Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №495/2496/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 рокуСправа № 495/2496/26

Номер провадження 2/495/2490/2026

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді – Мишка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Федорової Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород-Дністровський цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ «Державний ощадний банк України» філія Одеське обласне управління про зняття арешту, -

В С Т А Н О В И В:

26.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області до АТ «Державний ощадний банк України» філія Одеське обласне управління про зняття арешту та просить суд:

- зняти арешт з нерухомого майна - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 8338790, як архівний запис №8-91 від 19.03.1991 року, підстава обтяження: повідомлення від 19.03.1991 року, б/н Білгород-Дністровський ОЩАДБАНК.

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що під час звернення до реєстраційної служби для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , позивачу стало відомо, що при перевірці відсутності/наявності заборон або арешту нерухомого майна, виявлений арешт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належного ОСОБА_2 , перенесеного Білгород-Дністровською міською нотаріальною конторою 27.12.2008 року до оновленого реєстру заборон, реєстраційний номер обтяження 8338790, як архівний запис №8-91 від 19.03.1991 року, підстава обтяження: повідомлення від 19.03.1991 року, б/н Білгород-Дністровський ОЩАДБАНК.

Позивачем право власності на нерухоме майно - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , набуто на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: б/н, видане 18.04.1994 року виконавчим комітетом Старокозацької сільської ради народних депутатів, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 27.02.2026 року, індексний номер витягу 466058318.

Згідно довідки АТ «Державний ощадний банк України» філія - Одеське обласне управління ТВБВ №10015/0339, станом на 04.02.2026 року, у позивача відсутні зобов`язання перед АТ «Ощадбанк».

Позивач вважає, що наявне обтяження 8338790, як архівний запис №8-91 від 19.03.1991 року є таким, що порушує його охоронювані законом інтереси як власника майна.

Отже, обтяження 8338790, як архівний запис №8-91 від 19.03.1991 року обмежує законні права позивача як власника житлового будинку, щодо вільного розпорядження майном - унеможливлює укладання правочинів щодо належного йому на праві власності нерухомого майна - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Позиція відповідача.

14.04.2026 представник відповідача АТ «Державний Ощадний Банк України» адвокат Мушкало С.М. подала до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просила відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, обґрунтовуючи наступним. У АТ «Ощадбанк» відсутня інформація та документи щодо підстав накладення заборони на майно, що належить Позивачу. АТ «Ощадбанк» не є органом та/або особою уповноваженню на вчинення реєстраційних дій зі зняття обтяження (заборони) з нерухомого майна, що свідчить про помилковість та необґрунтованість визначення його відповідачем у даній справі. АТ «Ощадбанк» не міг позбавити, обмежити та/або порушити права Позивача, що пов`язані з володінням, користуванням, розпорядженням своїм майном, шляхом не зняття заборони з нерухомого майна. Також слід зазначити, що Позивачем взагалі не надано доказів існування спірної заборони та матеріали справи не містять вищезгаданого повідомлення б/н від 19.03.1991, на підставі якого здійснено спірну заборону, що унеможливлює зробити однозначний висновок, чи звертався АТ «Ощадбанк» з повідомленнями про необхідність здійснення запису у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо вищевказаного нерухомого майна, оскільки це є лише припущенням позивача, що не підтверджується документально. Більше того, АТ «Ощадбанк» не може нести відповідальність за вищенаведені дії державного реєстратора, оскільки АТ «Ощадбанк» не зверталося до відповідних органів із заявами про державну реєстрацію обтяжень вказаного майна. У позовній заяві Позивач не наводить жодних доказів, які б підтвердили, правомірність та обґрунтованість подачі позову про зняття заборони з нерухомого майна саме до АТ «Ощадбанк». Слід зазначити, що АТ «Ощадбанк» не оспорює право Позивача на володіння, користування та розпорядження майном. У АТ «Ощадбанк» відсутні будь-які права, обов`язки, інтереси щодо вказаного в позові майна та яке перебуває під забороною, накладеною державним реєстратором. З огляду на те, що АТ «Ощадбанк» є неналежним відповідачем у даній справі та Банком не порушувалися права та охоронювані законом інтереси Позивача, у місцевого суду, в силу норм процесуального права, відсутні підстави для покладення на АТ «Ощадбанк» відшкодування понесених Позивачем судових витрат, в т. ч. й судового збору.

Рух справи у суді

Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27.03.2026 відкрито загально позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача АТ «Державний ощадний банк України» філія Одеське обласне управління в судове засідання не з`явився, однак подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі та про розгляд справи проводити у їх відсутність.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу ОСОБА_1 під час звернення до реєстраційної служби для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , стало відомо, що при перевірці відсутності/наявності заборон або арешту нерухомого майна, виявлений арешт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належного ОСОБА_2 , перенесеного Білгород-Дністровською міською нотаріальною конторою 27.12.2008 року до оновленого реєстру заборон, реєстраційний номер обтяження 8338790, як архівний запис №8-91 від 19.03.1991 року, підстава обтяження: повідомлення від 19.03.1991 року, б/н Білгород-Дністровський ОЩАДБАНК.

Позивачем ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно - житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , набуто на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: б/н, видане 18.04.1994 року виконавчим комітетом Старокозацької сільської ради народних депутатів, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 27.02.2026 року, індексний номер витягу 466058318.

Згідно довідки АТ «Державний ощадний банк України» філія - Одеське обласне управління ТВБВ №10015/0339, станом на 04.02.2026 року, у позивача ОСОБА_1 відсутні зобов`язання перед АТ «Ощадбанк».

Позивач вважає, що наявне обтяження 8338790, як архівний запис №8-91 від 19.03.1991 року є таким, що порушує його охоронювані законом інтереси як власника майна, щодо вільного розпорядження майном - унеможливлює укладання правочинів щодо належного йому на праві власності нерухомого майна - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, положеннями ст. 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Права власності є непорушним.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

За змістом ч. 1 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ч. 2 ст. 386 ЦК України).

Згідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.

Постановою пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07 лютого 2014р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» в абзаці 4 пункту 24 зазначено: «Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Відповідно до п. 2 та п. 8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно дост.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до положеньст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно зіст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, на час звернення з позовною заявою обтяження з майна не знято, цим в свою чергу порушується право приватної власності позивача, та внаслідок чого позивач позбавлений змоги в повному об`ємі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, а вимога позивача про звільнення майна з-під арешту підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.16,321,391 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст. ст. 5,12,13,18,76-81,89,141,211,223,258,263-265,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Державний ощадний банк України» філія Одеське обласне управління про зняття арешту - задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 8338790, як архівний запис №8-91 від 19.03.1991 року, підстава обтяження: повідомлення від 19.03.1991 року, б/н Білгород-Дністровський ОЩАДБАНК.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання Одеському апеляційному суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складений 09.07.2026.

Суддя Віталій МИШКО