Постанова від 12 липня 2026 р. у справі №598/1022/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 598/1022/26Головуючий у 1-й інстанції Щербата Г.Р.

Провадження № 33/817/401/26 Доповідач - Ваврів І.З.

Категорія - ч.3 ст.172-20 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 р. м.Тернопіль

Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.

за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Радібової І.О.

розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Радібової І.О. на постанову Збаразького районного суду Тернопільської області від 05 червня 2026 року,

в с т а н о в и в:

Постановою Збаразького районного суду Тернопільської області від 05 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП і застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави.

Як визнав суд, 12 квітня 2026 року о 20 год. 00 хв., старший солдат ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, займаючи посаду старшого стрільця 1 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порушення вимог ст.ст.9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, в умовах особливого періоду, появився на території центру комплектування та соціальної підтримки: АДРЕСА_1 , та виконував обов`язки військової служби в нетверезому стані, чим своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, вчинене в умовах особливого періоду, за ч.3 ст.172-20 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 вважає оскаржувану постанову такою, що винесена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Стверджує, що суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, в результаті чого ОСОБА_1 двічі притягнутий до адміністративної відповідальності за одне і те саме правопорушення, а тому постанова суду є незаконною.

В обґрунтування своїх доводів апелянт вказує, що постановою Збаразького районного суду Тернопільської області від 20 травня 2026 року у справі № 598/718/26 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП за тих самих обставин та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

Таким чином, постановою Збаразького районного суду Тернопільської області від 05 червня 2026 року під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення ЛВТ № 86 від 12.02.2026 року ОСОБА_1 повторно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП за тих самих обставин та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу, що є порушенням принципу “non bis in idem”.

Просить скасувати постанову Збаразького районного суду Тернопільської області від 05 червня 2026 року відносно ОСОБА_1 і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно останнього за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП на підставі п.8 ч.1 ст.247 КУпАП.

Одночасно апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, з тих мотивів, що під час розгляду справи в суді першої інстанції він не був присутній, а повний текст оскаржуваної постанови отримав лише 16 червня 2026 року.

Заслухавши апелянта - захисника особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Радібову І.О., яка підтримала подану апеляцію і з наведених у ній мотивів, просить скасувати постанову Збаразького районного суду Тернопільської області від 05 червня 2026 року та закрити провадження у справі; дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до матеріалів провадження, розгляд справи судом першої інстанції проводився за відсутності особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 .

Як вбачається із долученого до апеляційної скарги конверту поштового відправлення, копію постанови Збаразького районного суду Тернопільської області від 05 червня 2026 р. ОСОБА_1 отримав 16 червня 2026 року (відповідно до інформації, яка розміщена на сайті «Укрпошта: трекінг відправлень» ). (а. с.25)

Апеляційну скаргу на вказану постанову місцевого суду подано захисником ОСОБА_1 , адвокатом Радібовою І.О. до Збаразького районного суду Тернопільської області 23 червня 2026 р., через канцелярію суду, що підтверджується штампом вхідної документації Збаразького районного суду. (а.с. 20)

За таких обставин, вважаю, що строк на апеляційне оскарження пропущено апелянтом з поважних причин і тому, відповідно до ст.289 КУпАП, його потрібно поновити.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.

Принцип «non bis in idem» у правових позиціях ЄСПЛ становить сукупність матеріально-правових та процесуально-правових положень, які судом не виокремлюються. Коли ЄСПЛ розглядає спірні питання, то надає перевагу процесуальним аспектам.

Матеріально-правова складова правила «non bis in idem» розглядає, 1) що розуміють під правопорушенням, за яке неможливо притягти особу двічі до юридичної відповідальності за одне і те саме правопорушення а також, 2) що саме розуміють під подвійним покаранням.

ЄСПЛ не відокремлює у принципі «non bis in idem» матеріально-правовий та процесуально-правовий компоненти. Між ними є тісний зв`язок, який характеризує, що одночасне кримінальне переслідування особи, навіть в окремих процесах, за одні і ті ж факти не оцінюються Судом як порушення.

