Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №675/755/26 — Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/755/26

Провадження № 2/675/855/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2026 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області під головуванням судді Короля О.В., за участю секретаря судового засідання Беліци М.О., учасників справи:

представника позивача: ОСОБА_1 ,

відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі по тексту рішення – ОСОБА_2 , позивач) через свого представника звернулася до Ізяславського районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_3 (далі по тексту рішення – ОСОБА_3 , відповідач) про розірвання шлюбу, зареєстрованого 22.02.2013 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Славутського міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис №33.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на протязі останнього часу сімейне життя між ними поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті подальше продовження шлюбних відносин припинилося, оскільки кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сімейні відносини.

Від шлюбу спільних дітей позивач з відповідачем не мають, але мають спільне сумісне майно, а відтак майновий спір між ними наразі неврегульований та в подальшому може мати спірний характер.

Вказує, щонеодноразово намагалися говорити один з одним про особисті сімейні проблеми, спокійно вирішувати їх, але це ніяких результатів не дало. В сімейних стосунках нічого не змінилося, хоча вони прикладали для цього максимально зусиль, відносини переросли в нейтральні та незалежні один від одного.

З підстав наведених вище, на переконання позивача, збереження сім`ї і подальше спільне проживання з відповідачем є неможливим.

У судовому засіданні представник позивача зазначила, що подальше спільне життя сторін по справі та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а примирення є неможливим. З покликанням про підтримання заявлених позовних вимог, представник позивача просила задовольнити позов повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином та у встановленому порядку, будь-яких заяв, в тому числі щодо відкладення розгляду та/або встановлення строку для примирення подружжя, не подавав.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що сторони по справі – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають в шлюбі, зареєстрованому 22.02.2013 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Славутського міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис №33, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 ввід 22.02.2013.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено представнником позивача, від даного шлюбу вони не мають спільних неповнолітніх дітей.

Ухвалюючи рішення по суті заявлених вимог суд враховує наступне.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з частиною першою статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, у тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства (стаття 111 СК України).

Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що фактично підстав вважати про можливість збереження даної сім`ї немає, шлюбно-сімейні стосунки не підтримуються значний час, що як вбачається з матеріалів справи об`єктивно нічим не спростовано. Відсутність взаєморозуміння, поваги один до одного, взаємодопомоги та підтримки, намірів на відновлення сімейних стосунків позивач та відповідач не мають.

При цьому позивач категорично не бажає зберігати шлюб з відповідачем, про що повідомила в судовому засіданні і її уповноважений представник.

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25.03.2026 у справі №444/4951/24, згідно якої відмова суду у розірванні шлюбу є примушуванням особи до шлюбу проти її волі, що є недопустимим.

Зважаючи на те, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад, а також відсутність будь-яких підстав для примирення сторін, подружжя фактично припинило шлюбні стосунки, враховуючи категоричну позицію позивача про необхідність розірвання шлюбних відносин, відсутність у справі будь-яких заперечень відповідача щодо заявленого позову, суд вважає, що шлюб підлягає розірванню, так як подальше проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам кожного з них.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого ним судового збору.

Керуючись ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України та ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 263, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 22.02.2013 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Славутського міськрайонного управління юстиції у Хмельницькій області, актовий запис №33 – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП – НОМЕР_3 ) судові витрати у розмірі 1331 гривня 20 копійок по сплаті судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 13.07.2026.

Суддя Олександр Король