Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №461/5217/26 — Галицький районний суд м. Львова

Суд: Галицький районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства

Дата: 07 липня 2026 р.

Справа: №461/5217/26

Суддя: Романюк В. Ф.

Справа №461/5217/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Романюка В.Ф.,

за участю:

секретаря судового засідання Салика С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за адміністративним позовом Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України до громадянина Туркменістану ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України громадянина Туркменістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В:

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до громадянина Туркменістану ОСОБА_1 , в якому просить затримати громадянина Туркменістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, терміном на шість місяців, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 07.07.2026 року згідно протоколу №МЛВ 000135 про адміністративне затримання за ч. 2 ст. 263 КУпАП працівниками Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби був затриманий громадянин Туркменістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив правила перебування іноземців на території України, а саме ухилявся від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, у зв`язку з вчиненням правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП для з`ясування обставин справи та забезпечення своєчасного розгляду справи. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ПР МЛВ 003644 від 07.07.2026 за ч. 2 ст. 203 КУпАП затриманий громадянин Туркменістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перевищив дозволений строк перебування в Україні більш як на 30 днів та проживав на території України без документів на право проживання в Україні. 07.01.2025 ГУ ДМС у Львівській області було прийнято рішення про скасування Сабирову Аразмирату посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 (підстава 04/13- навчання) на підставі підпункту 2 пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322. Відповідач своєчасно не здав посвідку та не залишив територію України і проживав нелегально без документів на право проживання в Україні. Таким чином, громадянин Туркменістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 07.01.2025 втратив підстави для подальшого перебування на території України, незаконно перебуває на території України та ухиляється від виїзду з України. Не вжив заходів щодо оформлення легального статусу перебування на території України, із заявою про надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту не звертався. Згідно з поясненнями Відповідача, громадянин Туркменістану повідомив, що своєчасно не залишив територію України з особистих обставин, розуміє, що порушив міграційне законодавство, зміст протоколу йому зрозумілий, перекладача не потребує. Так, Відповідач перебуває на території України без будь-яких документів для іноземця (посвідка, дозвіл на імміграцію, довідка про звернення за захистом і т.д.), що дають право законно перебувати на території України. Таким чином, громадянин Туркменістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває в Україні у статусі нелегального мігранта. Відповідач, нелегально перебуваючи на території України, не має постійного місця проживання та місця праці, не має стабільного джерела доходів для свого існування. Відтак, враховуючи все зазначене, існує ризик втечі громадянина Туркменістану ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та уникнення ним подальшого примусового видворення за межі території України. 07.07.2026 ЗМУ ДМС прийнято рішення про примусове видворення Відповідача згідно з ч. 1 ст. 30 Закону №3773- VI. Так, установлено, що гр. Туркменістану ОСОБА_1 після скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 , своєчасно не покинув територію України, а також проживав без документів на право проживання (перебування) в Україні.

Ухвалою суду від 08 липня 2026 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду.

Представник позивача до початку судового засідання подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, оскільки подав заяву про розгляд справи без його участі, зазначив, що з позовом погоджується повністю.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалося у зв`язку з тим, що всі учасники процесу в судове засідання не з`явилися.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Суд встановив, що 07.07.2026 року згідно протоколу №МЛВ 000135 про адміністративне затримання за ч. 2 ст. 263 КУпАП працівниками Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби був затриманий громадянин Туркменістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив правила перебування іноземців на території України, а саме ухилявся від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, у зв`язку з вчиненням правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП для з`ясування обставин справи та забезпечення своєчасного розгляду справи.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ПР МЛВ 003644 від 07.07.2026 за ч. 2 ст. 203 КУпАП затриманий громадянин Туркменістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перевищив дозволений строк перебування в Україні більш як на 30 днів та проживав на території України без документів на право проживання в Україні.

07.01.2025 ГУ ДМС у Львівській області було прийнято рішення про скасування Сабирову Аразмирату посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 (підстава 04/13- навчання) на підставі підпункту 2 пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322. Відповідач своєчасно не здав посвідку та не залишив територію України і проживав нелегально без документів на право проживання в Україні.

Згідно п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України

Встановлено, що іноземний громадянин перевищив дозволений строк свого перебування на території України – більше 90 днів протягом 180 днів, чим порушив п. 2 Порядку продовження строку перебування та проживання або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою КМУ від 15.02.2012 № 150.

Відповідач громадянин Туркменістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухилився від виїзду з України, не вживав заходів щодо оформлення легального перебування на території України, з заявою про надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту не звертався, законне джерело існування та підстави для подальшого перебування на території України відсутні.

Відповідно до п.п. 2, 5 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150, іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів з дати першого в`їзду з держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Строк перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, паспортні документи або документи, що підтверджують особу без громадянства, яких зареєстровано посадовою особою Держприкордонслужби, продовжується територіальними органами або підрозділами ДМС.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, нелегально перебуваючи на території України, не має постійного місця проживання та місця праці, не має стабільного джерела доходів для свого існування. Відтак, існує ризик втечі громадянина Туркменістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та уникнення ним подальшого примусового видворення за межі території України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України, визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI (далі - Закон № 3773-VI).

У частині 3 статті 3 розділу І Закону №3773-VI зазначено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №3773-VI іноземець – це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону №3773-VI паспортний документ іноземця це документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в`їзд або виїзд з держави і визнається Україною.

Частиною 1 статті 15 Закону №3773-VІ наведений перелік документів, за якими здійснюється в`їзд в Україну та виїзд з України іноземцями та особами без громадянства. Основними такими документами є паспортний документ за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в`їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України, відповідні посвідки на постійне або тимчасове проживання, посвідченням особи без громадянства для виїзду за кордон, проїзний документом для виїзду за кордон тощо.

Згідно п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону №3773- VІ пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, – державна установа, призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства, затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства.

Крім того, абз. 2 ч. 4 ст. 30 Закону №3773- VІ визначено, що у разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Відповідно до Конституції України, а саме ст. 26 - іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України; ст. 33 - кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом; ст. 68 - кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

В Конституції України та Законі №3773-VI вказано, що здійснення іноземцями своїх прав і свобод не повинно завдавати шкоди національним інтересам України, правам, свободам і законним інтересам її громадян та інших осіб, які проживають в Україні.

Іноземці зобов`язані поважати та додержуватися Конституції і законів України, шанувати традиції та звичаї народу України.

Іноземці зобов`язані підтверджувати законність свого перебування на території України. Законність перебування іноземця на території України, підтверджується, у тому числі наданим візою дозволом в межах строку дії візи; посвідкою на тимчасове чи постійне проживання; довідкою про звернення за захистом в Україні; дозволом на імміграцію тощо. Недотримання правил законного перебування іноземця або особи без громадянства на території України є прямим наслідком для визнання цих осіб нелегальними мігрантами та вжиття заходів щодо їх притягнення до адміністративної відповідальності з подальшим прийняття органом міграційної служби рішення про їх затримання з поміщенням в ПТПІ та подальшим примусовим видворенням.

Частиною 1 ст. 289 КАС України визначено, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:

1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України;

2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією;

4) зобов`язання внести заставу.

Згідно частини 4 статті 30 Закону №3773-VI зазначено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення, (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Процедура ідентифікації особи іноземця - нелегального мігранта здійснюється не заради самої ідентифікації, а з чіткою правовою метою подальшого видворення за межі території України на підставі документів, які дають право особі перетнути легально кордон України в напрямку виїзду. Організація процедури видворення включає в себе в тому числі ряд заходів з оформлення проїзних документів, пошуку шляхів сполучення з іншими країнами, транспортні витрати і т.д.

Відповідно до ч. 11 ст. 289 КАС України визначено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.

У статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (із змінами і доповненнями) від 04.11.1950 року, ратифікованою Верховною Радою України 11.09.1997, задекларовано право кожного на свободу та особисту недоторканість, за винятком певних випадків, зокрема, коли здійснюється законний арешт або затримання з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадяться процедури депортації або екстрадиції.

Враховуючи наведене, зокрема те, що відповідач перебуває на території України без відповідних законних підстав, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для задоволення позову.

Керуючись ст. ст.271, 272, 243-245, 289, 297 Кодексу адміністративного судочинства, Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України до громадянина Туркменістану ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України громадянина Туркменістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Затримати громадянина Туркменістану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, терміном на шість місяців, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 10 липня 2026 року

Суддя: В.Ф. Романюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua