Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №468/1742/26 — Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/1742/26

2-о/468/50/26

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2026 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., за участю секретаря судового засідання – Зарванської Л.В., заявниці ОСОБА_1 , представника заявниці ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції), розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу №468/1742/26 за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису (заінтересована особа – ОСОБА_3 ),

ВСТАНОВИВ:

Представник заявниці звернувся до суду із заявою про видачу обмежувального припису щодо кривдника ОСОБА_3 . На обґрунтування вимог в заяві вказано, що заявниця з 20.02.2015 року перебуває у шлюбі із заінтересованою особою та сторони мають спільних дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Шлюб між сторонами розірваний рішенням суду. Заявниця з дітьми проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Протягом останнього часу заявниця та діти систематично потерпають від насильства зі сторони ОСОБА_3 , який в стані сп`яніння приходить до будинку заявниці, вчиняє скандали, виражається нецензурною лайкою, ображає та принижує заявницю, погрожує їй фізичною розправою та застосовує фізичне насильство. У зв`язку з вчиненням ОСОБА_3 домашнього насильства заявниця неодноразово зверталась до поліції та заінтересована особа притягалась до адміністративної відповідальності за с. 173-2 КУпАП. Заявниця вважає, що вірогідність продовження та повторного вчинення насильства щодо неї, а також настання тяжких наслідків для їх здоров`я є дуже високою, оскільки попередні заходи вжиті поліцією та судом виявилися неефективними, та 25.06.2026 року заінтересована особа у присутності дітей застосував до заявниці фізичне насильство.

Тому представник заявниці просив суд видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 до шести місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме: заборонити наближатися на відстань меншу ніж 500 м до місця проживання ОСОБА_1 та її дітей за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею та дітьми через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Заявниця та її представник підтримали заяву.

Заінтересована особа до судового засідання не з`явилася. Про час та місце розгляду була повідомлена вчасно та належним чином через особистий кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідно до приписів ст. 350-5 ЦПК України неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.

Вислухавши заявницю та її представника, дослідивши наявні в справі матеріали (копію рішення Вітовського районного суду Миколаївської області від 15.04.2026 року №468/1351/25; копію акту обстеження умов проживання від 01.06.2026 року; копію довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 07.10.2024 року; копію довідки КНП «ЦПМСД» Баштанської міської ради від 26.06.2026 року; копію свідоцтва про шлюб; копію посвідчення багатодітної сім`ї; копію постанови Баштанського районного суду Миколаївської області від 03.03.2025 року №468/240/25; копію термінового заборонного припису від 04.02.2025 року; копію пояснень ОСОБА_1 ; копію постанови Баштанського районного суду Миколаївської області від 03.03.2025 року №468/240/25; копію відомостей з офіційного веб-сайту судової влади України про сторони по справі №468/240/25; копію постанови Баштанського районного суду Миколаївської області від 25.06.2025 року №468/1317/25; копію відомостей з офіційного веб-сайту судової влади України про сторони по справі №468/1317/25; копію постанови Жовтневого районного суду Миколаївської області від 04.12.2024 року №477/2526/24; копію відомостей з офіційного веб-сайту судової влади України про сторони по справі №477/2526/24; копії свідоцтв про народження дітей; копію довідки Новоєгорівського старостинського округу від 17.05.2025 року; копію фотозображень), суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог та можливість видачі обмежувального припису.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням суду від 15.04.2026 року.

Сторони мають спільних дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Заявниця з дітьми як внутрішньо переміщені особи проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно із ч.3 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Оцінка ризиків - оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Згідно з п.3 ч.1 ст.350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Заявниця обґрунтовує свою заяву тим, що відносно неї з боку заінтересованої особи чиниться насилля психологічного характеру, що підтверджується матеріалами справи (копією термінового заборонного припису стосовно кривдника від 04.02.2025 року та копіями постанов суду від 03.03.2025 року №468/240/25, від 25.06.2025 року №468/1317/25, від 04.12.2024 року №477/2526/24). Внаслідок чого ОСОБА_3 за вчинення ряду правопорушень, пов`язаних з домашнім насильством відносно заявниці неодноразово був притягнений до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП, але своєї поведінки не змінив.

Аналіз практики ЄСПЛ стосовно порушеного заявницею питання свідчить, що питання можливості отримання та належного виконання обмежувальних приписів є тісно пов`язаним із позитивними обов`язками держави із забезпечення права особи не зазнавати катування або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження згідно зі ст. 3 ЄКПЛ, а також права на життя згідно ст. 2 та повагу до сімейного і приватного життя, зокрема фізичну і психологічну недоторканність особи, згідно ст. 8 ЄКПЛ.

Статтею 350-6 ЦПК України передбачено, що розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.

Враховуючи усі надані заявником докази, періодичність діянь заінтересованої особи, з огляду на встановлені судом обставини, суд вважає, що наявні обґрунтовані ризики вчинення ОСОБА_3 домашнього насильства щодо заявниці. Вжиті заявницею розумні заходи для її захисту, а саме звернення до правоохоронних органів не дали очікуваного результату, а тому обмежувальний припис є належним та допустимим способом захисту прав заявниці. Тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та необхідність видачі обмежувального припису, шляхом встановлення заходу тимчасового обмеження прав кривдника строком на 6 місяців та покладення на нього наступних обмежень: заборонити наближатися на відстань меншу ніж 500 м до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Що стосується вимог заявниці про встановлення заборони заінтересованій особі контактувати із дітьми сторін, то суд вважає такі вимоги необґрунтованими.

Відповідно до ст. 1 «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дитина, яка постраждала від домашнього насильства, - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

Проте, по-перше, долучені до справи докази не вказують на те, що відповідне насильство відносно заявниці вчинялось заінтересованою особою у присутності одного чи усіх перелічених у заяві дітей сторін, що дало б підстави визнавати одну з дітей чи їх усіх такими, що постраждали від домашнього насильства. По-друге, відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Отже заборона спілкування з дітьми при вчиненні домашнього насильства лише щодо матері дітей без надання достатніх доказів того, що діти також є постраждалими від такого домашнього насильства, не ґрунтується на законі.

При цьому, обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що вказана заява підлягає частковому задоволенню.

В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.

Згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

Відповідндо до ч.2 ст. 350-8 ЦПК України про видачу або продовження обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано або продовжено обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 294, 350-1-350-8 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису(заінтересована особа – ОСОБА_3 ) – задовольнити частково.

Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 на шість місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме:

- заборонити наближатися на відстань меншу ніж 500 м до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заборонити вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання (ч.4 ст. 350-6 ЦПК України).

Заявник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 );

Заінтересована особа: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Повне судове рішення складене 13.07.2026 року.

суддя: