Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №917/2375/25 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Харків Справа № 917/2375/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О. , суддя Тарасова І.В.

за участю секретаря судового засідання Довгань А.О.

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вх. № 1218 П/2)

на рішення Господарського суду Полтавської області від 30.04.2026 (повне рішення складено 11.05.2026, суддя Мацко О.С.)

та додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 18.05.2026 (повне рішення складено 18.05.2026, суддя Мацко О.С.) у справі №917/2375/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліопром", с. Піщане, Кременчуцький район , Полтавська обл.,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1 , м. Кременчук , Полтавська обл.,

до Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Полтава,

про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява від ТОВ "Геліопром" до АТ "Полтаваобленерго" та Кременчуцької об`єднаної філії АТ "Полтаваобленерго" про визнання неправомірними дій відповідача, що полягають у незаконному припиненні електропостачання на об`єкти нерухомості за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, село Піщане, вул. Лісова 22-А, та зобов`язання Кременчуцької об`єднаної філії АТ "Полтаваобленерго" та АТ "Полтаваобленерго" відновити електропостачання до нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, село Піщане, вулиця Лісова будинок 22-А.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.04.2026 у справі № 917/2375/25 позовні вимоги задоволено.

Визнано неправомірними дії Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", що полягають у незаконному припиненні електропостачання на об`єкти нерухомості за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, село Піщане, вул. Лісова 22-А.

Зобов`язано Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" відновити електропостачання до нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, село Піщане, вулиця Лісова будинок 22-А.

Стягнуто з Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліопром" суму сплаченого судового збору в розмірі 4844,80 грн.

Зокрема, суд погодився з доводами позивача стосовно протиправності дій відповідача по відключенню електропостачання на об`єкті, що знаходиться за адресою: вул. Лісова,22-А, с.Піщане, Кременчуцький район. За висновком суду, факт підписання позивачем направленого на його адресу (у відповідь на його заяву від 28.10.2025) договору, із зазначенням у ньому про існування протоколу розбіжностей, який був направлений на адресу оператора системи вже після відключення електроспоживання і отриманий останнім 30.12.2025, не свідчить про неукладеність договору.

Суд також виснував, що хоча сама по собі вимога про визнання дій з відключення об`єкту від електроспоживання протиправними не здатна в повному обсязі захистити права та законні інтереси споживача, однак у даному випадку така вимога заявлена спільно з вимогою про усунення допущеного порушення та відновлення порушеного права. У зв`язку з цим, суд таку позовну вимогу вважав правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

05.05.2026 до Господарського суду Полтавської області надійшла заява від позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.05.2026 у справі №917/2375/25 стягнуто з Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліопром" 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

За висновком суду, позивачем було дотримано положення господарського процесуального законодавства в частині надання суду доказів, на підставі яких має бути встановлений розмір судових витрат ТОВ “Геліопром” на професійну правничу допомогу у даній справі. Разом з цим, виходячи із встановлених у справі обставин, врахувавши заперечення АТ “Полтаваобленерго” на заяву про розподіл судових витрат від 11.05.2026, суд вважав, що фактичний обсяг наданих позивачу послуг не був значним, а характер та предмет спору не вимагав дослідження та ознайомлення адвоката із значним обсягом процесуальних документів, не становив виключної правової проблеми для кваліфікованого адвоката.

З огляду на таке, суд дійшов висновку, що співмірним із складністю роботи, її обсягом та часом, витраченим на надання послуг з представництва інтересів позивача у даній справі, є розмір витрат на правову допомогу в сумі 15 000,00 грн.

Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" з рішенням Господарського суду Полтавської області від 30.04.2026 та з додатковим рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.05.2026 не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 30.04.2026 у справі №917/2375/25 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі;

- скасувати додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 18.05.2026 у справі № 917/2375/25 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Одночасно апелянт просив поновити строк для апеляційного оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 30.04.2026 у справі № 917/2375/25.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує такими доводами:

- електроживлення об`єкта споживача можливе виключно у випадку дотримання ним вимог, встановлених Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі – ПРРЕЕ) та Кодексу систем розподілу (далі – КСР), в т.ч. із впорядкування договірних відносин;

- для укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії Користувач повинен подати ОСР письмову заяву (засобами поштового або електронного зв`язку) та документи, визначені цим Кодексом, за 20 робочих днів до бажаної дати початку отримання послуг з розподілу електричної енергії;

- на вебсайті АТ «Полтаваобленерго» (за посиланням: https://www.poe.pl.ua/wp-content/uploads/2019/10/Zrazok-zaiavy-naukladennia-dohovoru-pro-nadannia-posluh-z-rozpodilu-elektrychnoi-enerhii.docx) розміщено бланк заяви про укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії;

- заява ТОВ «Геліопром» від 28.10.2025 не містить обов`язкових відомостей, що мають бути зазначені при заповненні заяви - приєднання згідно з типовою формою, а саме: ЕІС-код точки комерційного обліку за об`єктом, по якому заявник має намір приєднатись до публічного договору про розподіл, відмітка про згоду Споживача на обробку персональних даних, перелік додатків тощо. Відтак, звернення ТОВ «Геліопром» від 28.10.2025 за своїм змістом не є заявою-приєднання до договору про розподіл в розумінні ПРРЕЕ, а є по суті зверненням ТОВ «Геліопром» про намір врегулювати договірні відносини з надання послуг з розподілу електричної енергії з АТ «Полтаваобленерго»; факт її отримання ОСР не може свідчити про приєднання заявника до публічного договору про розподіл;

- на підставі отримання від нового користувача об`єктів документального підтвердження факту зміни їх користувача, АТ «Полтаваобленерго» листом вих. №01.1/24920 від 04.11.2025 (а.с. 183 т. 1), повідомило ФОП Дрофу В.В. про припинення дії договору про розподіл о/р 20203257 в частині розподілу електричної енергії по об`єкту за вказаною адресою з 03.12.2025;

- закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи відповідно п. 7.5 ПРРЕЕ є однією з підстав для припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення. До вказаного листа було додано оформлене належним чином попередження про припинення надання послуг з розподілу електричної енергії №ПР_20203257 від 04.11.2025 (а.с. 183 (зворотній бік) т. 1), яким Оператор системи розподілу повідомив споживача (ФОП Дрофу В.В.) про проведення робіт з повного припинення розподілу електричної енергії на об`єкт з 03.12.2025;

- заявником як користувачем об`єктів та ФОП Дрофою В.В., ФОП Ключник В.В. не було забезпечено представникам Оператора системи розподілу доступу до улаштованих вузлів обліку електроенергії для встановлення стану комерційного обліку та фіксації остаточних показів ЗВТ, що, на виконання вимог Глави 6.2 Розділу VI ККОЕЕ, зафіксовано у оформлених належним чином актах про недопуск від 04.12.2025 (а.с. 165-165 (зворотній бік) т.1);

- представниками Оператора системи розподілу було вжито усіх можливих заходів з метою врегулювання спірного питання, в тому числі шляхом проведення переговорів із представниками ТОВ «Геліопром», проте у відповідь представники нового користувача об`єктів висловили категоричну відмову від укладення договору про розподіл на умовах публічного договору посилаючись на протокол розбіжностей до договору, примірник якого ТОВ «Геліопром» надано не було;

- відповідно до п. 1.2.15 ПРРЕЕ на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами;

- враховуючи недотримання ТОВ ТОВ “Геліопром” вимог п. 1.2.1. ПРРЕЕ, порушення положень п. 1.2.15. ПРРЕЕ через відмову від приєднання до умов договору про розподіл (що є публічним та зміст якого відповідає Типовій формі, визначеній ПРРЕЕ у додатку №3), на підставі припинення дії договорів про розподіл та наданих споживачам попереджень, уповноваженими представниками Оператора системи розподілу виконано роботи з відключення електроустановок споживача ФОП Дрофа В.В. та споживача ФОП Ключник В.В. на опорах ліній електропередачі Оператора системи розподілу (завдання на відключення а.с. 164-164 (зворотній бік) т. 1);

- у відповідь на ініціативи Оператора системи розподілу з врегулювання спірного питання, ТОВ “Геліопром” надало АТ АТ “Потаваобленерго” лист вих. № 2/12, датований 28.10.2025, яким заявник підтвердив категоричну незгоду із положеннями публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Протокол розбіжностей до даного примірника проекту договору позивачем надано не було, а зі змісту зазначеного листа вбачається, що даний протокол розбіжностей ТОВ «Геліопром» на момент звернення до Оператора системи розподілу не оформлено;

- підписуючи проект договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з протоколом розбіжностей, проте, не надаючи відповідачу самого протоколу, позивач фактично відмовився від акцепту отриманої пропозиції про укладення договору, не надаючи власної оферти та не узгодив істотні та обов`язкові для цього виду домовленостей умови договору;

- суперечлива поведінка заявника позбавляла можливості відповідача вжити заходів із врегулювання спору, адже новим користувачем об`єктів не було сформовано та не було надано ОСР зауважень до отриманого проекту договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Лише 30.12.2025 АТ «Полтаваобленерго» отримало від ТОВ «Геліопром» протокол розбіжностей (а.с. 145-150 т. 1) до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії о/р НОМЕР_1 ;

- сторони за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії о/р НОМЕР_1 не досягли згоди з усіх істотних умов цього договору у розумінні вищезгаданих приписів діючого законодавства, зокрема, п. 2.1.12 ПРРЕЕ та ст. 638 ЦКУ; відповідно даний договір є неукладеним, що, з урахуванням положень п. 3.1.9 ПРРЕЕ виключає правомірне і законне споживання електричної енергії та свідчить про відсутність підстав для надання послуг з розподілу електричної енергії ОСР. Проте, на вищенаведене суд першої інстанції належної уваги не звернув;

- при розгляді справи суд не врахував, що виходячи із положень глави 11.3 розділу XI КСР, додатку 3 до ПРРЕЕ звернення ТОВ «Геліопром» від 28.10.2025 за своїм змістом не є заявою-приєднання до договору про розподіл в розумінні ПРРЕЕ, а по суті є зверненням ТОВ «Геліопром» про намір врегулювати договірні відносини з надання послуг з розподілу електричної енергії з АТ «Полтаваобленерго». Тож факт її отримання ОСР сам по собі не може породжувати юридичних наслідків у вигляді приєднання заявника до публічного договору про розподіл;

- твердження позивача у відзиві на позов про нібито, приєднання до публічного договору про розподіл з 28.10.2025 шляхом подання заяви «про заключення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії» з одного боку, та надання нової пропозиції з укладення такого договору на інших умовах (в т.ч. щодо визначення приєднаної потужності за площадками комерційного обліку) шляхом оформлення протоколу розбіжностей № 7/12 від 24.12.2025 з іншого боку, містить очевидні ознаки суперечливої поведінки позивача;

- враховуючи те, що сторонами не досягнуто згоди з усіх умов, що є істотними та обов`язковими для цього виду домовленостей, вбачається, що договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії по об`єктам за адресою: вул. Лісова, буд. 22-А, с. Піщане, Кременчуцького р-ну, Полтавської обл. між АТ «Полтаваобленерго» та ТОВ «Геліопром» не укладено;

- враховуючи зміну споживача (через укладення договору оренди), позивач надав ОСР звернення від 28.10.2025 про намір з отримання послуг з розподілу електричної енергії (а.с. 188 т. 1), порядок та умови подання якого регламентовано саме положеннями підпункту 1 п. 2.1.8 ПРРЕЕ. З огляду на це, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що зазначене звернення є заявою-приєднанням до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії;

- суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про існування договірних відносин з новим користувачем (новим споживачем) ТОВ «ГЕЛІОПРОМ» з 28.10.2025, оскільки договірні відносини з ФОП Ключник В.В. та ФОП Дрофою В.В., як з попередніми споживачами припинені ОСР лише з 03.12.2025 та 04.12.2025. Тобто до цих дат споживачами за відповідними договорами про надання послуг з розподілу електричної енергії були ФОП Ключник В.В. та ФОП Дрофа В.В. Отже, суд першої інстанції не врахував вимоги законодавства щодо неможливості існування договірних відносин по одному й тому ж об`єкту одночасно з кількома споживачами: з «новим споживачем» (ТОВ «Геліопром») та одночасно з «попередніми споживачами» (ФОП Ключник В.В. та ФОП Дрофа В.В.);

- здійснення позивачем платежів за договорами, сторонами яких він не являється, не може свідчити про факт приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) у розумінні приписів абз. 2 п. 2.1.7 ПРРЕЕ, а свідчить про виконання зобов`язань за інших осіб;

- суд першої інстанції не дослідив належним чином заяву від 10.04.2026 про відмову від протоколу розбіжностей (а.с. 89- 89 (зворотній бік), т.2), підписану директором ТОВ «Геліопром»;

- позивач, зважаючи на відсутність належним чином врегульованих з відповідачем договірних відносин через наявність поданого позивачем як листа вих. № 2/12 (а.с. 152 т. 1) так і протоколу розбіжностей (вих. № 7/12 від 24.12.2025) (а.с. 145-150 т. 1) з метою захисту власних прав мав звернутися до суду з вимогами щодо зобов`язання укласти договір або визнання договору укладеним на умовах позивача, тобто ініціювати переддоговірний спір;

- договір про надання правничої допомоги від 25.12.2025 повинен в обов`язковому порядку містити хоча будь-яке посилання на акт виконаних робіт (порядок його складання), як спосіб підтвердження фактичного виконання таких робіт. Проте, ні договір про надання правничої допомоги від 25.12.2025, ні додаткова угода до нього від 10.02.2026 (а.с. 123 т. 2) не містять в своєму тексті жодної згадки про складання акту виконаних робіт, та про те, що такий акт є додатком до договору про надання правничої допомоги. Відповідно, акт виконаних робіт від 05.05.2026 не може слугувати належним доказом та підтвердженням фактичного надання правничої допомоги;

