Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №274/3645/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа 274/3645/26

Провадження 3/0274/762/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.07.2026 м.Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Хоцька Л.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який офіційно не працює, неодружений, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 663537, водій ОСОБА_1 11 травня 2026 о 17 год 27 хв. в м. Бердичеві по вул. Житомирській, 53, керував транспортним засобом "ZAZ Sens", н/з НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та суду пояснив, що він працює водієм таксі. В той день він привіз пасажирів до місця призначення, зупинився і цей час до нього та до пасажира підбігли працівники поліції та працівники ТЦК для перевірки документів. Працівники поліції йому погрожували, що приїде бус і розвалить його машину. Після того, йому вказали, що він має ознаки наркотичного сп`яніння і запропонували їхати до військомату або в медичний заклад. Проходити огляд відмовився, оскільки боявся їхати з працівниками поліції, які йому погрожували. Коли його відпустили після 21.00 год, він викликав знайомого, який його забрав з місця події, після чого одразу поїхали у м. Житомир, де він здав аналізи на наркотичне сп`яніння. Результат негативний.

Адвокат Лукашук О.В. в судовому засіданні заявив клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутності складу адміністративного правопорушення, оскільки умислу на вчинення адміністративного правопорушення не мав, а дану подію вважає свідомою провокацією з боку працівників патрульної поліції. ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, він відмовлявся їхати з працівниками поліції, так як вони йому погрожували. У подальшому на відео з`являється невідома особа у формі, яка дає вказівку скласти на ОСОБА_1 протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та доводи захисника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення містяться:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 663537 від 11.05.2026;

- направлення від 11.05.2026 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 мав ознаки наркотичного сп`яніння: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук - від проходження огляду відмовився;

- диск із відеозаписом, за результатом дослідження якого встановлено, що на відеозаписі зафіксовано, як зупиняється автомобіль біля житлового будинку, з переднього пасажирського місця автомобіля виходить чоловік. До водія автомобіля підходять працівники поліції і відразу пропонують водієві пред`явити військово-облікові документи. На запитання водія про причину зупинки працівник поліції повідомляє: «перевірка облікових, пайдьот», пропонують йому проїхати до ТЦК, на що водій відмовився. Після чого працівник поліції пропонує поїхати водієві до медичного закладу, оскільки у ОСОБА_1 вбачаються ознаки наркотичного сп`яніння. На пропозицію поліцейського пройти огляд у медичному закладі ОСОБА_1 не відмовлявся, однак повідомив, що з ними їхати не буде. У подальшому на відеозаписі з`являється особа у формі, яка в грубій формі та нецензурно виражається, повідомляє (що приїде бус і розвалить йому автомобіль). У подальшому дає вказівку працівникам поліції скласти на ОСОБА_1 протокол за ст. 130 КУпАП.

Тому виникають обґрунтовані сумніви щодо упередженості патрульних поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.

Згідно зі сталою практикою ЄСПЛ та Верховного Суду, підбурювання з боку працівників правоохоронних органів має місце тоді, коли вони або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою виявлення правопорушення, тобто отримання доказів, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення дій, які в іншому випадку не були б вчинені.

Усі докази, отримані внаслідок провокації правоохоронних органів, слід визнавати недопустимими, оскільки вони отримані внаслідок істотного порушення права людини на справедливий судовий розгляд, що закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Отже, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» є підставою для виправдання особи.

Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, у тому числі й закріпленій у ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

У силу принципу презумпції невинуватості, що діє в адміністративному праві, всі сумніви щодо винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь; недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи наведене вище, суд вважає, що провадження у справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ч. 1 ст. 130, п. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Л.М. Хоцька