Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №336/2530/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 17.06.2026 Справа № 336/2530/25

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 336/2530/25 Пр. № 22-ц/807/210/26Головуючий у 1-й інстанції: Коваленко В.Л. Суддя-доповідач: Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Онищенка Е.А., Трофимової Д.А.

за участі секретаря Товстопятко З.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2025 року у справі за позовом КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (надалі – КОНЦЕРН «МТМ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії

ВСТАНОВИВ:

У березні 2025 року КОНЦЕРН «МТМ» звернувся до суду з позовом (а.с.1-10), в якому просив стягнути з відповідача суму грошової заборгованості за фактично надану послугу з постачання теплової енергії в розмірі 96933,21 грн., а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що у період з 01.11.2021 по 30.06.2024 ним було надано послугу з постачання теплової енергії відповідачу ОСОБА_1 на загальну суму 96933,21 грн., який є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 . Відповідач не виконав своїх обов`язків по сплаті за надану послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 30.06.2024, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість на зазначену суму, яку позивач просить стягнути на його користь.

В автоматизованому порядку для розгляду даної справи визначено суддю першої інстанції Коваленка П.Л. (а.с.33). Ухвалою суду першої інстанції (а.с.36-37) провадження у цій справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2025 року суддя Коваленко В.Л. - а.с.50-56) позов позивача у цій справі задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь КОНЦЕРНУ «МТМ» (ЄДРПОУ 32121458) суму грошової заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії в розмірі 96933,21 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь КОНЦЕРНУ «МТМ» (ЄДРПОУ 32121458) сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 вересня 2025 року (суддя Петренко Л.В. - а.с.88-90) заяву відповідача про перегляд вищезазначеного заочного рішення у цій справі залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним заочним рішенням суду першої інстанції у цій справі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі (а.с.96-101) просив заочне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В автоматизованому порядку 27.10.2025 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Онищенка Е.А. та Трофимову Д.А. (а.с.106). Ухвалою апеляційного суду від 28.10.2025 року (а.с.107) витребувано у суду першої інстанції справу, яка надійшла до апеляційного суду 06.11.2025 року (а.с.110). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 07.11.2025 року (а.с.111), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (а.с.112), з урахуванням відповідного навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень, та відповідного штату суддів Запорізького апеляційного суду (10) взагалі, а також відпустки судді-доповідача у період з 16.02.2026 року по 02.03.2026 року включно (довідка – а.с.138).

Позивач надав апеляційному суду письмові пояснення на апеляційну скаргу відповідача (а.с.124-137).

У судовому засіданні 11.03.2026 року (ас.159-163) за присутності представника апелянта – відповідача ОСОБА_1 – адвоката Уткіна О.Є. (а.с.158) ухвалою апеляційного суду (а.с. 164, 170) до початку розгляду цієї справи по суті в порядку задоволення клопотання сторони апелянта (а.с. 141-157) витребувано у строк до 01.04.2026 року для долучення до матеріалів цієї справи: - у АТ «МОТОР СІЧ» інформацію про обсяг (кількість) одиниць (гігакалорій) поставленої (відпущеної) щомісяця АТ «МОТОР СІЧ» КОНЦЕРНУ «МТМ» теплової енергії за період часі з 01.11.2021 року по 30.06.2024 року за адресою: АДРЕСА_2 ; - у ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «ВІРА» ДІЛЬНИЦЯ №5» інформацію про загальну площу та опалювальну площу будівлі АДРЕСА_3 та копію технічного паспорта на багатоквартирний (багатоповерховий) житловий будинок АДРЕСА_3 , копію інвентарної справи на багатоквартирний (багатоповерховий) житловий будинок АДРЕСА_3 . На виконання вищевказаної ухвали АТ «МОТОР СІЧ» надало інформацію (а.с. 175) за змістом якої: «…Згідно укладених щорічних договорів купівлі-продажу теплової енергії підприємство АТ «Мотор Січ» здійснює лише оптовий продаж теплової енергії концерну «Міські теплові мережі». Концерн «Міські теплові мережі», як виконавець з надання послуг з постачання теплової енергії здійснює поставку теплової енергії всім категоріям споживачів, у тому числі і населенню. На підставі викладеного інформація по запиту апеляційного суду у підприємства АТ «Мотор Січ», яке не є виконавцем з надання послуги з постачання теплової енергії відсутня. Віповідб на запит апеляційного суду повинен надати виконавець з надання послуги з постачання теплової енергії концерн «Міські теплові мережі…».

ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «ВІРА» ДІЛЬНИЦЯ №5» отримало копію вищезазначеної ухвали апеляційного суду 23.03.2026 року (ас.173), проте, інформації апеляційному суду в строк не надало, про причини невиконання ухвали апеляційний суд не сповістило.

Розгляд цієї справи, призначений апеляційним судом на 15.04.2026 року, не відбувся та був відкладений за відсутності всіх учасників цієї справи, які не з`явились (а.с. а.с.180), ухвалою апеляційного суду (а.с. 181, 183-184) апеляційний суд повторно витребував у строк до 24.04.2026 року для долучення до матеріалів цієї справи у ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «ВІРА» ДІЛЬНИЦЯ №5» інформацію про загальну площу та опалювальну площу будівлі АДРЕСА_3 та копію технічного паспорта на багатоквартирний (багатоповерховий) житловий будинок АДРЕСА_3 , копію інвентарної справи на багатоквартирний (багатоповерховий) житловий будинок АДРЕСА_3 ; та постановив окрему ухвалу (а.с. 182, 185-186), якою довів викладені в ухвалі обставини до відома керівника ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «ВІРА» ДІЛЬНИЦЯ №5» з метою встановлення останнім працівників товариства, відповідальних за виконання, у тому числі своєчасне, вищезазначеної законної вимоги Запорізького апеляційного суду, причин невиконання останньої, в разі необхідності притягнення цих осіб та осіб, відповідальних за своєчасне направлення відповіді апеляційному суду, до відповідальності, а також для обговорення даних обставин на оперативній нараді з метою недопущення зазначених порушень відповідними працівниками товариства у подальшому при розгляді інших цивільних справ. У встановлений апеляційним судом строк поштою 22.04.2026 року ТОВ «УПРАВЛІНСЬКА КОМПАНІЯ «ВІРА» ДІЛЬНИЦЯ №5»надала апеляційному суду копії документів згідно переліку (а.с. 196-231) та надала письмові пояснення з приводу порушення строків виконання вищезазначеної ухвали апеляційного суду у цій справі.

КОНЦЕРН «МТМ» надало апеляційному суду письмові пояснення у цій справі (а.с.232-243).

У дане судове засідання повідомлений апеляційним судом належним чином про дату, час і місце розгляду цієї справи, у тому числі додатково через свого представника, що узгоджується із вимогами ст. 130 ч. 5 ЦПК України, (а.с.192, 244), відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістив, клопотання про відкладення апеляційному суду не подавав.

За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності відповідача ОСОБА_1 за присутності представника останнього - адвоката Уткіна О.Є. (а.с.158) та представника позивача КОНЦЕНРНУ «МТМ» - Артьомова С.О. (а.с.234).

Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши у даному судовому засіданні доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 у цій справі підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення і ухвалити …нове рішення.

В силу вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення …та ухвалення нового рішення …є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України судовими рішеннями є рішення, постанови.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції Закону України № 4173-IX від 19.12.2024, який набрав законної сили з 08.02.2025 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позов позивача у цій справі, керувався ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України та виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог позивача у цій справі.

Проте із такими висновками суду першої інстанції погодитись повністю не можна з таких підстав.

Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України – питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Зазначеним вимогам закону заочне рішення суду першої інстанції у цій справі відповідає лише частково.

Оскільки, має місце у цій справі порушення судом першої інстанції норм процесуального права, передбачене ст. 376 ч. 3 п. 3 ЦПК України, яке є обов`язковою підставою для скасування апеляційним судом судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, зокрема: справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Так, як встановлено апеляційним судом, що:

-ухвалою суду першої інстанції (а.с.36-37) провадження у цій справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 17 квітня 2025 року о 08 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін;

-у цій ухвалі також прямо зазначено: «… запропонувати відповідачу подати відзив на позов, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, протягом п`ятнадцяти днів ізх дня вручення копії даної ухвали…»,

-однак, враховуючи, що забезпечення права відповідача у тому числі на відзивна вищезазначену позовну заяву позивача взагалі у цій справі зокрема пов`язується лише з безпосередньою обізнаністюіз текстом позовної заяви, проте, докази останнього у матеріалах цієї справи відсутні;

-так, у цій справі відсутні допустимі докази саме вручення відповідачу ОСОБА_1 копії позовної заяви позивача, ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у цій справі та судової повістки суду першої інстанції на дату судового засідання 17.04.2025 року, тобто до ухвалення оскаржуванного заочного рішення судом першої інстанції у цій справі 12.05.2025 року взагалі, які б могли свідчити про його обізнаність про цю справу саме до ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції у цій справі 12.05.2025 року, оскільки у матеріалах цієї справи міститься конверт, який надсилався відповідачу, у тому числі із судовою повісткою суду першої інстанції на дату судового засідання 17.04.2025 року (а.с.44), але який повернувся до суду першої інстанції із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання»

-згідно із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі ЄУН 752/11896/17-ц, приписи ЦПК України…не дозволяють дійти висновку, що повернення … із вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» є доказом належного інформування …

-і хоча інший конверт, який надсилався відповідачу із судовою повісткою суду першої інстанції на дату судового засідання 12.05.2025 року, тобто в день ухвалення оскаржуванного заочного рішення судом першої інстанції (а.с.48) повернувся на адресу суду першої інстанції без вручення, хоча й з відміткою пошти «адресат відсутній», що б було в силу вимог ст. 128 ЦПК України вважатись належним врученням відповідачу судової повістки відповідачу на вищезазначену дату судового засідання, якщо б вказана адреса була адресою його місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду,

-і апелянт – відповідач ОСОБА_1 обґрунтовує свою вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі у тому числі такою підставою (а.с.96-101);

-при цьому, судом першої інстанції ще до відкриття провадження у цій справі встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру а.с.35), проте, всі процесуальні документи та судові повістки у цій справі направлялись відповідачу ОСОБА_1 вже за іншою адресою: АДРЕСА_5 .

Разом із тим, суд першої інстанції у цій справі правильно вирішив позовні вимоги позивача у цій справі по суті, у зв`язку із чим, після обов`язкового скасування заочного рішення суду першої інстанції у цій справі на підставі ст. 376 ч. 3 п.3 ЦПК України, апеляційний суд вважає за необхідне ухвалити аналогічне за своїм змістом судове рішення у вигляді постанові про задоволення позовних вимог позивача.

Оскільки, судом першої інстанції було правильно встановлено, що відповідно до статуту КОНЦЕРНУ «МТМ» визначено, що основною метою діяльності КОНЦЕРНУ є здійснення виробничо - технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально - економічних інтересів трудового колективу концерну. Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та ін.

З 08.02.2012 року ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_6 бригади – ст. 82 ч. 3 ЦПК України загальновідома інформація в Інтернет), буд. 49 загальною площею 45,7 кв. м, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.09.2023, інформаційна довідка №346858138 (а.с.16).

Правовідносини між позивачем та відповідачем щодо надання послуг з постачання теплової енергії за зазначеною вище адресою регулюються типовим індивідуальним договором №73203791 (за номером особового рахунку), який є укладеним з 01.11.2021 (а.с.21-26).

Відповідно до наданого КОНЦЕРНОМ «МТМ» розрахунку основного боргу за договором №73203791 за адресою: АДРЕСА_5 за період з 01.11.2021 по 30.06.2024 у власника виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 96933,21 грн. (а.с.15).

Згідно з ч. 7 ст. 14 Закону України від 09.11.2017 №2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» до дати обрання співвласниками багатоквартирного будинку однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою цієї статті, та/або досягнення згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, між виконавцем відповідної комунальної послуги та кожним співвласником укладається публічний договір приєднання відповідно до вимог частини п`ятої статті 13 цього Закону.

Частиною 5 статті 13 даного Закону встановлено, що в разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

02.10.2021 КОНЦЕРН «МТМ» оприлюднив на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради та на власному офіційному веб-сайті індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання.

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Тобто внесення змін до публічного договору приєднання законодавством не допускається так як вказане призведе до порушення прав інших суб`єктів імперативно визначених відносин. Крім того ч. 6 ст. 633 ЦК України передбачено, що умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору є нікчемними.

Індивідуальний договір про надання комунальної послуги вважається не укладеним лише у випадку, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

В даному випадку, від споживача-відповідача, а саме від власника приміщення, КОНЦЕРН «МТМ» жодної пропозиції про вибір моделі договору не отримав. Доказів надання такої пропозиції в матеріалах справи не міститься.

Врахувавши вищевикладені приписи законодавства, якими врегульовано правовідносини у сфері надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з 01.11.2021 між КОНЦЕРНОМ «МТМ» та відповідачем, який є власником нежитлового приміщення, укладено Типовий індивідуальний договір №7323791 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_5 .

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За змістом п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є, в тому числі, факт отримання послуги. Також пунктом 4 Типового індивідуального договору №73203791 встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги. Згідно з п. 5 Типового договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Відповідно до п. 11 Типового договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі Методика). Вказана Методика встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.

В силу виконання приписів ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті.

Судом першої інстанції також було правильно встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_3 бригади оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії. Нежитлове приміщення відповідача не оснащене розподільчим (індивідуальним) приладом обліку теплової енергії. Нежитлове приміщення відповідача є невід`ємною частиною житлового будинку. Об`єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення. Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку. Вказане приміщення не підпадає під термін неопалювальне приміщення.

Належні, допустимі докази протилежного у цій справі відсутні та стороною відповідача апеляційному суду не надані. Хоча, апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості заочного рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 (який не був обізнаний про цю справу у суді), та, відповідно, який був позбавлений права заявити у суді першої інстанції вищезазначені клопотання про витребування доказів (а.с.141-142, 156), які, у зв`язку із чим, були задоволені у цій справі апеляційним судом (ухвали апеляційного суду від 11.03.2026 року (а.с. 161, 170) від 15.04.2026 року (а.с.181, 183-184) та відповідно, отримані докази у цій справі на виконання вищезазначених ухвал апеляційного суду (а.с. 175-176, 136-231) можуть бути прийняті до уваги у цій справі, як докази, передбачені ст. 367 ч. 3 ЦПК України (суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України); в силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього), на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України, з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості заочного рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 . Проте, останніми не спростовуються правильно встановлені судом першої інстанції фактичні обставини цієї справи а правильні висновки суду першої інстанції у цій справі саме по суті спору.

Так, суд першої інстанції при вирішенні цієї справи у тому числі правильно виходив із такого.

Відповідно до визначення, передбаченого Методикою, опалюване приміщення це приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач серед іншого має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.

Наразі чинним є Порядок відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 169 від 26.07.2019.

Крім того, судом першої інстанції було правильно враховано, що опалення - це послуга, яка надається для нормування температури повітря у приміщеннях. Для звільнення від оплати за житлово-комунальні послуги споживач повинен не лише фактично не користуватися послугами, а відмовитися в установленому порядку від їх отримання. Враховуючи знаходження належного відповідачу нежитлового приміщення в багатоквартирному будинку, відсутність документів на підтвердження відключення від мережі опалення, таким чином, вказане приміщення є опалювальним. У відповідності до п. 24 Правил №830 - розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики №315. Пунктами 8, 9 Правил надання послуги з постачання теплової енергії визначено, що постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами. Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку в якому знаходиться приміщення відповідача підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону відповідно до яких Позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі, відповідні рішення містяться на офіційному сайті ЗМР, знаходженням нежитлового приміщення Відповідача у багатоквартирному житловому будинку, копії додано до позову.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що матеріалами справи підтверджено, що позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії відповідачу за період з 01.11.2021 по 30.06.2024 на загальну суму 96933,21 грн., що підтверджується розрахунком суми грошової заборгованості, який додається до позову.

Відповідно пункту 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315. Згідно з пунктом 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Пунктом 34 Договору вказано споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Відповідно до пункту 38 Договору споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього Договору.

Розрахунок позивача по заявленій сумі заборгованості відповідачем у цій справі в апеляційному суді не спростовано.

Згідно з «Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р. № 869 КОНЦЕРНОМ «МТМ» для застосування протягом опалювального періоду 2021-2022 років розраховано двоставкові тарифи на теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії, які затверджені Рішенням Виконавчого комітету Запорізької Міської Ради від 11.10.2021р. №374 (зі змінами).

Двоставковий формат тарифу обумовлює компенсацію підприємству двох частин витрат окремо. Тобто двома ставками. Перша ставка (умовно-змінні витрати) плата за спожиту теплову енергію, за рахунок якої здійснюються витрати на придбання лише енергоресурсів (палива, електроенергії та покупної теплової енергії). Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від обсягів теплової енергії, яка виробляється та надається споживачеві, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплової енергії (грн./Гкал). Тобто споживач, сплачуючи за теплову енергію на опалення за показаннями будинкового приладу обліку, сплачує лише вартість природного газу, електричної та покупної теплової енергії. Споживач сплачує за цією ставкою лише протягом опалювального періоду та розмір платежу залежить від обсягів спожитої теплової енергії. Друга ставка (умовно-постійні витрати) плата за приєднане теплове навантаження, за рахунок якої здійснюються витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової енергії, з обслуговуванням обладнання, з підтриманням технологічного обладнання в робочому стані, а також зі збутом та реалізацією теплової енергії і послуг з опалення. Зважаючи на те, що обсяг цих витрат залежить від кількості і потужності технологічного обладнання, що виробляє та транспортує теплову енергію споживачам та визначається, виходячи з обсягу теплового навантаження, що приєднане до джерела теплової енергії, ця ставка визначена у гривнях за одиницю теплового навантаження на джерело теплової енергії (грн/Гкал/годину). Тобто, споживач, сплачуючи за одиницю приєднаного теплового навантаження, сплачує всі витрати, пов`язані з виробництвом, транспортуванням та постачанням теплової, крім енергоносіїв. Оскільки ці витрати виникають у підприємства протягом всього року, то і тариф розраховано для місячної оплати протягом року, рівними частинами в опалювальний та міжопалювальний періоди. Відповідно до умов укладених договорів плата виконавцю складається з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування. Плата за абонентське обслуговування включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги , здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води.

КОНЦЕРНОМ «МТМ» абонентська плата розрахована відповідно до річних планових витрат на зазначені функції та не залежить від обсягів спожитих послуг. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця та не залежить від обсягів послуг.

Згідно з пунктом 32 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (далі Правила), розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Пунктом 34 цих Правил визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. ч. 1, 2 статті 8 Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону. Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Рахунки на оплату комунальної послуги надаються споживачу на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунки можуть надаватися споживачу в електронному вигляді, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Рахунки надаються споживачу на безоплатній основі.

Позивачем були сформовані та надані відповідачу рахунки на оплату спожитої послуги.

З урахуванням сталої правової позиції Верховного Суду, наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату, оскільки такий обов`язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку.

Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції у цій справі по суті спору, а саме, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за надану послугу з постачання теплової енергії за період з 01.11.2021 по 30.06.2024 у розмірі 96933,21 грн.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 по суті спору є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію відповідача у цій справі, яку він та його представник вважають такою, що є єдино вірною та єдино можливою.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ч. 6 ЦПК України). Підстави для звільнення від доказування відповідача ОСОБА_1 передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні. Відповідач ОСОБА_1 та представник останнього не надали суду у цій справі належних, допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову позивача по суті спору у суді першої інстан6ції під час розгляду заяви відповідача про перегляд вищезазначеного заочного рішення та в апеляційному суді та, відповідно, у спростування останнього у цій справі.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи.

За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2025 року у цій справі скасувати, ухвалити нове судове рішення у вигляді постанови; позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 на користь КОНЦЕРНУ «МТМ» суму грошової заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії в розмірі 96933,21 грн.; понесені документально підтверджені судові витрати КОНЦЕРНУ «МТМ», пов`язані із розглядом цієї справи судом першої інстанції, у вигляді судового збору 2422,40 грн. компенсувати за рахунок держави у порядку, передбаченому постановою КМУ України.

Оскільки, відповідач ОСОБА_1 , як особа з інвалідністю ІІ (другої) групи з 2020 року безстроково (а.с.104), в силу вимог ст. 5 ч. 1 п. 9 ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору у цій справі.

Крім того, в силу вимог ст. 141 ч. ч. 1, 13 ЦПК України в разі лише часткового задоволення апеляційної скарги відповідача у цій справі при вищевикладених обставинах, останній не має права на компенсацію за рахунок позивача будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.

Керуючись ст. ст. 12, 141, 367-368, 371– 372, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2025 року у цій справі скасувати.

Ухвалити нове судове рішення у вигляді постанови.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь КОНЦЕРНУ «МТМ» (ЄДРПОУ 32121458) суму грошової заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії в розмірі 96933,21 грн.

Понесені документально підтверджені судові витрати КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 32121458), пов`язані із розглядом цієї справи судом першої інстанції, у вигляді судового збору 2422,40 грн. компенсувати за рахунок держави у порядку, передбаченому постановою КМУ України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова апеляційним судом складена 10.07.2026 року.

Головуючий суддяСуддяСуддя

Гончар М.С. Онищенко Е.А. Трофимова Д.А.