Вирок від 12 липня 2026 р. у справі №442/4908/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/4908/26

Провадження № 1-кп/442/357/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження № 12026141110000493 від 09.06.2026, відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, зарєестрованого за адресою: АДРЕСА_1 , розлученого, маючого на утриманні двох дітей, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого 29.05.2020 Шевченківським районним судом міста Львова за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, 22.02.2021 Личаківським районним судом міста Львова за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, 23.10.2024 Залізничним районним судом міста Львова за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121, ст. 70, ст. 71 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України, –

сторони та учасники кримінального провадження:

прокурор – ОСОБА_4 ,

обвинувачений – ОСОБА_3 ,

захисник – ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 будучи засудженим 23.10.2024 за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121, ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна, у період відбування покарання з 27.02.2025 у виді позбавлення волі в ДУ „Дрогобицька виправна колонія (№ 40)”, що знаходиться за адресою: м. Дрогобич, вулиця Трускавецька, 77, Львівської області, був ознайомлений із режимом утримання, однак до праці ставився незадовільно, неодноразово і систематично порушував режим утримання, за що неодноразово був підданий накладенню дисциплінарних стягнень.

За скоєння впродовж 2021-2026 років 20 порушення режиму утримання на засудженого ОСОБА_3 накладались дисциплінарні стягнення, відповідно до яких він 3 (три) рази поміщався в карцер, 12 (дванадцять) разів отримував догану, 2 (два) рази отримував сувору догану, 1 (один) раз був переведений до приміщення камерного типу (ПКТ) та 2 (два) рази був переведений до дисциплінарного ізолятору (ДІЗО).

05.02.2026 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у зберіганні заборонених предметів, на підставі постанови начальника Державної установи „Дрогобицька виправна колонія (№ 40)” підполковника внутрішньої служби ОСОБА_6 № П-11 від 28.01.2026, засудженого ОСОБА_3 поміщено до дисциплінарного ізолятора (ДІЗО) строком на 3 доби. Стягнення ОСОБА_3 відбував у період з 05.02.2026 по 08.02.2026, після чого був звільнений із ДІЗО.

13.03.2026 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у зберіганні заборонених предметів, на підставі постанови начальника Державної установи „Дрогобицька виправна колонія (№ 40)” підполковника внутрішньої служби ОСОБА_6 № П-14 від 23.02.2026 та згідно ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05.03.2026, до засудженого ОСОБА_3 застосовано дисциплінарне стягнення у виді переведення до приміщення камерного типу (ПКТ) строком на 7 діб. До ПКТ ОСОБА_3 поміщений 13.03.2026 та звільнений 20.03.2026.

На підставі постанови начальника Державної установи „Дрогобицька виправна колонія (№ 40)” підполковника внутрішньої служби ОСОБА_6 № П-17 від 18.03.2026 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у зберіганні заборонених предметів, на засудженого ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.

27.05.2026 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у курінні тютюнових виробів у невідведеному для цього місці, на підставі постанови начальника Державної установи „Дрогобицька виправна колонія (№ 40)” підполковника внутрішньої служби ОСОБА_6 № П-27 від 27.05.2026, на засудженого ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.

03.06.2026 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у зберіганні заборонених предметів, на підставі постанови начальника Державної установи „Дрогобицька виправна колонія (№ 40)” підполковника внутрішньої служби ОСОБА_6 № П-28 від 26.05.2026, засудженого ОСОБА_3 поміщено до дисциплінарного ізолятора (ДІЗО) строком на 7 діб. Стягнення ОСОБА_3 відбував у період з 03.06.2026 по 10.06.2026, після чого був звільнений із ДІЗО.

05.06.2026 приблизно о 06 год. 25 хв. ОСОБА_3 , під час відбування вказаного стягнення в камері № 1 ДІЗО Державної установи „Дрогобицька випрана колонія (№ 40)”, що знаходиться за адресою: Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Трускавецька, 77, після підйому, незважаючи на те, що відповідно до розпорядку дня для засуджених ДІЗО-ПКТ (ОК, карцер) прибирання проводиться у період з 06 год. 00 хв. до 06 год. 20 хв., враховуючи те, що дана камера не була прибраною, та що засуджений ОСОБА_3 попередньо був ознайомлений з вищевказаним графіком розпорядку дня засуджених ДІЗО-ПКТ (ОК, карцер), отримав законну вимогу від чергового помічника начальника установи ОСОБА_7 у присутності членів дисциплінарної комісії у складі заступника начальника установи – начальника відділу СВПР ОСОБА_8 , виконуючого обов?язки першого заступника начальника установи ОСОБА_9 , начальника відділу нагляду та безпеки ДУ „Дрогобицька виправна колонія (№ 40)” ОСОБА_10 психолога відділу СПС ОСОБА_11 , відповідно до вимог Кримінально-виконавчого кодексу України, графіку прибирання засудженими ДІЗО (карцер) на червень 2026 року, та згідно з розпорядком дня засуджених ДІЗО-ПКТ (ОК, карцер), затвердженого наказом начальника ДУ „Дрогобицька виправна колонія (№ 40)” № 309/ОД-26 від 04.06.2026, яка виразилась у вказівці прибрати камеру у якій він відбуває покарання, ОСОБА_3 після пред?явлення йому представниками адміністрації ДУ „Дрогобицька виправна колонія (№ 40)” багаторазово конкретної законної вимоги, а саме: прибрати в камері, умисно, в усній формі вчинив злісну непокору представникам адміністрації установи виконання покарання, яка виразилася у відкритій і неодноразовій відмові її виконати, в тому числі в демонстративній та зухвалій формі, усвідомлюючи в той же час, що така робота в законному порядку була йому приписана та те, що черговий помічник начальника установи ОСОБА_7 та члени дисциплінарної комісії ДУ „Дрогобицька виправна колонія (№ 40)” мають право пред?являти вимогу виконання даної роботи і ОСОБА_3 зобов?язаний і міг виконати дану роботу.

