Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №337/1577/26 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №337/1577/26 Головуючий в 1 інст. Бредун Д.С.

Провадження №33/807/697/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 — адвоката Клочкової А.О. (в режимі відео конференції), розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Клочкової А.О. на постанову судді Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 18 березня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця ЗСУ, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що 28 лютого 2026 року о 18:32 годині біля буд.11 по вул. Курузова у м. Запоріжжі, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «OPEL ASTRA» д.н.з. « НОМЕР_2 » з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість шкіри обличчя, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі у лікаря нарколога відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Від керування відсторонений. Про повторність попереджений.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Клочкова А.О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що всупереч вимогам чинного законодавства судом було розглянуто справу поверхнево, не здійснено повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Посилається на порушення поліцейськими вимог ст. 266-1 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби, а отже був спеціальним суб`єктом відповідно до положень КУпАП, а тому його огляд не мали права проводити працівники патрульної поліції.

Звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.

Вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 більш м`яке стягнення, застосувавши аналогію закону, а саме ст. 69 КК України, оскільки посвідчення водія йому необхідно для виконання обов`язків військової служби та переміщення по службі.

Наголошуючи на рішеннях ЕСПЛ у справах «Бартиш та інші проти Україи», «Михайлова проти України», вказала, що розгляд справи в судді відбувся без участі прокурора, що свідчить про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Просить скасувати постанову судді Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 18 березня 2026 року, провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП або вирішити питання щодо можливості застосування аналогії закону та накласти більш м`яке стягнення, ніж передбачене законом, відповідно до ст. 69 КК України, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Перед початком судового засідання, адвокат Клочкова А.О. звернулася з доповненням до апеляційної скарги, в якому окрім доводів, які є аналогічними тим, що викладені в апеляційній скарзі, вказала на порушення працівниками поліції п. 8 Розділу 2 Інструкції № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, оскільки поліцейські не ознайомлювали ОСОБА_1 із змістом направлення до закладу охорони здоров`я та взагалі не пропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння згідно направлення, форма якого наведена у додатку 1 вищезгаданої Інструкції.

Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, шляхом доставки смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2003 р. п. № 28), присутність його захисника – адвоката Клочкової А.О., відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справи за відсутністю ОСОБА_1 , що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.

Під час апеляційного перегляду справи адвокат Клочкова А.О. підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити. Наголосила, що під час складання матеріалів поліцейські не встановили будь-які ознаки сп`яніння у ОСОБА_1 . Під час тривалого спілкування з ним поліцейські не висловлювали підозр з приводу його наркотичного сп`яніння. Проте, поліцейські згодом знайшли якусь ємність та запитали ОСОБА_1 про вживання ним наркотичних засобів, ОСОБА_2 вказав поліцейським, що останній раз вживав наркотичні засоби понад 2-3 місяці тому. Зазначена відповідь ОСОБА_1 і стала підставою для пропозиції йому пройти огляд на установлення стану наркотичного сп`яніння. Отже, стверджує, що підстав вважати, що ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп`яніння у поліцейських не було. Зауважила, що поліцейські не здійснили візуальний огляд очей водія, не прохали здійснити пальцево-носову пробу. Крім того зазначила, що матеріали справи не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Звертає суду, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, про що повідомляв поліцейських, а тому вважає, що його огляд мав бути проведений з урахуванням положень ст. 266-1 КУпАП. Просила, у випадку визнання винуватим ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні не позбавляти його права керування транспортними засобами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши адвоката Клочкову А.О., перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв`язку з наступним.

Так, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, за обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №603025 від 28 лютого 2026 року підтверджується:

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28 лютого 2026 року в якому зазначені виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння: неприродна блідість шкіри обличчя, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Огляд не проводився у зв`язку із відмовою (а.с.3);

- відеозаписом події (обкладинка справи).

Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суддя апеляційного суду.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, наркотичного сп`яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735).

Так, згідно п. п. 2, 4, 7 розділу І Інструкції № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння - порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови.

Згідно з п.12 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Працівниками поліції вказані вимоги закону дотримані.

Так, наявним в матеріалах справи відеозаписом зафіксовано зупинку транспортного засобу «OPEL ASTRA» д.н.з. « НОМЕР_2 » під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки документів водія та за результатами поверхневого огляду транспортного засобу у поліцейського виникли підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп`яніння. Оголошення ОСОБА_1 виявлених у нього ознак наркотичного сп`яніння: неприродна блідість шкіри обличчя, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Слідує пропозиція ОСОБА_1 пройти огляд у лікаря нарколога на визначення стану наркотичного сп`яніння. Категорична відмова ОСОБА_1 пройти запропонований огляд. Роз`яснення водію про відповідальність за відмову від проходження запропонованого огляду. Проте, ОСОБА_1 повторно відмовляється від проходження огляду. Оголошення ОСОБА_1 його процесуальних прав, складання протоколу, оголошення його змісту, підписання та отримання ОСОБА_1 копії протоколу.

На переконання судді апеляційного суду, працівниками поліції було дотримано процедуру проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, визначену ст. 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженою Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 р. за №1452/735, а зафіксовані на відео події наявні в достатньому об`ємі задля встановлення обставин, які мають значення в рамках даної справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом спростовуються матеріалами справи, зокрема відеозаписом події, яким зафіксовано роз`яснення працівником поліції про відсторонення ОСОБА_3 від керування транспортним засобом (час запису 00:57:58), вказана заборона знайшла своє відображення в протоколі, зміст якого був оголошений ОСОБА_1 та копію якого він отримав нарочно. Разом із цим, наведена обставина не спростовує факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння, що є самостійною підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та не впливає на кваліфікацію його дій.

Доводи апеляційної скарги про те, що в справі мала приймати участь сторона обвинувачення і недотримання цієї вимоги суперечить судовій практиці ЄСПЛ (рішення у справах «Бантиш та інші проти України», «Михайлова проти України»), що свідчить про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є необґрунтованими, оскільки відповідно до ст. 250 КУпАП прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів в справах, мають серед іншого право брати участь у розгляді справи, а частиною 2 цієї статті встановлені випадки обов`язкової участі прокурора (провадження у справах за ст. 172-4, 172-9 і 172-9-2 КУпАП). Національним законодавством передбачено випадки обов`язкової участі прокурора та випадки, коли участь прокурора є факультативною, а тому посилання на рішення ЄСПЛ не можна вважати обґрунтованими, оскільки вони застосовуються з огляду на «дух закону», а не лише на його окремі тезиси і стосуються насамперед об`єктивності, безсторонності та неупередженості суду під час розгляду справи та унеможливлення суду за власною ініціативою досліджувати докази чи змінювати об`єм пред`явленого обвинувачення, а не для формальної участі прокурора в справі як такої.

З приводу доводів апелянта про можливість застосування аналогії закону зокрема ст.69 КК України, внаслідок чого не накладати на ОСОБА_1 додаткове стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік слід зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Аналіз наведених норм закону дає підстави дійти висновку що, норми КК до сфери національного законодавства про адміністративні правопорушення у розумінні ст.2 КУпАП не віднесено, а тому під час розгляду справ про адміністративне правопорушення та їх апеляційного перегляду норми кримінального права застосуванню не підлягають.

За змістом частини 1 статті 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, зі змісту вищевказаної норми закону вбачається, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною та передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу, поєднаного із позбавлення права керування транспортними засобами.

На аргументи апелянта щодо не ознайомлення ОСОБА_1 з направленням до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на визначення стану сп`яніння слід зазначити, що законодавством не передбачено ані вручення письмового направлення, ані ознайомлення з направленням водія, оскільки огляд в закладі охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського, який має забезпечити доставку особи, яка погодилася на проходження відповідного огляду, однак ОСОБА_1 відмовився від медичного огляду.

Доводи сторони захисту про порушення поліцейськими порядку проведення огляду військовослужбовця ОСОБА_1 , передбаченого ст. 266-1 КУпАП, оскільки під час зупинки транспортного засобу він виконував обов`язки військової служби, а отже був спеціальним суб`єктом, є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення, зокрема, правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Статтею 266-1 КУпАП передбачено, що військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Аналіз наведених положень ст.266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом. Тобто, положення ст.266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб`єкту - водія транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б КУпАП.

Таким чином, для військовослужбовців, які керують транспортним засобом, застосовується порядок проходження огляду, передбачений ст.266 КУпАП, які проводять працівники Національної поліції.

Відповідно до п.3 Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від №32 12.01.2024 р., огляду підлягають військовослужбовці/ військовозобов`язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння).

Відтак, обов`язковою умовою для проведення огляду військовослужбовця на стан алкогольного сп`яніння саме посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, а не поліцейським, є виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або перебування на території військових частин (установ, закладів).

Згідно із ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Матеріали справи не містять та стороною захисту не надано суду доказів того, що під час зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 як військовослужбовець виконував обов`язки військової служби.

Навпаки, як вбачається з оглянутого відеозапису, ОСОБА_1 перебуваючи на цивільному автомобілі, у цивільному одязі був зупинений поза межами розташування військової частини по вул. Курузова біля буд. 11 у м Запоріжжя, повідомив працівників поліції, що на даний час перебуває у відпустці, що відповідно, не може бути розцінено як виконання обов`язків військової служби.

Отже, у даному випадку ОСОБА_1 як суб`єкт правопорушення є саме водієм, а тому факт перебування його у статусі військовослужбовця не впливає на кваліфікацію правопорушення та необхідність проведення огляду в особливому порядку. Сама ж по собі наявність у водія статусу військовослужбовця, за умови не виконання ним у цей час вказаних вище обов`язків, не є підставою для проведення його огляду спеціальними суб`єктами.

За таких обставин, виявивши у водія ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, працівники поліції правомірно застосували до нього загальний порядок проходження огляду на стан сп`яніння, передбачений ст.266 КУпАП.

Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені в постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справу переглянуту в межах апеляційної скарги.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Клочкової Аліни Олександрівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18 березня 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.Я. Рассуждай

Дата документу Справа № 337/1577/26