МОЗ, Положення про КЕК відповідного органу охорони здоров`я та Порядку № 752.

При цьому, як виснував Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зміст самої медичної допомоги та оскаржуваного висновку не є предметом судової перевірки у порядку адміністративного судочинства. З`ясуванню підлягає саме правомірність винесення відповідачем оскаржуваного висновку у відповідності до вимог чинного законодавства, тобто в межах повноважень та у спосіб, передбачений відповідними нормативно-правовими актами.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наказ директора КНП «ПЦМБЛ» О. Чекрижова № 74-аг від 24.03.2026 про створення комісії з метою проведення клініко-експертної оцінки якості та обсягу надання медичної допомоги пацієнтам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 лікарем-хірургом ОСОБА_1 в умовах КНП «ПЦМБЛ» Первомайської міської ради, слід визнати незаконним та скасувати, а акти № 1 та № 2 експертної оцінки якості надання медичної допомоги пацієнткам ОСОБА_4 та ОСОБА_13 від 14.04.2026 - недійсними.

Стосовно позовної вимоги щодо визнання незаконним та скасування наказу директора Комунального некомерційного підприємства «Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня» Первомайської міської ради О. Чекрижова № 2-Д від 14.04.2026 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності лікаря-хірурга ОСОБА_1 », суд зазначає наступне.

Так, наказом директора Комунального некомерційного підприємства «Первомайська центральна міська Багатопрофільна лікарня» Первомайської міської ради О. Чекрижова № 2-Д від 14.04.2026 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності лікаря-хірурга ОСОБА_1 », ОСОБА_1 було оголошено догану. Підставою винесення даного наказу був: наказ директора КНП «ПЦМБЛ» № 74-аг від 24.03.2026; протокол засідання КЕК від 10.04.2026, акт №2 експертної оцінки якості надання медичної допомоги від 14.04.2026, акт № 2 від 14.04.2026 про відмову у наданні пояснень.

Відповідно до ст. 139 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно із ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Складовими дисциплінарного проступку, що характеризують його об`єктивну та суб`єктивну сторони, є: дії (бездіяльність) працівника; невиконання або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між його діями (бездіяльністю) та невиконанням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність роботодавцем наявності будь-якої з цих складових виключає наявність дисциплінарного проступку (висновок Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 16.05.2018 року у справі № 712/6576/17).

Згідно із нормами чинного трудового законодавства діє принцип презумпції невинуватості. Тобто не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість. Принцип презумпції невинуватості випливає із змісту ст. 138 КЗпП України, яка передбачає обов`язок роботодавця доводити наявність умов, серед них і вина працівника, для притягнення такого працівника до матеріальної відповідальності.

Перед тим як ухвалювати рішення про застосування до працівника догани, роботодавець має провести службове розслідування та зібрати достатньо доказів, які свідчили б про факт вчинення працівником дисциплінарного проступку. Такими доказами можуть слугувати різноманітні документи: доповідні записки інших працівників; письмові свідчення свідків; повідомлення державних органів, що здійснюють контроль і нагляд за додержанням законодавства, зокрема у сфері використання найманої праці; висновки фахівців; письмові пояснення самих порушників тощо.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, що проявилися в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника (керівника), якщо вони мають законний характер.

Слід зауважити, що порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку.

При визначенні діяння працівника як дисциплінарного проступку особливе значення має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника, яка, пов`язується з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин.

Наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника. У зв`язку з цим, працівника не можна визнати винним, якщо він неналежно виконує свою роботу (не забезпечив виконання), зокрема, внаслідок захворювання або відсутності відповідних умов для її виконання. В разі виникнення трудового спору наявність чи відсутність поважних причин, а отже, наявність чи відсутність вини працівника, встановлює орган, що розглядає спір.

Дисциплінарне стягнення має бути оформлено відповідним наказом. Відсутні і спеціальні вимоги щодо його обсягу, змісту і структури. При законному і обґрунтованому накладенні дисциплінарного стягнення наказ роботодавця не повинен бути коротким, з нього має бути зрозуміло, за що саме працівника притягнуто до відповідальності.

Тому, наказ про застосування дисциплінарного стягнення має бути мотивованим, обґрунтованим, з посиланнями на порушені пункти трудового договору або посадової інструкції, з відображенням суті дисциплінарного проступку із зазначенням положень нормативних актів та інших документів, які порушив працівник. У розпорядчій частині вказують прізвище, ім`я, по батькові, посаду (професію) працівника і дату виявленого порушення. Як підставу застосування дисциплінарного стягнення у наказі (розпорядженні) перераховують документи - доповідні записки, акти, пояснювальні записки працівника тощо.

Згідно з статтею 150 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV Кодексу).

Як вбачається з наказу від 14.04.2026 №2-Д, підставою для застосування до позивача догани стали результати перевірки проведення контролю якості надання медичної допомоги пацієнтці ОСОБА_13 у відповідача. Вважаючи позивача відповідальним за якість надання медичної допомоги, на думку директора Чекрижова О., позивач неналежно виконував свої посадові обов`язки, порушив стандарти обстеження та протоколи надання медичної допомоги, порушив правила ведення медичної документації.

Відповідно до п. 4 Порядку контролю якості медичної допомоги, затвердженого Наказом МОЗ України від 29.09.2012 №752, контроль якості надання медичної допомоги здійснюється шляхом застосування методів зовнішнього та внутрішнього контролю якості медичної допомоги, самооцінки медичних працівників, експертної оцінки, клінічного аудиту, моніторингу системи індикаторів якості, атестації/сертифікації відповідно до вимог чинного законодавства України та законодавства Європейського Союзу.

Контроль якості наданої медичної допомоги проводиться у випадках смерті пацієнтів, первинного виходу на інвалідність осіб працездатного віку, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання закладами охорони здоров`я стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами пацієнтів та/або близьких осіб, які доглядають за пацієнтами, шляхом клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги. Клініко-експертна оцінка якості та обсягів медичної допомоги здійснюється шляхом експертизи клінічних питань діагностики, лікування та реабілітації медичними радами закладів охорони здоров`я, клініко-експертними комісіями Міністерства охорони здоров`я України та/або управлінь охорони здоров`я протягом 30 днів з дня надходження відповідного звернення або з ініціативи Міністерства охорони здоров`я України, про що складається висновок за результатами клініко-експертної оцінки за формою, наведеною в додатку до цього Порядку (п. 8).

Внутрішній контроль якості надання медичної допомоги здійснюється керівництвом закладів охорони здоров`я та/або медичними радами закладів охорони здоров`я в межах повноважень, визначених законодавством, зокрема шляхом контролю за кваліфікацією лікарів, молодших спеціалістів з медичною освітою та професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють у закладі охорони здоров`я; самооцінки медичних працівників; організації надання медичної допомоги у закладі охорони здоров`я; моніторингу реалізації управлінських рішень; моніторингу дотримання структурними підрозділами закладу охорони здоров`я стандартів у сфері охорони здоров`я, клінічних протоколів; моніторингу системи індикаторів якості медичної допомоги; вивчення думки пацієнтів щодо наданої медичної допомоги (п. 5).

Відповідно до п. 6 Порядку, зовнішній контроль якості надання медичної допомоги здійснюється органами державної виконавчої влади в межах повноважень, визначених законодавством, зокрема шляхом контролю за дотриманням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, проведення акредитації закладів охорони здоров`я, атестації лікарів, молодших спеціалістів з медичною освітою, професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють у системі охорони здоров`я, проведення клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги.

При цьому, клініко-експертна оцінка якості та обсягів медичної допомоги здійснюється шляхом експертизи клінічних питань діагностики, лікування та реабілітації медичними радами закладів охорони здоров`я, клініко-експертними комісіями Міністерства охорони здоров`я України та/або управлінь охорони здоров`я протягом 30 днів з дня надходження відповідного звернення або з ініціативи Міністерства охорони здоров`я України, про що складається висновок за результатами клініко-експертної оцінки за формою, наведеною в додатку до цього Порядку.