- умовами Розділу 4 договору про надання правничої допомоги від 25.12.2025 «Гонорар» не визначено порядок його сплати (строки, підстави тощо) (а.с. 38 (зворотній бік) т. 1);

- відображена в акті виконаних робіт від 05.05.2026 інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи на суму 40 000,00 грн не відповідає критерію розумності та не є співмірною з обсягом наданою адвокатом правничої допомоги; сума вартості наданої позивачу його представником правової допомоги за умови, якщо б докази були належно оформлені, зокрема, акт виконаних послуг від 05.05.2026, складає 1 000,00 грн;

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2026 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на рішення Господарського суду Полтавської області від 30.04.2026 та додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 18.05.2026 у справі №917/2375/25. Розгляд справи призначено на 02.07.2026. Витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи № 917/2375/25. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 15 днів з дня вручення даної ухвали.

22.06.2026 від ТОВ "Геліопром" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначає про таке:

- доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції нібито не врахував вимоги законодавства щодо неможливості існування договірних відносин по одному об`єкту одночасно з кількома споживачами, є безпідставними та ґрунтуються на неправильному тлумаченні як фактичних обставин справи, так і мотивувальної частини оскаржуваного рішення;

- суд першої інстанції не заперечував загального принципу функціонування роздрібного ринку електричної енергії, відповідно до якого щодо однієї точки розподілу не можуть одночасно існувати договірні відносини з декількома споживачами. Водночас предметом доказування у даній справі було не встановлення можливості чи неможливості існування декількох споживачів щодо одного об`єкта, а з`ясування того, чи виникли між ТОВ «Геліопром» та АТ «Полтаваобленерго» договірні правовідносини та чи мав відповідач законні підстави для відключення електропостачання на об`єкті позивача;

- дослідивши положення Правил роздрібного ринку електричної енергії та наявні у справі докази, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що саме ТОВ «Геліопром», як новий споживач, реалізувало передбачене пунктом 2.1.2 ПРРЕЕ право та обов`язок ініціювати укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії у зв`язку зі зміною споживача електроустановки;

- суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов висновку, що твердження відповідача про відсутність між сторонами договірних відносин суперечать його власній попередній поведінці;

- відповідач, визнавши звернення позивача належною підставою для оформлення договірних відносин, розробивши та направивши відповідний договір, присвоївши особовий рахунок та здійснивши інші дії, спрямовані на укладення договору, надалі почав стверджувати про відсутність правових підстав навіть для розгляду заяви позивача. Така поведінка обґрунтовано була оцінена судом як суперечлива та несумісна з принципами добросовісності, розумності та послідовності дій учасників господарських правовідносин;

- саме на оператора системи розподілу покладено обов`язок укласти договір з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до мереж на території його діяльності. Відповідно до пунктів 2.1.2 та 5.1.2 ПРРЕЕ оператор системи не наділений правом довільно відмовляти в укладенні договору або залишати без правового оформлення фактичного користувача об`єкта, який звернувся із заявою про приєднання та надав необхідні документи;

- сама по собі наявність або відсутність заяв ФОП Ключника В.В. чи ФОП Дрофи В.В. про припинення договірних відносин не може мати негативних наслідків для ТОВ «Геліопром», оскільки останнє не було стороною відповідних договорів, не мало юридичної можливості впливати на їх припинення та не могло виконувати обов`язки, покладені законом на інших осіб;

- ТОВ «Геліопром» належним чином звернулося до АТ «Полтаваобленерго» із заявою про укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, після чого саме відповідач визнав таке звернення належним, розробив та направив позивачу договір, присвоїв особовий рахунок, а також повідомив про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Отже, на момент виникнення спірних правовідносин відповідач фактично визнав ТОВ «Геліопром» новим споживачем відповідного об`єкта та розпочав процедуру оформлення договірних відносин. За таких обставин посилання відповідача на існування попередніх споживачів є спробою перекласти на позивача наслідки неврегульованих правовідносин, учасником яких він не був та не міг бути;

- у постанові від 08.05.2018 у справі № 757/45133/15-ц Велика Палата Верховного Суду надала правовий висновок щодо правової природи відносин, які виникають у разі зміни споживача електричної енергії та наявності чинних договірних відносин з попереднім споживачем;

- за висновком ВП ВС обов`язок щодо повідомлення про звільнення приміщення, припинення користування електричною енергією та подання заяви про розірвання договору покладається саме на споживача, який є стороною відповідного договору. Аналогічно обов`язок щодо припинення договірних відносин та врегулювання взаємних прав та обов`язків покладається виключно на сторони такого договору; новий споживач, який виявив намір укласти договір про постачання електричної енергії, не наділений ні повноваженнями вчиняти дії щодо розірвання договору, стороною якого він не є, ні обов`язком нести негативні наслідки невиконання попереднім споживачем своїх договірних зобов`язань; відмова енергопостачальної організації в укладенні договору з новим споживачем з посиланням на існування договору з попереднім споживачем не ґрунтується на вимогах закону та порушує права нового користувача об`єкта нерухомості;

- суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у відповідача правових підстав для відмови у належному оформленні договірних відносин з ТОВ «Геліопром» та для подальшого відключення електропостачання спірного об`єкта, а доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду;

- враховуючи, що предмет спору в цій справі є складним, потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів є значними, обґрунтованим і пропорційним до предмета спору розміром витрат на правничу допомогу є визначена Договором від 25.12.2025 сума 40 000, грн.

Посилаючись на наведені доводи позивач просить апеляційну скаргу АТ «Полтаваобленерго» залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Полтавської області від 30.04.2026 у справі № 917/2375/25 залишити без змін. Стягнути з АТ «Полтаваобленерго» на користь ТОВ «Геліопром» суму витрат на професійну правову допомогу в розмірі 40 000,00 грн.

30.06.2026 АТ "Полтаваобленерго" надано письмові пояснення у справі, за змістом яких відповідач вважає, що замість належного способу – звернення до суду з позовом зобов`язання укласти договір або визнання договору укладеним на умовах позивача, останній застосував неналежний спосіб –звернення з позовом до суду про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії; зазначене, є достатньою та самостійною підставою для відмови у позові про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити дії.

Відповідач просить врахувати надані пояснення при розгляді справи.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2026, у зв`язку із знаходженням у відпустці судді Білоусової Я.О., для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Тарасова І.В.

У судове засідання 02.07.2026 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – ОСОБА_1 не з`явилась, про причини нез`явлення суд не повідомила, про час, день та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд в ухвалі від 08.06.2026 доводив до відома учасників справи, що участь сторін у судовому засіданні не є обов`язковою. Неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника третьої особи за наявними у справі документами.