Крім цього, встановлено, що 08.06.2026 приблизно о 06 год. 25 хв. ОСОБА_3 , під час відбування вказаного стягнення в камері № 1 ДІЗО Державної установи „Дрогобицька виправна колонія (№ 40)”, що знаходиться за адресою: Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Трускавецька, 77, після підйому, незважаючи на те, що відповідно до розпорядку дня для засуджених ДІЗО-ПКТ (ОК, карцер) прибирання проводиться у період з 06 год. 00 хв. до 06 год. 20 хв., враховуючи те, що дана камера не була прибраною, та що засуджений ОСОБА_3 попередньо був ознайомлений з вищевказаним графіком розпорядку дня засуджених ДІЗО-ПІКТ (ОК, карцер), отримав законну вимогу від чергового помічника начальника установи ОСОБА_7 у присутності членів дисциплінарної комісії у складі заступника начальника установи - начальника відділу СВПР ОСОБА_8 , виконуючого обов?язки першого заступника начальника установи ОСОБА_9 , начальника відділу нагляду та безпеки ДУ „Дрогобицька виправна колонія (№ 40)” ОСОБА_10 психолога відділу СПС ОСОБА_11 , відповідно до вимог Кримінально-виконавчого кодексу України, графіку прибирання засудженими ДЗО (карцер) на червень 2026 року, та згідно з розпорядком дня засуджених ДІЗО-ПІКТ (ОК, карцер), затвердженого наказом начальника ДУ „Дрогобицька виправна колонія (№ 40)” № 309/ОД-26 від 04.06.2026, яка виразилась у вказівці прибрати камеру у якій він відбуває покарання, ОСОБА_3 після пред?явлення йому представниками адміністрації ДУ „Дрогобицька виправна колонія (№ 40)” багаторазово конкретної законної вимоги, а саме: прибрати в камері, умисно, в усній формі вчинив злісну непокору представникам адміністрації установи виконання покарання, яка виразилася у відкритій і неодноразовій відмові її виконати, в тому числі в демонстративній та зухвалій формі, усвідомлюючи в той же час, що така робота в законному порядку була йому приписана та те, що черговий помічник начальника установи ОСОБА_7 та члени дисциплінарної комісії ДУ „Дрогобицька виправна колонія (№ 40)” мають право пред?являти вимогу виконання даної роботи і ОСОБА_3 зобов?язаний і міг виконати дану роботу.

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю та відмовився від давання показань згідно зі ст. 63 Конституції України. Вказав, що як зазначене в обвинувальному акті відповідає дійсності. Просив суворо не карати.

Крім повного визнання своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_3 , його винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним, при цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також їм роз`яснено, що вони у такому випадку позбавляються права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню за кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини за кримінальним правопорушенням, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним, за згодою учасників кримінального провадження, у зв`язку із відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України, доведена повністю, а його неправомірні дії слід кваліфікувати за ст. 391 КК України, як злісна непокора законним вимогам адміністрації установи виконання покарань особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери).

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України бере до уваги ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, характеризуючі дані про його особу, сімейний стан, вік обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, ОСОБА_3 за місцем відбування покарання характеризується негативно, згідно характеристики на засудженого не має жодного заохочення та має 20 стягнень, на обліку у лівкарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні двох дітей, крім того, суд враховує наслідки та обставини вчиненого ним злочину, які не є тяжкими.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, є активне сприяння розкриттю злочину та визнання вини.

Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання, є рецидив злочинів.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення кримінального проступку, особу винного, його ставлення до вчиненого, наявність двох обставин, що пом`якшують покарання, наявність однієї обставини, що обтяжує покарання, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості й індивідуалізації покарання, вважає, що для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів йому слід призначити покарання в межах санкції ст. 391 КК України у виді позбавлення волі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

З огляду на вчинення ОСОБА_3 , даного кримінального правопорушення після ухвалення вироку Залізничним районним судом міста Львова Залізничним від 23.10.2024, яким його засуджено за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121, ст. 70, ст. 71 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна та до повного його відбуття (станом на 13.07.2026 невідбута частина покарання становить 10 років 16 днів), остаточне покарання йому слід призначити на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання призначених покарань.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому в даному кримінальному провадженні не обирався, а тому до вступу вироку в законну силу підстав для його обрання також немає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України до цього покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Залізничного районного суду міста Львова від 23.10.2024 та за сукупністю вироків призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років 1 (один) місяць з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту ухвалення вироку – 13.07.2026.

Речовий доказ: компакт диск, який зберігається при матеріалах кримінального провадження, який залишився у прокурора, – залишити при цих матеріалах.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1