Відповідно до п. 7.2 Статуту відповідача, поточне керівництво (оперативне управління) підприємством здійснює його директор, який, згідно п.п. 7.5.3., 7.5.4. Статуту, організовує роботу підприємства щодо надання населенню медичної допомоги, згідно з вимогами нормативно-правових актів, несе відповідальність за формування та виконання фінансового плану і плану розвитку Підприємства, результати його господарської діяльності, виконання показників ефективності діяльності Підприємства, якість послуг, що надаються Підприємством, використання наданого на праві управління майна і доходу згідно з вимогами законодавств, цього Статуту та укладених Підприємством договорів, створює умови підвищення фахового і кваліфікаційного рівня працівників згідно із затвердженим в установленому порядку штатним розписом (п. 7.5.12 Статуту).

Таким чином, внутрішній контроль якості надання медичної допомоги на підприємстві відповідача, у випадках, визначених Порядком №752, здійснюється його директором та/або медичною радою, якщо така створена.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що контроль якості наданої медичної допомоги проводиться у випадках смерті пацієнтів, первинного виходу на інвалідність осіб працездатного віку, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання закладами охорони здоров`я стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами пацієнтів та/або близьких осіб, які доглядають за пацієнтами, шляхом клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги.

Отже, підставою для встановлення контролю якості наданої медичної допомоги, щодо ймовірної помилки лікаря при наданні медичної допомоги, є скарга пацієнта.

Як встановлено судом, жодних скарг від пацієнтів щодо неналежного виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків, порушення стандартів обстеження та протоколів надання медичної допомоги, порушення правил ведення медичної документації - не надходило.

Згідно норм чинного трудового законодавства діє принцип презумпції невинуватості. Тобто не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість. Принцип презумпції невинуватості випливає із змісту ст. 138 КЗпП України, яка передбачає обов`язок роботодавця доводити наявність умов, серед них і вини працівника, для притягнення такого працівника до матеріальної відповідальності.

Оцінюючи наявні у справі докази, відсутність доказів на підтвердження врахування ступеню тяжкості вчиненого позивачем проступку і заподіяної ним шкоди, обставин, за яких вчинено проступок, суд дійшов висновку про те, що надані відповідачем докази не можуть беззаперечно свідчити про порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни, котре є підставою для застосування адміністративного заходу у вигляді догани.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем по справі не доведено наявності складу дисциплінарного проступку у діях позивача, зокрема, вини позивача ОСОБА_1 .

На думку суду, вказані обставини відображають формальний підхід відповідача до процедури накладання дисциплінарного стягнення, визначеної законом. Враховуючи викладене та недоведеність підстав застосування до позивача роботодавцем дисциплінарного стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, суд приходить до висновку, що оспорюваний наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача винесено з порушенням вимог трудового законодавства, тому наказ від 14.04.2026 № 2-Д, слід визнати незаконним та скасувати.

Стосовно позовної вимоги щодо визнання незаконним та скасування наказу директора Комунального некомерційного підприємства «Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня» Первомайської міської ради О. Чекрижова № 128-к від 15.04.2026 «Про звільнення ОСОБА_1 » та поновлення ОСОБА_1 на посаді лікаря-хірурга хірургічного відділення 0.5 посади, лікаря-хірурга екстреної хірургічної допомоги операційного блоку 0.5 посади Комунального некомерційного підприємства «Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня» Первомайської міської ради з 15.04 2026 та стягнення середнього заробітку, суд зазначає наступне.

Наказом директора КНП «ПЦМБЛ» Чекрижова О. №128-к від 15.04.2026 було звільнено ОСОБА_1 , лікаря-хірурга хірургічного відділення 0.5 посади, лікаря-хірурга екстреної хірургічної допомоги операційного блоку 0.5 посади, 15.04.2026 за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, згідно п.3 ст. 40 КЗпП України.

Підставою винесення даного наказу стали: протокол №1 засідання КЕК від 10.04.2026, акт №1 експертної оцінки якості надання медичної допомоги від 14.04.2026, наказ № 2-Д від 14.04.2026, акт № 1 про відмову у наданні пояснень, наказ № 4-Д від 29.05.2025.

За вимогами п. 3 ч.1 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Виходячи зі змісту даної норми, для звільнення працівника за систематичне порушення трудової дисципліни необхідно, щоб він вчинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків, щоб це невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків було протиправним та винним і носило систематичний характер, а за попередні порушення трудової дисципліни (одне чи декілька) до працівника застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення з додержанням порядку їх застосування, але вони не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Систематичним порушенням трудової дисципліни вважається порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався по дисциплінарної відповідальності та порушив її знову.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.22 постанови від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, необхідно з`ясувати, в чому конкретно виявилося порушення, яке стало приводом до звільнення; чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п.3 ст. 40 КЗпП; чи додержано власником або уповноваженим ним органом передбачених статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правил і порядку застосування дисциплінарних стягнень. Пунктом 23 даної постанови роз`яснено, що за передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року. Заходи дисциплінарного стягнення передбачені ст.147 КЗпП України, до них належать догана та звільнення.

Судом встановлено, що підставою для винесення відповідачем наказу про звільнення ОСОБА_1 є наказ 4-Д від 29.05.2025 про притягнення до дисциплінарної відповідальності лікаря – хірурга ОСОБА_1 за неетичну поведінку недотримання правил медичної етики та деонтології; наказ 2-Д від 14.04.2026 про притягнення до дисциплінарної відповідальності лікаря – хірурга ОСОБА_1 , шляхом оголошення догани за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, порушення стандартів обстеження та протоколів надання медичної допомоги, порушення правил ведення медичної документації.

З посадової інструкції лікаря – хірурга хірургічного відділення № 1 та лікаря-хірурга екстреної хірургічної допомоги операційного блоку вбачається, що до обов`язків ОСОБА_1 серед іншого входить виконання оперативних втручань, перев`язок, надання невідкладеної допомоги хворим при термінальних станах, контролює призначання, готує виписки хворих, записує епікриз в історію хвороби, організація клінічного обстеження визначення тактики лікування хворих згідно затверджених протоколів та інше.

Оскільки на позивача посадовою інструкцією покладені значні обов`язки, їх порушення має підтверджується відповідними доказами, у тому числі й актом службового розслідування.

В той же час, як встановлено судом й не заперечувалось відповідачем, акту службового розслідування щодо систематичного невиконання ОСОБА_1 без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором, не складалось, а наказ № 2-Д від 14.04.2026, який судом було визнано незаконним та скасовано з підстав, наведених вище, не підтверджує наявності складу дисциплінарного проступку у діях позивача.

Таким чином, систематичності невиконання ОСОБА_1 трудових обов`язків та правомірності застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, відповідачем не доведено.

Оцінюючи наведені вище докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що звільнення позивача з роботи було проведено без законної правової підстави, тому позивача слід поновити на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Визначаючись з сумою середнього заробітку, що підлягає стягненню на користь позивача, суд виходить з того, що строк вимушеного прогулу необхідно рахувати за період з 16.04.2026 до 13.07.2026.

Для обчислення середньої заробітної плати суд приймає до уваги надану відповідачем довідку про заробітну плату позивача (а.с. 83).

Крім того, суд враховує правову позицію, викладену у Постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року по справі № 6-419цс16, згідно якої основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка визначається діленням заробітної плати за останні два календарні місяці роботи на число відпрацьованих робочих днів (годин) за цей період. За правилами частини другої статті 235 КЗпП України при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. З урахуванням абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи. Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, – календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку). Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку). Крім того, положеннями розділу ІІІ Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.

Нарахована заробітна плата позивача у лютому 2026 складала 28301,19 грн., у березні 2026 – 31251,48 грн. за 42 робочі дні. Тож середньоденна заробітна плата за цей період складає (28301,19 + 31251,48) : 42 = 59552,67 : 42 = 1417 грн. 92 коп.

Кількість робочих днів, за які має бути проведене стягнення, становить: у квітні 2026 року – 11 днів, у травні 2026 року – 21 день, у червні 2026 року – 22 дні, у липні 2026 до 13.07.26 – 9 днів, а всього 63 робочих дні.

Отже, за період з 16.04.2026 до 13.07.2026, сума середнього заробітку складає: 63х1417,92 = 89328 грн. 96 коп.

Крім того, суд, приймаючи рішення по даній справі, зобов`язаний допустити його негайне виконання в частині поновлення позивача на роботі та в частині стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах суми платежу за один місяць.

Оскільки позов задоволено на користь позивача, який при подачі позову був звільнений від сплати судового збору, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір, за п`ять позовних вимог.

Стосовно витрат відповідача на правову допомогу, в сумі 35000 грн., суд зазначає таке.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у разі задоволення позову інші судові витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, покладаються на відповідача.

Враховуючи те, що позов задоволено, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви представника відповідача про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35000 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 77-81, 89, 141, ч.8 ст. 178, 259, 263, 264, 265, 279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Рибакова Людмила Анатоліївна до Комунального некомерційного підприємства "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня" про визнання незаконним та скасування наказу про створення комісії, про визнання актів експертної оцінки якості надання медичної допомоги пацієнтам недійсними, визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора КНП «ПЦМБЛ» О. Чекрижова № 74-аг від 24.03.2026 про створення комісії з метою проведення клініко-експертної оцінки якості та обсягу надання медичної допомоги пацієнтам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 лікарем-хірургом ОСОБА_1 в умовах КНП «ПЦМБЛ» Первомайської міської ради.

Визнати акт № 1 експертної оцінки якості надання медичної допомоги пацієнтці ОСОБА_4 від 14.04.2026 - недійсним.

Визнати акт № 2 експертної оцінки якості надання медичної допомоги пацієнтці ОСОБА_13 від 14.04.2026 - недійсним.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Комунального некомерційного підприємства «Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня» Первомайської міської ради О. Чекрижова № 2-Д від 14.04.2026 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності лікаря-хірурга ОСОБА_1 ».

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Комунального некомерційного підприємства «Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня» Первомайської міської ради О. Чекрижова № 128-к від 15.04.2026 «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновити ОСОБА_1 на посаді лікаря-хірурга хірургічного відділення 0.5 посади, лікаря-хірурга екстреної хірургічної допомоги операційного блоку 0.5 посади Комунального некомерційного підприємства «Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня» Первомайської міської ради з 16.04.2026.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня» Первомайської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 16.04.2026 до 13.07.2026, в сумі 89328 грн. (вісімдесят дев`ять тисяч триста двадцять вісім) грн. 96 коп.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня» Первомайської міської ради на користь держави судовий збір, в сумі 6656 (шість тисяч шістсот п`ятдесят шість) грн.

Відмовити Комунальному некомерційному підприємству «Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня» Первомайської міської ради у стягненні з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 35000 грн.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць, допустити до негайного виконання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення проголошено 13.07.2026 о 13 год. 15 хв.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає по АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Рибакова Людмила Анатоліївна, вул. Європейська, 23 оф. 53, м. Південноукраїнськ Миколаївської області.

Відповідач: Комунальне некомерційне підприємство "Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня", ЄДРПОУ 34712085, місцезнаходження якого: вул. Федора Тобухіна, 128, м. Первомайськ Миколаївської області.

Представник відповідача: адвокат Іванченко Олександр Володимирович, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 28, оф. 103, 03150.

Суддя: І.А.ШИКЕРЯ