Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №481/141/25 — Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/141/25

Провадж.№ 2/481/10/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

10.07.2026 Новобузький районний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Уманської О.В., з участю секретаря судових засідань Кузьміної Н.П., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Задерецького В.А., представника відповідача Сударикова Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Новий Буг, Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

Установив :

В січні 2025 року до Новобузького районного суду Миколаївської області через систему «Електронний суд» надійшов цивільний позов ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Задерецький Віталій Анатолійович до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за яким позивач просив ухвалити судове рішення про стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди в розмірі 109 283,00 гривень.

В обґрунтування позову вказано, що ОСОБА_1 проживає в квартирі, що розташована в АДРЕСА_1 , та яка належить їй на праві власності. В ніч з 27.06.2024 року на 28.06.2024 року внаслідок затоплення водою з квартири яка розташована зверху, а саме приміщення салону краси «Еліна», належної вдповідачу були пошкоджені стеля, стіни, шпалери та лінолеум у квартирі належній ОСОБА_1 оскільки кімната її квартири була залита водою. Комісією Новобузької міської ради 27.08.2024 року здійснено обстеження щодо підтвердження факту залиття 29.07.2024 року квартири АДРЕСА_2 . За результатами обстеження факт залиття квартири підтверджено. Згідно відповіді на звернення позивача до поліції від 02.07.2024 року № 9617 з приводу затоплення квартири позивача під час опитування ОСОБА_2 повідомила що фона є ФОП, та власником салону «Еліна» по АДРЕСА_3 . Вранці 28.06.2024 року їй стало відомо що з її салону протікає вода до квартири позивача ОСОБА_1 . Після чого ОСОБА_2 приїхала до салону і виявила пошкодження труби в мийці, на підлозі у вказаному приміщенні мийки була вода яку вона одразу почала прибирати та покликала майстра для заміни пошкодженої труби. Виникла ситуація не залежала від її волі та вона не мала бажання умисно підтопити сусідку водою. Після підтоплення у квартирі позивача були пошкоджені і прийшли у негідність меблі, були пошкоджені стеля, стіни, шпалери та лінолеум а також у квартирі став розповсюджуватись грибок (цвіль) через високу вологість, а сама позивач стала хворіти, про що подаються копії медичної документації. Внаслідок такого залиття позивачу завдано матеріальної шкоди в сумі 59 283 грн., що підтверджується звітом оцінювача, а також моральні збитки в розмірі 50 000 гривень.

Оскільки відповідач відмовилась добровільно відшкодувати їй завдану залиттям матеріальну шкоду, позивачка в судовому порядку просить стягнути з відповідача на свою корить 59 283,00 грн, в якості відшкодування майнової шкоди завданої залиттям квартири, та моральну шкоду в сумі 50 000 грн.

Ухвалою суду від 05.03.2025 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду з повідомленням учасників справи.

19.03.2025 року до суду надійшов відзив в якому відповідачка позовні вимоги просила залишити без задоволення в повному обсязі. Вказала, що акт про підтвердження залиття квартири АДРЕСА_2 від 27.08.2024 року складений комісією Новобузької міської ради Миколаївської області вважає неналежним доказом, оскільки вказаний акт складений не уповноваженою комісією, за відсутності відповідача як власника квартири (поверхом вище від квартири позивача), його зміст не відповідає вимогам, викладеним у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76 (далі Правила). Крім цього, при обстеженні квартири позивача, як зазначено в акті, на стіні в коридорі біля ванної кімнати виявлено сліди залиття (відшарування шпалер та штукатурки від стіни, деформація лінолеуму на підлозі), але не зазначено конкретно площу пошкоджених об`єктів, для подальшого розрахунку та встановлення фактичних збитків. Причинно-наслідковий зв`язок з залиттям квартири та будь якими порушеннями з сторони відповідача комісією не встановлено, також не встановлено та не проведено дослідження, що стало причиною ймовірного залиття квартири позивача. Крім того данні зазначені комісією в акті, що стало причиною ймовірного залиття квартири та в позовній заяві позивача є протилежними та суттєво різняться. Також, на підтвердження обставин зазначених в акті відсутня фото або відео фіксація щодо того, що стало причиною ймовірного залиття квартири та що пошкоджено, конкретне місце, кімната (стіна, відшарування шпалер та штукатурки від стіни, деформація лінолеуму на підлозі), до матеріалів заяви додано лише фото загального виду будинку, де розташована квартира позивача, що не може бути доказом підтвердженням будь яких пошкоджень в квартирі. Крім того обстеження квартири проводилося комісією лише 27.08.2024 року, практично після двох місяців, з моменту вказаної можливої події, тому комісія не могла об`єктивно дослідити всі обставини ймовірних пошкоджень в квартирі після залиття.

Також зауважила, що зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва (ремонт після підтоплення квартири позивача) як доказ, на відшкодування збитків, включає капітальний ремонт всієї квартири, відповідно до технічного паспорта на квартиру позивача, а саме, загальна площа квартири складає 40,9 кв.м., а не стіна в коридорі квартири та деформація лінолеуму на підлозі в даному приміщені, як зазначено в акті обстеження, тому вказаний доказ не може бути належним та допустимим як доказ по справі.

10.06.2025 року від представника позивача ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вибірково повторюється зміст позовної заяви та зазначено, що доводи і міркування відповідача є надуманими та викладені з метою уникнення відповідальності за свої дії.

Ухвалою від 10.07.2025 року за клопотанням представника позивача судом витребувано додаткові докази.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала та просила його задовольнити, крім того суду пояснила, що вночі з 27 на 28 червня 2024 року остання прокинулася пити ліки, та помітила, що з стелі капає вода, потім з стелі пішов дощ. Позивачка підставляла ємності для збору води та вичерпувала з них, але не встигала, після чого всі дорожки та лінолеум були залиті водою. Крім того текло по шпалерах та весь лінолеум прийшов у непридатність. Затоплення з ванни поширилось в кухню та в прихожій, в залі в подальшому відпав цілий «вугол». Спальня постраждала найменше, адже там лише в подальшому утворилася сирість та цвіль. Позивачка звернулася до сусідки ОСОБА_4 та викликала поліцію, натомість із стелі текла вода з 12 години ночі до 5-ї години ранку. Після приїзду поліції, приїхала ОСОБА_5 з племінником та щось зробили і поїхали. До позивачки в квартиру відповідач не заходила. Після затоплення квартири позивача шпалери повністю відпали з стін, лінолеум почорнів від грибка, коври з прихожої остання також змушена була викинути, а сирість та цвіль поширилася по всій квартирі та остання почала задихатися. Позивачка 9 разів лежала в лікарні на лікуванні та від неї швидка майже не від`їжджала. Натомість відповідачка замість відшкодування завданої шкоди навпаки постійно принижувала, обзивала та наймала людей щоб останні погрожували позивачу. Щоб розрахувати вартість збитків позивачка запросила ОСОБА_6 , який в подальшому і надав їй оцінку вартості ремонту.

Представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Крім фактичних обставин викладених в позовній заяві також зазначив, що своєю поведінкою відповідач завдав позивачу моральні страждання. Зокрема відмова відшкодувати позивачу завдані збитки призвела до того, що позивачка, яка не мала коштів на проведення ремонтних робіт по усуненню підтоплення змушена була проживати в квартирі, яка після затоплення та внаслідок підвищення вологості повністю покрилася грибком, з облущеними шпалерами та стінами, деформованим лінолеумом. Крім того у зв`язку з відсутністю реакції з боку відповідача, замість спокійного життя, остання була змушена здійснювати походи в адміністративні установи з метою досудового вирішення конфліктної ситуації, а пізніше брати участь в судових засіданнях. Від проживання в таких умовах позивачка почала хворіти, внаслідок чого неодноразово зверталася в лікарню. Всі пережиті події завдали позивачу моральну шкоду яку позивач оцінила в розмірі 50 тисяч гривень та просить стягнути її з відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала в частині розміру відшкодування шкоди, оскільки не згодна з обсягом затоплення. Пояснила, що дійсно 28.06.2024 року дізналася про затоплення її сусідки поверхом нижче ОСОБА_1 та прибувши в приміщенні свого салону виявила невелике протікання води з тонкої трубки в приміщенні мийки. Прибравши невелику кількість води з підлоги в одній кімнаті ( в інших кімнатах води не було) викликала майстра та замінила пошкоджену трубку. В квартирі позивачки того дня не була, але зі слів поліції дізналася що вода в квартирі позивачки стікала по одній стінці, а не по всій квартирі, як наголошує позивач. Розміри завданої шкоди відповідачка встановити не може, оскільки позивачка не надає дозволу на огляд квартири експертом. Також зазначила, що квартира позивача давно була без ремонту і в якому стані квартира була до протікання остання не має уявлення. Разом з тим зауважила що будинок побудований без цоколя та наявність сирості в квартирах на 1 поверсі відповідачка помітила ще коли купувала приміщення квартири. Щодо наявності накопичуваної ємності з водою повідомила, що остання встановлена на горищі будинку (над приміщенням салону) та у випадку її несправності затопленою була б спочатку квартира відповідача. Вирішити питання у досудовому порядку змоги не мала, оскільки позивачка взагалі не бажає спілкуватися.

Представник відповідача ОСОБА_7 підтримав пояснення і заперечення викладені у відзиві. Крім того зазначив, що затоплення квартири не було, а було лише незначне підтікання, яке було усунено відповідачем. Також повідомив, що відповідач намагалася знайти компроміс з позивачем щодо розміру відшкодування фактичних збитків, але марно, оскільки експерта залученого відповідачем позивачка не впускала до квартири для проведення огляду.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що має вищу освіту – інженер-будівельник, крім того проходив спеціальне навчання та має всі необхідні документи на проведення ним відповідних робіт та працює як ФОП. В літку 2024 року на замовлення ОСОБА_1 здійснював візуальне обстеження та фотографував наслідки підтоплення квартири за місцем її проживання, після чого спільно з ОСОБА_8 , яка також має відповідний сертифікат на виконання зазначених робіт, розробляв зведений кошторис вартості ремонту квартири за адресою АДРЕСА_1 після підтоплення. На момент огляду по всій квартирі, крім однієї кімнати, були мокрі поли, з стелі капало ( в кухні також), натомість стіни були мокрі та у цвілі в кожній кімнаті, лінолеум був весь чорний, шпалери поцвілі та відшарувалися, вікна повністю чорні (поцвілі знизу аж до підвіконня). В квартирі були наявні характерні ознаки залиття, а саме – жовті плями на стелі і місцями відшарування. Такі плями на стелі були виявлені в усіх кімнатах починаючи з кухні, крім кімнати де зберігалися речі. Натомість підвищена вологість перейшла й у кімнату де був одяг та кімната поцвіла наполовину. Вищевказані наслідки можуть бути лише від підтоплення. Пояснив, що підтоплення саме по собі зникнути не може, адже щоб усунути його наслідки обов`язково потрібно зішкрібати всю вологу зі стін, оскільки стіни від вологи постійно сипляться. Якщо не усунути наслідки залиття то шкода у вигляді вологості та цвілі може розповсюдитися по всій квартирі. Також зазначив, що свіжість ремонту встановити неможливо, але ремонт був придатний до проживання раніше, але після підтоплення проживати в обстежуваній квартирі неможливо.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні повідомила, що після 12 год ночі її розбудила сусідка ОСОБА_1 оскільки в неї в квартирі по стіні стікає вода та цілу ніч свідок чула як позивачка шуміла мисками. Зранку після 7 години, вже після приїзду поліції, свідок повторно зайшла до квартири позивача. Як і вночі по стіні ванної кімнати та коридору, з лівої сторони від входу, згори до підлоги текла вода. Шпалери на той час були настільки вологі, що за бажання можна було їх просто зняти з стіни На підлозі також була вода. В інші приміщення (кімнати) свідок не заходила. Після зазначеної події через деякий час також приходила комісія з міської ради та відбирала у неї пояснення, обстежували квартиру позивача. Зауважила, що сторони по справі особисто не спілкуються, оскільки у них давні конфлікти. Крім того повідомила, що за декілька днів до цього випадку свідок також зверталася до відповідача, оскільки з трубки яка виведена на клумбу з під даху будинку 3-4 дні підряд текла вода, і відповідач ніби то проводив ремонт системи, оскільки там розташована ємність для води відповідача. Саме тому остання припускає, що причиною залиття була несправність у вказаному механізмі. В квартирі позивачки до підтоплення дійсно було трохи волого, але такої сирості яка з`явилася після події з підтопленням не було. Та оскільки кухні свідка з позивачем суміжні то пів року тому з квартири позивача вологість з`явилася (перейшла) навіть у квартиру свідка, внаслідок чого остання змушена була придбати осушувач і осушувати суміжну стіну.

Свідок ОСОБА_10 суду повідомила, що до міської ради з заявою звернулася ОСОБА_1 для створення комісії та складення акту про затоплення її квартири. До квартири ОСОБА_1 комісія приїхала в серпні 2024 року в складі 3 осіб, в тому числі і за участі свідка. В квартирі свідок побачила характерні ознаки затоплення, а саме квадрати якими була заклеєна стеля в коридорі та ванній кімнаті, а також шпалери на їх стінах відшарувалися, також було здуття лінолеуму, стіни були мокрі. Комісія побачене заактувала і записала. В інші кімнати члени комісії не заходили. При обстеженні були присутні позивачка та свідок ОСОБА_11 , зі слів якої було встановлено приблизну причину затоплення. Відповідачка при обстеженні присутньою не була, але член комісії ОСОБА_12 піднімалася до квартири зверху, але чи спілкувалися вони свідок не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що заявник неодноразово звертався з заявами про сирість від перукарні, та представники міської влади проводили перевірки фактів. Останній раз ОСОБА_1 звернулася до міської ради з заявою для створення комісії та складення акту про затоплення її квартири. Комісійно міська рада прийшла до квартири, поспілкувалися з власницею квартири, сусідкою та склали відповідний акт. В квартирі у позивача в коридорі та ванній кімнаті було наявне відшарування шпалер, помокріння стін, лінолеум був покручений, стеля також пошкоджена. В інших кімнатах слідів залиття не було. ОСОБА_13 причина затоплення була встановлена зі слів сусідки ОСОБА_14 , яка повідомила про виявлення за декілька днів до події несправності накопичуваних ємностей для води відповідача. Натомість свідок накопичувальні баки для води в салоні бачила особисто. Відповідачка ОСОБА_2 в обстеженні квартири позивача участі не приймала. Точної причини відсутності відповідачки свідок не пам`ятає, оскільки схожі обстеження за участі сторін справи були часто та всі події змішалися. Свідок припустила, що можливо піднімалася, але відповідачки у приміщенні не було. Точну площу замокання квартири в акті не вказували, оскільки обстеження було через місяць після події, але таку площу можна встановити по технічному паспорту.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що вона брала участь у складі комісії, яка здійснювала обстеження помешкання ОСОБА_1 по факту підтоплення її квартири. Факт підтоплення був підтверджений. В квартирі були відшаровані шпалери, а фальшпотолок був з жовтими плямами та відшаруванням. Стіна коридору та ванна кімната були мокрі. По стінах на момент огляду вода не текла, але стіни були мокрі та був запах сирості – цвілі. В інші кімнати крім коридору та ванної кімнати комісія не заходила та інші пошкодження не бачила. ОСОБА_2 під час обстеження також не було.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона не була присутня у квартирі позивачки особиста, а розрахунок завданих збитків вона робина на підставі наданих їй вихідних даних ОСОБА_6 .

Суд, вислухавши присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що відповідно до Акту про підтвердження залиття квартири, складеного комісією у складі: спеціаліста відділу житлово-комунального господарства, благоустрою. розвитку інфраструктури та комунальної власності Новобузької міської ради Попач Н.О., спеціаліста організаційного відділу Новобузької міської ради Черевань О.О. та спеціаліста організаційного відділу Новобузької міської ради Кучерявою О.С. 27.08.2024 року, комісією проведено огляд квартири АДРЕСА_2 та встановлено, що «на стіні в коридорі біля ванної кімнати виявлено сліди залиття (відшарування шпалер та штукатурки від стіни, деформація лінолеуму на підлозі)». Зі слів ОСОБА_1 , яка є власником квартири АДРЕСА_4 встановлено, що 29.07.2024 року о 01:00 год ночі з квартири АДРЕСА_5 по стінам та стелі просочилася вода до її квартири. При спілкуваннями з ОСОБА_9 , яка мешкає в квартирі АДРЕСА_6 навпроти ОСОБА_1 , та яка також підтверджує факт затоплення квартири АДРЕСА_4 встановлено, що причиною залиття квартири АДРЕСА_4 являється той факт, що власником квартири АДРЕСА_5 встановлено накопичувальну ємність для запасу води в салоні «Еліна», але поплавок в накопичувальній ємності не спрацював, в результаті чого відбулося залиття квартири на першому поверсі.

Із адресованої ОСОБА_1 відповіді ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області від 02.07.2024 № 9617/65-2024 вбачається, що її повідомлення за фактом пошкодження майна сусідами зверху шляхом підтоплення, зареєстроване у відділенні поліції до ІП «Єдиний Облік» ІКС ІПНП ВП №1 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області за №3724 від 28.06.2024 року розглянуто та проведеною перевіркою встановлено, що в ніч з 27.06.2024 року на 28.06.2024 року унаслідок затоплення з квартири, яка розташована зверху, а саме приміщення салону краси «Еліна» були пошкоджені стеля, стіни, шпалери та лінолеум у квартирі належній ОСОБА_1 , яка розташована за адресою АДРЕСА_1 . Під час опитування власник салону «Еліна», який розташований за адресою АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 , повідомила, що вранці 28.06.2024 року від знайомих їй стало відомо про те, що з її салону протікає вода до квартири, яка розташована на першому поверсі під салоном. Коли остання приїхала до салону то виявила факт пошкодження труби в мийці та на підлозі у приміщенні мийки була вода, яку вона одразу прибрала та викликала майстра для заміни пошкодженої труби. За результатами розгляду заяви заявнику роз`яснено, що питання відшкодування завданих матеріальних збитків повинно вирішуватися в цивільно-правовому порядку.

З відповіді КП «Водопровідні мережі» від 15.07.2025 року встановлено, що ОСОБА_2 з заявами про погодження ( надання дозволу) на облаштування в своїй квартирі накопичувальної системи для води не зверталася, натомість відповідно до чинного законодавства України межа розподілу відповідальності між водоканалом та багатоквартирним будинком проходить у точці підключення будинку до централізованої системи водопостачання та водовідведення. Таким чином після загально будинкового лічильника відповідальність за мережу переходить до власників квартир, ОСББ або управителя та у випадку аварій у квартирі чи в межах будинку, відповідальність за усунення наслідків та ремонт несе власник квартири , ОСББ або управитель.

З оглянутих в судовому засіданні матеріалів 9617 ЄО №3724 від 28.06.2024 року, встановлено, що 28.06.2024 року о 06.09 год до поліції на номер 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про залиття її квартири сусідами зверху, в результаті чого пошкоджено стелю, шпалери, лінолеум та побутові речі.

Виїздом на місце події під час огляду квартири АДРЕСА_2 було встановлено, що квартира знаходиться на першому поверсі двоповерхового будинку. При вході до квартири мається коридор підлога в якому з плит та лінолеуму, стіни частково вкриті шпалерами. У коридорі поряд з входом до ванної кімнати на стіні де наклеєні шпалери встановлено, що вони вологі та у верхній частині зі стелі по шпалерах повільно прокапує вода. У кімнаті санвузла стеля, стіни та підлога вкриті плитками, які у вологому стані. Підлога у ванній та коридорі частково волога. У ванній кімнаті та коридорі зі стелі прокапує вода. Результати огляду було зафіксовано у протоколі огляду місця події від 28.06.2025 року. Крім того до протоколу огляду долучено таблицю зображень з фотознімками, на яких зафіксовано загальне зображення коридору та ванної кімнати квартири з мокрими стінами.

Відповідно до рапорту оперуповноваженого від 02.07.2024 року в ході опрацювання повідомлення ОСОБА_1 за фактом пошкодження майна шляхом підтоплення, під час спілкування оперуповноваженого з ОСОБА_16 (який займається ремонтом сантехніки), останній повідомив що 28.06.2024 року приблизно о 07.00 год він приїхав на прохання ОСОБА_2 в салон краси «Еліна» та виявив , що в кімнаті де розташована мийка для волосся мокра підлога від щойно прибранної води та в решті салону сліди від води були відсутні, оскільки підлога вказаного приміщення мийки нижче приблизно на 5 см від підлоги решти салону. Крім цього виявив пошкоджену від зносу трубу, яка вела до змішувача мийки та замінив її на нову.

На підтвердження розміру заподіяної матеріальної шкоди до позову позивачем додав зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, а саме ремонтних робіт після підтоплення в квартирі ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , з дефектним актом, складеного станом на 20.11.2024 року ФОП ОСОБА_8 , відповідно до яких вартість ремонту по усуненню наслідків підтоплення складає 59 283,00 гривень.

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна підтверджується, що право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано за позивачем ОСОБА_1 .

Позивач ОСОБА_1 є особою з третьою групою інвалідності з/з , яка встановлена останній довічно , що підтверджується копію посвідчення серії НОМЕР_1 та копією довідки МСЕ №012809.

Згідно копії Договору купівлі-продажу квартири від 07.08.2003 року посвідченого приватним нотаріусом Савченко А.В. та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, ОСОБА_2 07.08.2003 року набула право приватної власності на квартиру АДРЕСА_7 .

В подальшому рішенням Новобузької міської ради від 12.09.2003 року №384 ОСОБА_2 надано дозвіл на переобладнання житлової квартири за адресою АДРЕСА_3 під перукарню та вже на підставі розпорядження №794-р від 30.11.2005 року Новобузької РДА, Новобузькою міською радою 13.12.2005 року останній видано свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю, перукарню, яке також було зареєстровано в Новобузькій філії ММБТІ 16.12.2005 року.

Таким чином, з встановлених обставин вбачається, що власником нежитлової будівлі, перукарні за адресою АДРЕСА_3 являється відповідач ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частин другої, третьої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб чи завдати шкоди довкіллю. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживанням права в інших формах.

Відповідно до положень частин першої - п`ятої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей1166,1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для настання деліктної відповідальності за статтями1166,1167 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.

Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Такі правові висновки підтримуються на даний час Верховним Судом, зокрема в постанові від 25.02.2019 в справі № 466/4051/15-ц, від 23.02.2022 в справі № 158/1981/20 (провадження № 61-12503св21).

