Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №495/2543/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 рокуСправа № 495/2543/26

Номер провадження 2/495/2524/2026

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово – судді Мишка В.В.,

при секретарі судового засідання Федоровій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суд з позовом до ОСОБА_2 , Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання.

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

Сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.09.2016 року, справа №495/5640/16-ц був розірваний.

Від даного шлюбу сторони мають спільну повнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно довідки від 20.08.2025 року (переклад зі словацької мови на українську, що посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстрованого в реєстрі за №5685), вбачається: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у 2025-2026 академічному році є студентом 1 курсу програми підготовки бакалаврів денної форми навчання відповідної спеціальності Факультету електротехніки та інформатики Технічного університету в місті Кошиці. Академічний рік триває з 01.09.2025 року по 31.08.2026 року. Нормативний термін навчання становить 4 роки. Також, згідно довідки від 20.08.2025 року (переклад зі словацької мови на українську, що посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстрованого в реєстрі за №5686), вбачається: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у 2025-2026 академічному році є студентом Факультету електротехніки та інформатики Технічного університету в місті Кошиці, де навчається на 1 (першому) курсі денної форми навчання за програмою підготовки бакалаврів «Прикладна інформатика», нормативний термін навчання за якою становить 4 роки. Академічний рік триває з 01.09.2025 року по 31.08.2026 року. Дата початку навчання: 01.09.2025 року. Вищезазначена особа є студентом з моменту зарахування на навчання від 01.09.2025 року у 2025-2026 академічному році. Навчання здійснюється словацькою мовою. Вищезазначена особа буде навчатись на факультеті даного закладу вищої освіти як іноземний студент відповідно до Угоди між Словацькою Республікою та Кабінетом Міністрів України про академічне взаємне визнання рівноцінності документів про освіту, виданих у Словацькій Республіці та в Україні, підписаної в місті Братислава 08.04.2014 року.

На даний час усі витрати, пов`язані з навчанням, утриманням та забезпеченням належних умов для проживання повнолітнього сина — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично та повністю несе його мати — ОСОБА_1 , що підтверджується відповідними платіжними інструкціями. Зокрема, позивач забезпечує оплату освітніх послуг, придбання необхідної навчальної літератури, канцелярського приладдя, витрат на проживання, харчування, проїзд, а також інші супутні витрати, що є обов`язковими для належного продовження навчання та розвитку дитини.

Водночас відповідач — ОСОБА_2 , будучи працездатною особою та маючи стабільний і достатній рівень доходу, оскільки здійснює трудову діяльність моряка в іноземній компанії, що зазвичай передбачає отримання значно вищого доходу порівняно із середнім рівнем заробітної плати в Україні, свідомо ухиляється від виконання свого обов`язку щодо матеріального утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

На підставі викладеного позивач, вважає необхідним стягнути з відповідача аліменти на час навчання сина у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви і до закінчення навчання.

Рух справи у суді

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01.04.2026 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, повідомлявся, причини неявки суду не відомі, будь-яких заяв або клопотань до суду не надходило.

В судове засідання третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч.3 ст.128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Згідно ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

Відповідно до ч.1, 2 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи зазначене, суд вважає можливим у даній цивільній справі ухвалити заочне рішення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування

Сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.09.2016 року, справа №495/5640/16-ц був розірваний.

Від даного шлюбу сторони мають спільну повнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 14.03.2008 року).

Згідно довідки від 20.08.2025 року (переклад зі словацької мови на українську, що посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстрованого в реєстрі за №5685), вбачається: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у 2025-2026 академічному році є студентом 1 курсу програми підготовки бакалаврів денної форми навчання відповідної спеціальності Факультету електротехніки та інформатики Технічного університету в місті Кошиці. Академічний рік триває з 01.09.2025 року по 31.08.2026 року. Нормативний термін навчання становить 4 роки. Також, згідно довідки від 20.08.2025 року (переклад зі словацької мови на українську, що посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстрованого в реєстрі за №5686), вбачається: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у 2025-2026 академічному році є студентом Факультету електротехніки та інформатики Технічного університету в місті Кошиці, де навчається на 1 (першому) курсі денної форми навчання за програмою підготовки бакалаврів «Прикладна інформатика», нормативний термін навчання за якою становить 4 роки. Академічний рік триває з 01.09.2025 року по 31.08.2026 року. Дата початку навчання: 01.09.2025 року. Вищезазначена особа є студентом з моменту зарахування на навчання від 01.09.2025 року у 2025-2026 академічному році. Навчання здійснюється словацькою мовою. Вищезазначена особа буде навчатись на факультеті даного закладу вищої освіти як іноземний студент відповідно до Угоди між Словацькою Республікою та Кабінетом Міністрів України про академічне взаємне визнання рівноцінності документів про освіту, виданих у Словацькій Республіці та в Україні, підписаної в місті Братислава 08.04.2014 року.

Позивач вказує, що на даний час усі витрати, пов`язані з навчанням, утриманням та забезпеченням належних умов для проживання повнолітнього сина — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично та повністю несе вона, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями. Зокрема, позивач забезпечує оплату освітніх послуг, придбання необхідної навчальної літератури, канцелярського приладдя, витрат на проживання, харчування, проїзд, а також інші супутні витрати, що є обов`язковими для належного продовження навчання та розвитку дитини. Водночас відповідач — ОСОБА_2 , будучи працездатною особою та маючи стабільний і достатній рівень доходу, оскільки здійснює трудову діяльність моряка в іноземній компанії, що зазвичай передбачає отримання значно вищого доходу порівняно із середнім рівнем заробітної плати в Україні, свідомо ухиляється від виконання свого обов`язку щодо матеріального утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання. Проте приймаючи до уваги те, що відповідно до ст.141 СК України, батько та мати мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини, тому відповідач повинен брати участь у матеріальному забезпеченні дитини, яка продовжує навчання, оскільки позивач самотужки не може забезпечити матеріально дитину.

Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступних норм законодавства.

Згідно ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Положеннями ст.200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків.

Відповідно до ст.182 СК України при призначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно п.20 постанови Пленуму ВСУ №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батька можливість надавати таку допомогу.

Таким чином, у зазначеній нормі права законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років із розрахунку наявності такої можливості у батьків надавати таку матеріальну допомогу.

Суд бере до уваги, що спільна дитина потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням, стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батька, зокрема, на витрати, пов`язані з проїздом до навчального закладу, витратами на навчання (канцелярські товари), харчуванням, одягом та взуттям, відповідач як батько зобов`язаний утримувати свою повнолітню доньку, приймаючи до уваги положення ст.141 СК України, суд приходить до переконання що з відповідача в користь позивача підлягають стягненню аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки такий розмір буде достатніми для належного утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання та відповідатиме реаліям сьогодення.

Частиною 1 статті 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно ст.430 ЦПК України суд вважає можливим допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Розподіл судових витрат.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

У частинах першій, другій статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку з розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем були надані наступні документи: договір про надання правничої допомоги від 20.03.2026 року, розрахунок суми гонорару за надану (правничу) допомогу, квитанція до прибуткового ордера №37 від 25.03.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Таким чином, враховуючи складність справи та обсяг послуг, наданих адвокатом, час, витрачений на надання відповідних послуг, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що позивач був звільнений від сплати судового збору за подання до суду позову про стягнення аліментів, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1331 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст.4, 5, 14, 12-13, 81, 128, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 280-289, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.03.2026 року та до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 331 грн. 20 коп..

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складений 09.07.2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Віталій МИШКО