Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №918/56/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року м. Рівне Справа № 918/56/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

органу прокуратури: Клімашевич В.І. - прокурор відділу;

відповідача: представник Омельчук Т.В. - адвокат

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Керівника Рівненської окружної прокуратури (вх2579/26 від 29.05.2026) на ухвалу Господарського суду Рівненської області, постановлену 21.05.26р. суддею Селівоном А.О. у м. Рівному, у справі № 918/56/26

за позовом Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби України та Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради

до Фізичної особи - підприємця Олійника В`ячеслава Дмитровича

про стягнення коштів та визнання додаткової угоди недійсною

ПОСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є ухвала Господарського суду Рівненської області від 21.05.2026 у справі №918/56/26.

1.2. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21.05.2026 постановлено повернутися до стадії підготовчого провадження у справі №918/56/26 та замінити судове засідання, призначене на 21.05.2026 підготовчим засіданням.

1.3. Зупинено провадження у справі №918/56/26 за позовом керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби України та Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради до Фізичної особи - підприємця Олійника В`ячеслава Дмитровича про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення коштів до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/20269(178/26) та оприлюднення повного тексту рішення.

1.4. Зобов`язано сторін інформувати суд про результати розгляду справи №3-78/20269(178/26).

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.

2.1. Керівник Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби України та Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Олійника В`ячеслава Дмитровича про визнання недійсною Додаткової угоди від 18.12.2024 №1 до Договору про закупівлю від 04.01.2024 № 4/24, стягнення з ФОП Олійника В`ячеслава Дмитровича на користь Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради коштів у розмірі 57 657,60 грн.

2.1.1.В обґрунтування правових підстав заявленого позову прокурор зазначив, що додаткова угода від 18.12.2024 № 1 до договору про закупівлю від 04.01.2024 №4/24 укладена з порушенням вимог статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

2.2. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено справу до розгляду.

2.3. Під час дослідження обставин даного спору судом першої інстанції встановлено, що 06.05.2026 відбулися засідання сенатів та колегій суддів: розглядали справи за конституційними скаргами і постановили ухвали. Перша колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Питання, пов`язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.

2.3.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням щодо перевірки на відповідність частині першій статті 8, частині четвертій статті 13, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 42, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України (конституційність) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922–VІІІ зі змінами, який встановлює можливість зміни істотних умови договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків

2.3. З метою дотримання основних засад господарського судочинства, повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, які входять в предмет доказування, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд дійшов висновку про повернення на стадію підготовчого провадження у справі №918/56/26 для здійснення дій, необхідних для забезпечення правильного розгляду справи по суті.

2.4. Враховуючи встановлені судом обставини щодо конституційного провадження, зважаючи положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", які мають значення для справи №918/56/26, останній дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №918/56/26 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.

3.1. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Керівник Рівненської окружної прокуратури 29.05.2026, через систему "Електронний суд", звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх2579/26 від 29.05.2026), в якій просить: ухвалу Господарського суду Рівненської області від 21.05.2026 у справі №918/56/26 скасувати та ухвалити рішення про направлення справи до суду Господарського суду Рівненської області для продовження розгляду по суті. Стягнути з фізичної особи-підприємця Олійника В`ячеслава Дмитровича на користь Рівненської обласної прокуратури судові витрати за подання апеляційної скарги. Про дату і час розгляду справи повідомити сторони у справі та Рівненську обласну прокуратуру, яка забезпечуватиме участь у справі.

3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права (ст. 236, п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України), при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи, без врахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.11.2020 у справі № 4819/49/19, від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, від 21.11.2025 у справі №920/19/24 та постанов Верховного Суду від 12.05.2026 у справі №924/560/24 та від 20.05.2026 у cправі №910/4865/24, у зв`язку з чим підлягає скасуванню як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а справа № 918/56/26 - поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

3.3. Щодо недоведеності підстав для зупинення провадження у справі прокурор зазначає, що згідно інформації, розміщеної на офіційному вебсайті Конституційного Суду України суб`єкт права на конституційну скаргу – ТОВ "Укр Газ Ресурс" в особі директора Денисовича В.В. - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням щодо перевірки на відповідність ч. 1 ст. 8, ч. 4 ст. 13, ч. 1, 4 ст. 41, ч. 1 ст. 42, п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України (конституційність) п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі2 від 25.12.2015№ 922–VІІІ зі змінами, який встановлює можливість зміни істотних умови договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків. ТОВ "Укр Газ Ресурс" твердить, що внаслідок застосування оспорюваних приписів порушено його права: на мирне володіння майном як складника права приватної власності (ч. ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України); на здійснення підприємницької діяльності на засадах економічної доцільності (ч. ч. 1, 3 ст. 42 Конституції України), а також порушує принцип верховенства права в аспекті юридичної визначеності (ч. 1 ст. 8 Конституції України), принцип рівності суб`єктів права власності і господарювання перед законом (ч. 4 ст. 13 Конституції України).

3.4. Повний текст конституційної скарги ТОВ "Укр Газ Ресурс", як і ухвали про відкриття конституційного провадження на офіційному вебсайті Конституційного Суду України не оприлюднено, а тому саме лише твердження суду про те, що справа № 918/56/26 є подібною в частині вирішення питання щодо законності та правомірності збільшення ціни за одиницю товару у випадку коливання ціни на ринку в межах 10 % (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону), не підтверджує наявність об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення Конституційним Судом України справи за скаргою ТОВ "Укр Газ Ресурс" та не ґрунтується на мотивах чи висновках Конституційного Суду України.

3.5. Висновок суду про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 918/56/26 є передчасним. Встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого припису, застосованого (не застосованого) судом під час вирішення справи, має значення, насамперед, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення подібних справ, а не як підстава для перегляду справи з ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням. Велика Палата Верховного Суду також наголосила, що приписи законодавства, які регулюють дію рішень Конституційного Суду України у часі, є чіткими, логічно послідовними та сформульованими так, що унеможливлюють неоднозначність тлумачення. Їх правова природа забезпечує однозначність правозастосування, унеможливлюючи різні підходи до їх сприйняття, розуміння чи практичного застосування. Це відповідає принципу правової визначеності, що є фундаментальною складовою правовладдя (верховенства права), та сприяє належному функціонуванню судової системи, забезпечуючи передбачуваність судових рішень і довіру до правосуддя.

3.6. Судом не враховано позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12.05.2026 у справі №924/560/24. Зокрема, Верховний Суд, за наслідками розгляду клопотання ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою ТОВ "Укр Газ Ресурс" щодо конституційності п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" виснував, що не знаходить підстав для його задоволення.

3.7. Господарським судом Рівненської області не враховано, що предметом позову у справі №924/560/24, як і у справі № 918/56/26 є визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих коштів. Аналогічними є також і підстави позовів у наведених справах - порушення відповідачами під час укладення додаткових угод вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та стягнення коштів. До того ж, прокурором надано докази та наведено аргументи, які в сукупності підтверджують, що спірні додаткові угоди укладено з порушенням норм законодавства, а тому висновки суду про неможливість розгляду справи № 918/56/26 та зупинення провадження є передчасними. Судом не враховано, що судова практика щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у відповідних правовідносинах є сталою та вже сформована Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 та від 21.11.2025 у справі №920/19/24. Зважаючи на сталість судової практики щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", відсутня виправдана необхідність для зупинення провадження у справі № 918/56/26, а тому ухвала від 21.05.2026 є безпідставною та такою, що підлягає скасуванню.

3.8. Щодо дії в часі рішення Конституційного Суду України про неконституційність норми права. Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Таким чином, акти, визнані неконституційними, не застосовуються до правовідносин, що виникли після ухвалення рішення Конституційним Судом України.

3.9. Поза увагою суду також залишено той факт, що правовідносини у справі № 918/56/26 виникли в момент чинності п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки Договір укладено 04.01.2024, а оскаржувану додаткову угоду №1- 18.12.2024, відповідно, тобто задовго до подання ТОВ "Укр Газ Ресурс" скарги щодо конституційності зазначеної норми права.

3.10. Окрім того, як на момент пред`явлення Рівненською окружною прокуратурою до Господарського суду Рівненської області позовної заяви в інтересах держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби України та Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради до ФОП Олійника В.Д. про визнання недійсною вищевказаної додаткової угоди та стягнення коштів (26.01.2026), на момент відкриття провадження у справі (02.02.2026), так і на даний час, пункт 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є чинним та не визнаний неконституційним.

4. Відзиви на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Керівника Рівненської окружної прокуратури (вх2579/26 від 29.05.2026) на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 21.05.2026 у справі №918/56/26.

4.1.1. Розгляд апеляційної скарги призначено на 09.07.2026 об 11:00 год.

4.2. 07.07.2026 до апеляційного суду від скаржника - Рівненської окружної прокуратури надійшли письмові пояснення по справі.

4.2.1. В поясненнях апелянт наводить додаткові обґрунтування щодо підстав скасування оскаржуваної ухвали.

4.2.2. Також прокурором наведено обґрунтовані заперечення щодо повернення судом першої інстанції на стадію підготовчого провадження у справі № 918/56/26 та заміни судового засідання, призначеного на 21.05.2026, підготовчим засідання. Вважає, що ухвала суду про зупинення провадження у справі та повернення на стадію підготовчого провадження підлягає скасуванню у повному обсязі.

4.3. Позивачі та відповідач не скористалися правом подачі відзиву на апеляційну скаргу.

4.4. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

4.5. В судовому засіданні 09.07.2026 прокурор та представник відповідача надали пояснення в обґрунтування своїх доводів та заперечень по суті розгляду апеляційної скарги у даній справі.

4.6. Прокурор підтримала доводи апеляційної скарги, та письмові пояснення від 07.07.2026 щодо додаткових обґрунтувань апеляційної скарги.

4.6.1. Зазначила, що апеляційна скарга містить описку щодо доводів в частині необґрунтованого клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки у даній справі суд першої інстанції з власної ініціативи повернувся до стадії підготовчого провадження у справі №918/56/26, замінив судове засідання, призначене на 21.05.2026 підготовчим засіданням та зупинив провадження у справі №918/56/26.

4.6.2. Клопотань про зупинення провадження у даній справі учасниками провадження не заявлялися.

4.7. Представник відповідача у судовому засіданні 09.07.2026 заперечила проти доводів апеляційної скарги прокурора.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Керівника Рівненської окружної прокуратури (вх2579/26 від 29.05.2026) на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 21.05.2026 у справі №918/56/26 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:

6.1.1. Норми матеріального права:

Конституція України;

Закон України "Про Конституційний Суд України";

6.1.2. Норми процесуального права:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача у судовому засіданні, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Як слідує з матеріалів справи, у січні 2026 Керівник Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби України та Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Олійника В`ячеслава Дмитровича про:

- визнання недійсною Додаткової угоди від 18.12.2024 №1 до Договору про закупівлю від 04.01.2024 № 4/24, укладеного Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради та Фізичною особою - підприємцем Олійником В`ячеславом Дмитровичем;

- стягнення з Фізичної особи - підприємця Олійника В`ячеслава Дмитровича на користь Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради коштів у розмірі 57 657,60 грн.

7.2.1. В обґрунтування правових підстав заявленого позову прокурор зазначив, що додаткова угода від 18.12.2024 № 1 до договору про закупівлю від 04.01.2024 №4/24 укладена з порушенням вимог статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

7.3. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02.02.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №918/56/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та справу призначено до розгляду на 04.03.2026.

7.4. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04.03.2026 судом продовжено строк підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 15.04.2026.

7.5. 15.04.2026 Господарським судом Рівненської області відкладено підготовче засідання у справі на 30.04.2026, про що постановлено відповідну ухвалу.

7.6. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 30.04.2026 закрито підготовче провадження у справі №918/56/26 та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.05.2026.

7.7. Під час дослідження обставин даного спору та підготовки до його розгляду по суті судом першої інстанції встановлено, що 06.05.2026 відбулися засідання сенатів та колегій суддів: розглядали справи за конституційними скаргами і постановили ухвали.

7.7.1. Перша колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Питання, пов`язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.

7.7.2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням щодо перевірки на відповідність частині першій статті 8, частині четвертій статті 13, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 42, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України (конституційність) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922–VІІІ зі змінами, який встановлює можливість зміни істотних умови договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків.

7.8. З метою дотримання основних засад господарського судочинства, повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, які входять в предмет доказування, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд першої інстанції дійшов висновку про повернення на стадію підготовчого провадження у справі №918/56/26 для здійснення дій, необхідних для забезпечення правильного розгляду справи по суті.

7.9. За результатами судового засідання 21.05.2026, зважаючи положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", які мають значення для справи №918/56/26, Господарським судом Рівненської області постановлено оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у справі (пункт 1.2 – 1.4. цієї постанови) із підстав, наведених у пунктах 2.1. – 2.4. даної постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, врахування доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, та скасування ухвали суду першої інстанції від 21.05.2026 про зупинення провадження у справі із направленням справи до місцевого господарського суду для продовження її розгляду, виходячи з наступного.

8.2. Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

8.3. Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

8.4. Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

8.5. Частиною 1 статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

8.6. Згідно з частиною 3 статті 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність.

8.7. Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

8.8. Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

8.9. Частиною 1 статті 177 ГПК України визначено, що завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

8.10. Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. (стаття 181 ГПК України).

8.11. Виходячи з пунктів 4, 6, 7, 8, 19 частини 2 статті 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб, з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомо, з`ясовує чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і у відзиві, вирішує питання про призначення експертизи, здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

8.12. Господарськими судами встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням щодо перевірки на відповідність частині першій статті 8, частині четвертій статті 13, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 42, пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України (конституційність) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922–VІІІ зі змінами, який встановлює можливість зміни істотних умови договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі щодо збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків.

8.12.1. Перша колегія суддів Другого сенату відкрила конституційне провадження у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Питання, пов`язані з конституційним провадженням у цій справі, судді розглянуть на засіданні Другого сенату.

8.13. Суд першої інстанції виходячи з предмету і підстав позову у даній справі, зважаючи на спірні правовідносин та положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", які мають значення для справи, прийшов до висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №918/56/26 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України.

8.14. Так, згідно частини 3 статті195 ГПК України, провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

8.15. Від так, Господарський суд Рівненської області у судовому засіданні 21.05.2026 вирішив повернутися у справі №918/56/26 до стадії підготовчого провадження для вирішення питання про зупинення провадження у справі №918/56/26 враховуючи відкриття конституційного провадження.

8.16. В даному випадку, апеляційний суд звертає увагу на те, що процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

8.17. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.11.2021 у справі № 910/7103/21 виснував, що відповідно до практики Верховного Суду, яку колегія суддів враховує на підставі частини 4 статті 236 ГПК України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

8.18. Враховуючи предмет та підстави даного позову, виходячи з положень статті 269 ГПК України щодо меж перегляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів не погоджується з постановленою судом першої інстанції ухвалою.

8.19. Так, порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

8.20. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.

8.21. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте мають значення для розгляду справи, провадження у якій зупиняється.

8.22. Пункт 5 частини 1 статті 227 ГПК України визначає обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

8.23. У разі застосування вказаного пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, згідно з вимогами статті 234 ГПК України, у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.

8.24. Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

8.25. Так, вищезгаданий пункт 5 частини 1 статті 227 ГПК України визначає обов`язок зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

8.26. Разом тим, наведеною нормою прямо передбачено, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи, коли зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

8.27. Пунктом 4 частини 1 статті 229 ГПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пункті 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

8.28. Згідно статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8.29. Частиною 2 статті 152 Конституції України визначено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

8.30. Сам по собі факт відкриття Конституційним Судом України конституційного провадження щодо перевірки конституційності пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не свідчить про наявність об`єктивної неможливості розгляду цієї справи.

8.31. Предметом розгляду у справі №918/56/26 є правомірність укладення спірної додаткової угоди та наявність підстав для застосування наслідків їх недійсності – стягнення безпідставно сплачених грошових коштів, а встановлення відповідних обставин здійснюється на підставі наявних у справі доказів.

8.32. На час розгляду справи № 918/56/26 пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є чинною нормою права, яка підлягає застосуванню судом.

8.33. Відкриття конституційного провадження не зупиняє дії закону та не позбавляє суд можливості надати оцінку спірним правовідносинам на підставі чинного законодавства і наявної судової практики.

8.34. Колегія суддів, виходячи з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали не знайшла переконливих доводів наведених судом першої інстанції щодо неможливості встановлення та оцінки обставин, які входять до предмета доказування у даній справі, без попереднього вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності зазначеної норми.

8.35. Від так, не вбачає підстав вважати, що між цією справою №918/56/26 та згаданим конституційним провадженням існує такий зв`язок, який унеможливлює подальший розгляд спору по суті.

8.36. Висновок Господарського суду Рівненської області у судовому засіданні 21.05.2026 про повернення у справі №918/56/26 до стадії підготовчого провадження для зупинення провадження у справі №918/56/26 враховуючи відкриття конституційного провадження є необґрунтованим.

8.37. Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин

8.38. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України. (Вказаний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №910/12694/18, від 17.04.2019 у справі №924/645/18, від 20.12.2019 у справі №910/13234/18, від 13.09.2019 у справі №912/872/18, від 21.02.2019 у справі №910/974/18).

8.39. Вирішуючи питання щодо зупинення провадження у справі через неможливість її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, суд повинен належним чином проаналізувати імовірні наслідки ухвалення Конституційним Судом України рішення за результатом розгляду справи, їх взаємозв`язок зі спірними правовідносинами, що є предметом розгляду у цій справі, підставами позову.

8.40. Статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" визначено, що Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

8.40.1. Вказана норма Закону має пряму дію, так як сам Конституційний Суд України у своєму рішенні може встановити інший (пізніший) строк втрати чинності для такого акта, однак рішення КСУ не мають зворотної дії в часі (якщо інше прямо не вказано в рішенні).

8.41. Отже, правовідносини, які виникли й закінчилися до моменту ухвалення рішення КСУ, продовжують регулюватися старим законом.

8.42. Так, стаття 152 Конституції України визначає, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

8.43. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 4819/49/19 зазначила, що аналіз норм розділу ХІІ Конституції України ("Конституційний Суд України") та Закону України "Про Конституційний Суд України" дає підстави дійти висновку про те, що рішення Конституційного Суду України має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини є триваючими і виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення Конституційного Суду України. Тобто рішення Конституційного Суду України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення. Встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого припису, застосованого (не застосованого) судом під час вирішення справи, має значення, насамперед, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення подібних справ, а не як підстава для перегляду справи з ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням.

8.43.1. Також Велика Палата Верховного Суду наголосила, що приписи законодавства, які регулюють дію рішень Конституційного Суду України у часі, є чіткими, логічно послідовними та сформульованими так, що унеможливлюють неоднозначність тлумачення. Їх правова природа забезпечує однозначність правозастосування, унеможливлюючи різні підходи до їх сприйняття, розуміння чи практичного застосування. Це відповідає принципу правової визначеності, що є фундаментальною складовою правовладдя (верховенства права), та сприяє належному функціонуванню судової системи, забезпечуючи передбачуваність судових рішень і довіру до правосуддя.

8.44. З матеріалів справи слідує, що правовідносини між сторонами виникли з моменту участі у відкритих торгах (тендері) та укладення Договору про закупівлю товарів за державні кошти – 04.01.2024, а правовідносини щодо спірної Додаткової угоди № 1 виникли - 18.12.2024, відтак навіть у разі теоретичного задоволення скарги Товариства Конституційним Судом України, його рішення не матиме ретроспективної (зворотної) дії в часі, тобто не буде поширюватися на відносини, що виникли до ухвалення такого рішення.

8.45. В даному випадку, конституційне провадження у справі №3-78/2026(178/26) не спрямоване на встановлення фактичних обставин цієї господарської справи, не стосується оцінки доказів у ній та не вирішує питання щодо прав і обов`язків сторін у спірних правовідносинах у даній справі.

8.46. Відкриття Конституційним Судом України провадження щодо перевірки конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не позбавляє господарський суд можливості дослідити докази, встановити обставини справи та надати їм правову оцінку.

8.47. Вирішуючи питання про зупинення провадження за вказаними підставами апеляційним судом враховується загальний конституційний принцип дії законів у часі (що закони не мають зворотної сили, крім пом`якшення відповідальності), що закріплено у статті 58 Конституції України.

8.47.1. За загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до події, факту застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

8.47.2. Таким чином, рішення КСУ поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення (аналогічні правові висновки викладені у п. 74 постанови Верховного Суду від 14.03.2024 у справі №600/778/21-а та постанові Верховного Суду від 03.04.2024 у справі №120/14973/21-а).

8.48. Як уже зазначалося, на час розгляду справи №918/56/26 пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є чинною нормою права.

8.49. Прийняття рішення Конституційним Судом України, за наслідками розгляду конституційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності) п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", не вплине на провадження у справі №918/56/26.

8.50. Колегія суддів зазначає, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчитиме про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/5425/18).

8.51. Місцевий господарський суд прийшов до необґрунтованого висновку про зупинення провадження у справі, оскільки виходячи із предмету та підстав позову у даній справі, суд у даному випадку не позбавлений можливості самостійно встановити обставини та факти, які мають значення для даної справи.

8.52. В даному випадку відсутня необхідність зупинення даної справи до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо конституційності пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

8.53. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

8.54. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

8.55. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

8.56. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

8.57. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

8.58. Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

8.59. Враховуючи встановлені апеляційним господарським судом обставин, зупинення провадження у даній справі є передчасним, від так не було необхідності повертатися на стадію підготовчого провадження у справі №918/56/26.

8.60. Доводи апеляційної скарги прокурора, викладені у апеляційній скарзі та які підтримані скаржником у судовому засіданні 09.07.2026, з урахуванням пояснень від 07.07.2026 знайшли своє підтвердження під час апеляційного провадження, враховуються колегією суддів, як обґрунтовані та підставні, що є наслідком задоволення апеляційної скарги.

8.61. Апеляційну скаргу Керівника Рівненської окружної прокуратури слід задоволити, ухвалу Господарського суду Рівненської області від 21.05.2026 у справі №918/56/26 – скасувати, а справу слід направити до Господарського суду Рівненської області для продовження розгляду.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

9.2. За змістом пункту 1, 4 частини 1 статті 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм процесуального права.

9.3. Згідно частини 3 статті 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 21.05.2026 у справі №918/26/26 апелянт сплатив 2662,40 грн. судового збору, згідно платіжної інструкції №1147 від 28.05.2026 в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" (із застосовування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

10.2. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.

10.3. Оскільки справа №918/56/26 направляється для продовження розгляду до Господарського суду Рівненської області, суд апеляційної інстанції не вирішує питання розподілу судових витрат за подання апеляційної скарги, а такі витрати мають бути розподілені судом першої інстанції за результатами розгляду позову.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 272, 273, 275, 277, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Керівника Рівненської окружної прокуратури від 29.05.26р. задоволити.

Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 21 травня 2026 року у справі №918/56/26 скасувати.

Справу №918/56/26 направити до Господарського суду Рівненської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Матеріали справи №918/56/26 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повна постанова складена "10" липня 2026 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Розізнана І.В.