Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №139/354/26 — Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/354/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року селище Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Коломійцевої В.І.

з участю секретаря судового засідання Кагляк С.А.,

розглянувши в селищі Муровані Курилівці у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 06.12.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання коштів фінансового кредиту №12550-12/2024, відповідно до умов якого останній було надано грошові кошти (далі кредит) у розмірі 20000 грн строком на 120 днів, із процентною ставкою, що становить 1,00% в день на залишок заборгованості.

Згідно з умовами кредитного договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, в дату платежу, який є невід`ємною частиною Договору. Позивач зазначив, що ТОВ «Стар Файненс Груп» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, проте відповідач належним чином умови договору не виконала, у зв`язку з чим, у неї утворилась заборгованість в сумі 51800,00 грн, яку ТОВ «Стар Файненс Груп» за договором факторингу №24032025 від 24.03.2025 року відступило ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Станом на дату звернення до суду із позовною заявою заборгованість відповідача перед позивачем становить 54000,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 20000 грн; заборгованість за процентами 24000, заборгованість за штрафом 10000 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором позивач просить суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн та 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 28 травня 2026 позовну заяву було прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі. Розгляд вирішено проводити в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін. Перше судове засідання призначено на 25 червня 2026 року. Цією ж ухвалою було задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію чи є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 власником банківської картки за номером НОМЕР_2 та про надходження на рахунок банківської картки № НОМЕР_2 коштів в розмірі 20000 грн в період з 06.12.2024 по 11.12.2024 року.

25 червня 2026 року судове засідання було відкладено у зв`язку з ненадходженням від АТ КБ «ПриватБанк» витребуваних судом письмових доказів.

В судове засідання представник позивача не з`явився, 15 червня 2026 року подав письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с.21).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з`явилася, відзиву не подала, судові повістки, які направлялись за її зареєстрованим місцем проживання повернулися до суду без вручення з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.18-19, 27-28). Крім того, 07.07.20265 року на офіційному веб-сайті судової влади України було розміщено оголошення про виклик ОСОБА_1 до суду (а.с.29).

Відповідно до положень п. 4 ч. 8, 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

За приписами ч. 1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими ЦПК України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 ЦПК України. Тому, з урахуванням положень ч. 3 ст. 211, ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд ухвалив про розгляд справи без участі сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 06 грудня 2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансового кредиту №12550-12/2024, який підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором Y618.

Відповідно до умов договору відповідач отримала кредит в сумі 20000 грн, строком на 120 днів, дата повернення кредиту визначається графіком платежів, кінцева дата повернення кредиту 04.04.2025. Проценти становить 1% в день на залишок заборгованості.

Відповідно до п.1.6 Договору, кредит надається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_3 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

Також, під час укладання вищевказаного кредитного договору, відповідачем 06.12.2024 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Додаток №1 до Договору, що є графіком платежів та Паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови надання ТОВ «Стар Файненс Груп» кредитних коштів відповідачу.

ТОВ «Стар Файненс Груп» свої зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту №12550-12/2024 від 06.12.2024 виконало належним чином, перерахувавши відповідачу грошові кошти у розмірі 20000 грн, що підтверджується довідкою сервісу онлайн платежів iPay.ua від 17.02.2026, а також витребуваною на запит суду інформацією АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-260610/129745-БТ від 16.06.2026 року та не оспорюється відповідачем.

Відповідач зі свого боку не виконала умов Кредитного договору, заборгованість за тілом кредиту та відсотками у встановлений строк не погасила.

24.03.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір факторингу №24032025, відповідно до якого ТОВ «Стар Файненс Груп» відступило права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру в тому числі за кредитним договором №12550-12/2024 , укладеним з ОСОБА_1 .

Таким чином ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є правонаступником позикодавця ТОВ «Стар Файненс Груп» за Кредитним договором №12550-12/2024 від 06.12.2024 укладеним з ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №24032025 від 24.03.2025, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №12550-12/2024 від 06.12.2024 на загальну суму 51800, 00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 20000 грн, заборгованість за відсотками - 21800 грн, заборгованість за штрафами 10000 грн.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Отже з матеріалів справи вбачається, що договір №12550-12/24 від 06.12.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладений у відповідності до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно статей 526, 530, 536 ЦПК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №12550-12/2024 від 06.12.2024.

Згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 12550-12/2024 від 06.12.2024, заборгованість ОСОБА_1 станом на дату закінчення строку кредитування 04.04.2025 - становить 54 000,00 грн, з яких: 20 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 24 000,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 10 000,00 грн - заборгованість зі сплати штрафу.

11.05.2026 позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на адресу відповідача ОСОБА_1 було направлено досудову вимогу про погашення заборгованості за Кредитним договором у загальному розмірі 54 000,00 грн. Проте відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, заборгованість не погасила, у зв`язку з чим продовжує ухилятися від виконання умов договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Судом установлено факт невиконання відповідачем зобов`язань за Кредитним договором № 12550-12/2024 від 06.12.2024 щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів і сплати процентів за користування кредитом. У зв`язку із цим із відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту та процентами у загальному розмірі 44 000,00 грн.

Водночас позовні вимоги в частині стягнення 10 000,00 грн штрафу задоволенню не підлягають.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Разом з тим Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінанси вих послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ було внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та виключено пункт 6-1, що передбачав звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, а саме: від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором у разі такого прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк з дня його припинення або скасування.

Однак на час розгляду справи положення Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України залишаються чинними.

Відповідно до статті 4 Цивільного кодексу України основу цивільного законодавства України становить Конституція України; основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України; до актів цивільного законодавства належать також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має силу закону, містять однопредметні приписи різного змісту, пріоритетними є приписи Цивільного кодексу України (постанови від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17, пункт 78; від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19, пункт 69).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню кредитна заборгованість у сумі 44000,00 грн, у задоволенні вимоги про стягнення 10000,00 грн штрафу слід відмовити.

Оскільки позов задоволено частково, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (81,48%) слід стягнути 2169,36 грн сплаченого судового збору.

Окрім того, позивачем при подані позову заявлено витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000 грн.

Згідно з ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 8000 гривень позивачем надано: договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025, який укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет», в якому визначено вартість наданих послуг за 1 справу в сумі 8000,00 грн; копію ордера серії ВС №1381377 на надання правничої допомоги ТОВ «ФК«Кредит-Капітал» адвокатом Усенко М.І. від 02.07.2025; акт №1289 наданих послуг правової (правничої) допомоги від 11.05.2026, згідно з яким АО «Апологет» надало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» послуги у справі про стягнення заборгованості за спірним кредитним договором на загальну суму 8000,00 грн та детальний опис (наданих послуг до акту №1289 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025) від 11.05.2026 року.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Водночас, суд звертає увагу на наступне.

Частина 4 ст. 137 ЦПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням викладених вище вимог закону до визначення розміру витрат на правову допомогу, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, рівень складності та категорію справи, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом позивачу послуг, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу необхідно зменшити з 8000 грн до 4000 грн, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 204, 536, 625-627, 629, 638-642, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 5, 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №12550-12/2024 від 06.12.2024 року в розмірі 44000 (сорок чотири тисячі) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2169 гривень 36 копійок судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх, м.Львів, 79029.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: