Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №185/1744/26 — Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 185/1744/26

номер провадження 2/546/517/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

У січні 2026 року до Павлоградського районного суду Дніпропетровської області надійшов вищезазначений позов, вимоги якого обґрунтовані тим, що 11 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб. Від шлюбу сторони мають сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтований тим, що спільне життя сторін не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні стосунки та сімейні обов`язки. Вони мають різні погляди на життя, тому часто виникали сварки. З грудня 2023 року фактичні шлюбні стосунки між ними припинені, спільне господарство не ведуть.

Підстав для примирення позивач не вбачає.

Посилаючись на вищезазначені обставини, ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом та просить розірвати шлюб між сторонами.

27 лютого 2026 року ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області постановлено передати за підсудністю дану справу до Решетилівського районного суду Полтавської області.

09 квітня 2026 року справа надійшла до Решетилівського районного суду та була розподілена судді Лівер І.В.

У зв`язку із наданням судді Лівер І.В. відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами відповідно до наказу № 03-ОС від 20 квітня 2026 року розпорядженням керівника апарату Решетилівського районного суду Полтавської області О. Радченка від 27 квітня 2026 року було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 185/1744/26.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 квітня 2026 року дана справа була розподілена судді Зіненку Ю.В.

Ухвалою судді Зіненка Ю.В. від 27 квітня 2026 року справу прийнято до провадження та призначено судове засідання на 22 травня 2026 року, яке було відкладене на 13 липня 2026 року у зв`язку із перебуванням головуючого судді у нарадчій кімнаті по справі № 546/1151/25.

Учасники справи у судове засідання 13 липня 2026 року не з`явилися.

21 травня 2026 року та 13 липня 2026 року від представника позивача – Плішкіна Юрія Степановича надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує (а. с. 42 - 43, 50 - 51).

Судові повістки, направлені відповідачці за зареєстрованою адресою її місця проживання як внутрішньо переміщеної особи, до суду повернулися без вручення з відміткою поштового відділення «адресат відсутній» (а. с. 37, 49).

Відповідно до положень частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Тому з огляду на положення частини восьмої статті 128 ЦПК України відповідачка повідомлена належним чином.

Причини неявки відповідачки суду невідомі, відзиву, будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідачки не надходило.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зважаючи на викладене суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам статті 280 ЦПК України.

У зв`язку з вищевикладеним суд вирішив проводити судове засідання, ураховуючи положення частини другої статті 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 11 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 25).

Від шлюбу сторони мають сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 7).

Статтею 51 Конституції України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Згідно зі статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Нормою статті 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Шлюбні відносини між сторонами фактично припинились, вони проживають окремо, на примирення сторони не згодні та вони про це не просили суд.

З огляду на зазначене суд вважає, що сім`я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає і вони про це не просили суд, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, тому є підстави для розірвання шлюбу.

Особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище (стаття 113 СК України).

Відповідачка не скористалася правом, передбаченим статтею 113 СК України, на вибір прізвища після розірвання шлюбу.

Відповідно до частини другої статті 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з квитанцією № 19952665 від 19 лютого 2026 року ОСОБА_1 сплатив 1331,20 грн судового збору за звернення до суду із даним позовом (а.с. 1). Вказані кошти зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 24).

З огляду на зазначене, враховуючи ставки судового збору, та у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідачки у справі в розмірі 1331,20 грн на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 11, 12, 13, 76-80, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбузадовольнити.

Шлюб, зареєстрований 11 жовтня 2019 року Решетилівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розірвати.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, учасники мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 .

Представник позивача – ОСОБА_6 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 .

Відповідачка – ОСОБА_2 , місце проживання як внутрішньо переміщеної особи зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_5 .

Суддя Ю.В. Зіненко