Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №904/7491/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2026 року м.Дніпро Справа № 904/7491/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Мартинюка С.В. (доповідач у справі)

суддів: Золотарьової Я.С., Фещенко Ю.В.

за участю секретаря судового засідання Рибалки Г.Д.

представники:

від скаржника: Борисенко К.М. (адвокат);

від позивача: Новак Д.І. (представник)

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Хацер Ксенії Михайлівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 (повний текст складено 13.04.2026), суддя Татарчук В.О.

справі №904/7491/25

За позовом Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" (м. Київ)

до Фізичної особи-підприємця Хацер Ксенії Михайлівни (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)

про стягнення штрафу

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Державна установа "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Хацер Ксенії Михайлівни про стягнення штрафу у розмірі 479195,00грн. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу №112-К-25 від 02.05.2025 в частині своєчасної та в повному обсязі поставки товару.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ОСКАРЖУВАНОГО СУДОВОГО РІШЕННЯ У СПРАВІ

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 у справі №904/7491/25 позов Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" до Фізичної особи-підприємця Хацер Ксенії Михайлівни про стягнення штрафу у розмірі 479195,00грн задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Хацер Ксенії Михайлівни на користь Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" 479 195, 00 грн - штрафу та 5750,34грн - витрат по сплаті судового збору.

Судове рішення мотивоване тим, що за наявними в матеріалах справи доказами вбачається порушення виконання відповідачем обов`язку з поставки товару за договором, а тому вимога про стягнення штрафу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погодившись із рішенням суду, через систему «Електронний суд» фізична особа-підприємець Хацер Ксенія Михайлівна звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06 березня 2026 року у справі № 904/7491/25 змінити в частині розміру стягнутого штрафу;

- зменшити розмір штрафу, що підлягає стягненню з ФОП Хацер К.М. на користь ДУ «Генеральна дирекція ДКВС України» за договором № 112-К-25 від 02.05.2025, на 75 % від заявленої позивачем суми, тобто до 119 798,75 грн;

- в іншій частині рішення залишити без змін.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

В обґрунтування апеляційної скарги Скаржник посилається на те, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права які мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

У поданій скарзі Скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не встановлено негативних наслідків або збитків, понесених позивачем у зв`язку з невиконанням зобов`язання щодо поставки товару.

Скаржник вважає, що стягнення штрафних санкції у такому розмірі є неспівмірним та таким, що суперечить принципам справедливості, добросовісності й розумності, оскільки перетворює неустойку з інструменту захисту прав на засіб неправомірного збагачення.

Хацер К.М. зазначає, що Позивач не навів жодного обґрунтування та не надав доказів погіршення свого майнового стану або виникнення реальних збитків внаслідок дій відповідачки.

Окремо Відповідачка вважає, що судом першої інстанції не було надано оцінки факту відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів понесення позивачем збитків чи погіршення його майнового стану. Стягнувши штраф у повному розмірі, суд фактично допустив безпідставне збагачення позивача, що суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності (ст. 3 ЦК України).

УЗАГАЛЬНЕНИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У поданому 11.05.2026 відзиві на апеляційну скаргу Державна установа "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби" заперечує щодо задоволення апеляційної скарги.

В обґрунтування заявленої позиції Позивач зазначає, що в порушення умов Договору, станом на 31.05.2025 Продавцем (Відповідачкою) не було здійснено поставки Товару, у строк визначений умовами Договору.

Позивач вважає, що Скаржник фактично не приступив до виконання договору, зокрема, не здійснив жодної поставки товару, не навів причин невиконання своїх зобов`язань за договором, а також не вжив заходів на усунення допущених ним порушень, а доводи Хацер К.М. про те, що Позивач мав можливість «негайно розпочати нову закупівлю», є припущенням і не підтверджуються жодними доказами.

Також Генеральна дирекція ДКВС України вважає, що наведені аргументи Апелянта не спростовують факту порушення зобов`язання та не може бути підставою для зменшення обсягу відповідальності.

Генеральна дирекція ДКВС України у поданому відзиві зазначає, що у Позивача відсутні підстави вважати, що Апелянт діяв добросовісно та розумно, а також намагався належним чином виконати умови Договору, що свідчить про наявність його вини у допущеному порушенні та виключає підстави для зменшення розміру штрафних санкцій.

Окремо Позивач звертає увагу, що Сторони укладаючи Договір від 02.05.2025 № 112-К-25 погодили усі його істотні умови, в тому числі ціну, штрафні санкції, обсяги та строки поставки. А відтак, Скаржник, прийнявши на себе зобов`язання за Договором, погодився із передбаченою ним відповідальністю за невиконання/ неналежне виконання взятих на себе зобов`язання.

РУХ СПРАВИ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Мартинюка С.В. (доповідач), судді – Золотарьової Я.С., Фещенко Ю.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Хацер Ксенії Михайлівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 у справі №904/7491/25. Розгляд справи №904/7491/25 призначений у судовому засіданні на 27.05.2026.

11.05.2026 до суду через систему «Електронний суд» від Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого заявник заперечує щодо задоволення апеляційної скарги.

27.05.2026 до суду через систему «Електронний суд» від ФОП Хацер К.М. надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із участю представника відповідача в іншому судовому засіданні.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2026 розгляд апеляційної скарги ФОВ Хацер Ксенії Михайлівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 у справі №904/7491/25 відкладено на 01.07.2026.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

02.05.2025 між Державною установою "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" (далі - покупець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Хацер Ксенією Михайлівною (далі - продавець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу №112-К-25 (далі – договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов`язується продати і відвантажити ДК 021:2015:03220000-9 Овочі, фрукти та горіхи (капуста білоголова свіжа пізньостигла першого сорту) (далі - товар) в обсязі, за адресами територіальних уповноважених представників покупця та у терміни (строки), визначені у рознарядці (додаток 1 до цього договору), а покупець - забезпечити приймання та оплату товару за цінами, згідно з умовами цього договору: капуста білоголова свіжа пізньостигла першого сорту у кількості 47800,00кг за ціною 40,10грн, загальною вартістю 1916780,00грн.

Обсяг закупівлі товару може бути зменшений залежно від фінансування бюджетних видатків (пункт 1.2 договору).

Пунктом 2.1 договору визначено, що продавець повинен поставити покупцю товар, що є харчовим продуктом, безпечність та якість якого відповідає вимогам законодавства про безпечність та якість харчових продуктів, а також ДСТУ 7037:2009 (для капусти білоголової свіжої пізньостиглої першого сорту), умовам цього договору і підтверджена документами, що підтверджують безпечність та якість товару (оригінал або копія, завірена печаткою продавця), відповідно до чинного законодавства (роз`яснення щодо документів, які підтверджують безпечність та якість товару, визначені у додатку 2 до цього договору).

Згідно з пунктом 3.1 договору ціна цього договору становить 1916780,00грн (один мільйон дев`ятсот шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят гривень 00 коп.), у тому числі обов`язкові податки та збори. Ціна договору включає в себе вартість самого товару, його упаковки, маркування, доставки на умовах договору, передачі, усі податки та збори, що сплачуються або мають бути сплачені щодо поставки товару.

Відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 договору ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Збільшення ціни на товар не допускається.

Розрахунок за цим договором проводиться шляхом оплати товару покупцем за фактом поставки товару протягом 90 (дев`яноста) календарних днів з дати отримання товару на склад територіального уповноваженого представника покупця у міру надходження бюджетних коштів на підставі рахунків-фактур продавця, належним чином оформлених накладних, актів приймання та підтвердження якості товару відповідно до Протоколу випробувань продукції (пункт 4.1 договору).

Згідно з пунктом 4.3 договору датою отримання товару є дата, зазначена в накладній, з урахуванням вимог пункту 2.5 договору.

Поставка товару здійснюється окремими партіями в обсязі, за адресами територіальних уповноважених представників покупця та у терміни (строки), визначені у рознарядці (додаток 1 до цього договору), продавець повинен здійснити поставку товару у повному обсязі до 30 травня 2025 року включно. Після закінчення строку дії договору, який визначений пунктом 10.1 договору, покупець не приймає товар. Оплата за такий товар не здійснюється (пункт 5.1 договору).

Відповідно до пунктів 5.2 та 5.3 договору продавець здійснює поставку товару на умовах DDР (згідно Інкотермс 2010) за адресами, що вказані у рознарядці (додаток 1 до цього договору). За погодженням між сторонами обсяги та адреси поставки можуть бути змінені.

Моментом поставки товару визначається момент передачі товару від представника продавця Територіальному уповноваженому представнику покупця (пункт 5.6 договору).

Згідно з пунктом 6.1 договору покупець зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за товар, що постачається, згідно з умовами цього договору; організувати приймання товару відповідно до розділів 2 та 5 цього договору, у тому числі надати право (уповноважити) територіальним уповноваженим представникам покупця на приймання товару.

Покупець має право достроково в односторонньому порядку розірвати цей договір у разі, якщо станом на 31 травня 2025 року поставлено менше 50% загального обсягу закупівлі, повідомивши про це продавця не менше ніж за 3 (три) календарних дні до розірвання договору. При цьому, у разі дострокового в односторонньому порядку розірвання покупцем договору, продавець не звільняється від відповідальності, визначеної розділом 7 договору (пункт 6.4.2 договору).

Відповідно до пункту 6.3 договору продавець зобов`язаний: забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору; забезпечити своєчасну поставку товару у відповідному обсязі за адресами згідно з рознарядкою (додаток 1 до цього договору); забезпечити надання на оплату документів, оформлених належним чином, протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати отримання товару; нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту здійснення його поставки.

В пункті 7.1 договору сторони визначили, що:

- поставкою товару вважається, що продавець поставив покупцю в обумовлений в договорі (рознарядці (додаток 1 до цього договору)) термін (строк) товар, в обсязі та за цінами, що передбачено умовами цього договору;

- недопоставкою товару вважається непоставка продавцем загального обсягу товару або його частини, який визначено цим договором, під час строку дії договору або у випадку розірвання договору з підстав, визначених пунктом 6.2.4 договору, або відмову продавця здійснити поставку товару;

- порушенням строків поставки товару є поставка продавцем частини або повної партії товару з порушенням термінів (строків), визначених в договорі.

У випадку порушення термінів (строків) поставки товару відповідно до умов договору (у тому числі термінів (строків) заміни неякісного товару), зазначених у пунктах 2.4, 5.1, 5.8, 5.12 цього договору, продавець сплачує покупцю пеню, яка обраховується із вартості непоставленого в строк товару в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день затримки, а у разі прострочення понад 7 (сім) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 10% вартості непоставленого в строк товару (пункт 7.2 договору).

У випадку недопоставки товару в обсязі, передбаченому договором, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 25% вартості непоставленого товару (п. 7.3 договору).

Сплата штрафних санкцій за порушення умов договору, а також відшкодування збитків не звільняють сторону, що порушила умови договору, від виконання зобов`язань за цим договором (пункт 7.6 договору).

Відповідно до пункту 10.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30 червня 2025 року включно, а в частині здійснення оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

В додатку 1 до договору №112-К-25 від 02.05.2025 "Рознарядка на поставку капусти білоголової свіжої пізньостиглої першого сорту територіальним уповноваженим представникам покупця" зазначено: територіальні уповноважені представники покупця, кількість виділених кілограмів, адреси, а також термін (строк) поставки товару з 02.05.2025 по 30.05.2025 (а.с. 14 том 1).

В додатку 2 до договору №112-К-25 від 02.05.2025 зазначено "Роз`яснення щодо документів, які підтверджують безпечність та якість товару" (а.с. 15 том 1).

Керуючись пунктом 6.2.4 договору та положеннями ч. 3 ст. 651 ЦК України, покупцем було направлено продавцю повідомлення за вих.№ГД ДКВС-2296/3 ГД/2025 від 05.06.2025 про розірвання договору від 02.05.2025 №112-К-25 та повідомлено, що дострокове розірвання договору в односторонньому порядку не звільняє ФОП Хацер К.М. від відповідальності, визначеної розділом 7 договору (а.с. 16 том 1).

У червні 2025 року позивач звернувся до відповідача з претензією за вих.№ГД ДКВС-2385/3 ГД/2025 від 11.06.2025, в якій повідомлено, що договір достроково розірваний з 09.06.2025, а також відповідно до пункту 7.3 договору нараховано штраф у розмірі 479195,00грн, який необхідно сплатити у строк до 30.06.2025 (а.с. 17 том 1). У вересні 2025 року позивач повторно звернувся до відповідача з претензією за вих.№ГД ДКВС-3667/3 ГД/2025 від 15.09.2025 (а.с. 19 том 1).

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ І ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Предметом апеляційного розгляду у даній справі є обставини укладення договору купівлі-продажу, строк його дії, умови поставки, загальна ціна, докази поставки товару, наявність/відсутність підстав для стягнення штрафних санкцій.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Частина перша статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України (чинний на дату виникнення спірних відносин) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша та друга статті 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Апеляційним судом встановлено, що відповідно до умов пункту 5.1 договору продавець повинен здійснити поставку товару у повному обсязі до 30 травня 2025 року включно, відповідно до рознарядки термін поставки товару з 02.02.2025 по 30.05.2025.

Докази поставки товару у визначений договором строк в матеріалах справи відсутні.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

В пункті 7.1 договору визначено, що у випадку недопоставки товару в обсязі, передбаченому договором, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 25% вартості непоставленого товару.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що матеріали справи не містять доказів виконання Відповідачем умов укладеного Договору в частині повного та своєчасного поставлення товару.

Також дана обставина не заперечувалась Скаржником у поданому до суду першої інстанції відзиві на позов та у поданій апеляційній скарзі.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд виснує про те, що Хацер К.М. порушено п. 5.1. укладеного Договору в частині здійснення поставки товару у повному обсязі, що, в свою чергу, є підставою для застосування положень п. 7.1. Договору, ст.ст. 548, 549 ЦК України щодо нарахування штрафу.

У зв`язку з порушенням виконання відповідачем обов`язку з поставки товару за договором, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 25% вартості непоставленого товару у сумі 479 195,00 грн.

Здійснивши перевірку правильності нарахування штрафу за порушення строків поставки, порушень умов договору не виявлено та розраховано вірно.

Розрахунок штрафу у сумі 479 195, 00 грн (1 916 780, 00 грн х 25%) є вірним.

За таких обставин законними й обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача 479 195, 00грн штрафу.

За твердженням Скаржника, непоставка товару одним приватним контрагентом за одним договором об`єктивно не може призвести до порушення норм харчування ув`язнених або спровокувати міжнародний осуд чи скарги до Європейського суду з прав людини. Держава в особі Генеральної дирекції ДКВС України має у своєму розпорядженні відповідні бюджетні асигнування та законодавчі механізми (зокрема, в рамках законодавства про публічні закупівлі) для оперативного заміщення непоставленого товару шляхом укладення договорів з іншими постачальниками. Натомість, позивач не надав суду жодного доказу того, що дії відповідача спричинили реальний дефіцит харчування, реальні скарги утримуваних осіб або настання будь-яких інших негативних наслідків майнового чи немайнового характеру. Усі посилання позивача на загрозу життю та здоров`ю ув`язнених є виключно гіпотетичними припущеннями, які не підтверджені належними та допустимими доказами. Відповідач вказує, що позивач скористався правом на одностороннє розірвання договору вже 09.06.2025 (на 9-й день після порушення терміну постачання). Зазначене свідчить про те, що позивач оперативно припинив правовідносини, звільнивши себе від обов`язку приймати товар і мав можливість негайно розпочати нову закупівлю у інших постачальників. Відповідач наголошує, що позивач не навів жодного обґрунтування та не надав доказів погіршення свого майнового стану або виникнення реальних збитків внаслідок дій відповідачки. Нарахування штрафних санкцій у розмірі 25% від вартості товару за відсутності будь-якої шкоди державному бюджету, майну позивача, інших реальних негативних наслідків, перетворює неустойку з інструменту захисту прав на засіб неправомірного збагачення.

Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Колегія суддів констатує, що в момент підписання договору відповідач погодився з тим, що за неналежне виконання умов договору на нього буде покладено відповідальність відповідно до умов договору.

Частина перша статті 625 Цивільного кодексу України вказує, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання за будь-яких обставин.

Виконання умов договору не ставиться в залежність від виконання будь-яких зобов`язань з боку контрагентів боржника, наявності коштів на рахунках та інше.

Частина третя статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов`язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту вищезазначеної норми вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, який оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав, за яких можливе таке зменшення.

В чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку.

Таким чином, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з майнового стану сторін, які беруть участь у зобов`язанні; інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов`язання; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов`язання; невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання; негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, під винятковістю слід розуміти такі обставини, які дозволяють суду при обов`язковому застосуванні штрафних санкцій, передбачених договором або законом, їх зменшити, а не в будь-якому випадку, в разі подання стороною у справі клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Також, слід зауважити, що штрафні санкції за своєю природою є засобами стимулювання боржника належним чином виконати свій обов`язок, а не покласти на нього додатковий, тому слід розуміти, що передбачені законом санкції будуть застосовані в разі порушення зобов`язань, а їх зменшення скоріше є виключенням.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач фактично не приступив до виконання договору, зокрема, не здійснив жодної поставки товару, не навів причин невиконання своїх зобов`язань за договором, а також, не вжив заходів на усунення допущених ним порушень (доказів не надано), а також відсутні будь-які об`єктивні поважні причини невиконання відповідачем зобов`язань за договором.

Зазначене питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій до 20% у даній справі.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного судового рішення не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.

СУДОВІ ВИТРАТИ

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Хацер Ксенії Михайлівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 у справі №904/7491/25 – залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2026 у справі №904/7491/25 – залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 13.07.2026.

Головуючий суддя С.В. Мартинюк

Суддя Ю.В. Фещенко

Суддя Я.С. Золотарьова