Вирок від 12 липня 2026 р. у справі №751/1427/22 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 751/1427/22

Провадження № 1-кп/750/22/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого: судді ОСОБА_1

з участю: секретарів

судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022271320000020 від 18 березня 2022 року, щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ризине Звенигородського району Черкаської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого

30.11.2021 Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що є його особистою власністю, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 (три) роки,

18.07.2022 Чернігівським районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 309, ст. 69 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн,

обвинуваченого за ч. 4 ст. 405 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

24.02.2022 Президентом України видано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затверджений Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з чим на території України запроваджено правовий режим воєнного стану.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.02.2020 № 42 військовослужбовець військової служби за контрактом майстер-сержант ОСОБА_8 , який призначений наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 28.02.2020 № 9-РС на посаду головного сержанта - командира ремонтного відділення бронетанкової техніки військової частини НОМЕР_1 , зарахований на всі види забезпечення і вважається таким, що з 28.02.2020 справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків.

Згідно Наказу Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 01.09.2021 № 245, майора ОСОБА_6 призначено командиром НОМЕР_2 окремого танкового батальйону (військова частина НОМЕР_1 ).

Відповідно ст. ст. 29, 30, 31 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців. Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов`язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов`язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою.

Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.

Таким чином, ОСОБА_6 є прямим начальником для ОСОБА_8 .

Під час проходження військової служби майстер-сержант ОСОБА_8 відповідно до положень Військової присяги та вимог ст. ст. 11, 16, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, бути пильним, суворо зберігати державну таємницю, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців.

17 березня 2022 року близько 09 год. 00 хв. майстер-сержант ОСОБА_8 , перебуваючи поблизу тимчасового пункту управління військової частини НОМЕР_1 , що розташовується за адресою: АДРЕСА_2 , грубо порушуючи встановлений у Збройних Силах України порядок беззастережної покори начальнику, в порушення вимог ст. ст. 11, 16, 29, 30, 31, -25. 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, достовірно знаючи, що командир військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_6 є його прямим начальником, діючи з прямим умислом, з метою впливу на його службову діяльність, з мотивів невдоволення правомірною службовою діяльністю начальника, а саме відмовою в наданні звільнення від виконання обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, висловив погрозу вбивством начальника - підполковника ОСОБА_6 , та застосував зброю АКС-74 № НОМЕР_3 , 1982 року виготовлення, здійснивши короткими чергами в напрямку останнього близько п`ятнадцяти пострілів.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково та повідомив, що, у березні 2022 року, змінившись з наряду, отримав від сестри своєї дружини телефонний дзвінок про те, у с. Киїнка під м. Черніговом отримав поранення його тесть. Він звернувся до командування військової частини, але його не відпустили, тому вирішив самовільно покинути розташування, щоб доправити тестя до лікарні. Рухався автомобілем Шевроле Круз по вул. Толстого у м. Чернігові та по дорозі неподалік місця розташування їх частини зустрів командира військової частини підполковника ОСОБА_6 , який не повірив його словам та заборонив рухатися далі. Перебуваючи в емоційному стані, він попросив командира поїхати разом з ним. Не пам`ятає, чи погрожував командиру зброєю та чи змушував його ставати на коліна. Автомат завжди був при ньому, тому припускає, що, можливо і вчиняв постріли, але не у напрямку ОСОБА_6 , оскільки словами переконав його поїхати з ним до тестя. На блокпосту біля с. Киїнка ОСОБА_6 попросив його зупинитися, щоб дати розпорядження, але коли він за командиром вийшов із салону автомобіля, його одразу ж затримали.

Незважаючи на часткове визнання своєї провини, вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується, а його доводи в окремій частині свідчень спростовуються наступними доказами.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 пояснив, що у березні 2022 року він перебував на посаді командира в/ч НОМЕР_1 , яка розташовувалась на території нафтобази у районі залізничного мосту м. Чернігова, де виконували завдання по обороні м. Чернігова. ОСОБА_8 обіймав посаду командира взводу технічного забезпечення. Об`їжджаючи позиції навколо, в районі залізничного мосту отримав повідомлення, що військовослужбовець ОСОБА_8 покинув територію розташування частини та поїхав на автомобілі, затримати його не змогли. Він поїхав на пошуки та зустрів ОСОБА_8 біля АЗС навпроти нафтобази, мигнув йому фарами і він зупинився. ОСОБА_8 вийшов з автомобіля з автоматом, був емоційно напружений, спрямувавши автомат на нього, одразу ж змусив його стати на коліна, висловив у його адресу погрозу вбивством, після чого вистрілив з автомата йому під ноги автоматичною чергою та змусив сісти до свого автомобіля. Погрозу вбивством він сприйняв реально. Удвох вони сіли до автомобіля ОСОБА_8 та поїхали у напрямку с. Киїнка, ОСОБА_8 сидів за кермом та автомат тримав у себе на колінах із зведеним затвором, стволом у його напрямку. По дорозі вони стали розмовляти та на під`їзді до блокпосту перед с. Киїнка на його прохання ОСОБА_8 зупинився. Удвох вийшли з машини та коли ОСОБА_8 опустив автомат, він його вихопив, після чого ОСОБА_8 був затриманий.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що у березні 2022 року близько 09 години він перебував на командному пункті батальйону біля залізничного мосту у м. Чернігові у районі вулиць Толстого - ОСОБА_10 та почув постріли з автомата на території розташування військової частини. Заступник командира по тилу повідомив, що військовослужбовець ОСОБА_8 здійснив кілька пострілів по приміщенню на території розташування військової частини. Удвох з ОСОБА_11 вони хотіли розібратися, однак ОСОБА_8 на той час самовільно покинув розташування військової частини.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 , заступник командира по тилу, пояснив, що перебував на тиловому пункті, де йому повідомили про постріли на території розташування військової частини. Прибувши на місце дізнався, що стріляв ОСОБА_8 , який пояснив причину стрілянини тим, що його не випускали за територію частини для вирішення сімейних питань. Потім ОСОБА_8 самовільно пішки покинув розташування у невідомому напрямку, як рухався далі, йому невідомо, але біля заправної станції зустрівся з командиром ОСОБА_6 , однак свідком цих подій він не був. ОСОБА_8 перебував у шоковому стані, але причина такої поведінки йому була незрозумілою.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що ніс військову службу у АДРЕСА_2 на посаді начальника служби паливно-мастильних матеріалів в/ч НОМЕР_1 . Обвинувачений ОСОБА_8 також був військовослужбовцем цієї військової частини, яка дислокувались на території покинутої нафтобази по АДРЕСА_2 , бачились з ним щодня. В один із днів березня 2022 року, точної дати не пам`ятає, зранку на шикуванні ОСОБА_8 вів себе неадекватно, погрожував зброєю та вчинив кілька пострілів по вікнах будівлі, де проживав командир частини ОСОБА_6 . Таку причину поведінки він пояснював невдоволенням діями командира, зокрема, як він себе веде, які накази віддає тощо. Припускає, що конфлікт у ОСОБА_8 з командиром виник по тій причині, що командир раніше участі у бойових діях не приймав і був розгублений з початку бойових дій, а ОСОБА_8 був учасником АТО. Через кілька годин після цього, перебуваючи на першому поверсі адміністративної будівлі нафтобази він знову почув постріли з автомата. Побіг наверх, де з вікна за територією бази побачив ОСОБА_8 , який направив автомат на командира ОСОБА_6 , вчинив постріли з автомата під ноги командиру, після чого примусово посадив його до свого автомобіля та поїхали у невідомому напрямку. За ними попрямував на автомобілі один із військовослужбовців. Чим керувався ОСОБА_8 , вчиняючи такі дії, йому невідомо.

Крім цього, винуватість ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України, підтверджується наданими прокурором та дослідженими в судовому засіданні наступними доказами:

-матеріалами перевірки за фактом погрози вбивством військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 свого начальника підполковника ОСОБА_6 , в якому містяться пояснення військовослужбовців з приводу обставин події;

-витягом з наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 01.09.2021 № 245, відповідно до якого ОСОБА_6 увільнено із займаної посади і призначено до цього ж самого оперативного командування командиром НОМЕР_2 окремого танкового батальйону;

-протоколом огляду від 20.03.2022 з ілюстративною таблицею до нього, об`єктом якого є АКС-74 № НОМЕР_3 , 1982 року виготовлення, з двома магазинами до нього, один з яких споряджений 30 набоями калібру 5,45х39, інший, закріплений у ствольній коробці, споряджений 8 набоями калібру 5,45х39;

-протоколом огляду від 06.05.2022, а саме, оригіналу накладної № 788 від 24.02.2022, відповідно до якої склад військової частини НОМЕР_4 передав до військової частини АКС-74 № НОМЕР_3 , 1982 року виготовлення, та ГП-25 № НОМЕР_5 40мм в кількості 1 шт. кожного; також оглянуто витяг з наказу від 28.02.2020 командира військової частини НОМЕР_1 , яким старшого прапорщика ОСОБА_8 зараховано на посаду головного сержанта – командира ремонтного відділення бронетанкової техніки військової частини НОМЕР_1 ;

-протоколом огляду від 20.03.2022, об`єктом якого є паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_8 , а також військовий квиток НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_8 ;

-протоколом проведення слідчого експерименту від 03.05.2022 за участю ОСОБА_8 , його захисника та в присутності понятих ОСОБА_8 показав місце розташування тимчасового пункту управління в районі автозаправної станції «Ультра»; місце на виїзді з нафтобази, де відбулася зустріч з ОСОБА_6 , де ОСОБА_8 здійснив зі свого автомата постріли у повітря, у с. Киїнці обвинувачений показав місце, де був затриманий ОСОБА_6 шляхом поранення в ногу, а саме в районі повороту на с. Киїнка з боку с. Слобода.

Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені в судовому засіданні докази, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість ОСОБА_8 , а його дії вірно кваліфікованими за ч. 4 ст. 405 КК України, як погроза вбивством начальникові у зв`язку з виконанням ним обов`язків з військової служби, вчинене із застосуванням зброї в умовах воєнного стану.

Свідчення ОСОБА_8 в частині того, що він, начебто, командиру не погрожував, не стріляв під ноги потерпілому, не змушував його стати на коліна та примусово сідати до автомобіля, спростовані як показами потерпілого ОСОБА_6 , так і підтверджені свідком ОСОБА_12 , який повідомив, що ОСОБА_8 спрямовував автомат у напрямку командира та стріляв йому під ноги, що є очевидною погрозою застосування зброї з метою вбивства.

Обираючи вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Вчинене ОСОБА_8 кримінальне правопорушення є тяжким злочином. За місцем проходження служби обвинувачений характеризується з негативної сторони, на обліку у наркологічному диспансері чи під наглядом лікаря психіатра не перебуває, до адміністративної відповідальності не притягувався, раніше судимий.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

З врахуванням зазначеного, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_8 раніше судимий, з огляду на вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення в період іспитового строку, призначеного вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.11.2021, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на певний строк з остаточним призначенням покарання за правилами ст. 71 КК України за сукупністю вироків.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні не порушувалося.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_8 визнати винуватим за ч. 4 ст. 405 КК України та призначити покарання у виді 5-ти (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 30.11.2021 та остаточно призначити ОСОБА_8 покарання за сукупністю вироків – 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією усього майна, що є його особистою власністю.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_8 рахувати з часу фактичного затримання – з 09 год. 00 хв. 01 травня 2026 року на виконання ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.03.2026, зарахувавши йому у строк відбування покарання час тримання його під вартою.

Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишити без змін – тримання під вартою.

Речовий доказ – автомат АКС-74 № НОМЕР_3 , 1982 року виготовлення - після набрання вироком законної сили – залишити у розпорядженні військової частини НОМЕР_1 .

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а в разі подання апеляційної скарги – після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок суду не скасований.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з дня отримання ним копії вироку.

Суддя ОСОБА_1