Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 09 липня 2026 р.
Справа: №357/11884/26
Суддя: Вознюк О. Л.
Справа № 357/11884/26
3/357/3707/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.07.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНКОПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
У С Т А Н О В И Л А:
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 09.07.2026 надійшли адміністративні матеріали за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 розглядаються трьох днів.
Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Громадянка ОСОБА_1 з`явився в судове засідання. В судовому засіданні встановлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілого, роз`яснено права та обов`язки.
Дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя встановила таке.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи
Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», передбачено, що діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення, 08.06.2026 року о 09 год 00 хв за адресою: АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 вчинила відносно малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство психологічного характеру, а саме виражалась нецензурною лайкою, підвищувала голос (протокол серії ВАД №974872 від 22.06.2026 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП).
До матеріалів справи долучено лист Білоцерківського міського центру соціальних служб, з якого встановлено, що в ході оцінювання сім`ї ОСОБА_1 стало відомо, що мати дитини вдається до проявів домашнього насильства щодо малолітнього сина, яке виражається у підвищенні голосу (криках) на дитину, а також штовханні та штурханні, що мають ознаки психологічного та фізичного насильства.
У своїх поясненнях від 22.06.2026 ОСОБА_1 повідомляє, що перебуває на обліку в міському центрі соціальних служб. Зазначила, що проживає разом з малолітнім сином ОСОБА_2 , будь-яких протиправних дій відносно нього не вчиняє, фізичної шкоди не завдає, може крикнути коли дитина бешкетує та не реагує на її зауваження. Будь-яких проблем у них немає та допомоги працівників поліції вони не потребують.
Також в матеріалах справи наявний Акт проведення оцінки рівня безпеки дитини, з якого вбачається, що вихованням дитини займається ОСОБА_1 , яка повідомила, що з доглядом дитини та продуктами їй допомагає кума.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що інколи може підвищити голос на дитину, однак не вчиняє щодо неї психологічного насильства.
Відтак з урахуванням досліджених доказів та змісту протоколу про адміністративне правопорушення, суддя не вбачає у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Сам по собі факт підвищення голосу на малолітню дитину чи вживання нецензурної лексики, без встановлення спрямованості таких дій на завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілого та настання відповідних негативних наслідків, не є достатнім для висновку про вчинення домашнього насильства психологічного характеру.
При цьому матеріали справи не містять належних та достатніх доказів того, що описані у протоколі дії ОСОБА_1 викликали у малолітнього ОСОБА_2 побоювання за власну безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе чи завдали шкоди його психічному здоров`ю. Не конкретизовано й обставин висловлювання нецензурної лайки, її змісту та спрямованості саме щодо малолітнього.
Отже, наведені у протоколі обставини фактично зводяться до констатації підвищення ОСОБА_1 голосу на дитину та неконкретизованого посилання на вживання нецензурної лексики, що саме по собі, за відсутності доказів обов`язкових ознак домашнього насильства психологічного характеру, не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 40-1, 173-2, 221, 283-285, 294 КУпАП, суддя
П О С Т А Н О В И Л А:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяОксана ВОЗНЮК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua