Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №305/2310/26 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/2310/26

Номер провадження 3/305/927/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2026. Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Марусяк М.О., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого,

за ч.1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Неповнолітній ОСОБА_1 , 20 травня 2026 року, близько 10 години 55 хвилин, був виявлений та в подальшому затриманий, прикордонним нарядом «Група реагування» на напрямку прикордонного знаку №295 в межах контрольованого прикордонного району, на околиці населеного пункту Солотвино (територія Тячівського району, Закарпатської області) на відстані 50 метрів від державного кордону, під час спроби незаконного перетинання державного кордону з України до Румунії, поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України.

Своїми діями неповнолітній ОСОБА_1 порушив вимоги ст.9, ст.12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991, тобто вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.204-1 КУпАП.

В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_1 вину свою визнав та щиро розкаявся у вчиненому.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши в повному обсязі встановлені на підставі поданих доказів обставини, у їх сукупності, приходжу до наступного висновку.

Так, відповідно до вимог ст.2 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" основними функціями Державної прикордонної служби України є: охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму; здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення; ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України "Про розвідувальні органи України" та "Про оперативно-розшукову діяльність".

Статтею 20 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" передбачено права Державної прикордонної служби України. За якою, органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов`язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право в тому числі, вимагати від фізичних осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Державної прикордонної служби України (п. 12).

Винуватість неповнолітнього ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ №342235 від 20.05.2026; протоколом про адміністративне затримання від 20.05.2026; протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 20.05.2026; письмовим пояснення інспектора прикордонної служби 2 категорії-оператора відділення повітряної розвідки та протидії безпілотним повітряним суднам відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) солдата ОСОБА_2 від 20.05.2026; письмові пояснення ОСОБА_1 від 20.05.2026; довідкою щодо виявлення 1 гр. України на напрямку 295 п/зн ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; схемою виявлення 1 гр. України від 20.05.2026 та письмовою заявою ОСОБА_1 від 20.05.2026.

Під час розгляду справи судом не встановлено яких-небудь даних, які б давали підстави вважати, що інспектор прикордонної служби 2 категорії-оператор відділення повітряної розвідки та протидії безпілотним повітряним суднам відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) солдат ОСОБА_2 , був упередженим при складанні щодо ОСОБА_1 протоколу за ознаками передбаченими ч.1 ст.204-1 КУпАП і що в нього були підстави для фальсифікації протоколу чи обмови ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а також про його зацікавленість у результатах розгляду справи. У підтвердження таких даних відсутні які-небудь належні докази як у матеріалах справи, так їх і не додано під час судового розгляду. Тому, суд приходить до висновку, що інспектор відділу прикордонної служби при виконанні своїх обов`язків діяв у межах наданих йому повноважень.

Також судом не встановлено, й будь-яких даних про застосування щодо ОСОБА_1 незаконних методів, примусу чи інших дій, які призвели до примусового підписання складених щодо нього матеріалів. Суд бере до уваги відсутність будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 оскаржував незаконність дій працівників прикордонної служби при його затриманні та складанні відносно нього адміністративного матеріалу.

Під час особистого огляду речей неповнолітнього ОСОБА_1 з поміж іншого, виявлено та вилучено паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 .

Суд враховує те, що у матеріалах справи відсутні переконливі відомості, що дають суду підстави вважати, що неповнолітній ОСОБА_1 , мешканець селища Солотвино, Тячівського району, Закарпатської області, маючи при собі паспорт громадянина України для виїзду за кордон, 20 травня 2026 року близько 10 години 55 хвилин, знаходився на напрямку прикордонного знаку №295 в межах контрольованого прикордонного району на околиці населеного пункту Солотвино (територія Тячівського району Закарпатської області) на відстані 50 метрів від державного кордону, під час дії воєнного стану та тимчасової заборони чоловікам у віці від 18 до 60 років перетину державного кордону України, з іншою метою, а ніж спроба перетину державного кордону, суд вважає, що в діях громадянина ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, яке виразилося у спробі незаконного перетину, державного кордону України, будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України.

Пом`якшуючою відповідальність обставиною є визнання вини неповнолітнім ОСОБА_1 .

Обтяжуючих відповідальність обставин щодо неповнолітнього ОСОБА_1 , не встановлено.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , отже він на даний час має 17 років.

Відповідно до ст.12 КУпАП, адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Відповідно до ч.1 ст.13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 КУпАП. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

З огляду на неповнолітній вік особи та встановлені обставини даного адміністративного провадження, суд вважає за необхідне застосувати до неповнолітнього ОСОБА_1 заходи впливу, передбачені ст.24-1 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого неповнолітнім ОСОБА_1 правопорушення, його особу та ступінь його вини, суд, враховуючи положення ч.1 ст.13 КУпАП, вважає за можливе та достатнє для його виправлення, а також для запобігання вчинення ним нових правопорушень, застосування до неповнолітнього заходи впливу, передбачених ст.24-1 КУпАП у виді попередження.

Оскільки заходи впливу, передбачені ст.24-1 КУпАП не є адміністративними стягненнями в розумінні ст.23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку, з неповнолітнього ОСОБА_1 не підлягає стягненню сума судового збору у відповідності до ст.40-1 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 277, 283, 284, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП і на підставі ст.24-1 КУпАП застосувати відносно нього захід впливу у виді попередження.

Судовий збір у сумі 665 гривень 60 копійок віднести за рахунок держави.

Постанова суду підлягає негайному виконанню, після набрання законної сили.

Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Рахівського районного суду: М.О. Марусяк