Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №930/653/26 — Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/653/26

Провадження №2/930/854/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

15.06.2026 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.

при секретарі: Загребельному О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Балюх Є.О. звернувся до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 07 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (оферту) № 07.03.2023-100000612.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 4000 грн, що, за твердженням позивача, підтверджується квитанцією про видачу (перерахування) коштів від 07 березня 2023 року. Строк кредитування становив 42 дні з дати надання кредиту, а кінцевим строком його повернення визначено 17 квітня 2023 року.

Позивач зазначає, що відповідно до умов договору заявка є його невід`ємною частиною, з якою відповідач був ознайомлений під час укладення кредитного договору.

За твердженням позивача, свої зобов`язання за кредитним договором він виконав належним чином та в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в обумовленому договором розмірі.

Водночас відповідач, як зазначає позивач, взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на день звернення до суду утворилася заборгованість у загальному розмірі 8480 грн, яка складається з: 4000 грн — заборгованість за тілом кредиту та 4480 грн — заборгованість за процентами.

Також позивач зазначає, що під час укладення кредитного договору відповідач використав електронний підпис одноразовим ідентифікатором, яким підписав пропозицію про укладення кредитного договору (оферту) та заявку на отримання кредиту, чим акцептував умови договору. При цьому, за твердженням позивача, кожна сторінка договору була підписана таким одноразовим ідентифікатором.

Крім того, позивач вказує, що підписання договору електронним підписом було можливим лише після проходження відповідачем попередньої реєстрації, отримання одноразового ідентифікатора та входу до особистого кабінету на вебсайті кредитодавця із використанням логіна та пароля.

Позивач також зазначає, що під час укладення кредитного договору № 07.03.2023-100000612 відповідач пройшов ідентифікацію із використанням Системи BankID Національного банку України.

З огляду на викладене позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 07.03.2023-100000612 від 07 березня 2023 року у розмірі 8480 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662 грн 40 коп.

Ухвалою від 25.03.2026 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду шляхом надсилання повісток за зареєстрованим місцем проживання та розміщенням оголошення на офіційному сайті суду відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву по справі не скористався, будь-яких клопотань та заяв не надіслав, а тому суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення.

Представник позивача в прохальній частині позовної заяви просить розглядати справу за його відсутності, а також у разі неявки відповідача у судове засідання не заперечує проти заочного розгляду справи.

З урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та провести заочний розгляд справи.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтями 76, 77, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, а кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається.

Судом встановлено, що 07 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір (оферта) № 07.03.2023-100000612 в електронній формі.

З наданих позивачем доказів убачається, що кредитний договір був укладений шляхом прийняття відповідачем пропозиції (оферти) кредитодавця із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Під час укладення договору відповідач пройшов ідентифікацію за допомогою Системи BankID Національного банку України.

Відповідно до статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у встановленому законом порядку, прирівнюється за своїми правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі. Використання одноразового ідентифікатора є одним із способів підписання електронного правочину.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредитні кошти у сумі 4000 грн, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів від 07 березня 2023 року. Отже, позивач виконав свої зобов`язання за договором у повному обсязі.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а кредитор має право вимагати виконання такого обов`язку.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові, а позичальник — повернути кредит та сплатити проценти.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на день звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором становить 8480 грн, з яких: 4000 грн — заборгованість за основною сумою кредиту та 4480 грн — заборгованість за процентами.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, правом на подання відзиву не скористався, будь-яких доказів на спростування позовних вимог чи доказів належного виконання зобов`язань суду не надав, розрахунок заборгованості не оспорив.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням процесуальних дій, покладається на відповідну сторону.

Оцінивши надані докази відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд доходить висновку, що факт укладення між сторонами кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів, невиконання ним зобов`язань щодо їх своєчасного повернення та наявність заборгованості підтверджуються належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, які відповідачем не спростовані.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 07.03.2023-100000612 від 07 березня 2023 року у розмірі 8480 грн є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, оскільки позов підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2662 грн 40 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 128, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 274-279, 280-284 ЦПК України, згідно ст.ст. 11, 509, 512, 514, 516, 525,526,530,551,599,610,611,615, 625 629,1050,1054 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, рахунок IBAN НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299) заборгованість за Кредитним договором № 07.03.2023-100000612 від 07 березня 2023 року у розмірі 8 480 (вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте Немирівським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В.М. Алєксєєнко