Постанова від 08 липня 2026 р. у справі №678/1601/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 678/1601/25

Провадження № 22-ц/820/1549/26

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Дубова М.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 678/1601/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» на ухвалу Летичівського районного суду Хмельницької області від 01 травня 2026 року у складі судді Ходоровського І.Б. в частині стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Велес», про визнання відсутнім права оренди та укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

У жовтні 2025 року ТзОВ «Поділля Агропродукт», звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , ТзОВ «Агро-Велес» про визнання укладеною додаткової угоди, визнання відсутнім права оренди, скасування запису державної реєстрації права оренди.

01 травня 2026 року, представник ТзОВ «Поділля Агропродукт» звернувся до суду з клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області від 01 травня 2026 року позовну заяву ТзОВ «Поділля Агропродукт» до ОСОБА_1 , ТзОВ «Агро-Велес» залишено без розгляду.

Стягнуто з ТзОВ «Поділля Агропродукт» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. та на користь ТзОВ «Агро-Велес» розмірі 6 000 грн.

ТзОВ «Поділля Агропродукт» подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу і ухвалити в цій частині нове рішення, яким зменшити розмір витрат на правничу допомогу на користь ОСОБА_1 до 3 000 грн. та на користь ТзОВ «Агро-Велес» до 3 000 грн.

Представник апелянта посилається, що суд першої інстанції, частково задовольняючи заяву представника відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу та зменшуючи їх розмір, не надав належної оцінки складності справи, обсягу наданих правничих послуг та витраченого часу. Справа не є складною, не потребувала значних витрат чи підготовки, а тому зменшений розмір витрат не відповідає критерію розумної необхідності та співмірності.

Крім того, адвокат Яцишин А.О. одночасно здійснював представництво інтересів обох відповідачів в межах однієї справи за одним предметом спору, та правова позиція відповідачів є спільною. Підготовлені процесуальні документи, аналіз судової практики та участь у судових засіданнях здійснювалися адвокатом у межах однієї справи № 678/1601/25. Представником відповідача по справі не вимагалось вивчення по даній справі масу різних документів, що стосуються відповідачів у даній справі, оскільки об`єкт оскарження один і відповідно доказова база також стосуються виключно одного предмету.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Яцишин А.О. подав відзив на апеляційну скаргу, вказує, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу на користь відповідачів. Крім того, суд перевірив надані відповідачами докази понесених витрат, зокрема договір про надання правничої допомоги, документи щодо обсягу наданих послуг та вартості таких послуг, після чого зменшив заявлені до стягнення суми до 5 000 грн та 6 000 грн відповідно, застосувавши принцип розумності та фактично скоригував розмір компенсації, дійшовши висновку про співмірність саме тих сум, які були присуджені ухвалою суду.

Ухвала суду першої інстанції в частині залишення позову без розгляду в суді апеляційної інстанції не оскаржується, а тому судом апеляційної інстанції в цій частині не переглядається.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Відповідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що у жовтні 2025 року ТзОВ «Поділля Агропродукт», звернулося до суду з позовом у даній справі, та просило визнати укладеною додаткової угоди, визнати відсутнім права оренди у ТзОВ «Агро-Велес», скасувати запис державної реєстрації права оренди.

Інтереси ТзОВ «Агро-Велес» та ОСОБА_1 в суді першої інстанції представляв адвокат Яцишин А.О. на підставі ордерів про надання правничої допомоги.

Представник відповідачів надав два відзива на позов, в інтересах ТзОВ «Агро-Велес» та ОСОБА_1 та приймав участь у трьох судових засіданнях: 16 грудня 2025 року (тривалістю 30 хвилин ), 18 лютого 2026 року (тривалістю 27 хвилин) та 01 травня 2026 року (тривалістю 7 хвилин ).

01.05.2026 року позивач подав письмове клопотання, в якому просив залишити його позов без розгляду.

Ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області від 01 травня 2026 року позов залишено без розгляду, при цьому судом стягнуто з ТзОВ «Поділля Агропродукт» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. та на користь ТзОВ «Агро-Велес» розмірі 6 000 грн.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із проведенням експертизи; професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з явкою до суду (частина третя статті 133 ЦПК України).

В силу частин першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Із положень ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В силу ч.ч. 3, 8 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.

Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2020 року у справі № 757/16448/17-ц (провадження № 61-48191св18).

Водночас, у разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи з конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Як вбачається з матеріалів справи, 28 жовтня 2025 року адвокат Яцишин А.О. та ТзОВ «Агро-Велес», а також ОСОБА_1 уклали Договори про надання правничої допомоги, за яким адвокат надає відповідачам правничу допомогу в даній цивільній справі.

Відповідно до Акта № 3 про надання правової допомоги від 23 лютого 2026 року, підписаним між ТзОВ «Агро-Велес» та ОСОБА_2 , вартість наданих послуг становить 12 000 грн. при цьому адвокатом надано наступні послуги: ознайомлення із наданими документами, розробка правової позиції, підготовка та подання відзиву на позовну заяву - 5 000 грн; участь у судових засіданнях – 7 000 грн.

Згідно з підписаним, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Актом № 4 від 23 лютого 2026 року, вартість послуг наданих становить 10 000 грн, при цьому адвокатом надано наступні послуги: ознайомлення із наданими документами, розробка правової позиції, підготовка та подання відзиву на позовну заяву - 5 000 грн; участь у судових засіданнях – 5 000 грн.

ТзОВ «Поділля Агропродукт» подало клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на їх неспівмірність зі складністю справи та обсягом наданих послуг.

Суд першої інстанції врахував складність справи, обсяг виконаної адвокатом Яцишиним О.А. робіт та наданих послуг, з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також врахувавши заперечення іншої сторони щодо обґрунтованості розміру зазначених витрат, дійшов висновку, що з ТзОВ «Поділля Агропродукт» на користь ОСОБА_1 слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн, а на користь ТзОВ «Агро-Велес» розмірі 6 000 грн.

Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не надав належної оцінки складності справи, обсягу наданих правничих послуг та витраченого часу, справа не є складною, не потребувала значних витрат чи підготовки, слід відхилити.

Зменшуючи розмір судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції якраз і врахував вищевказані обставини, зменшивши розмір витрат наполовину.

Посилання апелянта, що адвокат Яцишин А.О. одночасно здійснював представництво інтересів обох відповідачів в межах однієї справи, що не вимагало вивчення по даній справі маси різних документів, що стосуються відповідачів у даній справі, оскільки об`єкт оскарження один і відповідно доказова база також стосуються виключно одного предмету, теж є необґрунтованими, оскільки відшкодовуються витрати, понесені кожним з відповідачів, а не в сукупності.

Разом з тим, колегія суддів зазначає наступне, згідно зі ч. 5 статтею 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених частинами третьою – п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат, суд першої інстанції послався на норми ст. 141 ЦПК України, однак враховуючи, що позов ТзОВ «Поділля Агропродукт» залишено без розгляду, відповідач має право на отримання компенсації здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, відповідно до ч. 5 статтею 142 ЦПК України.

Оскаржуючи вказане судове рішення, в своїй апеляційній скарзі, представник апелянта зазначив, що не погоджується із визначеним розміром судових витрат, оскільки він є завищеним та не відповідає критерію співмірності, таким чином, апелянт погоджується з висновком суду щодо необхідності відшкодування судових витрат на користь відповідачів, при цьому просив лише зменшити їх розмір.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки апелянт в апеляційній скарзі не заперечував права відповідачів на стягнення з нього судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу, а лише оспорює розмір даних витрат, слід дійти висновку, що апелянт погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення таких витрат, в тому числі і з врахуванням вимог норм ст. 142 ЦПК України.

За таких обставин, з врахуванням принципів диспозитивності цивільного процесу, колегія суддів не дає оцінку обґрунтованості чи необґрунтованості дій позивача при розгляді даної цивільної справи, оскільки апелянт не обґрунтовує апеляційну скаргу такими доводами.

Ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права і підстав для скасування чи зміни в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт», залишити без задоволення.

Ухвалу Летичівського районного суду Хмельницької області від 01 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 липня 2026 року.

Суддя А.М. Костенко

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк