Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №295/5794/24 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/5794/24

Категорія 54

2/295/317/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.

за участі секретаря судового засідання Лайчук В.В.,

представника позивача адвоката Куцар Х.П., відповідача ОСОБА_1 , її представника Арапова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Житомирі, цивільну справу за позовом представника ОСОБА_2 - адвоката Куцар Христини Петрівни до ОСОБА_1 про стягнення грошової компенсації, -

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля марки Lexus IS 250, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 у розмірі 296408, 50 грн, стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що 29.08.2012 року між сторонами було укладено шлюб, який розірвано рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 04.07.2022 р. у справі №278/3095/21.

За час перебування в даному шлюбі сторони, крім іншого набули вказане вище майно, що є спільною сумісною власністю подружжя. З огляду на те, що транспортний засіб продано позивач просить стягнути грошової компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля марки Lexus IS 250.

Ухвалою суду від 29.05.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі.

27.06.2024 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що шлюб між сторонами розірвано рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 04.07.2022 у справі № 278/3095/21.

Заочним рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 21.12.2022 у справі № 278/1858/22 про поділ майна подружжя, було виділено відповідачу та припинено право спільної сумісної власності позивача на транспортний засіб Lexus IS 250, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .

Наголосив, що спірний транспортний засіб було продано 07.02.2023, на цей час шлюб між сторонами було уже розірвано, було рішення про виділення відповідачу спірного авто, тому реалізуючи траспортний засіб Lexus IS 250, 2014 року випуску, ОСОБА_1 діяла в межах закону та умислу на продаж без згоди іншого співласника не мала.

24.09.2024 ухвалою Богунського районного суду м.Житомира в справі призначено експертизу щодо визначення вартості транспортного засобу Lexus IS 250, 2014 року випуску.

27.01.2025 постановою Житомирського апеляційного суду ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 24.09.2024 скасовано.

17.03.2025 ухвалою Богунського районного суду м.Житомира в справі призначено експертизу щодо визначення вартості транспортного засобу Lexus IS 250, 2014 року випуску.

21.05.2025 на адресу суду надійшов висновок експерта №756/25-21 від 12.05.2025.

27.08.2025 позивач подав уточнену позовну заяву, в якій визначено розмір стягнення згідно висновку експерта.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовну заяву з підстав викладених в позовні заяві, та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила стягнути 341461,11 грн. - половину вартості проданого транспортного засобу Lexus IS 250, 2014 року випуску.

Відповідач та її представник заперечували щодо задоволення позову зазначили, що автомобіль марки Lexus IS 250, 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 за рішенням суду у справі № 278/1858/22 про поділ майна подружжя було виділено відповідачу та припинено право спільної сумісної власності на вказаний транспортний засіб, тому реалізуючи його ОСОБА_1 діяла в межах закону та умислу на продаж без згоди іншого співласника не мала. Просили врахувати, що кошти на придбання автомобіля марки Lexus IS 250 в розмірі 4300,00 дол. США в більшій частині належали ОСОБА_1 , крім того, автомобіль потребував розмитнення та ремонту, що становило 120 000,00 тис. грн. та подальшого утримання на що також витрачались особисті кошти ОСОБА_1 , тому компенсація вартості майна має бути визначена з урахуванням вказаних обставин та має складати лише 26,75%. Представник відповідача наголосив, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу є неспівмірними та непропорційними, розмір останніх є завищеним. Представник відповідача відмовився від допиту свідка ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що є знайомим ОСОБА_1 , пояснив, що остання звернулась до нього за допомогою з приводу придбання та вибору транспортного засобу. Свідок запропонував автомобіль марки Lexus вартістю 4200,00 дол США, автомобіль був пошкоджений та потребував ремонту. Кошти на ремонт автомобіля надавала ОСОБА_1 , приїздила з братом, чоловіка відповідача свідок ніколи не бачив і не знав.

Свідок ОСОБА_5 , яка є матір"ю відповідача зазначила, що її донька мала бажання придбати авто для роботи. Від продажу квартири у Львові, в них залишилось 2 тис. дол. США, решту коштів 2300,00 -2800,00 дол. США, точної суми не пам"ятає відповідач позичила у двоюрідного брата, що оформлено розпискою. ОСОБА_2 весь час перебував за кордоном, кошти для придбання автомобіля не надавав. ОСОБА_2 декілька разів перераховував кошти на картку свідка 1000,00 дол США, 1300,00 дол США, точної суми не пам"ятає, які складались, та приїхавши в Україну позивач забрав кошти і поїхав до своєї мами.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, 29.08.2012 року сторони уклали шлюб.

29.10.2018 ввезено на територію України автомобіль марки " Lexus 250" 2014 року випуску, вартістю 4300,00 дол США, що підтверджується інвойсом( а.с.160-161)

Шлюб між сторонами розірвано рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 04.07.2022 справа № 278/3095/21 (а.с.29-32). Зазначеним рішенням визнано автомобіль марки "TOYOTA C-HR", білого кольору, 2020 року випуску, спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , припинено спільну сумісну власність останніх на автомобіль марки "TOYOTA C-HR", білого кольору, 2020 року випуску, виділено кожному по 1/2 його частині та залишено дане майно у спільному користуванні.

Додатковим рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 20.09.2022 року (а.с.33-34) по даній справі відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині визнання автомобіля марки " Lexus 250" 2014 року випуску, її особистою приватною власністю.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 14.12.2022 рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 04.07.2022 в частині визнання автомобіля марки «TOYOTA C-HR» білого кольору 2020 випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 скасовано; ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання автомобіля марки «TOYOTA C-HR» білого кольору 2020 випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; у решті рішення залишено без змін (а.с. 35-39).

Постановою Верховного Суду від 14.09.2023 (а.с. 40-52) постанову Житомирського апеляційного суду від 14.12.2022 залишено без змін.

Заочним рішенням Житомирського районного суду Житомирськоїобласті від 21.12.2022 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволено, зокрема визнано спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 автомобіль марки "LEXUS IS 250", 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 . Виділено ОСОБА_1 в натурі автомобіль марки "LEXUS IS 250", 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , припинивши право власності ОСОБА_2 на вказане рухоме майно. Виділено ОСОБА_2 автомобіль марки «TOYOTA C-HR» білого кольору 2020 випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , припинено право власності ОСОБА_1 на 1/2 частину вказаного рухомого майна.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 11.12.2023 року заочне рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21.12.2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя скасовано.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 01.04.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя залишено без задоволення ( а.с.25-28)

Відповідно до положень ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 за ОСОБА_2 11.12.2018 року зареєстровано транспортний засіб марки"LEXUS IS 250", 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.с. 64).

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 за ОСОБА_2 28.08.2020 року зареєстровано транспортний засіб марки"LEXUS IS 250", 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.с. 65).

З листа Головного сервісного центру МВС регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Житомирській області № 31/30АЗ-514-2024 від 08.01.2024 (а.с.53-54) вбачається, що 07.02.2023 року відбулась перереєстрація легкового автомобіля марки"LEXUS IS 250", з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 на підставі рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21.12.2022 та вподальшому 07.02.2023 та 21.09.2023 автомобіль перереєстрований на нових власників з зміною номерних знаків.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК України). У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України). Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу (частина третя статті 370 ЦК України). Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою (абзаци перший і другий частини другої статті 364 ЦК України). Сторони правочинів повинні діяти добросовісно й у випадку порушення цього обов`язку вони позбавляються захисту (стаття 13 ЦК України). Зазначене свідчить, що відчуження одним із подружжя спільного подружнього майна за ціною, нижчою за ринкову вартість цього майна, без згоди на таку вартість іншого з подружжя є порушенням права цього подружжя на мирне володіння своїм майном та отримання за нього справедливої ціни, а також є проявом недобросовісності відчужувача, що позбавляє останнього права виплатити компенсацію саме у визначеному договором розмірі. У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції іншому з подружжя (співвласнику) у зв`язку з припиненням його права на спільне майно. При цьому вартість майна, що підлягає поділу, у разі недосягнення згоди між подружжям, визначається на час розгляду справи, а не на час продажу майна одним з подружжя проти волі іншого. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18). Зі змісту висновку експерта № 756/25-21 від 12.05.2025 дійсна вартість на дату проведення експертизи подібного за своїми якостями ( технічними характеристиками) майна, а саме транспортного засобу марки"LEXUS IS 250" 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова седан, тип палива євро-5, складає 682 922,25 грн.( а.с.81-85). Відповідно доположень ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач відчужила транспортний засіб набутий у шлюбі без згоди іншого подружжя, тому до стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає половина вартості транспортного засобу марки "LEXUS IS 250" 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова седан, тип палива євро-5, що становить 341 461,12 грн.

Посилання відповідача на ту обставину, що для придбання транспортного засобу марки "LEXUS IS 250" нею було витрачено власні кошти та за власні кошти здійснено ремонт та утримання вказаного майна, внаслідок чого частка для відшкодування позивачу компенсації вартості майна має становити в розмірі 26,75 %, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів. Покази свідків допитаних судом в ході розгляду справи, суд до уваги не приймає, оскільки останні без наявності інших доказів самі по собі не є належним способом доказування факту передачі та сплати коштів в рахунок оплати за придбане майно, належних та допустимих письмових доказів про передачу коштів (чеки, квитанції, розписки) в рахунок оплати за придбання транспортного засобу відповідачем суду не надано.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору, витрат на проведення еккспертизи, витрат на правову допомогу слід покласти на відповідача.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2964,09 грн.( Т.1 а.с.1) при поданні позову та 459,50 грн. ( Т.2 а.с.111) під час уточнення позовних вимог, витрати на проведення експертизи складають 8481,60 грн. ( Т. 2 а.с.86).

Судом вирішено задовольнити позов в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача 341461,12 грн., за таких обставин суд стягує з відповідача на користь позивача 3414,61 грн. судового збору та 8461,60 грн. витрат на проведення експертизи.

Щодо витрат ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представник позивача - адвокат Куцар Х.П. в клопотанні про стягнення витрат на правову допомогу ( Т. 2 а.с.190-203) просила стягнути із відповідача витрати, понесені позивачем за надання правничої допомоги у розмірі 44868,00 грн.

Відповідно до умов договору сторони погодили, що в рамках цього Договору адвокат, яка має право на заняття адвокатською діяльністю відповідно до Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю виданого Радою адвокатів Київської області №87 від 21.02.2021 року, зобов`язується надати правову допомогу на умовах передбачених даним договором, а клієнт зобов`язується оплатити надані послуги на умовах, визначених цим Договором. В розділі 5 зазначеного договору сторони погодили, порядок розрахунків. Вартість передплати становить 6 000,00 грн.

10.10.2023 та 01.04.2024 сторони уклали додаткові угоди в яких визначено найменування послуг, які має надати адвокат та їх вартість. 05.06.2026 сторони договору про надання посдлуг правової допомоги підписали акт прийому-передачі виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 10.10.2023, зі змісту якого загальна вартість становить 44858,00 грн.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги - частина 3 статті 137 ЦПК України.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги, та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

За положеннями частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження цих витрат представником позивача було долучено наступні документи: копію ордера( а.с.188) , копію договору про надання правової допомоги та додатків до них( а.с. 193-196, акт виконаних робіт( а.с.197), квитанції про сплату 8000,00 грн, та 33500,00 грн( а.с.198). копію довіреності, копії квитанцій про придбання пального на суму 1558,50 грн та 1866,57 грн.( Т.2 а.с.203).

Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката, суд виходить з наступного.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, надані стороною відповідача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи, що дана цивільна справа не є справою значної складності, справа не містить значного об`єму виконаних адвокатом робіт, враховуючи заперечення представника відповідача щодо зазначеного представником позивача розміру витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заявлений стороною відповідача розмір вартості послуг за правничу допомогу є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, крім того до витрат на правову допомогу включено витрати на пальне, що є іншими судовими витратами.

Суд убачає підстави для застосування положень частини 5 статті 137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу і зменшує їх до 25 000,00 грн, які підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.

Витрати на пальне відносяться до інших витрат пов"язаних з розглядом справи, проте вказані витрати не обгрунтовані представником позивача, щодо визначення їх розміру з урахуванням відстані та параметрів авто щодо можливих витрат палива. Представником позивача долучено фіскальний чек за 08.12.2025 на суму 1866,57 грн, однак в цей день судове засідання не призначалось. За таких обставин вказані витрати не підлягають до стягнення.

Керуючись ст.ст. 13, 183, 364, 370 ЦК України, ст.ст.69, 70 СК України, ст.ст. 12, 76, 77, 81, 141, 259, 263-268, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 половину вартості транспортного засобу марки "LEXUS IS 250" 2014 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , тип кузова седан, тип палива євро-5, що становить 341 461( триста сорок одна тисяча чотириста шістдесят одна ),12 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3414( три тисячі чотириста чотирнадцять),61 грн. судового збору та 8461( вісім тисяч чотириста шістдесят одна),60 грн. витрат на проведення експертизи, 25000( двадцятьп"ять),00 грн витрат на правову допомогу.

Повне рішення складено та підписано 13.07.2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5

Представник позивача- адвокат Куцар Христини Петрівни місце знаходження с. Білогородка Бучанського району Київської області, вул. Лісна, 2-а

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_6 .

Представник відповідача - адвокат Арапов Олександр Олександрович, місцезнаходження м.Житомир, вул. Івана Сльоти 49-д

Суддя Л.М.Чішман