У рішенні «Franz Fischer v. Austria» ЄСПЛ встановив, що головна мета ст.4 Протоколу № 7 полягає в забороні повторного кримінального процесу, який вже був завершений прийняттям остаточного рішення.

У рішенні справи «Gradinger v. Austria№ ЄСПЛ сформулював критерії оцінки двох правопорушень як тотожних. Тотожність стосується не лише назви правопорушень за законом, але, що головніше, змісту та мети правопорушень.

Дія принципу «non bis in idem» поширюються не лише на кримінально-правову сферу.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Отже, нормою прямої дії встановлено заборону на притягнення двічі до одного виду юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Вищевказані вимоги суд першої інстанції не врахував.

Так, відповідно до матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що 12 квітня 2026 року офіцером відділення організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Військової служби правопорядку в гарнізонах ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол ЛВТ № 86 про те, що 12.04.2026 під час проведення профілактичних заходів посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо дотримання вимог законів України військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_3 в діях окремих військовослужбовців встановлені ознаки військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Зокрема, 12.04.2026 р. був виявлений старший солдат ОСОБА_1 , в діях якого встановлені ознаки військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Згідно вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, який був предметом розгляду суду першої інстанції, встановлено, що з 28.03.2025 у ІНФОРМАЦІЯ_3 проходить військову службу за мобілізацією старший солдат ОСОБА_1 (витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 28.03.2025 № 87). Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статуту), старший солдат ОСОБА_1 був зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців. Проте, всупереч наведеним вимогам Статуту, діючи умисно, всупереч інтересам служби, старший солдат ОСОБА_1 , перебував на території ІНФОРМАЦІЯ_2 з ознаками алкогольного сп`яніння та виконував обов`язки військової служби в умовах особливого періоду, за наступних обставин: 12.04.2026 р. о 20 год. 00 хв. начальником патруля ІНФОРМАЦІЯ_2 сержантом ОСОБА_3 на території ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , був виявлений старший солдат ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. 12.04.2026 р. о 20 год. 10 хв. старший солдат ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ), де йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (аналізатор вмісту парів алкоголю «Алконт-М» №00239-15). В ході проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння встановлено алкогольне сп`яніння, покажчик тесту-1,69 проміле. (Тест №919 від 12.04.2026, час 20:20).

Під час апеляційного перегляду матеріалів провадження встановлено, що постановою Збаразького районного суду Тернопільської області від 20 травня 2026 року у справі № 598/718/26 було розглянуто протокол про військове адміністративне правопорушення № 1 від 12 квітня 2026 року та ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП за тих самих обставин та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

Вказаний протокол № 1 від 12 квітня 2026 року складено командиром 3 відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно старшого солдата ОСОБА_1 , який появився на місці несення служби у ІНФОРМАЦІЯ_3 в стані алкогольного сп`яніння. Виходячи зі змісту вказаного протоколу, ОСОБА_1 направлено в зональний відділ військової служби правопорядку для встановлення ступеня алкогольного сп`яніння.

Факт алкогольного сп`яніння ОСОБА_4 підтверджено тестом № 919 від 12.04.2026 року.

Разом з тим, 05 червня 2026 року Збаразьким районним судом Тернопільської області також розглянуто протокол про військове адміністративне правопорушення ЛВТ № 86 від 12 квітня 2026 року, за змістом якого стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_4 також встановлено тестом № 919 від 12.04.2026 р.

Таким чином, ОСОБА_1 повторно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП за вчинене адміністративне правопорушення за тих самих обставин та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов до висновку, що оскаржуваною постановою від 05 червня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності двічі за одне й те саме адміністративне правопорушення, що й постановою Збаразького районного суду Тернопільської області від 20 травня 2026 року у справі № 598/718/26.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за наявності по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту.

Таким чином, вказані обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції, у зв`язку з чим було постановлено помилкове рішення, яке слід скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 8ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Поновити адвокату Радібовій І.О. cтрок на апеляційне оскарження постанови Збаразького районного суду Тернопільської області від 05 червня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Радібової І.О. — задовольнити.

Постанову Збаразького районного суду Тернопільської області від 05 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП — скасувати та закрити провадження в справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 247 КУпАП .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя