Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 09 липня 2026 р.
Справа: №607/11801/26
Суддя: Гуменний П. П.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.07.2026 Справа №607/11801/26 Провадження №3/607/3644/2026
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Гуменний П.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
за участю: захисника Худої І.Р.,-
ВСТАНОВИВ:
23.05.2026 о 04:45 в м. Тернополі по вул. Торговиця, 9 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_2 , в порушення вимог п.2.9 (а) ПДР України, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння.
Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest 7510 ARLM -0400, повірка дійсна до 20.11.2026, що підтверджується тестом №917 від 23.05.2026. Результат становив – 2,33 % проміле. З результатами огляду водій згідний.
У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.
Про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не подав, що відповідно до положень ст.268 КУпАП не перешкоджає її розгляду.
У судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Худа І.Р. просила провадження у адміністративній справі закрити, за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, подала письмові клопотання визнання доказів недопустими та недостовірними, зокрема.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначила, що відсутні докази керування транспортним засобом.
На думку захисника, на долучених до справи відеозаписах не вбачається руху транспортного засобу та не зафіксовано факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 . Лише можна побачити нерухомий транспортний засіб. У відеозаписі відсутні будь-які ознаки керування, тобто дій водія з управління транспортним засобом (рух, зміна напрямку, запуск двигуна тощо).
Таким чином, на її думку ОСОБА_1 не є суб`єктом вчинення даного правопорушення.
Крім того вважає, що відеозапис є недопустимим доказом, оскільки на ньому відображається дата та час події 01.01.2019 о 02:40, тоді як події відбулись 23.05.2026 о 04:45. Тому наявна суттєва невідповідність між датою та часом.
Крім того, вважає, що рапорт також не може розглядатися як беззаперечний доказ винуватості особи, оскільки зазвичай без збирання тих доказів, які визначено приписами КУпАП, поліцейські вдаються до їх підміни та здійснюють загальний опис тих чи інших обставин.
А також, заявила клопотання про визнання процедур огляду ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп`яніння такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а сам огляд – недійсним. Вважає, що огляд проведено без достатніх правових підстав, оскільки він здійснювався на Направленні старої форми, яка втратила чинність 16.05.2025, а працівники поліції складали адміністративні матеріали 23.05.2026. Також, у направленні безпідставно заповнено графу щодо доставлення особи до закладу охорони здоров`я, хоча фактично доставлення не здійснювалося.
Також зазначила, що на відеозаписі файл export-386pc поліцейський запитує, тест на алкогольне сп`яніння будете проходити, а тоді говорить що при спілкуванні були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Зокрема, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та поведінка, що не відповідає обстановці.
Формулювання "поведінка, що не відповідає обстановці" є видуманою. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 поводився спокійно, відповідав чітко та по суті поставлених запитань, не проявляв агресії чи неадекватної поведінки. Його поведінка не надає будь-яких об`єктивних підстав для висновку про наявність у останнього ознак алкогольного сп`яніння, що додатково свідчить про порушення працівником поліції вимог ст. 266 КУпАП. Та не зафіксовано жодних видимих ознак почервоніння обличчя. Колір обличчя особи є звичайним та не відрізняється від кольору шкіри поліцейських.
Також на результатах огляду відсутній підпис ОСОБА_1 , що свідчить про його незгоду із вказаними результатами, що призвело до порушення процедури огляду та фактичного позбавлення особи права пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі.
Заслухавши думку захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.278 Кодексу України про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує в тому числі питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи витребувано необхідні додаткові матеріали.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст.266 КУпАП, а також «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008, далі (Порядок) та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, (далі – Інструкція).
Згідно п.2 Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно п.3 розділу І Інструкції, знаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п.6 розділу І вказаної Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).
З огляду на вказане, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №673216 від 23.05.2026;
- результатами тестування №917 від 23.05.2026 о 04:50, з якого вбачається, що було проведено огляд ОСОБА_1 , за допомогою приладу Alcotest Drager Alcotest Drager 7510 №ARLM 0400. Результат становив 2,33% проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Огляд ОСОБА_1 проведений, у зв`язку із виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини роти, почервоніння шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Результати тестування становлять 2,33 % проміле.;
- копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П51QM220010325 приладу Alcotest Drager 7510 №ARLM 0400, чинне до 20.11.2026;
- даними направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння у КНП «ТОМНСЦЗ» ТОР від 23.05.2026 о 04:53, виданого ОСОБА_1 .У результаті огляду, проведеного уповноваженою особою патрульної служби виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини роти, почервоніння шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд не проводився;
- даними розписки ОСОБА_2 від 23.05.2026, який зобов`язався не допустити ОСОБА_1 до керування транспортними засобами та доставлення транспортного засобу до місця паркування;
- даними рапорту інспектора взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Тернопільській області В.Тернового від 23.05.2026;
- даними відеозапису із авто реєстратора транспортного засобу працівників поліції, на якому відображено рух транспортного засобу Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_2 ;
- даними відеозапису із нагрудних камер працівників поліції №473044, 477474на яких зафіксовано, що працівники поліції зупинили транспортний засіб Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_2 , 23.05.2026 о 04:45, тобто під час дії комендантської години.
Водієм вказаного транспортного засобу був ОСОБА_1 . При перевірці документів у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини роти, почервоніння шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Крім того, у транспортному засобі були наявні пляшки з –під пива.
З огляду на вказане, водієві було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Водій пройшов огляд, результат становив 2,33% проміле. Із результатами водій був згідний та повідомив, що вживав алкогольні напої.
Також було роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Таким чином, суд критично письмове клопотання адвоката Худої І.Р. про закриття провадження у справі, вважає, що факт того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_2 , 23.05.2026 о 04:45 в м. Тернополі по вул. Торговиця, 9 повністю доведений дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи та відеозаписом, які суд вважає належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки вони містять фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та є такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Суд встановив, що огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 було проведено на місці зупинки транспортного засобу з дотриманням вимог чинного законодавства, уповноваженим працівником із застосуванням передбачених методів дослідження. За результатами огляду складено відповідний акт огляду, який міститься в матеріалах справи та разом із тестування №917 від 23.05.2026 є належним і допустимим доказом. Підстав ставити під сумнів достовірність проведеного огляду чи отриманих результатів судом не встановлено.
Доводи сторони захисту про те, що направлення на огляд водія складене за формою старого зразка, суд до уваги не бере, оскільки сам по собі факт використання бланка попередньої форми не свідчить про недопустимість чи недостовірність цього документа та не спростовує факту проведення огляду у встановленому законом порядку. Будь-яких істотних порушень прав особи чи впливу зазначеної обставини на правильність оформлення результатів огляду судом не встановлено.
Посилання захисника на відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння суд відхиляє та звертає увагу, відповідно до вимог статті 266 КУпАП та положень «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейський є спеціально уповноваженим суб`єктом на виявлення ознак сп`яніння, який самостійно оцінює стан водія транспортного засобу та наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння і у випадку якщо в поліцейського є підстави вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння, водій відповідно до положень ПДР України на вимогу поліцейського зобов`язаний пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння.
Суд звертає увагу на те, що під наявністю у особи ознак сп`яніння необхідно розуміти припущення поліцейського про наявність у особи такого стану, яке ґрунтуються на порівнянні фізичного стану та поведінки особи і із станом та поведінкою які визначені нормативними документами і указують на наявність такого стану. У будь-якому випадку висновок поліцейського про наявність у особи ознак сп`яніння містить суб`єктивний характер.
Так, у контексті застосування положень статті 130 КУпАП процедура огляду фактично розпочинається з моменту встановлення у водія ознак сп`яніння та пропозиції поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння з метою підтвердження або спростування стану водія, встановленого працівниками поліції. У подальшому, в залежності від волевиявлення водія, або проводиться відповідний огляд на стан сп`яніння у передбачений законом спосіб, або, у разі відмови водія від проходження такого огляду, настають наслідки, передбачені ст. 130 КУпАП.
Таким чином, оскільки наявність чи відсутність у поліцейського підстав для пред`явлення вимоги про огляд, входить у межі його повноважень, доводи захисника з приводу відсутності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння не може братися до уваги при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності складу певного правопорушення.
Інші доводи особи, яка притягається до адміністративної суд також не приймає до уваги, оскільки це не призвело до істотних порушень прав ОСОБА_1 .
За наведеного, суд не має жодних сумнівів, щодо обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , оскільки такі дійсно мали місце, що підтверджується доказами, що долучені суб`єктом владних повноважень до матеріалів адміністративної справи. При цьому наведені докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи.
За таких обставин, оцінюючи докази в їх сукупності вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.
За встановлених обставинах при накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 130, 245, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень в дохід держави.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок в дохід держави.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя П.П. Гуменний
Оригінал: reyestr.court.gov.ua