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до статей 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У ході розгляду справи, із сукупності наданих суду доказів, встановлено, що дійсно було затоплення квартири позивача ОСОБА_1 зверху із квартири, яка переобладнана під перукарський салон і належить відповідачці ОСОБА_2 . Внаслідок затоплення квартира позивачки зазнала пошкодження. На час розгляду справи відповідачка матеріальну шкоду позивачці не відшкодувала.

Розмір заподіяної позивачу матеріальної шкоди підтверджується Зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва № 38/2024 – 3К складним ФОП ОСОБА_8 .

Відповідачка розмір завданих збитків не визнає, натомість і на спростування даного кошторисного розрахунку інших розрахунків не надала.

Посилання представника відповідача про недоведеність позивачем причини затоплення квартири, суд вважає безпідставними, так як вони спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи, що на спірні правовідносини поширюється презумпція вини заподіювача шкоди, а в процесі розгляду справи зазначена презумпція належними та допустимими доказами не спростована, відповідно вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Відповідачкою не надано доказів, які б спростували її вину у залитті квартири.

Аргументи представника відповідача проти позовних вимог, в тому числі, ґрунтуються на твердженні про складення акту з порушенням вимог законодавтсва. Однак, на думку суду, відповідні недоліки зазначеного доказу не створюють перешкод щодо можливості встановлення дійсних фактичних обставин у справі, зокрема, стосовно дати залиття квартири позивача, причин цієї події та її наслідків.

Посилання відповідача на те, що акт про затоплення складено за відсутності відповідача саме по собі не може спростовувати відомості вказаного документу, адже відповідач має змогу надати суду свої заперечення та зауваження щодо його змісту.

Згідно з вимогами статей 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз вказаних норм законодавства свідчить, що позивач може доводити свої вимоги різними засобами доказування.

Позивач у справі довів своївимоги доказами, які вказані вище. Відповідачка, яка знала про факт залиття приміщення позивача, мала можливість на спростуваннясвоєї виниу цьому, звернувшись до експерта для проведення експертизи. Однак цього не зробила.

Спростування вини у спричиненні шкоди, у тому числі за допомогою висновку експерта, покладено на відповідача, а не позивача.

Таким чином, враховуючи наявні у справі докази заподіяння позивачу шкоди відбулося внаслідок затоплення її квартири із квартири, що розташована поверхом вище над квартирою позивача та користувачем якої є відповідачка, а тому на користь позивача підлягає відшкодуванню матеріальна шкода в повному розмірі, що становить 59283,00 грн.

Щодо стягнення відшкодування в рахунок моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

При цьому, суд виходить із доведеності вимог позивача щодо спричинення моральної шкоди внаслідок залиття належної їй на праві власності квартири, яка пов`язана з розладом нормального життя позивача, нервовою напругою та переживаннями, пов`язаними з необхідністю проведення відновлюваного ремонту квартири, неможливістю врегулювання питання мирним шляхом з відповідачем, необхідністю зверненням до суду за захистом порушених прав.

Також суд відхиляє доводи позивачки про те, що її хвороби пов`язані із залиттям квартири, оскільки основна частина медичних документів надані ОСОБА_1 датуються періодом, який передує події залиття квартири у червні 2024 року. Медичних документів які б встановили причинний зв`язок із хворобами позивачки та наслідками залиття квартири, суду не надані.

При визначенні розміру моральної (немайнової) шкоди, суд враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у її житті, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, з урахуванням вимог розумності і справедливості вважає достатнім розміром відшкодування моральної шкоди за даних обставин 5000,00 грн.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 712,43 грн, тобто пропорційно задоволеним вимогам .

Керуючись статтями4,19,141,263-265 ЦПК України, суд

Ухвалив :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , завдану майнову шкоду в розмірі 59283( п`ятдесят дев`ять тисяч двісті вісімдесят три) грн 00 коп., а також в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 ( п`ять тисяч) 00грн.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 712(сімсот дванадцять) грн. 43 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання : АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_3

Повний текст рішення виготовлений 13.07.2026

Суддя