У судовому засіданні 02.07.2026 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення та додаткове рішення суду першої інстанції скасувати. Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.10.2025 ТОВ “Геліопром” (Орендар, позивач) та ОСОБА_1 (Орендодавець, третя особа) уклали договір оренди нежитлових приміщень № 1 (а.с. 36-37 т.1).

За умовами договору Орендодавець передав Орендареві у строкове володіння та користування приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: нежитлове приміщення з підвалом (телятник) , Б-1, Бп загальною площею 573.7 м. кв., нежитлове приміщення (телятник), В-1, загальною площею 232.3 м.кв., нежитлове приміщення (телятник), Г-1, загальною площею 179.3 м.кв., нежитлове приміщення (коровник), Д, загальною площею 1551.3 м.кв., нежитлове приміщення (телятник), Ж, загальною площею 1559.9 м.кв., нежитлове приміщення (коровник), З, загальною площею 35.7 м.кв., нежитлове приміщення (телятник), К, загальною площею 36.2 м.кв., нежитлове приміщення (телятник), Р, загальною площею 214.9 м.кв., нежитлове приміщення (телятник) , С, загальною площею 357.4 м.кв., нежитлове приміщення (коровник), Т, загальною площею 402.7 м.кв., нежитлове приміщення (кровник), У, загальною площею 359.9 м.кв., нежитлове приміщення з прибудовою (телятник), Х, загальною площею174.8 м.кв., приміщення одноповерхове, Б, площею 1562.1 м.кв., приміщення одноповерхове з прибудовою, В, площею 937.4 м.кв., приміщення одноповерхове, Е, площею 1550.3 м.кв., приміщення одноповерхове, І, площею 1541.9 м.кв., приміщення одноповерхове, Л, площею 1578.3 м.кв., приміщення одноповерхове, М, площею 1537.6 м.кв., приміщення одноповерхове, О, площею 673.0 м.кв., приміщення одноповерхове з прибудовою, Ф, площею 1749.5 м.кв., приміщення одноповерхове, А1, площею 292.6 м.кв.

Наведені об`єкти нерухомості належать на праві власності Дрофі Вікторії Василівні на підставі Договору дарування серії НОІ № 637906 від 07.04.2020 та на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 14.11.2005 року по справі № 2-5172.

Як зазначав позивач та не заперечується відповідачем електропостачання на вказані об`єкти нерухомості за адресою: Полтавська обл., Кременчуцький р-н, с. Піщане, вул. Лісова 22-А, здійснювалося на підставі Договорів про постачання електричної енергії №3257 від 18.04.2016 та № 3497 від 29.02.2008, які були укладені у встановленому порядку з власниками майна - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.19-27 т. 1).

У зв`язку зі зміною користувача майном, 28.10.2025 АТ “Потаваобленерго” отримало від ФОП Дрофи В.В. заяву, у якій нею повідомлялося про припинення користування електричною енергією на спірному об`єкті.

Листом від 04.11.2025 оператор повідомив ФОП Дрофі В.В. про припинення договору про розподіл о/р НОМЕР_2 в частині розподілу електричної енергії за адресою з 03.12.2025.

Так само, отримавши від нового користувача майна – ТОВ «Геліопром», документальне підтвердження факту зміни користувача нерухомого майна , листом від 05.11.2025 оператор повідомив ФОП Ключник В.В. про припинення дії договору про розподіл о/р 20203497 з 04.12.2025.

З метою дотримання вимог ст. 4 Закону України “Про ринок електричної енергії”, ТОВ “Геліопром”, як орендар об`єктів нерухомого майна за адресою: Полтавська обл., Кременчуцький р-н, с. Піщане, вул. Лісова 22-А, як новий користувач об`єктом звернулося до АТ “Полтаваобленерго” з метою укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, про що свідчить заява позивача від 28.10.2025, що міститься в матеріалах справи (а.с. 41 т. 1).

04.12.2025, у відповідь на звернення позивача про укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за адресою: вул. Лісова, буд. 22-А, с. Піщане, Кременчуцький р-н, Полтавська обл., відповідачем на адресу позивача було направлено Повідомлення про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Додатками до повідомлення від 04.12.2025 вказано: договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з додатками на 15 арк. у 2-х примірниках (а.с.45 т. 1- копія повідомлення від 04.12.2025р. №04.36/28193).

Позивач договір підписав та 09.12.2025 повернув примірник відповідачу згідно супровідного листа від 08.12.2025 (а.с. 46 т.1).

На примірнику договору та у повідомленні про надсилання другого примірника договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії позивач зазначив про наявність протоколу розбіжностей до цього договору.

Текст протоколу розбіжностей був оформлений 24.12.2025 та направлений відповідачу 25.12.2025 (а.с. 48-50 т. 1).

11.12.2025 електропостачання на об`єкті за адресою: вул. Лісова, 22-А, с. Піщане, Кременчуцький р-н було припинено.

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначав, що станом на час подання позову до суду електропостачання на об`єкт позивача не відновлено, не зважаючи на неодноразові звернення позивача до відповідача з цього питання.

За позицією відповідача, між сторонами наразі відсутні договірні правовідносини з приводу розподілу електричної енергії, оскільки вищевказаний договір не є укладеним через непослідовну та протиправну поведінку позивача, який включив до так званого протоколу розбіжностей неприйнятні для відповідача як оператора системи умови, що суперечать Типовому договору (додаток 3 до ПРРЕЕ).

Рішення суду першої інстанції, яким позовні вимоги задоволено, визнано неправомірними дії АТ "Полтаваобленерго", що полягають у незаконному припиненні електропостачання на об`єкти нерухомості та зобов`язано АТ "Полтаваобленерго" відновити електропостачання до нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, село Піщане, вулиця Лісова будинок 22-А, є предметом апеляційного перегляду.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає таке.

Норми Закону України "Про ринок електричної енергії" визначають правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулюють відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до ч. 6 ст. 56 "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з розподілу та про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальником є суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу.

Непобутовий споживач - фізична особа - підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання.

Побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

Споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа- підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.

Частина друга статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачає, що основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження Закону України «Про ринок електричної енергії», зокрема: 1) правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг; 2) правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку; 3) кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; 4) кодексом комерційного обліку; 5) правилами роздрібного ринку; 6) іншими нормативно-правовими актами.

Правила ринку, кодекс системи передачі та кодекс комерційного обліку розробляються і адмініструються оператором системи передачі та затверджуються Регулятором.

Кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором.

Правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником «останньої надії».

Відповідно до статті 60 Закону України «Про ринок електричної енергії», з метою забезпечення захисту прав споживачів учасники ринку не застосовують недобросовісні методи конкуренції до споживача. Положення та умови договорів зі споживачами мають бути прозорими та доступними для розуміння.

Постачання електричної енергії здійснюється на недискримінаційних засадах.

Відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятор) постановою від14 березня 2018 року №312 затвердила Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі – ПРРЕЕ, Правила).

Отже, взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначаються ПРРЕЕ.

Правила роздрібного ринку електричної енергії №312 регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Відповідно до п.1.2.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, КСР та Кодексу комерційного обліку.

Пункт 2.1.2 ПРРЕЕ встановлює, що оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи.

Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

Ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач.

Споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності паспорта точки розподілу.

У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи (п.2.1.2 ПРРЕЕ).

Згідно п.1.2.15 Правил, укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Договори, передбачені цими Правилами, укладаються у письмовій формі в паперовому або в електронному вигляді.

Для укладення договору шляхом приєднання до умов договору, друга сторона підписує заяву-приєднання.

Договір може бути укладений, змінений та розірваний за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, зокрема через особистий кабінет у вигляді електронного документа.

Пунктом 2.1.12 Правил передбачено, що договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії має містити такі умови, що є істотними та обов`язковими для цього виду домовленостей: 1) найменування оператора системи та споживача, паспорт точки розподілу/передачі; 2) місце і дату укладення договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії; 3) режими розподілу/передачі (у тому числі режим роботи електроустановки непобутового або колективного побутового споживача, величини приєднаної та дозволеної потужності об`єкта споживача із розділом за площадками вимірювання), порядок контролю показників якості електричної енергії та якості електропостачання; 4) порядок розрахунків, включаючи умови їх призупинення та поновлення; 5) відповідальність сторін за невиконання умов договору, підстави і порядок її застосування; 6) строк дії договору; 7) умови та порядок внесення змін до договору та його розірвання; 8) місцезнаходження, банківські реквізити сторін; 9) заходи з підтримання стійкості енергосистеми, порядок введення обмежень та відключень при дефіциті електричної енергії та потужності в енергосистемі; 10) перелік випадків, коли розподіл (передача) електричної енергії може бути обмежений споживачу, та порядок обмеження.

Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається (п.3.1.9 Правил).

Згідно п.5.1.2 Правил, оператор системи зобов`язаний, зокрема, укладати договори з усіма споживачами, об`єкти яких розташовані (приєднані до електричних мереж та підключені) на території діяльності оператора системи, а також з усіма електропостачальниками, які мають намір постачати електричну енергію на території оператора системи, за формою та у порядку, передбаченими цими Правилами.

З урахуванням вищенаведених приписів, заборона на бездоговірне споживання електричної енергії споживачем кореспондується із обов`язком ОСР укласти із споживачем відповідний договір.

Згідно з п.4.27 ПРРЕЕ у разі звільнення приміщення та / або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та / або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та / або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Дія договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії достроково припиняється у разі отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об`єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об`єкта.

За змістом наведених положень ПРРЕЕ оператор системи повинен отримати документальне підтвердження факту зміни власника (користувача) об`єкта саме від нового або попереднього власника (користувача). Оператор системи не має права самостійно здійснювати пошук інформації щодо відчуження об`єкта, щодо зміни користувача об`єкта, робити висновки та приймати рішення на підставі виявленої інформації. У разі отримання певної інформації та виникнення сумнівів оператор системи не позбавлений можливості звернутися до споживача та уточнити відповідну інформацію, однак не констатувати факт припинення договору в односторонньому порядку (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.07.2024 у справі № 914/1574/23).

Як свідчать встановлені у справі обставини та не заперечується сторонами, електропостачання на об`єкти нерухомості за адресою: Полтавська обл., Кременчуцький р-н, с. Піщане, вул. Лісова 22-А, здійснювалося на підставі договорів про постачання електричної енергії №3257 від 18.04.2016 та № 3497 від 29.02.2008, які були укладені з власниками майна - ОСОБА_2 та Дрофою В.В. (а.с.19-27 т. 1).

У зв`язку зі зміною користувача майном, 28.10.2025 АТ “Потаваобленерго” отримало від ФОП Дрофи В.В. заяву, у якій нею повідомлялося про припинення користування електричною енергією на спірному об`єкті.

Листом від 04.11.2025 оператор повідомив ФОП Дрофі В.В. про припинення договору про розподіл о/р НОМЕР_2 в частині розподілу електричної енергії за адресою з 03.12.2025.

Так само, отримавши від нового користувача майна – ТОВ «Геліопром», документальне підтвердження факту зміни користувача нерухомого майна , листом від 05.11.2025 оператор повідомив ФОП Ключник В.В. про припинення дії договору про розподіл о/р 20203497 з 04.12.2025 (а.с. 178-183 т. 1).

Наведеним підтверджується факт обізнаності оператора системи розподілу про факт зміни користувача об`єкту.

В подальшому, новий користувач - ТОВ “Геліопром”, як орендар об`єктів нерухомого майна згідно договору оренди від 01.10.2025, 28.10.2025 звернулося до АТ “Полтаваобленерго” із заявою, в якій просило відповідача заключити договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії по об`єкту «нежитлові приміщення», що розташований за адресою: Полтавська обл., Кременчуцький р-н, с. Піщане, вул. Лісова 22-А (а.с. 41 т. 1).

Звернення позивача із пропозицією до відповідача про укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії як новим користувачем, узгоджується із приписами пункту 2.1.2 ПРРЕЕ, якими встановлено, що ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач.

У відповідь на звернення позивача про укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за адресою: вул. Лісова, буд. 22-А, с. Піщане, Кременчуцький р-н, Полтавська обл., відповідачем 04.12.2025 на адресу позивача було направлено повідомлення про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, додатком до якого зазначено: договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з додатками на 15 арк. у 2-х примірниках (а.с.45 т. 1- копія повідомлення від 04.12.2025 №04.36/28193).

Матеріали справи свідчать, що 09.12.20.25 позивачем на адресу позивача було направлено повідомлення «Про надсилання другого примірника договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії о/р 20203894 від 04.12.2025».

У вказаному повідомленні позивач повідомляв про надсилання на адресу АТ «Полтаваобленерго» другого екземпляра підписаного обома сторонами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії о/р 20203894 від 04.12.2025, що укладений з протоколом розбіжностей між ТОВ “Геліопром” та АТ “Потаваобленерго” .

У повідомленні ТОВ “Геліопром” також зазначено, що протокол розбіжностей буде надано відповідно до вимог ст. 641,642,646 у строк, передбачений законодавством. Додатком до вказаного повідомлення зазначено Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії о/ор від 04.12.2025 з додатками (а.с. 46 т. 1).

Текст протоколу розбіжностей був оформлений 24.12.2025 та направлений відповідачу 25.12.2025 (а.с. 48-50 т. 1). Разом з цим, 11.12.2025 електропостачання на об`єкті за адресою: вул. Лісова, 22-А, с. Піщане, Кременчуцький р-н було припинено.

В апеляційній скарзі відповідач не заперечує можливості укладення з позивачем договору в разі звернення споживача до оператора з відповідною заявою. Разом з цим, позиція відповідача ґрунтується на тому, що заява позивача від 28.10.2025 за своїм змістом не є заявою-приєднанням до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії в розумінні ПРРЕЕ, адже не відповідає типовій формі заяви – приєднання, що міститься у типовому договорі споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що є додатком до ПРРЕЕ, який затверджений постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії».

За доводами скаржника, заява ТОВ “Геліопром” від 28.10.2025 не містить обов`язкових відомостей, що мають бути зазначені при заповненні заяви приєднання згідно з типовою формою, а саме: ЕІС-код точки комерційного обліку за об`єктом, по якому заявник має намір приєднатись до публічного договору про розподіл, відмітка про згоду Споживача на обробку персональних даних, перелік додатків тощо.

Отже, як вважає апелянт, дана заява від 28.10.2025 по суті є зверненням ТОВ «Геліопром» про намір врегулювати договірні відносини з надання послуг з розподілу електричної енергії з АТ «Полтаваобленерго»; факт її отримання ОСР не може свідчити про приєднання заявника до публічного договору про розподіл.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що у відповідності до п. 2.1.10. ПРРЕЕ у разі укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в паперовій формі оператор системи оформлює два примірники договору та надає їх споживачу для підписання.

З повідомлення «Про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії» від 04.12.2025 №04.36/28193 (а.с.45 том 1) чітко вбачається , що саме у відповідь на звернення про укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енегії за об”єктами “Нежитлові приміщення…” за адресою : вул..Лісова (до перейменування – Колгоспна”, буд.22-А, с.Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область, відповідач – АТ “Полтаваобленерго”, розробило та надіслало для підписання позивачу договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з підписаними додатками до вищезазначеного договору, що регулюють організаційні та технічні особливості розподілу електричної енергії (примірник Споживача); просило розглянути договір, підписати та повернути його на адресу оператора системи; повідомляло про присвоєння споживачу особового рахунку 20203894, тощо.

Дане повідомлення підписано уповноваженою особою АТ “Полтаваобленерго” - комерційним директором Маркідовим Д.А., як і сам договір від 04.12.2025р. за о/р 20203894.

09.12.2025 підписаний директором ТОВ “Геліопром” Дрофа А.О. примірник договору було повернуто на адресу відповідача (а.с.46, том1).

Доводи скаржника про те, що заява позивача від 28.10.2025 за своїм змістом не є заявою-приєднанням до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії в розумінні ПРРЕЕ та не могла породити жодних юридичних наслідків, не узгоджується із діями відповідача щодо направлення позивачу для підписання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з підписаними додатками до договору, про що зазначено відповідачем у листі від 04.12.2025 №04.36/28193 (а.с. 45 т.1).

Судом першої інстанції правомірно враховано, що сторони не можуть відступати від змісту типових умов договорів (типових договорів), але мають право конкретизувати їх. Сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.

Згідно ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). У разі необгрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Статтею 634 Цивільного кодексу України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася.

Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Разом з цим, встановлені у справі обставини свідчать про прийняття позивачем пропозиції, наданої відповідачем.

Колегія суддів враховує, що підписавши направлений відповідачем до ТОВ “Геліопром” (у відповідь на заяву позивача від 28.10.2025) договір, позивач зазначив в договорі про існування протоколу розбіжностей. Разом з цим, як правомірно вважав суд першої інстанції, той факт, що позивач, підписавши направлений на його адресу (у відповідь на його заяву від 28.10.2025) договір, вказав у ньому про існування протоколу розбіжностей, який був направлений на адресу оператора системи вже після відключення електроспоживання і отриманий останнім 30.12.2025, не свідчить про неукладеність договору.

Крім того, суд першої інстанції правомірно врахував, що складання протоколу розбіжностей при укладанні договору було передбачено нормами Господарського кодексу України, які станом на грудень 2025 втратили чинність і аналіз змісту протоколу розбіжностей, який складався ТОВ “Геліопром” судом першої інстанції не надавався.

Згідно п.5.1.2 ПРРЕЕ, оператор системи зобов`язаний, зокрема, укладати договори з усіма споживачами, об`єкти яких розташовані (приєднані до електричних мереж та підключені) на території діяльності оператора системи, а також з усіма електропостачальниками, які мають намір постачати електричну енергію на території оператора системи, за формою та у порядку, передбаченими цими Правилами.

При цьому, за умовами п. 5.2.2. ПРРЕЕ електропостачальник, між іншого, зобов`язаний: здійснювати постачання електричної енергії на недискримінаційних засадах; не застосовувати до споживачів недобросовісні методи конкуренції; забезпечити прозорість положень та умов договорів зі споживачами, які мають викладатись чітко і ясно та бути доступними для розуміння споживачем, не містити процедурних перешкод, що звужують права споживача, у тому числі на зміну електропостачальника; у процесі зміни споживачем електропостачальника забезпечувати постачання електричної енергії споживачу на умовах чинного договору до припинення дії договору постачання електричної енергії споживачу, тощо.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до п. 3.2.13. ПРРЕЕ у разі неможливості приєднання споживача до умов відповідного договору на умовах обраної комерційної пропозиції електропостачальник письмово протягом трьох робочих днів від дня отримання заяви-приєднання повідомляє заявника про відмову в укладенні відповідного договору та повертає йому документи, які були надані разом із заявою-приєднанням у паперовому вигляді.

Разом з цим, у повідомленні відповідача від 04.12.2025, наданого у відповідь на звернення позивача про укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії від 28.10.2025, відповідач не повідомляв позивача про будь-які недоліки у порушенні позивачем порядку /процедури укладення договору, в тому числі, невідповідності поданої заяви позивача від 28.10.2028 вимогам ПРРЕЕ. Поряд з цим, виходячи з приписів п. 5.5.1. споживач електричної енергії має право на отримання інформації щодо порядку укладення та приєднання споживача до договорів з оператором системи та електропостачальником.

До того ж, направивши у відповідь на заяву позивача від 28.10.2025 для підписання договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії із додатками, позивач фактично підтвердив свій намір на укладення відповідного договору із споживачем.

Також апелянт зазначає, що у разі врегулювання новим власником (користувачем) електроустановки договірних відносин з ОСР, новий споживач зобов`язаний забезпечити доступ представникам оператора системи до об`єкта для проведення технічної перевірки, розпломбування/пломбування вузла обліку електричної енергії з метою введення його в облік та використання такого ВОЕ для подальших комерційних розрахунків за спожиту електричну енергію та отримані послуги з її розподілу; заявником як користувачем об`єктів та ФОП Дрофою В.В., ФОП Ключник В.В. не було забезпечено представникам Оператора системи розподілу доступу до улаштованих вузлів обліку електроенергії для встановлення стану комерційного обліку та фіксації остаточних показів ЗВТ, що на виконання вимог Глави 6.2 Розділу VI ККОЕЕ зафіксовано у оформлених належним чином актах про недопуск від 04.12.2025 (а.с. 165-165 (зворотній бік) т.1); згідно протоколу розбіжностей позивач висловив незгоду із запронованими істотними умовами наданого на його розгляд проекту договору розподілу, зокрема, але не виключно.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що наведені апелянтом обставини не спростовують факту направлення відповідачем на адресу позивача підписаного договору з додатками для його подальшого підписання новим користувачем об`єкту - ТОВ «Геліопром».

