Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №146/278/26 — Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/278/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2026 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В.

з участю секретаря судового засідання Баранецької О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Томашпіль цивільну справу

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ПрАТ «ПК «Поділля»

відповідач: ОСОБА_1

вимоги позивача: про визначення додаткової угоди до договору оренди землі укладеною

представник позивача: адвокат Хитрук І.С.

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

27 лютого 2026 року представник ПрАТ «ПК «Поділля» звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати додаткову угоду до договору оренди землі від 09.11.2017, що укладений між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «Продовольча компанія «Поділля», укладеною.

Даний позов обґрунтовано наступним.

ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площшею 1,9244 га з кадастровим номером 0523986800:02:000:0490 на підставі рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 04.07.2017 у справі № 146/434/17, яке набрало законної сили 08.09.2017.

Земельна ділянка знаходиться на території Яланецької сільської ради Томашпільського району Вінницької області (на даний час в межах Томашпільської селищної територіальної громади).

09 листопада 2017 року між Приватним акціонерним товариством «Продовольча компанія «Поділля» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі.

Договір оренди землі укладено на 7 років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни, але в будь – якому випадку діє до моменту закінчення збирання врожаю орендарем.

Відповідно до п.14.1 договору оренди землі він набирає чинність з моменту його підписання.

Договір діяв до 09.11.2024 року.

ПрАТ «ПК «Поділля» продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди. Наразі земельну ділянку засіяно сільськогосподарською культурою – озимою пшеницею. Земельна ділянка після закінчення оренди не поверталась відповідачці.

Відповідно до п.3.2. договору оренди, орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії цього договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

Маючи намір поновити договір оренди, позивач звернувся 08.10.2024 року через АТ «Укрпошта» до відповідачки, з пропозицією поновити договір на той самий строк. До листа додано проект додаткової угоди. Даний лист був направлений на адресу фактичного проживання відповідачки: АДРЕСА_1 .

Оскільки відповідачка не повідомила письмово про своє заперечення у поновленні договору оренди, тому це кваліфікується як «мовчазна згода» на поновлення даного договору.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 03 березня 2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання у справі призначено на 05 травня 2026 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 05 травня 2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 04 червня 2026 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 04 червня 2026 року розгляд справи відкладено на 30 червня 2026 року.

Доводи учасників справи.

В судовому засіданні представник позивача, адвокат Хитрук І.С. позовні вимоги підтримав за обставин викладених у позові, проти винесення заочного рішення не заперечив. Пояснив, що відповідач є власником земельної ділянки, що знаходиться на території Томашпільської територіальної громади за межами с.Яланець. 09.11.2017 року було укладено між позивачем та відповідачем договір оренди землі строком на 7 років. ПрАТ «ПК «Поділля» після закінчення строку дії договору має переважне право на його поновлення. До даних правовідносин застосовуються норми законодавства чинні на час укладення договору оренди. Позивач звернувся до відповідача з листом – повідомленням додавши до нього проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. Даний договір було надіслано на фактичну адресу відповідача, що значилась у договорі оренди: Донецька область, Краматорський р-н., м.Костянтинівка. Місце реєстрації відповідача є тимчасово оуповною територією, тому лист надсилався лише за адресою фактичного проживання відповідача. Після закінчення договору оренди землі орендар продовжив користуватися земельною ділянкою. Протягом місяця після закінчення договору оренди і по даний час жодних заперечень від відповідача не надійшло.

Представник позивача вказав, що крім направлення листа, який повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» телефонували по номеру вказаному у договорі, однак вказаний номер не відповідає, інших засобів зв`язку з відповідачем немає.

Вважає, що згідно ст. 33 Закону України «Про оренду землі» не передбачено повторного направлення листа. Вважає, що сторона позивача є належним чином повідомленою.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, про причини неявки не повідомила, хоча була належним чином повідомлена про місце, дату та час судового засідання, заяви про розгляд справи у її відсутності, відзиву на позов до суду не подала, в зв`язку з чим винесено ухвалу про заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі доказів, відповідно ст. 280 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність і достовірність доказів, сприяючи всебічному й повному з`ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.

Відповідно до ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч.ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до Конституції України усі суб`єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13); кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (частини перша, друга статті 41); правовий режим власності визначається виключно законами України (пункт 7 частини першої статті 92).

Згідно ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Главою 29 ЦК України ( ст.ст. 386-394 ) регулюється захист права власності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 1,82 га, розташована на території Яланецької сільської ради Томашпільського району Вінницької області, посвідчена державним актом на право власності на земельну ділянку серії І - ВН № 010442, виданого 09 січня 2002 року Яланецькою сільською радою Томашпільського району Вінницької області та земельна ділянка площею 1,92 га, розташована на території Яланецької сільської ради Томашпільського району Вінницької області, посвідчена державним актом на право власності на земельну ділянку серії І - ВН № 010441, виданого 09 січня 2002 року Яланецькою сільською радою Томашпільського району Вінницької області, на акції ВАТ «Азот» посвідченого сертифікатом акцій серії В № 4723 виданого 20 листопада 2002 року та на акції ВАТ «Азот» посвідченого сертифікатом акцій серії В № 4722 від 20 листопада 2002 року, на грошові вклади в у розмірі 2246,33 грн, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , філії № 2935/08 Ощадного банку України, що належали ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Торез Донецької області. Вказана обставина підтверджується рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 04 липня 2017 року у справі № 146/434/17.

Згідно копії договору оренди від 09.11.2017 між ОСОБА_1 як орендодавцем та ПрАТ «ПК «Поділля» як орендарем було укладено договір оренди земельної ділянки, з кадастровим номером 0523986800:02:000:0490 та площею 1,9244 га, зазначено, що земельна ділянка належить ОСОБА_1 на підставі рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 04 липня 2017 року у справі № 146/434/17.

Згідно п.3.1. договору, договір укладається строком на 7 років з урахуванням періоду ротації сівозміни, але в будь-якому випадку діє до моменту закінчення збирання врожаю орендарем.

Відповідно до п.3.2. договору оренди, орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії цього договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно п. 3.3. договору, у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку цього договору, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку цього договору він вважається поновленим на той самий строк і нга тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Письмове заперечення здійснюється цінним листом з описом вкладеного на юридичнку адресу орендаря, зазгначену в рекувізитах цього договору.

Відповідно др п. 9.3. договору, орендар має переважне право на поновлення дії (переукладення) цього договору, в тому числі шляхом придбання права оренди земельної ділянки.

Згідно копії витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер витягу 123408160 від 10.05.2018, земельна ділянка, кадастровий номер 0523986800:02:000:0490 площею 1,9244 га, має цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Адреса: Яланецька с/рада, Томшпільський р., Вінницька обл. Відповідно до запису про інше речове право : 26077245 від 04.05.2018, право оренди земельної ділянки зареєстровано за ПрАТ «ПК «Поділля», строком дії 7 років. Підстава виникнення іншого речового права : договір оренди б/н від 09.11.2017. Орендодавець: ОСОБА_1 .

Згідно копії витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер витягу 465296892 від 23.02.2026, земельна ділянка, кадастровий номер 0523986800:02:000:0490 площею 1,9244 га, має цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Адреса: Яланецька с/рада, Томшпільський р., Вінницька обл. Відповідно до запису про інше речове право : 26077245 від 04.05.2018, право оренди земельної ділянки зареєстровано за ПрАТ «ПК «Поділля», строком дії 7 років. Підстава виникнення іншого речового права : договір оренди б/н від 09.11.2017. Орендодавець: ОСОБА_1 .

ПрАТ «ПК «Поділля» адресував до ОСОБА_1 листом-повідомлення. Лист повідомлення вручено не було та 24.10.2024 вказаний лист повернути з відміткою «адресат відстутній за вказаною адресою», що підтверджується копією поштового конверта. Адреса ОСОБА_1 вказана як АДРЕСА_1 . До листа-повідомлення додано проект додаткової угоди.

Згідно копії листа – повідомлення ПрАТ «ПК «Поділля» адресованого ОСОБА_1 , датованого 07.10.2025 для оформлення факту поновлення договору оренди вказаний лист містить прохання підписати додаткові угоди про поновлення договору оренди землі від 09.11.2017 року, а підписані екземпляри додаткових угод надіслати позивачу.

Згідно копії проекту додаткової угоди до договору оренди землі від 04.10.2024, вказано, що строк дії договору продовжено на 7 років, всі інші умови вирішено залишити без змін.

Відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК України - передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).

Згідно абз.4 розділу ІХ Перехідні положення Закону України "Про оренду землі" правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (частина першастатті 93 ЗК України).

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України "Про оренду землі", яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до частин першої-п`ятої статті 33 цього Закону в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України, згідно з якою наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами другою-п`ятою цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Згідно з частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Згідно ч.3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, в м.Костянтинівка Краматорського району Донецької області є територією ведення активних бойових дій з 01.01.2023.

Поштове повідомлення відповідачу направлялося після вказаної дати.

Як встановлено з матеріалів справи, поштове повідомлення із листом та проектом додаткової угоди до договору оренди адресоване орендодавцю, останньому вручено не було та повернулося з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

За таких обставин ОСОБА_1 не може вважатися такою, що отримала лист позивача та проект додаткової угоди до договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно правової позиції викладеної у Постанові Верховного Суду від 12 квітня 2019 року у справі № 312/92/18 , основними відмінностями у застосуванні положень частини другої - п`ятої та положень частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі» є умови додаткової угоди (відмінні від попередніх, або ті самі чи тотожні (частина друга - п`ята статті 33 цього Закону) або ті самі (частина 6 статті 33 цього Закону)) та строк, у який орендодавець повинен повідомити орендаря про відсутність наміру продовжувати договір оренди (в місячний строк після повідомлення орендаря про намір продовжувати договір оренди земельної ділянки (частина друга - п`ята статті 33 цього Закону) чи у місячний строк після закінчення строку дії договору (частина 6 статті 33 цього Закону)).

Згідно правової позиції викладеної у Постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 386/1060/18 ц, відмова від поновлення договору має підтверджуватися не лише фактом направлення листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення, а й фактом отримання такого повідомлення.

У Постанові Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 926/2720/21, викладено узагальнений правовий висновок, що алгоритм вирішення спорів щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, що застосовується до спірних правовідносин) в контексті дій сторін договору виглядає наступним чином:

- якщо орендар у строки встановлені договором або, за відсутності інших строків встановлених договором, у строки встановлені законом не звернувся до орендодавця взагалі або звернувся з їх порушенням та/або не надав проект договору, то суди повинні відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним незалежно від подальших дій орендодавця, оскільки саме орендарем в цьому випадку не дотримано вимоги договору та закону;

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін розглянув надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, проаналізував його умови, у тому числі перевірив його на відповідність вимогам закону, однак не погодився з запропонованими умовами та заперечив щодо поновлення договору, то в цьому випадку він діє в рамках своїх повноважень, а отже суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним;

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору та при цьому надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі або відмовив з порушенням місячного терміну, однак при цьому протягом одного місяця після закінчення строку договору надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні також відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним, оскільки таке право орендодавця прямо передбачено частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі";

- якщо орендар своєчасно, у строки встановлені законом або погоджені сторонами у договорі, звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору після його закінчення, надав проект договору (незалежно від того чи цей проект містив змінені умови, чи передбачав поновлення договору на тих самих умовах та на той самий строк), а орендодавець у встановлений законом місячний термін не заперечив проти поновлення договору оренди землі, при цьому орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, а орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору не надіслав лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, то суди повинні задовольнити позовні вимоги про визнання договору укладеним на той же самий строк та на тих же самих умовах.

Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За наведених обставин, враховуючи, що в даному випадку орендар направив до орендодавця лист щодо продовження дії договору та при цьому надав проект додаткової угоди до договору, лист направлений орендадавцю направлявся за адресою, що знаходиться на території ведення активних бойових дій, лист орендодавцю вручено не було та він повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 не може вважатися такою, що отримала лист позивача та проект додаткової угоди до договору оренди та ПрАТ «ПК «Поділля» не може вважатися таким, що звернувся до орендодавця щодо продовження дії договору, оскільки остання була позбавлена можливості здійснити своє вільне волевиявлення на погодження чи непогодження відносно викладених у додатковій угоді умов. Відтак у задоволенні позовних вимог про визнання додаткової угоди до договору оренди укладеним слід відмовити.

Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 202-204, 215, 245, 256-257, 407, 525, 611, 625-627, 629, 777, 792 ЦК України, ст.ст. 93, 124 ЗК України, ст.ст. 1, 4, 13, 31, 33-35 Закону України «Про оренду землі», статтями 13, 76-89, 90, 95, 141, 163, 263, 265, 293, 315, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ПрАТ «ПК «Поділля» до ОСОБА_1 про визначення додаткової угоди до договору оренди землі укладеною відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач: ПрАТ «Продовольча компанія «Поділля»» код ЄДРПОУ 33143011, юридична адреса – 24600 Вінницька область, с-ще Крижопіль вул. Порошенка О. Героя України, 74 А;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення виготовлено: 10 липня 2026 року

Суддя: О. В. Пилипчук