Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №910/2101/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2026 р. Справа№ 910/2101/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Алданової С.О.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Сергієнко-Колодія В.В.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Олійник Я.А. (в режимі відеконференції), Стафійчук В.В.

від відповідача: Іздебська У.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2025, повний текст якого складено та підписано 04.12.2025

у справі №910/2101/25 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс"

до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання протиправною, незаконною, недійсною вимоги № 60-02/323е від 16.01.2025 та її скасування,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

У лютому 2025 року Приватне акціонерне товариство «КИЇВСПЕЦТРАНС» звернулося до місцевого господарського суду з позовом до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправною, незаконною, недійсною та скасування вимоги № 60-02/323е від 16.01.2025. Додатково позовна заява містить вимоги про вжиття заходів забезпечення позову (шляхом зупинення дії вимоги та заборони вчиняти певні дії) та зобов`язання відповідача надати відповіді на питання шляхом письмового опитування учасника справи.

Позовні вимоги обґрунтовано наступними доводами:

- оскаржувана вимога не містить посилань на розгляд відповідачем конкретної заяви, наявність відкритої справи чи проведення перевірки, з якими законодавство безпосередньо пов`язує право органу Антимонопольного комітету України витребовувати інформацію;

- установлений відповідачем строк для надання інформації -20 календарних днів, який фактично скоротився до 12 днів через затримку надіслання оригіналу електронного документа є нерозсудливим, необґрунтованим та непропорційним, враховуючи необхідність опрацювання та копіювання орієнтовно 63 000 аркушів документів за період з 2017 по 2024 роки;

- вимога є протизаконною та порушує конституційний принцип, згідно з яким органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- позивач є критично важливим підприємством для функціонування економіки в особливий період, раніше зазнав наслідків збройної агресії та обшуків, відтак не має ані людських, ані часових, ані фінансових ресурсів для виконання настільки об`ємного запиту без належних правових підстав;

- виконання вимоги покладає на позивача значні фінансові витрати, що порушує законодавчу заборону для державних органів одержувати від юридичних осіб безоплатні послуги чи майно;

- відповідачем проігноровано той факт, що загальне дослідження ринків не є тотожним державному контролю за дотриманням законодавства у вигляді розгляду заяв чи справ, а право на витребування інформації не є абсолютним (з посиланням на судову практику);

- порушено вимоги до форми документа, оскільки належним чином підписаний електронний оригінал надійшов позивачу пізніше за його паперову копію, що суперечить законодавству про електронний документообіг.

Свої вимоги позивач обґрунтовує частиною другою статті 19 Конституції України, частиною першою статті 21, частиною першою статті 256, частиною першою статті 257 ЦК України, статтями 2, 5, 7, 11, 15, 20, 24, 27, 42, 46, 90, 96, 123, 126, 134, 136, 137, 138, 139, 162 ГПК України, абзацом другим частини першої статті 4, пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 3, пунктами 1, 5 частини першої, пунктом 5 частини другої, пунктом 1 частини третьої статті 7, статтею 17, частинами першою, другою статті 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Законом України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання», частиною першою статті 54 Закону України «Про запобігання корупції», статтями 1, 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції», частинами першою, шостою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Короткий зміст відзиву на позовну заяву

28.05.2025 Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (відповідач) подало відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, спростовуючи кожен довід позивача з огляду на таке:

- вимога є законною та прийнятою належним суб`єктом, оскільки голова відділення наділений повноваженнями вимагати від суб`єктів господарювання інформацію не лише під час розгляду справ, а й під час здійснення державного контролю, яке наразі проводиться за власною ініціативою відповідача щодо ринку послуг у сфері побутових відходів у м. Києві;

- законодавство не обмежує часовий період, за який може запитуватися інформація, не встановлює обов`язкових вимог щодо спеціальної форми чи бланка для таких запитів, а також не наділяє суб`єкта господарювання правом на власний розсуд вирішувати питання доцільності її витребування;

- доводи про недотримання форми документа є безпідставними, оскільки оскаржувана вимога містила належний кваліфікований електронний підпис голови відділення;

- відповідач діяв у межах дискреційних повноважень і вже задовольнив клопотання позивача, подовживши строк надання інформації до 17.02.2025, що нівелює твердження про нерозумність строків;

- належність підприємства до об`єктів критичної інфраструктури або великий обсяг запитуваних даних не є визначеними законом підставами для звільнення від обов`язку надання інформації;

- самостійною підставою для відмови у позові є недоведеність позивачем факту порушення його прав та законних інтересів, адже направлення вимоги в межах дослідження (без порушення справи) є реалізацією контрольних функцій державного органу.

Свою правову позицію відповідач обґрунтовує нормами матеріального та процесуального права, а саме статтями 3, 5, 7, 12, 17, 22, 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» № 3659-XII, статтями 1, 2, 3, 35, 39, 50, 51, 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції» № 2210-III, а також статтями 3, 4, 5, 13, 20, 41, 45, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 90, 162, 164, 165, 236, 237 ГПК України.

Короткий зміст судового рішення що оскаржується

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 у справі №910/2101/25 у задоволенні позову суд відмовив повністю з огляду на те, що оскаржувана вимога правомірно винесена відповідачем під час здійснення державного контролю, при цьому суд дійшов наступних висновків:

-обов`язок надання інформації на запит органу Антимонопольного комітету України має виконуватися суб`єктом господарювання незалежно від наявності відкритої справи про порушення, оскільки законодавство не містить вичерпного переліку випадків витребування інформації та не обмежує коло таких осіб лише учасниками справи;

-відповідач діяв у межах дискреційних повноважень і належним чином врахував доводи позивача щодо нерозумності строків, прийнявши рішення про подовження строку надання інформації до 17.02.2025;

-направлення вимоги не є втручанням у господарську діяльність та не порушує прав позивача, оскільки закон не наділяє підприємство правом на власний розсуд вирішувати питання доцільності, форми чи способу витребування інформації;

-профільне законодавство встановлює підстави для зміни, скасування чи визнання недійсними виключно рішень органів Антимонопольного комітету України, що виключає можливість судового скасування їхніх вимог;

-доводи позивача щодо необхідності задоволення його процесуальних клопотань (про витребування доказів, виклик свідків, долучення матеріалів, призначення експертизи) відхилено судом через порушення строків їх подання, недоведеність неможливості вчасного надання доказів та відсутність заяв свідків належної форми.

Своє рішення суд обґрунтував частинами першою і п`ятою статті 55 Конституції України, статтями 1, 3, 7, 12, 17, 22, 22-1, 23 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» № 3659-XII, статтями 50, 52, 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» № 2210-III, а також статтями 2, 73, 74, 76, 77, 79, 80, 81, 86, 88, 89, 90, 98, 99, 101, 119, 129, 236, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з цим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким визнати протиправною, незаконною, недійсною та скасувати Вимогу Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60-02/323е від 16.01.2025. Судові витрати ПрАТ «Київспецтранс» покласти на Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:

- суд першої інстанції не з`ясував обставину щодо форми оскаржуваної вимоги, не врахувавши, що позивач спершу отримав паперову копію електронного документа, тоді як оригінал надійшов значно пізніше, що впливає на обчислення строків виконання вимоги;

- місцевий суд дійшов помилкового висновку про подовження відповідачем строку надання інформації, оскільки через затримку в надісланні оригіналу вимоги цей строк фактично було скорочено з 20 до 12 днів;

- суд залишив поза увагою об`єктивну неможливість виконання оскаржуваної вимоги в установлений строк з огляду на величезний обсяг запитуваних документів (близько 63 000 аркушів), безпідставно відхиливши консультаційний висновок експерта, який це підтверджував;

- місцевим судом порушено низку норм процесуального права шляхом безпідставної та невмотивованої відмови у задоволенні заявлених клопотань (про розгляд справи колегією суддів, проведення закритого судового засідання, витребування доказів, виклик свідків, приєднання доказів та призначення експертизи), чим порушено принципи рівності, змагальності та пропорційності;

- суд не врахував, що оскаржувана вимога прийнята з перевищенням повноважень, оскільки її направлення не було пов`язане з конкретною заявою, справою чи перевіркою, а загальне дослідження ринків не є тотожним здійсненню державного контролю;

- висновок суду першої інстанції про неможливість оскарження вимог органів Антимонопольного комітету України є помилковим та таким, що обмежує конституційне право на судовий захист;

- при ухваленні рішення суд не надав належної мотивованої оцінки всім доводам позивача, проігнорувавши релевантну практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини.

Свою апеляційну скаргу скаржник обґрунтовує частиною другою статті 19 Конституції України, статтями 2, 4, 7, 8, 11, 13, 15, 25, 33, 80, 81, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 96, 98, 99, 100, 123, 126, 134, 162, 174, 175, 182, 194, 197, 210, 215, 236, 237, 238, 242, 254, 255, 256, 257, 258, 267, 269, 277, 280 ГПК України, статтями 2, 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII, статтями 3, 4, 7, 17, 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» № 3659-XII, статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» № 2210-III, статтею 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851-IV, Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» № 2155-VIII та статтею 54 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII.

Правова позиція щодо апеляційної скарги відповідача

16.03.2026 Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого суду - без змін, заперечуючи проти доводів позивача з огляду на таке:

- вимога органу комітету є законною та направленою в межах компетенції під час здійснення державного контролю (дослідження ринку), що прямо передбачено законодавством і не вимагає обов`язкової наявності відкритої справи чи заяви про порушення;

- нормативно-правові акти не визначають спеціальної форми чи бланка для витребування інформації, а оскаржуваний документ був належним чином підписаний електронним цифровим підписом голови відділення;

- твердження скаржника про порушення його прав нерозумними строками виконання вимоги спростовуються тим, що відповідач у межах дискреційних повноважень вже врахував прохання позивача та добровільно подовжив термін надання інформації до 17.02.2025;

- профільне законодавство не містить винятків, які б дозволяли підприємствам критичної інфраструктури не надавати запитувану інформацію або звільняли їх від відповідальності за її неподання;

- аргументи позивача є суто декларативними, зводяться до власного тлумачення норм права та безпідставної переоцінки доказів, тоді як суд першої інстанції ухвалив законне й обґрунтоване рішення з дотриманням принципу змагальності сторін і надав належну оцінку всім обставинам справи з урахуванням сталої практики Верховного Суду.

Свої заперечення відповідач обґрунтовує нормами Закону України «Про Антимонопольний комітет України» № 3659-XII, Закону України «Про захист економічної конкуренції» № 2210-III, Закону України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-III, Закону України «Про адміністративну процедуру» № 2073-IX, а також статтями 2, 3, 6, 13, 42, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 162, 164, 165, 236, 237, 263 ГПК України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Буравльов С.І., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2101/25. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з господарського суду першої інстанції.

Після надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 у справі №910/2101/25. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду у закритому судовому засіданні на 30.03.2026. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 16.03.2026 (включно). Запропоновано відповідачу завчасно у строк до 16.03.2026 (включно) надати до суду письмові пояснення та/або заперечення стосовно клопотань які були заявлені позивачем у апеляційній скарзі. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 08.10.2025 (включно). Участь у судовому засіданні для учасників справи не визнано обов`язковою.

30.03.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 11.05.2026 на підставі ст. 216 ГПК України.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2026, у зв`язку з перебуванням судді Буравльова С.І., який входить до складу колегії суддів, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/2101/25.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2026, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Алданова С.О., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 у справі № 910/2101/25 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Алданова С.О., Євсіков О.О. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 06.07.2026.

У судовому засіданні 09.07.2026, після судових дебатів, колегія оголосила про перехід до стадії ухвалення судового рішення у справі № 910/2101/25, яка відбудеться 08.07.2026.

Явка представників учасників справи

У судовому засіданні 08.07.2026 проголошено короткий текст постанови за участі представників сторін.

На стадії судових дебатів, у судовому засіданні 06.07.2026 представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник відповідача заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розгляд клопотань та заяв учасників справи

Від скаржника разом з апеляційною скаргою надійшло клопотання про призначення комплексної судової експертизи, в якому він просить:

- постановити ухвалу про призначення експертизи у справі № 910/2101/25 з питання: «Яка кількість часу (людиногодин) та матеріальних ресурсів необхідна для виготовлення паперових копій документів у кількості приблизно 63 000 аркушів у зв`язку з вимогою Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60-02/323е від 16.01.2025 та повідомленням Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60-02/888е від 05.02.2025?»;

- призначити проведення експертизи у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, Україна, м. Київ, вул. Сім`ї Бродських, буд. 6, тел. +380442002911, адреса електронної пошти: info@kndise.gov.ua).

Також скаржником в апеляційній скарзі заявлені такі клопотання:

- викликати та допитати при розгляді справи №910/2101/25 у Північному апеляційному господарському суді свідка - ОСОБА_1 (місце роботи: Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України; телефон: (044 248-03-74);

- викликати та допитати при розгляді справи №910/2101/25 у Північному апеляційному господарському суді свідка - ОСОБА_2 (місце роботи: Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України; телефон приймальні голови відділення: +380442480892; адреса електронної пошти: Pogorelov@amcu.gov.ua);

- приєднати до матеріалів справи № 910/2101/25 та дослідити: копію конверта №6507808747340; копію трекінгу № 6507808747340; копію консультаційного висновку №83911 від 11.06.2025; копію від 26.06.2025 заяви ПрАТ «Київспецтранс» від 13.02.2025.

16.03.2026 Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України подало заперечення на клопотання, заявлені позивачем в апеляційній скарзі, в яких просить відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, мотивуючи це відсутністю процесуальних і фактичних підстав та намаганням скаржника зловживати процесуальними правами задля затягування розгляду справи.

Доводи позивача (заявлені клопотання) відповідач вважає безпідставними з огляду на таке:

- щодо клопотання про виклик свідків (керівництва та посадових осіб відділення) зазначається, що обставини прийняття оскаржуваної вимоги та наявності плану дослідження підтверджуються виключно письмовими документами, які вже є в матеріалах справи, а показання свідків у цьому випадку є неналежним і недопустимим засобом доказування документальних фактів;

- щодо приєднання до матеріалів справи нових доказів (поштових квитанцій та консультаційного висновку) наголошується, що позивач без поважних причин пропустив строк на їх подання до суду першої інстанції, а сам консультаційний висновок складено неатестованою особою, тому він не є висновком експерта в розумінні процесуального закону і має лише суб`єктивний абстрактний характер;

- щодо клопотання про призначення комплексної судової експертизи відповідач зауважує, що позивач не скористався своїм диспозитивним правом самостійно замовити та надати висновок експерта, не довів об`єктивних перешкод для цього та не обґрунтував дійсної потреби у спеціальних знаннях для вирішення даного спору.

Розглянувши зазначене клопотання позивача та заперечення відповідача суд апеляційної інстанції висновує таке.

Щодо клопотання про призначення комплексної судової експертизи, колегія суддів зазначає, що згідно зі статтею 99 ГПК, суд призначає експертизу у разі, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Питання щодо часу та ресурсів, необхідних для виготовлення копій документів, не потребує спеціальних знань у розумінні процесуального закону, оскільки стосується внутрішніх організаційно-розпорядчих процесів позивача та оцінки обґрунтованості строків, що є виключною компетенцією суду.

Отже, призначення судової експертизи для встановлення кількості "людино-годин" для обробки документів є недоцільним, оскільки вказане питання стосується внутрішньої організації праці позивача та не є фактом, що підлягає доказуванню в порядку господарського судочинства для підтвердження правомірності дій контролюючого органу.

Колегія суддів зауважує, що консультаційний висновок, на який посилається скаржник в цьому контексті, не є висновком експерта в розумінні статей 98, 101 ГПК, а отже, не має статусу експертного дослідження.

Відмова суду першої інстанції у задоволенні клопотань про виклик свідків, призначення експертизи та долучення нових доказів є обґрунтованою та такою, що не призвела до ухвалення незаконного рішення. Свідчення посадових осіб не можуть спростувати або підтвердити зміст письмових документів, що знаходяться у розпорядженні сторін.

Суд апеляційної інстанції враховує приписи статті 66 ГПК, згідно з якими свідком може бути особа, якій відомі обставини, що мають значення для справи. Проте обставини прийняття оскаржуваної вимоги, наявності підстав для її винесення та процедури здійснення державного контролю підтверджуються виключно письмовими доказами (матеріалами справи), які є самодостатніми. Показання свідків не можуть бути використані для підтвердження чи спростування змісту офіційних документів, а спроби скаржника викликати представників органу контролю свідчать про намір підмінити перевірку законності дій державного органу допитом його посадових осіб, що суперечить принципам господарського судочинства та суті цього спору. Одже колегія не вбачає підстав для виклику зазначених позивачем свідків на стадії апеляційного перегляду справи.

Щодо клопотання про приєднання до матеріалів справи нових доказів (копії конверта, трекінгу, консультаційного висновку та заяви), колегія суддів керується частиною третьою статті 269 ГПК, за якою докази, що не були подані до суду першої інстанції, приймаються лише у виняткових випадках, якщо учасник надав докази неможливості їх подання з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Скаржником не наведено обґрунтування того, чому вказані документи не були подані раніше, а отже, підстави для їх прийняття відсутні. Крім того, доданий консультаційний висновок не відповідає вимогам статей 98, 101 ГПК щодо висновку експерта, оскільки складений неатестованою особою, носить суб`єктивний характер і не може вважатися належним доказом у справі. За таких обставин, з метою дотримання принципу правової визначеності та процесуальної економії, клопотання підлягає відхиленню.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов наступних висновків.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Суд першої інстанції, на підставі сукупності належних та допустимих доказів визнав встановленими такі обставини.

Відділенням з метою виконання завдань покладених Законом України "Про Антимонопольний комітет України" (у тому числі статтею 3 вказаного Закону), з 15.01.2025 за власною ініціативою здійснюється державний контроль за дотриманням виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) / Київською міською військовою адміністрацією, КП «Київкомунсервіс» та іншими суб`єктами господарювання вимог законодавства про захист економічної конкуренції на ринках послуг у сфері побутових відходів у межах м. Києва (далі - Дослідження), що наразі є службовою інформацією та не підлягає розголошенню згідно розпорядження Антимонопольного комітету України від 16.11.2011 № 687-р, яким затверджено Перелік відомостей, які містять службову інформацію Антимонопольного комітету України (зі змінами та доповненнями), а під час Дослідження у Відділення виникла необхідність отримати інформацію, необхідну для дослідження в частині такого контролю від позивача.

21.01.2025 Приватне акціонерне товариство "Київспецтранс" отримало від Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України вимогу № 60-02/323е від 16.01.2025.

Вказаною Вимогою відповідач вимагав від позивача протягом 20 календарних днів з дня отримання цієї вимоги надати до Відділення наступну інформацію та копії документів:

1. Установчі документи Товариства (із усіма змінами та доповненнями), у редакції яка діяла/діє протягом 2017 - 2024 років та станом на дату надання відповіді на цю вимогу).

2. Дата початку здійснення Товариством діяльності у сфері побутових відходів та надання відповідних послуг на території м. Києва (із зазначенням відповідних підстав).

3. Які операції, що є складовими послуг з поводження з побутовими відходами/ послуг з управління побутовими відходами, здійснювало/здійснює Товариство на території м. Києва протягом 2017 - 2024 років та станом на дату надання відповіді на цю вимогу? Інформацію надати окремо по кожній операції/виду послуг за формою, наведеною у таблиці 1. Відповідь в частині підстав для здійснення відповідних операцій підтвердити документально (копії договорів тощо).

4. Чи приймало Товариство протягом 2017 - 2024 років та станом на дату надання відповіді на цю вимогу участь у конкурсах з визначення виконавця послуг у сфері побутових відходів на території м. Києва? Інформацію надати за формою, наведеною у таблиці 2.

4.1. Якщо Товариство було визначено переможцем конкурсу, вказаного у пункті 4 цієї вимоги, надати копії рішень органу місцевого самоврядування про визначення Товариства виконавцем послуг у сфері побутових відходів на території м. Києва.

4.2. Якщо Товариство було визначено переможцем конкурсу, вказаного у пункті 4 цієї вимоги, надати копії укладених Товариством з органом місцевого самоврядування відповідних договорів із додатками, додатковими угодами, протоколами розбіжності та документів, що підтверджують їх виконання (акти, накладні тощо).

4.3. Чи укладало Товариство договори з адміністратором послуг з управління побутовими відходами на території м. Києва? У разі позитивної відповіді, надати копії таких договорів.

5. Копії рішень органу місцевого самоврядування, якими встановлено чинні протягом 2017 - 2024 років та станом на дату надання відповіді на цю вимогу тарифи Товариства на послуги у сфері побутових відходів у м. Києві.

5.1. Копії калькуляцій (розрахунків) з розшифровкою кожної статті витрат, на підставі яких було сформовано (визначено) чинні протягом 2017 - 2024 років та станом на дату надання відповіді на цю вимогу тарифи Товариства, вказані у пункті 5 цієї вимоги.

6. Чи отримувало Товариство протягом 2017 - 2024 років та станом на дату надання відповіді на цю вимогу кошти з державного/місцевого бюджету на закупівлю товарів, робіт, послуг, оновлення, будівництво, реконструкцію тощо основних засобів та інші напрямки? У разі позитивної відповіді, вказати підстави, напрямок використання, обсяг тощо та надати відповідні підтвердні документи.

7. Опишіть процес (процедуру) надання Товариством послуг у сфері побутових відходів на території м. Києва протягом 2017 - 2024 років та станом на дату надання відповіді на цю вимогу, а саме який шлях проходили побутові відходи від контейнерів споживачів до полігонів або інших об`єктів для подальшого їх оброблення, захоронення тощо.

8. Чи здійснювало Товариство самостійно протягом 2017 - 2024 років та станом на дату надання відповіді на цю вимогу операції із зберігання, сортування, оброблення, відновлення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення побутових відходів? У разі залучення Товариством інших суб`єктів господарювання до здійснення вказаних операцій, вказати причини такого залучення, а також надати реєстр і копії усіх відповідних договорів. Інформацію надати окремо по кожному року за формою, наведеною у таблиці № 3.

8.1. Яким чином Товариство обирало таких суб`єктів господарювання (підрядників/субпідрядників) для укладання відповідних договорів?

8.2. Яким чином Товариство розподіляло між вказаними суб`єктами господарювання (підрядниками/субпідрядниками) обсяги зібраних побутових відходів?

8.3. Яким чином визначалася територія, на якій діятиме відповідний суб`єкт господарювання (підрядник/субпідрядник)?

9. Вказати найменування та адреси полігонів або інших об`єктів, на які Товариство протягом 2017 - 2024 років та станом на дату надання відповіді на цю вимогу вивозило побутові відходи з території м. Києва для подальшого їх оброблення, захоронення тощо. Яка середня відстань від територій (районів) м. Києва надання Товариством відповідних послуг до таких полігонів/об`єктів?

10. Яку кількість спеціалізованого автотранспорту для збору та вивезення побутових відходів мало/має Товариство на своєму балансі (у власності або оренді) протягом 2017 - 2024 років та станом на дату надання відповіді на цю вимогу? Інформацію надати окремо по кожному року за формою, наведеною у таблиці № 4.

11. Чи залучало Товариство інших суб`єктів господарювання (за договорами підряду, субпідряду або іншими договорами співпраці), крім вказаних у пункті 8 цієї вимоги, до надання послуг у сфері побутових відходів на території м. Києва протягом 2017 - 2024 років та станом на дату надання відповіді на цю вимогу? У разі позитивної відповіді, вказати причини такого залучення, а також надати реєстр і копії усіх відповідних договорів. Інформацію надати окремо по кожному року за формою, наведеною у таблиці № 3.

11.1. Яким чином Товариство обирало таких суб`єктів господарювання (підрядників/субпідрядників) для укладання відповідних договорів?

11.2. Яким чином Товариство розподіляло між вказаними суб`єктами господарювання (підрядниками/субпідрядниками) обсяги зібраних побутових відходів?

11.3. Яким чином визначалася територія, на якій діятиме відповідний суб`єкт господарювання (підрядник/субпідрядник)?

12. Чи залучалося Товариство будь-якими суб`єктами господарювання (за договорами підряду, субпідряду або іншими договорами співпраці) для надання послуг у сфері побутових відходів на території м. Києва протягом 2017 - 2024 років та станом на дату надання відповіді на цю вимогу? У разі позитивної відповіді, вказати причини такого залучення, а також надати реєстр і копії усіх відповідних договорів. Інформацію надати окремо по кожному року за формою, наведеною у таблиці № 3.

13. Чи укладало Товариство із споживачами (їх уповноваженими особами) договори про надання послуг у сфері побутових відходів на території м. Києва, які були/є чинними протягом 2017 - 2024 років та станом на дату надання відповіді на цю вимогу? У разі позитивної відповіді, надати реєстр таких договорів. Інформацію надати окремо по кожному року за формою, наведеною у таблиці № 5.

13.1. Копії 5 типових договорів про надання послуг у сфері побутових відходів на території м. Києва з найбільшими споживачами із усіма додатками, додатковими угодами, протоколами розбіжностей та документами, що підтверджують їх виконання (акти, накладні, тощо) за 2017 - 2024 роки та станом на дату надання відповіді на цю вимогу.

14. Вичерпний перелік суб`єктів господарювання (назва, адреса, вид відносин, вказавши конкретний розмір у відсотковому виразі частки, паю, акцій тощо), пов`язаних відносинами контролю з Товариством у розумінні статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон) та опис відносин контролю між ними протягом 2017 - 2024 років та станом на дату надання відповіді на цю вимогу, а саме:

14.1. Перелік юридичних та фізичних осіб, що пов`язані відносинами контролю з Товариством у розумінні статті 1 Закону. Інформацію надати за формою, наведеною у таблиці 6.

14.2. Перелік фізичних осіб, які заміщають посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу в Товаристві та суб`єктах господарювання, що пов`язані з ним відносинами контролю у розумінні статті 1 Закону. Інформацію надати за формою, наведеною у таблиці 7.

14.3. Перелік дієздатних фізичних осіб, що є: чоловіком (дружиною), батьками, дітьми, братами, сестрами фізичних осіб, які входять до складу суб`єктів господарювання, що пов`язані з Товариством відносинами контролю у розумінні статті 1 Закону. Інформацію надати за формою, наведеною у таблиці 8.

15. Ліцензії (дозволи тощо), отримані Товариством для надання послуг у сфері побутових відходів на території м. Києва протягом 2017 - 2024 років та станом на дату надання відповіді на цю вимогу.

16. Звіти про фінансові результати Товариства за 2022 - 2023 роки та 9 місяців 2024 року.

17. Податкові декларації з податку на прибуток (або податкові декларації платника єдиного податку) Товариства за 2022 - 2023 роки та 9 місяців 2024 року.

18. Перелік суб`єктів господарювання, які протягом 2017 - 2024 років та станом на дату надання відповіді на цю вимогу були конкурентами Товариства на ринку послуг у сфері побутових відходів в межах м. Києва. У разі якщо Товариство вважає, що воно не мало конкурентів протягом вказаного періоду, надати ґрунтовні роз`яснення з цього питання.

19. Перелік організацій, об`єднань та асоціацій (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи тощо), учасником яких було/є Товариство протягом 2017 - 2024 років та станом на дату надання відповіді на цю вимогу.

Одночасно у Вимозі зазначалось, що відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" вимоги Відділення є обов`язковими для виконання у визначені ним строки.

Також у Вимозі Товариство було повідомлене про те, що відповідно до п. 13, 14, 15 ст. 50 та ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", неподання органу Комітету інформації в установлені строки, подання інформації в неповному обсязі у встановлені строки, подання недостовірної інформації визнаються порушенням законодавства про захист економічної конкуренції і тягнуть за собою відповідальність у вигляді штрафу у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Таким чином, Товариство було поінформовано Відділенням про правові наслідки неподання інформації у встановлений строк, подання недостовірної інформації або подання інформації в неповному обсязі.

Повідомленням Відділення №60-02/888е від 05.02.2025 Північним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було подовжено термін надання інформації та копій документів на Вимогу до 17.02.2025 (включно) відповідно до приписів статті 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції". (том 1, а.с. 205-210)

Таким чином, суд першої інстанції встановив, що Відділенням було враховано прохання Товариства та задоволено останнє в межах дискреційних повноважень, оскільки подовження або поновлення строків на подання інформації на вимогу не регламентовано прямо законодавством, а застосовується в частині повноважень та компетенції голови Відділення щодо організації та забезпечення розгляду заяв і справ адміністративною колегією територіального відділення (стаття 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", п. 8 та 11 Положення про територіальне відділення).

За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги у сукупності із встановленими обставинами справи, не встановила підстав для її задоволення. Вказані висновки ґрунтуються на такому.

Джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Як передбачено ч. ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", діяльність щодо виявлення, запобігання та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, проводиться Антимонопольним комітетом України, його органами та посадовими особами з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України про захист економічної конкуренції.

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має, зокрема, такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єктів господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; здійснювати повноваження, передбачені Законом України "Про здійснення державних закупівель" та Законом України "Про публічні закупівлі"; здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством про захист економічної конкуренції та Законом України "Про здійснення державних закупівель" та Законом України "Про публічні закупівлі".

Пунктом 5 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Положеннями ст. 22 та 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", передбачено, що вимоги державного уповноваженого Комітету є обов`язковими для виконання у визначений ним строк; суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу державного уповноваженого Комітету подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Комітетом завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є порушення таким органом процедурних правил у розгляді справи про порушення конкурентного законодавства або при проведенні ним перевірки додержання суб`єктом господарювання конкурентного законодавства лише у випадках, коли відповідне порушення унеможливило або істотно ускладнило з`ясування фактичних обставин, що мають значення для прийняття правильного рішення у справі.

Правова позиція суду апеляційної інстанції

Перевіривши доводи апеляційної скарги в межах, визначених статтею 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення з огляду на наступне.

Щодо доводів про незаконність витребування інформації за відсутності відкритої справи, колегія суддів відхиляє твердження скаржника про те, що право органу Антимонопольного комітету України на витребування інформації обмежене виключно стадією розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. З цього приводу колегія зазначає, що системний аналіз статті 7 та пункту 5 частини першої статті 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» № 3659-XII свідчить, що повноваження на витребування інформації є невід`ємною складовою функції державного контролю. Реалізація такої функції не потребує попереднього порушення справи, а спрямована на збір первинних даних для дослідження стану ринків та виявлення ознак порушень. Органи Антимонопольного комітету України наділені правом витребовувати інформацію під час здійснення будь-яких передбачених законом заходів контролю, а не лише під час розгляду справ.

Суд критично оцінює доводи позивача про затримку отримання оригіналу електронного документа, оскільки згідно з частиною третьою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851-IV та нормами Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» № 2155-VIII, наявність кваліфікованого електронного підпису на документі забезпечує його юридичну силу та цілісність. Відправлення паперової копії має вторинний характер і не зупиняє дію правового акта, підписаного електронним підписом.

Щодо строку виконання вимоги, колегія суддів зазначає, що доводи про неможливість опрацювання великого обсягу документів є суб`єктивними. Обов`язок вести облік та зберігати документацію відповідно до правил діловодства покладається на самого позивача, а відтак складність узагальнення власної інформації не може бути підставою для невиконання законних вимог державного органу.

В цьому контексті колегія також враховує, що згідно зі статтею 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», вимоги органів Антимонопольного комітету України є обов`язковими для виконання у визначений ними строк. Питання визначення тривалості такого строку належить до дискреційних повноважень органу Комітету, який, діючи в межах своїх завдань, враховує обсяг та специфіку необхідної інформації. Факт подовження відповідачем строку надання документів до 17.02.2025 свідчить про дотримання органом Комітету принципу пропорційності та готовність до конструктивної співпраці, що спростовує доводи скаржника про свавілля чи необґрунтованість дій відповідача.

Колегія суддів критично оцінює посилання позивача на значний обсяг запитуваної інформації (близько 63 000 аркушів) як на об`єктивну підставу для повного невиконання вимоги. Відповідно до вимог законодавства, суб`єкт господарювання зобов`язаний організовувати свій діловодний процес та облік документації таким чином, щоб забезпечувати доступ до інформації, необхідної для здійснення державного контролю. Складність узагальнення власної документації є внутрішнім організаційним питанням позивача, а не обставиною, що звільняє від виконання обов`язків, встановлених Законом України «Про захист економічної конкуренції».

Більше того, матеріали справи свідчать, що позивач, посилаючись на надмірний обсяг документів, обрав пасивну процесуальну та правову позицію, взагалі не приступивши до виконання вимоги Комітету. Апелянт не надав жодної частини запитуваних відомостей, хоча мав право та реальну можливість здійснити часткове надання інформації, яка була наявна у нього в готовому вигляді, одночасно поінформувавши орган Комітету про стан опрацювання решти документів та обґрунтовану потребу в додатковому часі.

Така поведінка позивача, яка полягала у повному ігноруванні вимоги, свідчить не про відсутність можливості її виконання, а про відсутність волевиявлення на виконання обов`язків, передбачених статтями 22, 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» № 3659-XII. Принцип добросовісності у господарських відносинах вимагає від суб`єкта господарювання вжиття активних дій для виконання законного розпорядження органу державної влади, а не обрання способу повної бездіяльності з подальшим оскарженням акта в судовому порядку. З огляду на це, посилання апелянта на неможливість виконання вимоги є неспроможними, оскільки позивач не довів, що вживав будь-яких належних заходів для надання хоча б частини запитуваних документів у встановлений строк.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами скаржника про порушення його права на судовий захист. Звернення до суду з позовом про скасування вимоги, що і було зроблено позивачем, є належним способом захисту. Відмова у задоволенні позовних вимог по суті не є обмеженням доступу до правосуддя, а є результатом оцінки судом доведеності факту порушення прав позивача, якого в даному випадку судом не встановлено.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржене судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційніq скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Місцевий господарський суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (стаття 86 ГПК), дійшов вірного висновку про правомірність дій відповідача. Водночас Позивач не довів, що оскаржувана ним вимога прийнята поза межами повноважень або з порушенням процедури, яка унеможливила встановлення фактичних обставин (стаття 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції»). Враховуючи викладене, оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, що є підставою для залишення рішення без змін згідно зі статтею 276 ГПК.

Судові витрати

Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2025 у справі №910/2101/25 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 13.07.2026.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.О. Алданова

О.О. Євсіков