Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №904/906/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2026 м. Дніпро Справа № 904/906/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Віннікова С.В.(доповідач)

суддів: Андрейчука Л.В., Висоцького А.М.

секретар судового засідання: Мошинець Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Романюк Б.І;

від відповідача: Тер-Товмасян Ю.Н.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2026 (суддя Дичко В.О., повний текст якої підписаний 15.05.2026) у справі № 904/906/25,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

до Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради

про стягнення 5 230 754,28 грн,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст заяви і ухвали суду першої інстанції

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради про стягнення заборгованості в сумі 5 230 754,28 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2025 у справі № 904/906/25 задоволено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради про стягнення 5 230 754,28 гривень. Стягнуто з Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" заборгованість за договором № 8233-ПСО(ТКЕ)-3 від 20.09.2022 постачання природного газу за період з листопада 2022 року до квітня 2023 року в сумі 5 230 754,28 грн та судовий збір у сумі 62 769,05 гривень.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2026 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2025 у справі № 904/906/25 без змін.

23 лютого 2026 року видано наказ на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2025, яке набрало законної сили 04.02.2026.

07 травня 2026 року через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшла заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2026 повернуто без розгляду заяву відповідача про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

08 травня 2026 року через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшла заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Комунальне підприємство "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради просить заборонити приймати до виконання наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2026 про примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2025 у справі № 904/906/25 до розгляду заяви Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, а також визнати наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2026 про примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2025 у справі № 904/906/25 таким, що не підлягає виконанню.

Заявник зазначав, що Комунальне підприємство "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області 15.05.2025 у справі № 904/906/25 добровільно сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" грошові кошти в таких розмірах: 5 230 754,28 грн відповідно до платіжної інструкції № 1 від 11.02.2026; 62 769,05 грн згідно з платіжною інструкцією № 2169 від 12.02.2026 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2026 задоволено клопотання Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради, що викладене в заяві від 08.05.2026 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, про заборону приймати до виконання наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2026 про примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2025 у справі № 904/906/25 до розгляду заяви Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Заборонено приймати до виконання наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2026 про примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2025 у справі №904/906/25 до розгляду заяви Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Заяву Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради від 08.05.2026 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та вимог апеляційної скарги

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2026 у справі №904/906/25 договір про зарахування коштів № ДЗК-2391-03 від 02.12.2025, долучений до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" залишено без розгляду. Заяву Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню - задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню, наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2026 у справі № 904/906/25 про стягнення з Комунального підприємства “Кривбастеплоенерго” Криворізької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” заборгованості за договором № 8233-ПСО(ТКЕ)-3 від 20.09.2022 постачання природного газу за період з листопада 2022 року до квітня 2023 року в сумі 5 230 754,28 грн та судового збору в сумі 62769,05 грн.

Не погодившись із зазначеною ухвалою до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2026 у справі №904/906/25 та увалити нове рішення, яким заяву Комунального підприємства “Кривбастеплоенерго” Криворізької міської ради про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, задовольнити частково. Визнати наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2026 у справі № 904/906/25 таким, що не підлягає виконанню, частково на суму 4 283 340,26 грн основного боргу та 62 769,05 грн судового збору, в іншій частині заяви Комунального підприємства “Кривбастеплоенерго” Криворізької міської ради щодо визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині суми 947 414,02 грн основного боргу відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Стягувач вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до ухвалення завідомо неправомірного рішення. При прийнятті оскаржуваної ухвали суд залишив без розгляду договір про зарахування коштів № ДЗК-2391-03 від 02.12.2025, пославшись на частину другу статті 118 ГПК України, що є порушенням процесуального права. Суд в ухвалі від 08.05.2026 про призначення заяви боржника до розгляду не встановлював окремий процесуальний строк для подання заперечень чи доказів, а стаття 328 ГПК України не містить заборони для стягувача подавати заперечення та докази до початку судового засідання. Стягувач реалізував своє право на подання заперечень 12.05.2026 через систему «Електронний суд» до початку судового засідання, одразу, як йому стало відомо про відкриття провадження за заявою боржника, тому правові наслідки статті 118 ГПК України не могли настати. Залишивши ключовий доказ без розгляду, суд першої інстанції порушив принципи змагальності та рівності сторін (ст. 13, ст. 7 ГПК України) і позбавив стягувача права на доведення заперечень, оскільки саме цей доказ безпосередньо спростовував твердження боржника про повне припинення обов`язку за наказом.

