Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №462/1606/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/1606/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 липня 2026 року Суддя Залізничного районного суду м. Львова Боровков Д.О., за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Цап О.Р., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого начальником охорони

ТОВ «Альянс Маркет», проживаючого:

АДРЕСА_1

за ч.1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

Згідно з протоколом серії ЕПР1 №597029 від 20 лютого 2026 року, ОСОБА_1 20 лютого 2026 року о 20.58 год. керував автомобілем «Opel Astra», номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Городоцька, 264 у м. Львові, в стані алкогольного сп`яніння. Зі згоди водія огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» алкотест на місці зупинки транспортного засобу, тест №1294, проба позитивна 0,58 %, на що водій з результатом згідний, від проходження відповідного огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10. 10. 2001р.

У суді ОСОБА_1 не визнав факту вчинення правопорушення та пояснив, що його зупинили працівники патрульної поліції, які запропонували йому пройти тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», на що він погодився. Результат тесту продування приладу «Драгер» виявився позитивним-0,58 %. Він не погодився з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням приладу «Драгер», оскільки він не вживав алкогольні напої та він їхав на роботу. Проте, він зазначив, що вживав бокал вина, але за день до його зупинки працівниками поліції, про що їх повідомив. Проте, працівники поліції не роз`яснили йому прав щодо можливості проведення огляду на стан сп`яніння в медичному закладі. В подальшому він відмовився надавати письмові пояснення, про що він повідомив працівникам патрульної поліції.

07 липня 2026 року адвокат Цап О.Р. подала до суду клопотання, в якому просить справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення та порушення порядку огляду на стан сп`яніння, покликаючись на те, що проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 здійснювалося з грубим порушенням чинного законодавства, зокрема зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення містить численні порушення, а також зазначає, що як вбачається з квитанції «Драгер», під час огляду ОСОБА_1 прилад показував наступні відомості: дата та час 20.02.2026 р., 20:00 год., температура +15 градусів за Цельсієм, результат тесту 0,58 проміле. Проте, згідно з інформацією, яка міститься у вільному доступі на просторах Інтернету, 20.02.2026 року у м. Львові та Львівській області було похолодання; місцями крижаний дощ/крижана мряка або крижана крупа; вдень близько -4°C, уночі -12…-9°C, а відтак температура повітря, яку зазначено у замірах приладу «Драгер», значно відрізняється від реальної температури повітря. Враховуючи ці розбіжності у показаннях приладу, неможливо вважати достовірними і його показання щодо стану сп`яніння ОСОБА_1 . Також, з відеозаписів вбачається, що протягом всього спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції у нього відсутні будь-які ознаки алкогольного сп`яніння, його поведінка відповідає обстановці. Окрім цього, працівниками поліції не роз`яснено ОСОБА_1 його прав щодо можливості проведення огляду на стан сп`яніння в медичному закладі.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В силу ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи.

Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.

Відповідно до вимог п. 2.9а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 № 1103.

Згідно з положеннями ст. 266 КУпАП та підзаконних нормативних актів особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають огляду на стан, зокрема алкогольного сп`яніння, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З аналізу вищевказаної норми слідує, що диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за три окремі правопорушення: керування транспортним засобом в стані сп`яніння, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані сп`яніння, а також відмову від проходження на стан сп`яніння.

В той же час, у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки з застосуванням приладу «Drager Alcotest 6810», у водія ОСОБА_1 становить 0,58 %. Одночасно, в протоколі вказано, що ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду в медичному закладі відмовився, тобто відмовився від проходження на стан сп`яніння.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст.266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою КМ України №1103 від 17 грудня 2008 року та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС і МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Згідно з ч.ч.1-3, 5 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Як стверджував ОСОБА_1 в судовому засіданні, він не погодився з результатами огляду, який проводився поліцейським з використанням приладу «Драгер», оскільки не вживав 20 лютого 2026 року алкогольні напої, проте працівники патрульної поліції не роз'яснили його процесуальні права та не запропонували йому їхати до медичного закладу для проведення огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

В силу ч. 1 ст. 40 Закону України Про Національну поліцію поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні тощо.

При цьому також повинні враховуватися вимоги п. 6 розділу 2, п. 2 розділу 3 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що затверджена Наказом МВС України від 18.12.2018 р. № 1026, де зазначено, що під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання. Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

З відеозапису подій з нагрудних відеокамер працівників поліції вбачається, що на відеозапису відсутня фіксація направлення ОСОБА_1 в медичний заклад для огляду на стан сп`яніння, а також, з нього не вбачається, що ОСОБА_1 було роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду в медичному закладі.

Тобто, у випадку якщо працівник поліції вважав, що ОСОБА_1 слід пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, то тоді працівник поліції дав не правильне роз`яснення щодо права ОСОБА_1 на проходження вказаного огляду.

Зазначений факт вже сам по собі може слугувати підставою щодо визнання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 недопустимим доказом.

Крім цього, зазначення працівником поліції в протоколі про те, що ОСОБА_1 був згідний з результатами «Драгер» не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки у вказаному протоколі зазначено, що ОСОБА_3 від дачі пояснень відмовився відповідно до ст. 63 Конституції України, що вже не може свідчити про його згоду з результатами алкотесту, який показав «Драгер».

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Згідно з ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, беручи до уваги обставини даної конкретної справи, а також, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.

Суддя:

Оригінал постанови.