Постанова від 09 липня 2026 р. у справі №561/789/26 — Зарічненський районний суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

с-ще Зарічне

10 липня 2026 року Справа № 561/789/26

Зарічненський районний суд Рівненської області у складі судді Дідика А. В., розглянувши адміністративний матеріал, направлений від Відділення поліції №2 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , громадяки України, за ст. 173 КУпАП, -

УСТАНОВИВ:

За даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №753868, ОСОБА_1 22 червня 2026 року близько 23 год. 00 хв. по вул. Партизанська,3, пошкодила хвіртку паркану ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про судове засідання повідомлена належним чином, що доводиться трекінгом "Укрпошти" №R067215230080. Клопотання про відкладення розгляду справи суду не подала. За змістом ч. 2 ст. 268 КУпАП наявні підстави для розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, виходячи з наступного.

Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає вчинення особою дрібного хуліганства, тобто нецензурної лайки в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини саме у сфері громадського порядку, а для кваліфікації дій особи за цією статтею встановлення хуліганського мотиву є обов`язковим.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один з найогидніших різновидів словесної брутальності.

Іншою формо цього правопорушення є образливе чіпляння до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративне зривання головного убору, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, непристойна пропозиція дівчині та інші подібні дії. Для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав`язати свою волю, а точніше свавілля.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.

Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.

В ч. 4 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 "Про судову практику у справах про хуліганство" зазначено, що при накладенні адміністративних стягнень, передбачених ст. 173 КпАП, на осіб, які вчинили дрібне хуліганство, суддя повинен у кожному конкретному випадку враховувати характер учиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи у діях ОСОБА_1 немає складу адміністративного правопорушення, оскільки ні матеріалами справи ні письмовими поясненнями не підтверджено дій, що становлять об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме дій з боку ОСОБА_1 спрямованих на порушення громадського порядку та спокою громадян, нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян тощо.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усякі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Належних доказів винуватості особи суду не надано, а сам по собі протокол про адміністративне правопорушення без підтверджуючих матеріалів не може бути єдиною підставою для притягнення особи до відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 247 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , про вчинення нею адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником шляхом подання апеляційної скарги через Зарічненський районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Суддя А. В. Дідик