Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №675/87/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 675/87/26

Провадження № 33/820/554/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Кучерука Т.М. на постанову судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 10 червня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Цією постановою

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з нього на користь держави 665 грн 60 коп судового збору.

За постановою суду, 18 січня 2026 року о 00 год 47 хв на вул. Шевченка, 26, у м. Ізяславі Шепетівського району Хмельницької області, ОСОБА_1 керував автомобілем "Renault Trafic", державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, про що свідчить огляд проведений у КНП «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня».

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, чим учинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 адвокат Кучерук Т.М. просив постанову судді Ізяславського районного суду від 10 червня 2026 року скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Уважав, що судом першої інстанції вина ОСОБА_1 не доведена, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення останнім адміністративного правопорушення.

Стверджував, що працівники поліції порушили ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію», бо зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , не маючи на те законних підстав, оскільки не повідомили водію причину зупинки.

Зазначав, що поліцейськими не доведено факт порушень Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 , за які його було слід зупинити, тому подальші вимоги працівників поліції є незаконними в силу вимог правового принципу «Плодів отруйного дерева».

Отже, на думку апелянта, суд, розглянувши справу, не дотримався принципу законності та повного і всебічного розгляду, не з`ясував усіх обставин, що й призвело до прийняття протизаконного рішення.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Кучерук Т.М. належним чином повідомлені про дату, час і місце даного судового розгляду. У судове засідання не з`явилися, захисник Кучерук Т.М. подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.3 ст.268 КУпАП при розгляді справ, передбачених ст.130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Отже, за таких обставин з метою дотримання розумних строків її розгляду, їх нез`явлення до суду не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про таке.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.

Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення дотримався.

Відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015року № 1452/735 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, – визначений порядок проведення огляду на стан сп`яніння.

Обставини вчиненого ОСОБА_1 порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, тобто, керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджені:

-відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №56366 від 18 січня 2026 року, в якому зафіксовано вчинене ОСОБА_1 порушення п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України;

-висновком результатів медичного огляду у КНП «Ізяславська міська багатопрофільна лікарня» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18 січня 2026 року, згідно з яким ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння із результатом 1,10‰ та 0,78‰;

-направленням на огляд від 18 січня 2026 року, де зафіксовані виявлені у водія ОСОБА_2 ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя;

-відеозаписом з місця події, яким зафіксовано факт зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , його огляд у медичному закладі на стан алкогольного сп`яніння та оформлення адміністративних матеріалів;

Уважаю, що місцевий суд дав належну правову оцінку цим доказам і дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

У ході перегляду справи апеляційною інстанцією не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного вищевказаною інструкцією.

Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Із відеозапису з відеокамер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, в ході якого в нього виявлено стан алкогольного сп`яніння – 1.10, 0.78 ‰, з результатом тесту він погодився.

На переконання апеляційного суду, з наданих суду матеріалів справи випливає, що працівниками поліції дотримано вимог наведеної інструкції.

Цим доводам місцевий суд дав правильну та неупереджену оцінку, яка обґрунтовано викладена в мотивувальній частині судового рішення та не потребує додаткового правового аналізу.

Невизнання ОСОБА_1 виннувасті у вчиненому правопорушенні обґрунтовано розцінено судом як намагання ухилитися від відповідальності за вчинене правопорушення.

Наявний в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відеозапис містить відеофайли, які є цілісними (кожний у свою чергу), безперервними (кожний у свою чергу) і повністю відтворюють обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, а саме факт керування транспортним засобом за його, як водія участі, зупинку цього транспортного засобу, спілкування ОСОБА_1 з працівником поліції та всю процедуру оформлення матеріалів.

За таких обставин, апеляційний суд визнає цей відеозапис достатнім для того, щоб у сукупності з іншими доказами зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, зафіксовано факт його керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги щодо неправомірної зупинки працівниками поліції транспортного засобу є безпідставними, бо спростовані відеофайлами, які є в матеріалах справи. Зокрема, з них вбачається, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 було зупинено для перевірки, оскільки він рухався під час комендантської години.

Дослідивши матеріали справи, місцевий суд прийняв законне та обґрунтоване рішення і в повному обсязі виконав вимоги ст.245 КУпАП.

За таких обставин уважаю, що місцевий суд дав належну правову оцінку усім доказам і дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Огляд на стан сп`яніння особи проводився з дотриманням норм, передбачених законом.

Обставини, на які було звернуто увагу в апеляційній скарзі, не є визначальними, не впливають на доведення вини та спростовуються зібраними і дослідженими в суді першої інстанції доказами.

Порушень вимог закону, які би ставили під сумнів доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння останнього, не встановлено.

Переконливих доводів, які би спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження, захисником Кучеруком Т.М. не надано.

Адміністративне стягнення накладено відповідно до вимог ст.33 КУпАП.

Отже, підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови судді місцевого суду та закриття провадження у справі відсутні.

Керуючись ст.294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Постанову судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 10 червня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника Кучерука Т.М. – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду М.С. Матущак