Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №489/1262/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Суд: Інгульський районний суд міста Миколаєва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них

Дата: 12 липня 2026 р.

Справа: №489/1262/26

Суддя: Коваленко І. В.

справа № 489/1262/26 провадження №2/489/1365/26

РІШЕННЯ

Іменем України

13 липня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

за участю секретаря судового засідання Лупової Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

встановив:

У лютому 2026 року позивач, через свого представника – адвоката Сидоренко Т.В., звернувся до суду з позовом в якому просить визнати за ним право власності на 1/3 частку у праві власності на кімнати № НОМЕР_1 , 216, 216а, за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог вказав, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді вказаної вище частки на нерухоме майно. На час відкриття спадщини спадкодавець постійно проживав та був зареєстрований за адресою спадкового майна: АДРЕСА_2 . Позивач у встановлений законом строк для прийняття спадщини звернувся до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Рибачук О.В. із заявою про прийняття спадщини після померлого батька. Інші спадкоємці відсутні. Проте, постановою приватного нотаріуса позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з неможливістю надати нотаріусу оригінал свідоцтва про смерть спадкодавця. За такого, він вимушений звернутись до суду з цим позовом.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 18.02.2026 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 14.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 02.06.2026, сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялись судом у встановленому законом порядку.

Представник позивача надала до суду заяву в якій просила розгляд справи провести за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник Миколаївської міської ради 24.02.2026 надала до суду заяву в якій просить розгляд справи провести за її відсутності та винести рішення за наявними матеріалами.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, дійшов наступного.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 01.12.2010, посвідченого Управлінням з використання та розвитку комунальної власності міської ради, кімнати № НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 на праві спільної часткової власності належать ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (по 1/3 частці кожному). Що також підтверджується витягом про державну реєстрацію прав Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації №28485598 від 24.12.2010.

ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , актовий запис №5490.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 30.12.2021 97600019 Відділом запису актів цивільного стану міста Переславль-Залєського Ярославської області російської федерації, актовий запис №170219760001901173003, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно із витягом про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні №19.04-06/61896/2025 від 23.10.2025 на момент смерті ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Судом досліджено копію спадкової справи №5/2022 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , заведену приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Рибачук Ольгою Володимирівною. З матеріалів спадкової справи вбачається, що позивач подав заяву про прийняття спадщини після смерті свого батька – ОСОБА_2 у встановленому законом порядку та встановлені строки, що свідчить про прийняття ним спадщини.

Постановою приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Рибачук Ольги Володимирівни від 28.01.2026 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилось після смерті його батька, через неможливість встановлення факту смерті. В тексті постанови зазначено, що на момент смерті його батько тимчасово знаходився на території російської федерації, та внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, отримати свідоцтво про смерть, який є дійсним на території України, неможливо.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Стаття 1223 ЦК України зазначає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Так, статтями 1261-1265 ЦК України передбачені п`ять черг спадкоємців за законом, при цьому в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкоємця, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (частини перша статті 1269 ЦК України).

Під час розгляду вказаної справи судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в Переславль-Залєський Ярославської області російської федерації. За життя заповіту не складав. Після його смерті з заявою про прийняття спадщини, у встановлений законом строк звернувся його рідний син ОСОБА_1 . Інших спадкоємців, які у встановленому законом порядку прийняли спадщину, згідно із матеріалами спадкової справи, немає.

В свою чергу, позивачу, постановою приватного нотаріусу від 28.01.2026, було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме: у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Відповідно до статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно зі статтею 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05. 2008 за №7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є в тому числі і визнання права.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, виходячи з того, що позивач протягом встановленого законом строку прийняв спадщину після смерті свого рідного батька, однак існують перешкоди в оформленні його права на спадкування нерухомого майна в нотаріальному порядку, і останній не має іншої можливості захистити своє право інакше, як шляхом звернення до суду з цими вимогами, суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку у праві власності на кімнати № НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , НОМЕР_3 а, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач – Миколаївська міська рада, ЄДРПОУ 26565573, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20;

Повний текст судового рішення складено 13.07.2026.

Суддя І.В.Коваленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua