Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №607/8645/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.07.2026 Справа №607/8645/26 Провадження №3/607/2947/2026

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дуда О. О. розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, продавця, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

за ч.1 ст.155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Продавець ОСОБА_1 , вчинила правопорушення: порядку проведення розрахунків, а саме: 09.04.2026 року не проведено готівкові кошти, отримані від реалізації товарів в сумі 7300,00 гривень через зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу програмний реєстратор розрахункових операцій, розрахункові документи не створено та не надруковано на програмному реєстраторі розрахункових операцій, чим порушено п.1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95- ВР від 06.07.1995 із змінами та доповненнями, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 155-1 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №186/0704 від 15.04.2026, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 155-1 КУпАП.

ОСОБА_1 будучи у встановленому законом порядку своєчасно сповіщеною про місце і час розгляду справи, до суду не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи не подавала. Наведені обставини відповідно до ч. 2 ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення надають можливість розгляду справи за її відсутності.

З`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, а також іншими документами.

Диспозицією ч.1 ст. 155-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Також, слід зазначити, що ч.1 ст. 155-1 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ч.1 ст. 155-1 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.

У відповідності до вимог до п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Відповідно до вимог до п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні повністю доведена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: даними наявними у протоколі про адміністративне правопорушення №186/07-04 від 15.04.2026; актом фактичної перевірки від 16.04.2026 №4891/Ж5/19-00-07-04/2329116159; копією наказу №570-n від 09.04.2026; копією направлення на перевірку від 09.04.2026 №971/07-04; копією направлення на перевірку від 09.04.2026 №970/07-04; копією опису; копією Х-Звіту від 09.04.2026.

За наведених обставин в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП - порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності.

При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги особу порушника, характер вчиненого правопорушення, обставини за яких було вчинено правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, враховуючи відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність за вчинене правопорушення, вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в межах санкції частини 1 статті 155-1 КУпАП.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 155-1, 247, 283, 284 КУпАП, Суд, –

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень 00 коп. в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн в дохід держави.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується штраф в подвійному розмірі.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя Дуда О.О.