Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №274/3635/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа 274/3635/26

Провадження 3/0274/755/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.07.2026 м.Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Хоцька Л.М., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ч.5 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №641991, водій ОСОБА_1 15 квітня 2026 року о 23 год 23 хв у м. Бердичеві по вул. Козацькій, 74, керуючи транспортним засобом «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював небезпечне водіння, а саме: некерований рух автомобіля з виїздом на зустрічну смугу руху (дрифтування), що створювало аварійну обстановку учасникам дорожнього руху та порушувало спокій громадян.

Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч. 5 ст. 122 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, — адвокат Олянюк В.Л., клопоче про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 . Враховуючи клопотання захисника, згідно зі ст. 268 КУпАП суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Захисник Олянюк В.Л. клопоче про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, оскільки ч. 5 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян. У свою чергу частини 1–4 ст. 122 КУпАП є бланкетними нормами, тобто відсилають до нормативно-правових актів, які регулюють ПДР та є обов`язковими для виконання. Як вбачається з протоколу серії ЕПР1 №641991 від 15.04.2026, працівником поліції не зазначено пункту ПДР, який саме порушив ОСОБА_1 . Крім того, просить звернути увагу, що постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29.04.2026 матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 122 КУпАП поверталися до Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області для належного оформлення, однак вказані недоліки усунуті не були.

Суд, вислухавши думку захисника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, доходить наступних висновків.

Так, відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 5 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за порушення, передбачені частинами першою - четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.

Отже, диспозиція ч. 5 ст. 122 КУпАП є бланкетною та відсилає до порушень, передбачених частинами першою - четвертою цієї статті, які, у свою чергу, кореспондують із порушенням конкретних вимог Правил дорожнього руху України.

Натомість у протоколі про адміністративне правопорушення взагалі не зазначено, яке саме порушення з передбачених частинами першою — четвертою ст. 122 КУпАП стало підставою для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 122 КУпАП, а також протокол не містить відсилання до конкретних пунктів Правил дорожнього руху України, які порушив ОСОБА_1 , що позбавляє суд можливості встановити об`єктивну сторону адміністративного правопорушення та перевірити наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол.

За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який із припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набуття ним доказової сили, однак, виходячи з вищенаведених висновків суду, протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не може бути взятий судом до уваги через суттєві недоліки в його змісті.

Отже, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» є підставою для виправдання особи.

Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, у тому числі й закріпленій у ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

У силу принципу презумпції невинуватості, що діє в адміністративному праві, всі сумніви щодо винності особи, яка притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь; недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи наведене вище, суд вважає, що провадження у справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 122 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ч. 5 ст. 122, п. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.5 ст. 122 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Л.М. Хоцька