Будучи належним чином повідомленим про зміну користувача нежитловими приміщеннями, а також надавши новому користувачу для підписання договір споживача про надання послуг (з додатками), колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно погодився із доводами позивача стосовно протиправності дій відповідача по відключенню електропостачання на об`єкті, що знаходиться за адресою: вул. Лісова,22-А, с.Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область.

Як зазначає сам апелянт, відповідно до абз. 2 п. 8.1.1 ПРРЕЕ якщо між сторонами відповідного договору виникає спірне питання, сторони мають вжити усіх заходів, які застосовуються для врегулювання спірного питання, шляхом ініціювання проведення між сторонами переговорів щодо спірного питання, запропонувати можливі способи його вирішення.

Отже, будучи учасником ринку, що здійснює діяльність з розподілу електричної енергії споживачу та від дій якого також залежить можливість споживання позивачем електричної енергії, відповідач не був позбавлений можливості на врегулювання спірних питань під час укладення договору, а не здійснювати в односторонньому порядку дії по відключенню електропостачання на об`єкті, що знаходиться за адресою: вул. Лісова,22-А, с.Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область.

Щодо обраного позивачем способу захисту своїх прав, то апелянт вважає, що з метою їх захисту позивач мав звернутися до суду з вимогами щодо зобов`язання укласти договір або визнання договору укладеним на умовах позивача, тобто ініціювати переддоговірний спір.

Суд першої інстанції досліджуючи питання щодо обраного позивачем способу захисту прав, які позивач вважав порушеними, дійшов висновку, що сама по собі вимога про визнання дій з відключення об`єкту від електроспоживання протиправними не здатна в повному обсязі захистити права та законні інтереси споживача. Однак, у даному випадку, оскільки вона заявлена спільно з вимогою про усунення допущеного порушення та відновлення порушеного права, суд таку позовну вимогу вважає правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком та зазначає, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Таким чином, під ефективним засобом (способом) захисту слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Зважаючи на позицію відповідача, за відсутності укладеного між сторонами договору, відключення позивача від електропостачання здійснено правомірно і в діях АТ «Полтаваобленерго» порушення відсутні.

Разом з цим, наведене не має порушувати права та законні інтереси споживача, який вживав заходи, спрямовані на укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та, в подальшому, відновлення електропостачання.

За змістом п.15 ч.3 ст.46 Закону "Про ринок електричної енергії", п.7.12 ПРРЕЕ та п.11.5.12 КСР відновлення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи розподілу за зверненням електропостачальника. Підставою для такого звернення є усунення обставин, що слугували причинами припинення електроживлення.

Суд першої інстанції правомірно врахував, що сама по собі вимога про визнання дій з відключення об`єкту від електроспоживання протиправними не здатна в повному обсязі захистити права та законні інтереси споживача. Однак, оскільки така вимога заявлена спільно з вимогою про усунення допущеного порушення та відновлення порушеного права, зобов`язання оператора системи розподілу вчинити дії - відновити електропостачання до нежитлових приміщень позивача на відповідному об`єкті, є належним та ефективним способом захисту порушених прав споживача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому у задоволенні апеляційної скарги по суті спору слід відмовити, рішення Господарського суду Полтавської області від 30.04.2026 у справі №917/2375/25 слід залишити без змін.

Досліджуючи доводи апеляційної скарги в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу колегія суддів зазначає таке.

Так з матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення Господарського суду Полтавської області у справі № 917/2375/25 було прийнято судом 30.04.2026, а 05.05.2026 ТОВ “Геліопром” до суду першої інстанції подано заяву від 05.05.2026 (вх. № 6109) про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

11.05.2026 відповідачем до суду надано заперечення на заяву про розподіл судових витрат (вх. № 6372), в яких відповідач просив відмовити у задоволенні заяви представника позивача про розподіл судових витрат у повному обсязі, а у разі задоволення вказаної заяви зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката ТОВ “Геліопром” до 1 000,00 грн.

За результатом розгляду заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що співмірним із складністю роботи, її обсягом та часом, витраченим на надання послуг з представництва інтересів позивача у даній справі, є розмір витрат на правову допомогу в сумі 15 000,00 грн, з чим не погоджується апелянт.

В апеляційній скарзі апелянт вважає, що договір про надання правничої допомоги від 25.12.2025 повинен в обов`язковому порядку містити хоча б будь-яке посилання на акт виконаних робіт (порядок його складання), як спосіб підтвердження фактичного виконання таких робіт. Проте, ні договір про надання правничої допомоги від 25.12.2025, ні додаткова угода до нього від 10.02.2026 не містять в своєму тексті жодної згадки про складання акту виконаних робіт, та про те, що такий акт є додатком до договору про надання правничої допомоги. Відповідно, вважає скаржник, акт виконаних робіт від 05.05.2026 не може слугувати належним доказом та підтвердженням фактичного надання правничої допомоги.

Також за доводами апелянта, умовами Розділу 4 договору про надання правничої допомоги від 25.12.2025 «Гонорар» не визначено порядок його сплати (строки, підстави тощо).

Відображена в акті виконаних робіт від 05.05.2026 інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом позивача роботи на суму 40 000,00 грн, вважає апелянт, не відповідає критерію розумності та не є співмірною з обсягом наданою адвокатом правничої допомоги.

Крім того, на думку відповідача, сума вартості наданої позивачу його представником правової допомоги за умови, якщо б докази були належно оформлені, зокрема, акт виконаних послуг від 05.05.2026, складає 1 000,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

(1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

(2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

(6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Так, у позовній заяві позивачем повідомлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи складається із суми сплаченого судового збору (3 028,00 грн) та суми витрат на професійну правову допомогу (40 000,00 грн) та загалом становить 43 028,00 грн.

До позовної заяви ТОВ “Геліопром” додано копію копії Договору про надання правової допомоги від 25.12.2025, укладеного між ТОВ “Геліопром” та адвокатом Медведєвою Тетяною Вячеславівною (на даний час на підставі Свідоцтва серії НОМЕР_3 від 30.12.2025, виданого Хаджибейським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) – Ляхова Тетяна Вячеславівна).

До заяви про розподіл судових витрат від 05.05.2026 (вх. № 6109), в якій позивач просив стягнути з відповідача на користь ТОВ “Геліопром” витрати на професійну правничу допомогу 40 000,00 грн також надано копію додаткової угоди від 10.02.2026 до вказаного договору; Акт виконаних робіт від 05.05.2026 та ордер серії ВІ №1359887 від 26.12.2025 на надання адвокатом Медведєвою Тетяною Вячеславівною правової допомоги ТОВ “Геліопром”.

Досліджуючи питання щодо обґрунтованості заявлених вимог в частині витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції встановив, що:

- відповідно до п. 1.1 Договору про надання правової допомоги від 25.12.2025 р. Клієнт (ТОВ “Геліопром”) доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

- згідно з п. 1.2 Договору Адвокат відповідно до узгоджених Сторонами доручень представляє інтереси Клієнта в Господарському суді Полтавської області, а за необхідності – у судах апеляційної та касаційної інстанції, справі за позовом ТОВ “Геліопром” до АТ “Полтаваобленерго”, Кременчуцької об`єднаної філії АТ “Полтаваобленерго”, третя особа Дрофа Вікторія Василівна про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії;

- у пункті 4.3 Договору Сторони погодили, що розмір винагороди Адвоката за надання правової допомоги на умовах, визначених даним Договором, становить фіксовану суму, зокрема, за надання правової допомоги Клієнту на умовах цього Договору в суді першої інстанції 40 000,00 грн;

- згідно Акту виконаних робіт від 05.05.2026 з адвокат Ляхова Тетяна Вячеславівна надала ТОВ “Геліопром” послуги за Договором про надання правової допомоги від 25.12.2025 в господарській справі № 917/2375/25 (перелік наданих послуг зазначено в Акті).

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (правова позиція Верховного Суду у постанові від 03.06.2026 у справі № 921/244/25)

У п. 4.2 Договору про надання правничої допомоги від 25.12.2025 встановлено, що за правову допомогу, передбачену в п. 1.2. Договору Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар).

У пункті 4.3 Договору Сторони погодили, що розмір винагороди Адвоката за надання правової допомоги на умовах, визначених даним Договором, становить фіксовану суму, зокрема, за надання правової допомоги Клієнту на умовах цього Договору в суді першої інстанції 40 000,00 грн.

Таким чином у Договорі сторонами визначено фіксований розмір гонорару.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Правова позиція з цього питання викладена постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Частина третя статті 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У п. 6.3. Договору встановлено, що всі зміни та доповнення до договору оформлюються сторонами шляхом підписання відповідної Додаткової угоди. Усі додатки та доповнення до договору є його невід`ємною частиною (п. 6.4. Договору).

Таким чином, складення додатку №3 до договору від 25.12.2025 було прямо передбачено самим договором. Підписавши Додаток №3 від 05.05.2026 до Договору від 25.12.2025, а саме – Акт виконаних робіт, сторони тим саме, фактично підтвердили наданий адвокатом обсяг послуг, їх перелік та зазначили про відсутність претензій сторін.

Вказаний Акт за змістом містить детальний перелік виконаних робіт, якому в подальшому судом першої інстанції надано ретельну оцінку. Крім того, складанням такого акту сторони фактично підтвердили обсяг наданих адвокатом робіт у даній справі під час її розгляду.

Також суд відхиляє доводи про те, що умовами Розділу 4 договору про надання правничої допомоги від 25.12.2025 «Гонорар» не визначено порядок його сплати (строки, підстави тощо), позаяк з наданих позивачем документів, зокрема договору про надання правової допомоги від 25.12.2025, акта виконаних робіт, вбачається, що загальний розмір гонорару в сумі 40 000,00 грн розраховано відповідно до основного договору про надання правничої допомоги від 25.12.2026 та конкретизовано у Додатку №3 до договору (Акті виконаних робіт).

Крім того, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України факт нездійснення оплати на момент подання заяви про розподіл судових витрат не перешкоджає їх розподілу, про що неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 листопада 2023 року у справі № 914/2355/21.

Колегія суддів також враховує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна позиція з цього питання викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 18.06.2026 у справі № 910/13257/24).

У даній справі суд першої інстанції надавши аналіз доводам позивача, викладеним у заяві про розподіл судових витрат, запереченням відповідача на вказану заяву, матеріалам справи та встановив таке:

- докази, якими позивач підтверджував обставини та на яких ґрунтувались позовні вимоги, не містили значного обсягу письмових документів, що підлягали аналізу представником позивача у даній справі та фактично складались із Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії о/р 20203894 від 04.12.2025, протоколу розбіжностей до вказаного договору та матеріалів листування між сторонами;

- з урахуванням характеру та предмету спору, кількості його учасників, складності та обсягу матеріалів справи, а також обсягу документів, наданих сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, не можна стверджувати, що вивченню та дослідженню адвокатом ТОВ “Геліопром” в межах даної справи підлягав значний обсяг документів, а спір у справі був нестандартним або нетиповим з юридичної точки зору та вимагав від адвоката вивчення значного обсягу джерел права;

- окрім позовної заяви у даній справі ТОВ “Геліопром” було подано до суду заява від 16.01.2026 (вх. № 530 від 19.01.2026) про усунення недоліків позовної заяви, відповідь на відзив від 18.02.2026 (вх. № 2204 від 18.02.2026), додаткові пояснення у справі від 02.03.2026 (вх. № 2744 від 02.03.2026) та заява від 18.03.2026 (вх. № 3598 від 18.03.2026) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

- водночас необхідність подання до суду заяви від 16.01.2026 (вх. № 530 від 19.01.2026) про усунення недоліків позовної заяви була спричинена саме недотриманням позивачем вимог господарського процесуального законодавства під час звернення до суду з вказаною позовною заявою; суд не визнавав необхідним подання позивачем усіх вищеперелічених додаткових пояснень у справі; судовий збір, про повернення якого просив позивач, Товариством з обмеженою відповідальністю “Геліопром” було сплачено помилково, а отже, витрати позивача на звернення до суду з цією заявою не пов`язані з розглядом даної справи; позивач звертався до суду із заявою про забезпечення позову у справі №917/2375/25, у задоволенні якої судом було відмовлено; включення до акту такої дії як складення та направлення до Господарського суду Полтавської області заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною;

- надано оцінку тривалості судових засідань, тощо.

Таким чином, судом першої інстанції ретельно досліджено обсяг наданої правничої допомоги позивачу. З урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, заперечень відповідача, суд дійшов висновку, що співмірним із складністю роботи, її обсягом та часом, витраченим на надання послуг з представництва інтересів позивача у даній справі, є розмір витрат на правову допомогу в сумі 15 000,00 грн.

Колегія суддів погоджується із таким висновкам та вважає, що доводи апеляційної скарги в частині оскарження витрат на правничу допомогу не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, тому не приймаються колегією суддів в якості підстав для скасування додаткового рішення Господарського суду Полтавської області від 18.05.2026 у справі №917/2375/25.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі “Проніна проти України” (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 року).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Полтавської області від 30.04.2026 та додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 18.05.2026 у справі №917/2375/25 підлягає залишенню без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 126, 129, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 30.04.2026 та додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 18.05.2026 у справі №917/2375/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 13.07.2026.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя І.В. Тарасова