Суд першої інстанції перевірив платіжні інструкції боржника і дійшов висновку про повне припинення зобов`язання, проте повністю проігнорував норми матеріального права щодо свободи договору та обов`язковості його виконання. Договір про зарахування коштів № ДЗК-2391-03 від 02.12.2025 є чинним правочином, укладеним та підписаним обома сторонами справи, він не визнаний недійсним, не розірваний, не змінений, його недійсність боржником не оспорювалася, а тому на нього поширюється презумпція правомірності. Підписавши цей договір, боржником було заздалегідь погоджено, що будь-яке призначення платежу, зазначене ним у платіжних інструкціях, не змінює погодженого сторонами порядку зарахування коштів. Згідно з пп. 1.1, 1.2 п. 1 договору, всі кошти, що надходять постачальнику за спожитий природний газ від споживача, незалежно від призначення платежу, постачальник зараховує спочатку в рахунок виконання зобов`язання споживача за договором постачання природного газу № 2391-ТКЕ(25)-03 від 06.11.2025, і лише після повного погашення на погашення заборгованості за попередні періоди по договорах, за якими вже не здійснюється постачання. Боржник фактично просив суд врахувати виключно призначення платежу з платіжної інструкції, але суду не було надано правових підстав ігнорувати чинний договір сторін та підміняти погоджену черговість одностороннім волевиявленням боржника.

На виконання умов договору про зарахування коштів, грошові кошти в розмірі 947 414,02 грн було зараховано у рахунок виконання зобов`язань за договором від 06.11.2025, оскільки КП «Кривбастеплоенерго» не було здійснено оплату за цим договором за поставлений природний газ. На виконання рішення суду у справі № 904/906/25 стягувачем було зараховано лише суму 4 283 340,26 грн основного боргу (згідно платіжної інструкції № 1 від 11.02.2026 року) та 62 769,05 грн судового збору (згідно платіжної інструкції № 2169 від 12.02.2026). Отже, на момент розгляду заяви боржника обов`язок за судовим рішенням у справі № 904/906/25 не припинився в повному обсязі, і непогашеним залишається основний борг у розмірі 947 414,02 грн. Через виключення договору про зарахування з матеріалів справи суд першої інстанції ухвалив рішення на основі викривлених фактів, оскільки чіткий та однозначний факт повного припинення обов`язку, передбачений ст. 328 ГПК України та правовими позиціями Верховного Суду, відсутній, і зобов`язання припинено лише частково. З огляду на це, правові підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у частині суми 947 414,02 грн, відсутні. Стягувач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 14.05.2026 та прийняти нове судове рішення, яким заяву КП «Кривбастеплоенерго» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, задовольнити частково, визнати наказ від 23.02.2026 таким, що не підлягає виконанню частково на суму 4 283 340,26 грн основного боргу та 62 769,05 грн судового збору, а в іншій частині заяви щодо суми 947 414,02 грн основного боргу відмовити.

Узагальнені доводи та заперечення Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради

КП «Кривбастеплоенерго» КМР вважає, що оскаржувана ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2026 у справі №904/906/25 є правомірною та прийнята судом з додержанням і правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відповідно до ст. 276 ГПК України відсутні підстави для її скасування в апеляційному порядку.

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2025 року боржник добровільно сплатив ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» грошові кошти в сумі 5 230 754,28 грн згідно платіжної інструкції №1 від 11.02.2026 та судовий збір у сумі 62 769,05 грн згідно платіжної інструкції №2169 від 12.02.2026. Таким чином, судове рішення виконане боржником в повному обсязі до дати видачі судом виконавчого документа від 23.02.2026, що згідно з ч. 2 ст. 328 ГПК України є підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Господарський суд Дніпропетровської області обґрунтовано залишив без розгляду договір про зарахування коштів №ДЗК-2391-03 від 02.12.2025 року та прийняв рішення за заявою боржника з урахуванням наявних доказів фактичного виконання судового рішення. КП «Кривбастеплоенерго» КМР не погоджується з твердженнями стягувача про часткове зарахування сплачених сум у рахунок заборгованості за іншим договором постачання природного газу №2391-ТКЕ(25)-03 від 06.11.2025. Положення договору про зарахування коштів стосуються виключно порядку зарахування коштів за спожитий природний газ від споживача, тоді як у платіжних інструкціях боржником чітко зазначено мету перерахування грошових коштів на добровільне виконання судового рішення по справі №904/906/25. Положення договору від 02.12.2025 не регулюють порядок зарахування коштів, отриманих на виконання судових рішень, а сторонами не укладалось правочинів про зміну способу та порядку виконання судового рішення, яке відповідно до ст. 326 ГПК України є обов`язковим до виконання. Стягувач, зараховуючи кошти на погашення поточної заборгованості, фактично перешкоджає боржнику у реалізації обов`язку з виконання судового рішення та унеможливлює його добровільне виконання.

Крім того, зазначені грошові кошти в розмірі 5 230 754,28 грн є видатками місцевого бюджету з цільовим призначенням «Фінансове забезпечення КП «Кривбастеплоенерго» КМР для погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно рішення суду», виділеними за рішенням Криворізької міської ради №4102 від 28.11.2025 та угодою №29 від 30.01.2026. Відповідно до статей 7 та 119 Бюджетного кодексу України, бюджетні кошти використовуються виключно за цільовим призначенням, а їх витрачання на інші цілі є нецільовим використанням. Зарахування стягувачем цих коштів на погашення заборгованості за поточним договором за відсутності відповідного судового рішення є безпідставним та суперечить меті бюджетних призначень. Оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з правильним застосуванням норм права та відповідно до фактичних обставин справи, у зв`язку з чим КП «Кривбастеплоенерго» КМР просить апеляційну скаргу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2026 без змін.

Узагальнені доводи та заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на відзив відповідача

Скаржник вважає, що заперечення боржника, викладені у відзиві, є повністю необґрунтованими, безпідставними, базуються на невірному тлумаченні норм матеріального і бюджетного права та спробах в односторонньому порядку відмовитися від виконання чинного договору.

Суд апеляційної інстанції відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України має право та обов`язок дослідити договір про зарахування коштів № ДЗК-2391-03 від 02.12.2025, оскільки стягувач подав його до суду першої інстанції своєчасно 12.05.2026 до початку судового засідання, а суд безпідставно застосував ч. 2 ст. 118 ГПК України за відсутності встановлених строків. Боржник є безпосередньою стороною цього правочину, укладеного, підписаного та скріпленого печатками обох сторін, а тому достеменно знав про його існування і зміст, а його посилання на те, що документ не був оцінений першою інстанцією, є спробою зловживання процесуальними правами з метою приховати чинні договірні зобов`язання.

Твердження боржника про порушення ст. 7 та ст. 119 Бюджетного кодексу України через зачіпання цільового призначення коштів місцевого бюджету є юридично неспроможними. Відповідно до норм БКУ, відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів несе виключно розпорядник або одержувач бюджетних коштів (Боржник) у внутрішніх відносинах з бюджетом, тоді як стягувач не є суб`єктом бюджетного процесу. З моменту надходження на розрахунковий рахунок стягувача як приватного суб`єкта господарювання, ці кошти втрачають статус бюджетних, стають власністю підприємства, а їх подальший рух та порядок обліку регулюється виключно нормами Цивільного і Господарського кодексів України та чинними договорами сторін.

Довід про незастосування умов Договору від 02.12.2025 через зазначення в платіжних інструкціях призначення «на виконання судового рішення у справі № 904/906/25» повністю спростовується пунктом 1 цього договору. Сторони чітко та однозначно погодили, що всі кошти, які надходять від споживача, постачальник зараховує у визначеній черговості незалежно від призначення платежу, вказаного в платіжних інструкціях; підписанням договору боржник заздалегідь відмовився від права односторонньо визначати призначення платежу за наявності поточного боргу за новим договором постачання № 2391-ТКЕ(25)-03 від 06.11.2025. Твердження боржника, що кошти сплачені не за газ, є маніпуляцією, оскільки судовим рішенням стягнуто саме заборгованість за поставлений природний газ, і природа цих коштів є незмінною.

Відповідно до ст. 204 та ст. 629 ЦК України, договір про зарахування коштів № ДЗК-2391-03 від 02.12.2025 є чинним, не оскаржувався, не визнавався недійсним, а тому на нього поширюється презумпція правомірності і він є обов`язковим для виконання сторонами. Суд першої інстанції, підтримавши одностороннє волевиявлення боржника у платіжній інструкції та проігнорувавши чинний договір сторін, грубо порушив норми матеріального права щодо обов`язковості виконання договорів та свободи договору (ст. 6, ст. 627 ЦК України). На момент розгляду заяви обов`язок боржника за судовим рішенням у справі № 904/906/25 не припинився в повному обсязі залишок основного боргу в розмірі 947 414,02 грн є непогашеним, оскільки цю суму на виконання договору № ДЗК-2391-03 було правомірно спрямовано на поточні зобов`язання за договором від 06.11.2025.

Стягувач просить апеляційну скаргу задовольнити повністю, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2026 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким заяву боржника задовольнити частково, визнати наказ від 23.02.2026 таким, що не підлягає виконанню частково на суму 4 283 340,26 грн основного боргу та 62 769,05 грн судового збору, а в іншій частині вимог щодо суми 947 414,02 грн основного боргу відмовити.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Віннікова С.В. (доповідач), судді Андрейчук Л.В., Висоцький А.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2026 по справі № 904/906/25. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 08.07.2026.

У судове засідання з`явився представник позивача (скаржника), який підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити.

Відповідач також був присутній у судовому засіданні, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

У судовому засіданні 08.07.2026 колегія суддів оголосила вступну та резолютивну частини постанови.

Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2026 встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради про стягнення заборгованості в сумі 5 230 754,28 гривень.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2025 (повне рішення суду складено 26.05.2025) у справі № 904/906/25 задоволено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради про стягнення 5 230 754,28 гривень. Стягнуто з Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" заборгованість за договором № 8233-ПСО(ТКЕ)-3 від 20.09.2022 постачання природного газу за період з листопада 2022 року до квітня 2023 року в сумі 5 230 754,28 грн та судовий збір у сумі 62 769,05 гривень.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2026 (повний текст постанови складено 09.02.2026) апеляційну скаргу Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2025 у справі № 904/906/25 - без змін.

23 лютого 2026 року видано наказ на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2025, яке набрало законної сили 04.02.2026 року.

06 травня 2026 року через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від стягувача надійшло клопотання про направлення оригіналу наказу.

06 травня 2026 року Господарським судом Дніпропетровської області оригінал наказу від 23.02.2026 у паперовій формі надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".

07 травня 2026 року через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від Тер-Товмасян Юлії Геннадіївни надійшла заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2026 повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

08 травня 2026 року через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від боржника надійшла заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Комунальне підприємство "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради просить заборонити приймати до виконання наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2026 про примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2025 у справі № 904/906/25 до розгляду заяви Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, а також визнати наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2026 про примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2025 у справі № 904/906/25 таким, що не підлягає виконанню.

Зазначає, що Комунальне підприємство "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області 15.05.2025 у справі № 904/906/25 добровільно сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" грошові кошти в таких розмірах: 5 230 754,28 грн відповідно до платіжної інструкції № 1 від 11.02.2026; 62 769,05 грн згідно з платіжною інструкцією № 2169 від 12.02.2026.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2026 задоволено клопотання Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради, що викладене в заяві від 08.05.2026 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, про заборону приймати до виконання наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2026 про примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2025 у справі № 904/906/25 до розгляду заяви Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Заборонено приймати до виконання наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2026 про примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2025 у справі №904/906/25 до розгляду заяви Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Заяву Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради від 08.05.2026 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 14.05.26 о 12:00 год.

12 травня 2026 року через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від стягувача надійшла заява. Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" просить відмовити в задоволенні заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, про стягнення з Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2025 у справі №904/906/25. До заяви стягувача долучено договір про зарахування коштів № ДЗК-2391-03 від 02.12.2025 року.

Зазначено, що 02.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Комунальним підприємством "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради укладено договір про зарахування коштів № ДЗК-2391-03, відповідно до якого грошові кошти в сумі 947 414,02 грн, сплачені згідно з платіжною інструкцією № 1 від 11.02.2026, зараховані в рахунок виконання зобов`язання споживача, що виникло за договором про постачання природного газу № 2391-ТКЕ(25)-03 від 06.11.2025 року. Кошти в сумі 4 283 340,26 грн зараховані відповідно до призначення платежу, зазначеного в платіжній інструкцій № 1 від 11.02.2026 року. Судовий збір у сумі 62769,05 грн зараховано згідно з призначенням платежу, вказаним у платіжній інструкції №2169 від 12.02.2026 року.

14 травня 2026 року через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від боржника надійшли додаткові пояснення. Комунальне підприємство "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради наполягає, що грошові кошти за платіжними інструкціями № 1 від 11.02.2026 та № 2169 від 12.02.2026 сплачувались саме на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2025 у справі № 904/906/25. Наголошує, що сторонами у справі № 904/906/25 не укладались правочини, які би змінювали спосіб та порядок виконання судового рішення в даній справі.

Долучений Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до заяви від 12.05.2026 договір про зарахування коштів №ДЗК-2391-03 від 02.12.2025 суд залишив без розгляду.

Розглянувши заяву Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради від 08.05.2026 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції зазначив наступне.

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2025 у справі № 904/906/25, яке набрало законної сили 04.02.2026, судом 23.02.2026 видано наказ.

Комунальне підприємство "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради вказує, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2025 у справі №904/906/25 виконане боржником у повному обсязі до дати видачі судом виконавчого документа про примусове виконання зазначеного судового рішення.

До заяви Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради від 08.05.2026 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, додані копії платіжних інструкцій № 1 від 11.02.2026 на суму 5 230 754,28 грн (а.с. 220) та №2169 від 12.02.2026 на суму 62 769,05 грн (а.с. 221).

Із наданих копій платіжних інструкцій вбачається, що боржник у добровільному порядку сплатив заборгованість у сумі 5 230 754,28 грн та судовий збір у сумі 62 769,05 грн, що стягуються наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2026 у справі № 904/906/25.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради від 08.05.2026 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, підлягає задоволенню.

За наслідками розгляду позову Господарським судом Дніпропетровської області прийнято оскаржувану ухвалу у даній справі.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Згідно з ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, не погоджується з правовим обґрунтуванням та висновками Господарського суду Дніпропетровської області з огляду на наступне.

Розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 2 статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

У пункті 2 частини 1 статті 3 Закону України “Про виконавче провадження” зазначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (частина 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України).

Закон допускає визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у випадках, коли він виданий належним судом та відповідає вимогам до виконавчого документа, проте існують обставини, які унеможливлюють або виключають подальше здійснення виконавчих дій на його підставі.

Наведені підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 755/15479/15-ц).

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові № 910/9026/13 від 12.10.2018, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Господарським процесуальним законодавством передбачено можливість усунення примусового виконання судового наказу у випадку відсутності у боржника відповідного обов`язку шляхом визнання такого наказу таким, що не підлягає виконанню. Саме в межах розгляду відповідної заяви суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про припинення зобов`язання боржника, що є предметом судового наказу.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду першої інстанції від 08.05.2026 заяву боржника було призначено до розгляду на 14.05.2026. При цьому в ухвалі не встановлювався окремий процесуальний строк для подання заперечень чи доказів стягувачем. Стягувач подав заперечення разом із договором № ДЗК-2391-03 від 02.12.2025 через систему «Електронний суд» 12.05.2026 тобто до початку судового засідання, в межах розгляду справи судом.

Правові наслідки у вигляді залишення без розгляду (ч. 2 ст. 118 ГПК України) застосовуються виключно у разі, якщо документ подано після закінчення строку, встановленого законом або судом. Оскільки такий строк судом визначений не був, а стаття 328 ГПК України не містить заборони на подання доказів до початку засідання, правові підстави для застосування ст. 118 ГПК України у суду першої інстанції були відсутні.

Залишивши ключовий доказ без розгляду, місцевий суд порушив принципи рівності сторін (ст. 7 ГПК України) та змагальності (ст. 13 ГПК України). Відтак, керуючись ч. 3 ст. 269 ГПК України, апеляційний суд досліджує договір про зарахування коштів № ДЗК-2391-03 від 02.12.2025 для встановлення обставин справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 02.12.2025 між ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» (постачальник) та КП «Кривбастеплоенерго» (споживач) було укладено договір про зарахування коштів № ДЗК-2391-03.

У пункті 1 договору сторони дійшли згоди, що всі кошти, що надходять постачальнику за спожитий природний газ від споживача, незалежно від призначення платежу, вказаного споживачем у відповідних платіжних інструкціях, листах тощо, постачальник зараховує в наступній черговості:

- з 15 числа місяця наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу в рахунок виконання зобов`язань споживача, що виникли за договором постачання природного газу № 2391-ТКЕ(25)-03 від 06.11.2025 відповідно до акта/актів приймання-передачі природного газу за відповідний місяць постачання до його повного погашення (пункт 1.1 договору);

- з дня наступного після дня повного погашення зобов`язань споживача за договором постачання природного газу № 2391-ТКЕ(25)-03 від 06.11.2025 зазначених у пункті 1.1 - на погашення заборгованості, що виникла у споживача за попередні періоди по договорах, за якими вже не здійснюється постачання природного газу, відповідно до призначення платежу (пункт 1.2. договору).

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) або з дати накладення уповноваженим представником однієї зі сторін останнього у часі кваліфікованого електронного підпису/удосконаленого електронного підпису (надалі КЕп/УЕП) та діє до 30.09.2026.

Договір підписано сторонами у сервісі “Вчасно” 02.12.2025.

В силу приписів ст. 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину.

Колегія суддів погоджується зі скаржником, що договір від 02.12.2025 є чинним, не оскаржувався боржником та не визнавався судом недійсним, а тому є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Реалізуючи принцип свободи договору (ст. 627 ЦК України), боржник добровільно погодився на обмеження свого права односторонньо визначати призначення платежу в платіжних документах на користь визначеної договором черговості.

Твердження боржника у відзиві про те, що кошти сплачувалися «на виконання судового рішення», а не «за спожитий газ», колегія суддів відхиляє, оскільки предметом стягнення у справі № 904/906/25 є саме заборгованість за поставлений природний газ, і матеріально-правова природа цього зобов`язання не змінилася. Доводи боржника щодо норм Бюджетного кодексу України також є безпідставними, оскільки бюджетне законодавство не регулює договірні відносини між двома самостійними суб`єктами господарювання.

Таким чином, суд першої інстанції безпідставно надав пріоритет односторонньому волевиявленню боржника у платіжній інструкції, проігнорувавши чинне договірне зобов`язання сторін.

Відповідно до частини 4 статті 328 Господарського процесуального кодексу України про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом (частина 5 статті 328 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо наявності факту припинення обов`язку колегія суддів зазначає, що Комунальним підприємством "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради долучило до матеріалів справи копії платіжних інструкцій № 1 від 11.02.2026 на суму 5 230 754,28 грн та №2169 від 12.02.2026 на суму 62 769,05 грн.

Разом з тим, на виконання умов чинного договору про зарахування коштів від 02.12.2025, стягувач правомірно спрямував суму 947 414,02 грн із отриманого платежу боржника на погашення поточних зобов`язань за договором від 06.11.2025.

Відтак, безпосередньо в рахунок виконання судового рішення у справі № 904/906/25 було зараховано 4 283 340,26 грн основного боргу та 62 769,05 грн судового збору.

Оскільки сума основного боргу в розмірі 947 414,02 грн залишилася непогашеною, факт повного припинення обов`язку боржника за виконавчим документом відсутній. Зобов`язання припинилося лише частково.

З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення заяви боржника.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення заяви Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Судові витрати

Відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з повним задоволенням апеляційної скарги ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Комунальне підприємство «Кривбастеплоенерго» Криворізької міської ради в повному обсязі у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2026 у справі № 904/906/25 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким заяву Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.

Визнати наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2026 у справі № 904/906/25 про стягнення з Комунального підприємства «Кривбастеплоенерго» Криворізької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» заборгованості за договором № 8233-ПСО(ТКЕ)-3 від 20.09.2022 постачання природного газу за період з листопада 2022 року до квітня 2023 року в сумі 4 283 340,26 грн (чотири мільйони двісті вісімдесят три тисячі триста сорок грн 26 коп.) та судового збору в сумі 62 769,05 грн (шістдесят дві тисячі сімсот шістдесят дев`ять грн 05 коп.) таким, що не підлягає виконанню частково.

В іншій частині заяви Комунального підприємства «Кривбастеплоенерго» Криворізької міської ради щодо суми 947 414,02 грн основного боргу відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Кривбастеплоенерго» Криворізької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 2 662,40 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повна постанова складена та підписана 13.07.2026.

Головуючий суддя С.В. Вінніков

Суддя Л.В. Андрейчук

Суддя А.М. Висоцький