Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №288/464/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №288/464/26 Головуючий у 1-й інст. Зайченко Є. О.

Номер провадження №33/4805/1125/26

Категорія ст.130 КУпАП Доповідач Ляшук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м.Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Ляшук В.В., з участю секретаря Кошиль О.Ю., захисника Кінзерської Н.В. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

Постановою Попільнянського районного суду Житомирської області від 11 червня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Відповідно до постанови, ОСОБА_1 01 березня 2026 року о 20 год. 54 хв. в селищі Попільня по вулиці Богдана Хмельницького, керував автомобілем марки SKODA OCTAVIA д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер 6810, що підтверджується тестом номер 1107 від 01.03.2026 року, результат огляду становить 2,00% проміле, чим порушив п.2.9.а. ПДР.

На постанову суду захисником Кутлиєвим Б.Н. подано апеляційну скаргу, в якій порушується питання про скасування постанови суду та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення є незаконним, оскільки працівниками поліції не дотримані положення законодавства України щодо оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, не пред`явлено належних доказів, які свідчили б про вчинення правопорушення.

Зазначає, що працівниками поліції було безпідставно зупинено автомобіль водій якого не порушив правила дорожнього руху.

Стверджує, що огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою технічного приладу марки "Drager Alcotest 6810", який не відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів на території України, тому акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 14.07.2024 відносно ОСОБА_1 є недопустимим доказом.

Звертає увагу, що працівники патрульної поліції зобов`язані були з`ясувати чи погоджується ОСОБА_1 з результатом огляду чи ні та у разі незгоди, керуючись нормами чинного законодавства, зобов`язанні були направити його на проходження огляду на стан сп`яніння до найближчого закладу охорони здоров`я протягом 2 (двох) годин, що у свою чергу, ними зроблено не було.

Крім того, зазначає, що відсутнє безперервне фіксування, а саме з 21 год. 00 хв. до 21 год. 03 хв. 12 сек. та з 21 год. 06 хв. 17 сек. по 21 год. 20 хв., камера перебуває в автомобілі, а працівники поліції та ОСОБА_1 , в цей час перебувають на вулиці, тобто спілкування ОСОБА_1 та поліції не фіксувалося, що в даному випадку не відповідає встановленим вимогам чинного законодавства.

Також сторона захисту наголошує на тому що, працівниками поліції до матеріалів справи не додано сертифікат про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки Alcotest 6810.

Заслухавши пояснення захисника Кінзерської Н.В. на підтвердження доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Зі змісту п. 2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В п. 7 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 визначено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується, доказами, а зокрема:

- протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №603816 від 01.03.2026 року (а.с 1),

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6748755 від 01.03.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП (а.с 1а),

- розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП (а.с 2),

- розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с 4),

- чеком алкотестеру Драгер, рівень сп`яніння становив 2,00% (а.с 5),

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с 5),

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння (а.с 5),

- розпискою про ознайомлення водія з вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом (а.с 6),

- відеозаписом з автомобільного реєстратора та нагрудної камери поліцейського (а.с 9).

На переконання апеляційного суду зазначені докази є належними та допустимими, оскільки відповідають вимогам зазначеним у ст. 251 КУпАП, повністю підтверджують правильність висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідають фактичним обставинам справи.

Апеляційний суд також наголошує, що порушення Правил дорожнього руху, які мають наслідком відповідальність за ст. 130 КУпАП, є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків.

Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції в ході спілкування з ОСОБА_1 , було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, та було запропоновано пройти огляд на місці зупинки за допомогою алкотестеру Драгер, на що ОСОБА_1 погодився, результат огляду становить 2,00% проміле.

При складанні протоколу ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повністю оголошено зміст протоколу, який він відмовився підписувати.

Доводи захисника про незаконність протоколу є необґрунтованими, оскільки вони мають загальний характер та не містять посилань на конкретні порушення вимог законодавства під час його складення. Наявні у справі докази в сукупності підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення.

Посилання захисника в апеляційній скарзі, що поліцейськими було безпідставно зупинено автомобіль водій якого не порушував правила дорожнього руху, є необґрунтованим. З відеозапису, який міститься в матеріалах справи, вбачається, що транспортний засіб було зупинено працівниками поліції саме за порушення Правил дорожнього руху: виїзд на зустрічну смугу та те, що автомобіль повинен рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, про що під відеозапис працівники поліції повідомили водію.

Варто зазначити, що відеозаписом спростовуються твердження захисника про те, що працівниками поліції не було з`ясовано чи погоджується ОСОБА_1 з результатом огляду чи ні, та не направлено до найближчого закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння. Працівники поліції одразу запропонували ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою газоаналізатора Драгер або в найблищому медичному закладі, на що останній повідомим, що буде проходити за допомогою алкотестеру Драгер.

Суд зазначає, що у разі незгоди особи, яка керує транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатом огляду проводиться в закладах охорони здоров`я. Незгоди з результатом огляду ОСОБА_1 не висловлював, визнав, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння, даних про те, що останній наполягав на направленні його для проведення огляду у медичному закладі охорони здоров`я, матеріали справи також не містять.

Твердження захисника про те, що до матеріалів справи не додано сертифікат про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки Alcotest 6810, спростовується, оскільки в матеріалах справи міститься свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки чинне до 15.10.2026 року (а.с.10).

Це також підтверджується чеком про результати тесту в якому є відмітка про проходження повірки 15.10.2025 р., а огляд на стан сп`яніння проводився 01.03.2026 року, в межах річного терміну визначеного в сертифікаті затвердження типу вимірювальної техніки (а.с.5)

Отже, на момент проведення огляду строк дії повірки не закінчився, а прилад був допущений до застосування у встановленому порядку. Жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували відсутність або недійсність повірки, захисником не надано.

Крім того, доводи апеляційної скарги про відсутність безперервного відеозапису також не знайшли свого підтвердження.

Так, право поліцейського на фото та відеофіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України «Про Національну поліцію» (статті 31, 40) та Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за № 28/32999.

З відеозапису вбачається, що його здійснено працівниками поліції, які складали протокол про адміністративне правопорушення, із застосуванням портативного відеореєстратора №858956, що прямо передбачено Інструкцією.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ та п. 2 розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозаписів, засобів фото і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 року включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. При цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

Як вбачається з технічного відеозапису з портативного відеореєстратора працівників поліції, всі значимі обставини для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП були зафіксовані.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд апеляційної інстанції вважає правильними та такими, що обґрунтовані належними та допустимими доказами і будь-яких сумнівів щодо цих доказів не вбачає.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

постановив:

Апеляційну скаргу захисника Кутлиєва Батира Наркулийовича залишити без задоволення, а постанову Попільнянського районного суду Житомирської області від 11 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Житомирського

апеляційного суду В.В. Ляшук