Вирок від 06 липня 2026 р. у справі №370/2116/26 — Макарівський районний суд Київської області

"07" липня 2026 р. Справа № 370/2116/26

Провадження № 1-кп/370/85/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року с-ще Макарів

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного судового провадження, відповідно до ст. 382 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне провадження №12026116210000062 від 20.06.2026 стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Рига, Латвія, особи без громадянства, неодруженого, тимчасово непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 02.05.2025 року Бородянським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 років пробаційного нагляду,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Вироком Бородянського районного суду Київської області від 02 травня 2025 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк два роки. На підставі ч. ч. 2, 3 ст. 59-1 КК України на ОСОБА_3 судом покладені обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. 20 червня 2025 року ОСОБА_3 взятий на облік Бучанським районним відділом №3 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області як засуджений. 27 червня 2025 року засуджений ОСОБА_3 під підпис ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду. Того ж дня, Бучанським районним відділом №3 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, ОСОБА_3 постановою встановлені дні явки на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, а саме: перший та третій понеділок кожного місяця. Крім того, цього ж дня, 27 червня 2025 року, ОСОБА_3 під особистий підпис був попереджений про кримінальну відповідальність у разі ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду. Але ОСОБА_3 , проявляючи повну байдужість та небажання досягати позитивних змін в своїй особистості, ставати на шлях виправлення, без будь-яких поважних причин, не з`явився на обов`язковий день реєстрації 04 серпня 2025 року до Бучанського РВ №3 філії ДУ «Центр пробації» в м. Києві та Київській області у зв`язку з чим, відповідно до вимог ст.49-1 КВК України, 05 серпня 2025 року провідним інспектором Бучанського РВ №3 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області йому винесено офіційне застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності, оскільки ним були порушені порядок та умови пробаційного нагляду, а також обов`язки, покладені вироком суду. Після письмового попередження, ОСОБА_3 діючи з прямим умислом, з мотивів прояву байдужості, з метою ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, 03 листопада 2025 року, 15 червня 2026 року знову не з`явився без поважних причин на обов`язковий день реєстрації до Бучанського РВ №3 філії ДУ «Центр пробації» в м. Києві та Київській області, тобто систематично не виконав без поважних причин обов`язки, передбачені статтею 49-1 КВК України, а саме щодо: 1)виконання визначених законом та покладених судом обов`язків; 2) явки за викликом до уповноваженого органу з питань пробації, тобто умисно ухилився від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 389 КК України за ознаками ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Разом з обвинувальним актом до суду надійшло клопотання прокурора, в якому зазначено, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням фактичні обставини справи і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК, просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта також додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена в присутності захисника ОСОБА_4 в якій останній зазначає про беззастережне визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК, його згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, а також те, що йому роз`яснено і зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також зазначено про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Також обвинувачений ОСОБА_3 надав свою згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні за його участі.

У вказаній заяві захисником ОСОБА_5 , підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_3 , його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Положеннями ч. 2, 3 ст. 381 КПК передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Враховуючи що вищевказані вимоги КПК виконано у повному обсязі, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий у спрощеному порядку, без проведення судового розгляду, тобто в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК.

Дослідивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Органом досудового розслідування повно, детально та всебічно встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які знайшли своє повне підтвердження судом.

Обвинувачений ОСОБА_3 не оспорює обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. 65-67 КК, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК належить до категорії кримінальних проступків, відомості про особу обвинуваченого, зокрема, що ОСОБА_3 раніше судимий, беззаперечно визнав свою провину у повному обсязі, утриманців не має, офіційно не працевлаштований, не є інвалідом, має зареєстроване та постійне місце проживання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК, суд відносить активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК, з огляду на зміст висунутого обвинувачення, судом не встановлено.

Кримінальний проступок, передбачений ч. 3 ст. 389 КК України, карається обмеженням волі на строк до трьох років.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 02.11.2004 по справі № 1-33/2004 зазначив, що окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права є не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у вигляді обмеження позбавлення волі на певний строк із застосуванням вимоги ч.1ст.71КК України, за сукупністю вироків, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 вчинив дане кримінальне правопорушення, не відбувши покарання, призначене вироком Бородянського районного суду Київської області від 02.05.2025 року, а тому, на думку суду такий вид покарання заданим кримінальним провадженням обмеження волі на певний строк 1 (один) рік, зможе забезпечити досягнення його мети, підстави для призначення більш суворих видів покарання судом не встановлені і саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення.

Крім того, як зазначено, призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, що ОСОБА_3 не відбув покарання, призначене вироком Бородянського районного суду Київської області від 02.05.2025 року за ч. 1 ст. 309 КК України, у вигляді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки.

Пунктом 5 частини 1 статті 72 КК України визначено , що при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків, менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення - одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.

Враховуючи викладене, суд, застосовуючи вимоги ст. 71 та п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, з огляду на те, що засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, вважає за необхідне до покарання, призначеного ОСОБА_3 за цим вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бородянського районного суду Київської області від 02.05.2025 року у виді 335 днів пробаційного нагляду, яке на підставі п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України перевести у більш суворий вид покарання з розрахунку один день пробаційного нагляду за один день обмеження волі, що становить 335 днів обмеження волі, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 1 року 11 місяців та 5 днів обмеження волі».

Суд вважає, що, покарання у вигляді обмеження волі, із застосуванням положень ч. 1 ст. 71 КК України, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09 червня 2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24 березня 2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29 листопада 2007 р.).

Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.

За даним кримінальним провадженням запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не застосовувався.

Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК Украйни.

Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 302, 368, 374, 381-382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Бородянського районного суду Київської області від 02.05.2025 року, перевівши пробаційний нагляд в обмеження волі відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 72 КК України, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 1 (один) рік 11 (одинадцять) місяців 5 (п`ять) днів обмеження волі.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 обчислювати з дня прибуття і постановки обвинуваченого ОСОБА_3 на облік у виправному центрі.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Макарівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня наступного за днем його ухвалення надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1